УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 215/5167/13-ц Головуючий в 1-й інстанції
Номер провадження 22-ц/774/75/К/14 Демиденко Ю.Ю.
Категорія 24 (I) Доповідач - Митрофанова Л.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 лютого 2014 року коллегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді: Митрофанової Л.В.
суддів: Остапенко В.О., Савіної Г.О.
при секретарі: Кузьміній Н.В.
за участі: відповідача ОСОБА_2
представника Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011"-Тетері Олександра Володимировича
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07 листопада 2013 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УЮТ-2011" до ОСОБА_2 про зобов'язання укласти договір, стягнення витрат по утриманню нежитлового приміщення,-
В С Т А Н О В И Л А:
Позивач звернувся до суду із зазначеним позовом до відповідача про стягнення заборгованості та зобов'язання укласти договір посилаючись на те, що відповідач є власником нежитлового приміщення АДРЕСА_1, користуються послугами з утримання будинку та прибудинкової території, однак не виконує зобов'язання по їх оплаті, в результаті чого утворилася заборгованість за період з 01.05.2012 р. по 01.08.2013 р. в сумі 961 грн. 28 коп., а пропозиції позивача про укладення договору відповідачем були проігноровані.
Рішенням Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07.11.2013 року позов задоволено частково.
Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ТОВ "УЮТ-2011" заборгованість по витратам на підтримання будинку та прибудинкової території по нежитловому приміщенню АДРЕСА_1 за період з 01.05.2012 р. по 01.08.2013 р. в розмірі 961 грн. 28 коп. та судовий збір в розмірі 229 грн. 40 коп.
В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування рішення суду, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин справи та їх недоведеність.
Так, судом при ухваленні рішення не враховано, що претензію від відповідача позивач отримав разом із ухвалою суду про відкриття провадження у справі, що унеможливило підготування необхідних документів по справі, не враховано, що він 15.06.2012 року припинив свою підприємницьку діяльність, що позивачем було проігноровано, не надано належної оцінки тому, що 17.06.2012 року належне йому нежитлове приміщення було передано в оренду.
Крім того, позивачем не надано належних доказів фактичного виконання ним послуг на підтримання будинку та прибудинкової території.
В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача просить рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення посилаючись на законність рішення суду першої інстанції та необґрунтованість апеляційної скарги.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, відповідачу на праві приватної власності належить нежитлове приміщення АДРЕСА_1 (а.с.4 копія витягу), яке знаходиться на обслуговуванні ТОВ "УЮТ-2011".
Відносини між позивачем та відповідачем з приводу надання житлово-комунальних послуг регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року як відносини між виконавцем та споживачем даних послуг.
Позивачем надавались обов'язкові послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які відповідачем не оплачувались.
Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обов'язку відповідача здійснювати оплату за надані житлово-комунальні послуги, та того, що небажання відповідача укладати договір з позивачем не є підставою для не сплати наданих житлово-комунальних послуг.
Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до положень ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема, такі питання: які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Колегія суддів вважає, що на виконання зазначених вимог, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що між сторонами виникли правовідносини фактичного користування послугами, які надаються позивачем відповідачу й підлягають регулюванню нормами Житлового кодексу України, що також узгоджується із ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції не надано належної оцінки тому, що відповідач 15.06.2012 року припинив свою підприємницьку діяльність та 17.06.2012 року належне йому нежитлове приміщення було передано в оренду не можуть бути підставою для скасування рішення та відмови у стягненні витрат, оскільки відповідно до вимог ст. 322 ЦК України утримувати майно, зобов'язаний власник якому вказане майно належить, отже припинення підприємницької діяльності не може бути підставою для зняття з відповідача обов'язку по оплаті комунальних послух по утриманню належного йому майна, крім того не існує підстав, щодо переведення тягаря утримання майна на іншу особу, так як саме ОСОБА_2 є власником не житлового приміщення та споживачем житлово-комунальних послуг.
Крім того, в матеріалах справи, відповідно до вимог ст.ст. 10,60 ЦПК України, відсутні докази того, що відповідач належним чином повідомив позивача про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем.
Також не можуть бути підставою для скасування рішення доводи апеляційної скарги про те, що судом не надано оцінки тому факту, що позивачем не надано належних доказів фактичного виконання ним послуг на підтримання будинку та прибудинкової території, оскільки відповідно до вимог п.2 ст.20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач має право одержувати у встановленому законодавством порядку необхідну інформацію про перелік житлово-комунальних послуг, їх вартість, загальну вартість місячного платежу, структуру цінитарифу, норми споживання, порядок надання житлово- комунальних послуг, їх споживчі властивості тощо.
Згідно п.8 ст.10 ЗУ «Про захист прав споживачів» виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи. Дану інформацію споживачі щомісячно можуть отримати на особистому прийомі в бухгалтерії TOB «УЮТ-2011», інформацію про структуру цінитарифу на особистому прийомі в економічному відділі ТОВ «УЮТ 2011» у вигляді картки фактичної собівартості утримання будинку.
Відповідно до норм ст.21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», виконавець не зобов'язаний надавати вищезазначену інформацію за власної ініціативи без відповідного звернення споживача.
Оскільки протягом строку з 01.05.2012 року по 01.08.2013 року до позивача від ОСОБА_2 не надходило жодних заяв та звернень щодо надання Інформації стосовно виконуваних робіт, ТОВ «УЮТ 2011» не надавало акти виконаних робіт.
Вказані обставини спростовують твердження відповідача про те, що позивачем взагалі не надавались послуги на підтримання будинку та прибудинкової території, оскільки позивачем не надано належних та допустимих доказів невиконання позивачем своїх обов'язків.
Порушення судом першої інстанції норм процесуального права при розгляді справи, на які посилається відповідач в апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування законного рішення, оскільки вони не призвели до неправильного вирішення справи.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку та ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення судом ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Тернівського районного суду м. Кривого Рогу від 07 листопада 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий:
Судді:
Судове рішення № 37256276, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг) було прийнято 19.02.2014. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 215/5167/13-ц. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: