Ухвала суду № 37258008, 19.02.2014, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1913/710/12Головуючий у 1-й інстанції Горуц Р.О. Провадження № 11/789/20/14 Доповідач - Кунець І.М.Категорія - ч.1 ст.115 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 лютого 2014 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

Головуючого - Кунця І.М.

Суддів - Коструби Г. І., Очеретяного Є. В.,

з участю :

прокурора - Хрипливого Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на постанову Підгаєцького районного суду від 18 листопада 2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

Цією постановою відмовлено в задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Підгаєцького районного суду від 25 вересня 2012 року по кримінальній справі про його обвинувачення за ч.1 ст.115 КК України і його апеляцію визнано такою, що не підлягає розгляду.

В апеляції засуджений ОСОБА_1 просить скасувати дану постанову та прийняти рішення про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку Підгаєцького районного суду від 25.09.2013 року, оскільки він його пропустив з поважних причин, так як не має юридичної освіти, є похилого віку і у нього поганий стан здоров'я. Вважає, що його позбавляють можливості оскаржити вирок суду в апеляційній інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, міркування прокурора, який вважає , що апеляційна скарга підлягає задоволенню, оскільки засуджений пропустив строк на апеляційне оскарження вироку суду з поважних причин, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню з таких підстав.

Вироком Підгаєцького районного суду від 25 вересня 2012 року ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за ч.1 ст.115 КК України до покарання в виді 10 років позбавлення волі.

05 жовтня 2012 року до суду поступила апеляція захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1, яка в цей же день постановою головуючого залишена без руху, і захиснику надано семиденний строк для усунення недоліків (т.2 а.с.192-194).

17 жовтня захисник ОСОБА_2 повторно подала до суду апеляцію, текст якої повністю співпадає з попередньою (т.2 а.с.205-206).

12 листопада 2012 року постановою головуючого апеляцію захисника ОСОБА_2 в інтересах засудженого ОСОБА_1 визнана такою, що не підлягає розгляду (т.2 а.с.194).

В апеляційному порядку дана постанова не оскаржувалася.

16 жовтня 2012 року до суду поступила апеляція засудженого ОСОБА_1, виготовлена рукописним текстом, яка відправлена з Чортківського СІЗО 08 жовтня 2012 року, і в цей же день в суді зареєстрована апеляція ОСОБА_1, виготовлена друкованим текстом, яка за змістом аналогічна апеляції, що поступила від захисника ( т.2 а.с.199-204).

12 листопада 2012 року постановою головуючого апеляцію ОСОБА_1 залишено без руху, в зв'язку з тим, що в мотивувальній частині він ставить питання про зміну кваліфікації злочину і застосування кримінального закону про менш тяжкий злочин, що можна зробити шляхом зміни вироку, а в резолютивній частині апеляції просить скасувати вирок суду та постановити вирок, яким змінити кваліфікацію його дій на ст.118 КК України. Цією постановою ОСОБА_1 надано строк сім діб з моменту одержання повідомлення для її виконання (т.2 а.с.207).

14 листопада 2012 року з Чортківського ізолятора до суду направлено апеляцію ОСОБА_1 та доповнення до неї, виготовлені рукописним текстом на шести аркушах, які поступили до суду 21 листопада 2012 року (т.2 а.с.214-221).

Постановою головуючого від 21 листопада 2012 року апеляція засудженого ОСОБА_1 визнана такою, що не підлягає розгляду, оскільки ним не виконані вказівки суду, дані постановою від 12 листопада 2012 року (т.2 а.с.222). В апеляційному порядку дана постанова не оскаржувалася.

06 грудня 2012 року до суду повторно поступила апеляція ОСОБА_1(т.2 а.с.225-226).

11 січня 2013 року постановою головуючого вказана апеляція визнана такою, що не підлягає розгляду, оскільки ОСОБА_1 пропустив строк на її подання і не ставить питання про його поновлення (т.2 а.с.240).

Дана постанова в апеляційному порядку не оскаржувалася.

