Ухвала суду № 37269773, 13.02.2014, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2014 р. Справа № 19154/11/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Носа С. П.,

суддів - Клюби В.В., Рибачука А.І.;

за участю секретаря судового засідання - Луки Х. М.;

представника позивача - Андрієвського В. В.;

представника відповідача - Ситая М. В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу державної податкової інспекції в м. Рівне на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит-Сервіс» до державної податкової інспекції в м. Рівне про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

25 жовтня 2010 року Рівненським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Транзит-Сервіс» до державної податкової інспекції в м. Рівне про скасування податкового повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Рівне від 08 жовтня 2010 року № 0003602342/0.

В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що господарська операція між позивачем та ПП «Агроімпекс-Ресурс» не була предметом дослідження при провадженні кримінальної справи, а також вказано, що її фіктивність не була встановлена вироком суду.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції в м. Рівне від 08 жовтня 2010 року № 0003602342/0.

Зазначену постанову мотивовано тим, що висновки ДПІ у м. Рівне, викладені в акті перевірки, про порушення ТзОВ "Транзит-Сервіс" вимог пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ґрунтуються на непідтверджених доказами припущеннях.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - державною податковою інспекцією в м. Рівному, подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги, апелянт покликається на те, що вироком Рівненського міського суду від 25 травня 2010 року встановлено, що в ПП «Агроімпекс-Ресурс» відсутня наявність розумних економічних або інших причин (ділової мети), виробничої або господарської необхідності систематичного придбання та продажу товарів.

Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.

Представник позивача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги заперечив та просить таку залишити без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для задоволення такої.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно із ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Встановлено, що державною податковою інспекцією у м. Рівне було проведено документальну невиїзну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТзОВ "Транзит-Сервіс" за жовтень 2008 року, за результатами якої складено акт від 17 вересня 2010 року № 1397/23-100/23306998.

В ході перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, в результаті чого занижено податок на додану вартість за жовтень 2008 року на суму 2500,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки ДПІ у м. Рівне було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 жовтня 2010 року № 0003602342/0, яким ТзОВ "Транзит-Сервіс" визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 3750,00 грн., у тому числі 2500,00 грн. за основним платежем, 1250,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Згідно з ч.3 п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, чинного на момент проведення перевірки позивача, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.

Відповідно до пунктів 1.3, 1.5, 1.7 Порядку № 327 акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання. Акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 Порядку № 327 встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю; у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень; зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів; у разі відмови посадових осіб суб'єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених порушень та/або причин ненадання первинних та інших документів, що підтверджують встановлені порушення, факти відмови відобразити в акті.

Відповідно до п.п.2.3.4 п.2.3 Порядку № 327 не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Як вбачається з акта перевірки від 17 вересня 2010 року №1397/23-100/23306998, згідно з поданою ТзОВ "Транзит-Сервіс" податковою декларацією за жовтень 2008 року та додатком 5 до податкової декларації з податку на додану вартість встановлено, що підприємство мало взаєморозрахунки з ПП "Агроімпекс-Ресурс", а саме за жовтень 2008 року з ПП "Агроімпекс-Ресурс" на суму 15000,00 грн., у тому числі ПДВ 2500,00 грн.

Поряд з цим, суд першої інстанції вірно вказує, що подана ТзОВ "Транзит-Сервіс" 19 листопада 2008 року податкова декларація з податку на додану вартість за жовтень 2008 року, вказаних обставин не підтверджує. З розділу II додатку № 5 до даної декларації вбачається, що до складу податкового кредиту включено податок на додану вартість в сумі 2500,00 грн. по господарських операціях з постачальником, що має податковий індивідуальний номер 358891517164.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ "Транзит-Сервіс" 23 грудня 2008 року було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за жовтень 2008 року, з розділу II додатку № 5 якого вбачається, що позивачем було відсторновано з податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 2500,00 грн. по господарських операціях з постачальником, що має податковий індивідуальний номер 358891517164, та відображено податок на додану вартість в сумі 2500,00 грн. по господарських операціях з постачальником, що має податковий індивідуальний номер 358991517164, тобто з ПП "Агроімпекс-Ресурс".

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що в акті перевірки від 17 вересня 2010 року №1397/23-100/23306998, на підставі висновків якого було прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення, не зафіксовано факту подання вищевказаного уточнюючого розрахунку, у ньому відсутні посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, що суперечить п.п.2.3.2 п.2.3 Порядку № 327.

Перевіряючи декларацію з податку на додану вартість позивача, відповідач не врахував, що форма та зміст такої декларації та її додатків не розкриває змісту здійсненої платником податків операції з контрагентом, не вказує на її вид, найменування товару, роботи, послуги, що придбавалися покупцями. Також у декларації з податку на додану вартість позивача, що підлягала перевірці, не міститься жодних даних по господарських операціях з ПП "Агроімпекс-Ресурс".

Крім того, суд апеляційної інстанції вказує, що згідно з пунктами 4.2, 4.3 Порядку № 327 акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок складається у двох примірниках та підписується протягом 5-ти робочих днів з дня, наступного за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для суб'єктів малого підприємництва - протягом 3-х робочих днів, а для суб'єктів господарювання, які мають філії та перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10-ти робочих днів). Строк складання акта перевірки не зараховується до строку проведення перевірки з урахуванням його продовження, встановленого законом. Підписання акта виїзної планової чи позапланової перевірок посадовими особами суб'єкта господарювання та посадовими особами органу державної податкової служби, які здійснювали перевірку, здійснюється за місцезнаходженням платника податків, а у разі здійснення невиїзних документальних перевірок - у приміщенні органу державної податкової служби, куди посадові особи суб'єкта господарювання письмово запрошуються для підписання акта до закінчення строку, передбаченого у пункті 4.2 цього розділу.

Судом першої інстанції встановлено, що посадові особи ТзОВ "Транзит-Сервіс" не запрошувалися до ДПІ у м. Рівне для підписання акта перевірки, що позбавило позивача права подати заперечення, як це передбачено п.4.4 Порядку № 327.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що у відповідача були відсутні належні правові підстави для винесення спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки висновки ДПІ у м. Рівне, викладені в акті перевірки, про порушення ТзОВ "Транзит-Сервіс" вимог пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" ґрунтуються на непідтверджених доказами припущеннях

Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції в м. Рівне залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2010 року в справі № 5047/10/1770 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя: С. П. Нос

Судді: В. В. Клюба

А. І. Рибачук

Ухвалу складено в повному обсязі 13 лютого 2014 року