В подальшому, протягом січня-жовтня 2013 року, ОСОБА_1 звертається до суду з заявами, в яких просить роз'яснити чому не розглядаються його апеляції, просить ознайомити його з матеріалами кримінальної справи та протоколом судового засідання, просить надати можливість повідомити сестру, яка найняла б йому іншого захисника, оскільки захисник ОСОБА_2 неналежно захищає його, просить поновити строк на апеляційне оскарження (т.2 а.с.229-230, 237-238, 244-245, 250-252, 268-269).

08 листопада 2013 року до суду поступила апеляція ОСОБА_1 разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження вироку суду (т.2 а.с. 273-278).

Постановою суду від 18 листопада 2013 року ОСОБА_1 в задоволенні цього клопотання відмовлено, а його апеляцію на вирок суду від 25 вересня 2012 року визнано такою, що не підлягає розгляду.

Суд визнав безпідставним посилання ОСОБА_1 на юридичну безграмотність, похилий вік та стан здоров'я, як на причини поважності пропуску строку на апеляційне оскарження вироку суду, а тому дійшов висновку, що цей строк він пропустив без поважних причин, з чим колегія суддів не погоджується.

Як видно із вищенаведеного, ОСОБА_1 своєчасно була подана апеляція на вирок суду і в подальшому він неодноразово подавав її до суду, але саме через юридичну необізнаність не розумів чого від нього хочуть і не міг сформулювати своїх позицій так, як від нього вимагав суд в постановах про залишення апеляцій без руху.

Крім того, судом не було взято до уваги, що захисник ОСОБА_2, яка сама подала апеляцію, що не відповідала вимогам закону, не оскаржила постанови суду про визнання апеляції такою, що не підлягає розгляду, і не надала жодної правової допомоги засудженому ОСОБА_1 щодо подання ним апеляції на вирок суду, яка б відповідала вимогам закону, фактично усунулася від його захисту.

Також судом не враховано, що ОСОБА_1 утримувався в слідчому ізоляторі, а потім в місцях позбавлення волі, в зв'язку з чим був позбавлений можливості скористатися послугами іншого захисника.

Виходячи із цих обставин, колегія суддів приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження вироку суду ОСОБА_1 пропустив з поважних причин, а тому він підлягає поновленню.

Крім того, аналізуючи вказані обставини, колегія суддів виходить з того, що можливість оскарження судових рішень є одним із елементів доступу до правосуддя.

Частиною 3 ст.3 Закону України від 07 липня 2010 року "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що судова система забезпечує доступність правосуддя для кожної особи в порядку, встановленому Конституцією та Законами України. Тобто, цією нормою на суди покладено тягар відповідальності за забезпечення в Україні реалізації Конституційного права на належний судовий захист.

У відповідності до ст.7 вказаного Закону України кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом. Цей принцип не обмежується судовим розглядом у суді першої інстанції, а характеризує всі судові стадії кримінального провадження.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є незаконною і підлягає скасуванню.

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 слід визнати такою, що підлягає розгляду, а матеріали кримінальної справи підлягають поверненню Підгаєцькому районному суду для виконання вимог ч.4 ст.349, ст. 351 КПК України 1960 року.

На підставі наведеного, керуючись п.п. 11, 13 розділу ХІ Перехідних положень КПК України від 13.04.2012 року, та ст.ст.353, 356, 366, 367, 377 КПК України 1960 року, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 задовольнити.

Постанову Підгаєцького районного суду від 18 листопада 2013 року про відмову ОСОБА_1 в відновленні строку на апеляційне оскарження вироку суду від 25 вересня 2012 року та визнання його апеляції такою, що не підлягає розгляду, - скасувати.

Апеляцію, подану засудженим ОСОБА_1, на вирок Підгаєцького районного суду від 25 вересня 2012 року визнати такою, що підлягає розгляду.

Кримінальну справу повернути до Підгаєцького районного суду для виконання вимог ч.4 ст.349, ст. 351 КПК України 1960 року.

СУДДІ- три підписи:

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області І.М. Кунець