Ухвала суду № 37232637, 17.02.2014, Апеляційний суд міста Києва

№ апеляційного провадження:22-ц\796\1688- 2014 р.Головуючий у суді першої інстанції: Макаренко В.В..Доповідач у суді апеляційної інстанції: Лапчевська О.Ф.АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:

Головуючого-судді Лапчевської О.Ф.

Суддів Слободянюк С.В., Корчевного Г.В.

При секретарі Лужецькій І.С.

За участю

Представника позивача - Макаєва Р.З.

Відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4

на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 листопада 2013 року у справі за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_4, третя особа: Приватне підприємство «Алегро» про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з виплатою страхового відшкодування, колегія суддів, -

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 26 листопада 2013 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, проживаючого: АДРЕСА_1, на користь Моторного (Транспортного) страхового бюро України (код ЄДРПОУ 21647131, що знаходиться за адресою: м. Київ Русанівський бульвар, 8), кошти в розмірі понесених витрат 15978,54грн., витрати за надану правову допомогу в розмірі 2 000 грн. 00 коп., витрати по сплаті судового збору у розмірі 229,40грн., а всього стягнуто 18207(вісімнадцять тисяч двісті сім)грн. 94коп.

ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу на вказане рішення суду, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість. Судом першої інстанції не враховано, що він не є власником транспортного засобу, а керував ним за дорученням. Ст.. 38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції від 16 листопада 2008 року - станом на час ДТП -03.05.2010 року та в редакції від 01 січня 2011 року станом на дату виплати Позивачем страхового відшкодування 02.09.2010 року надає позивачу лише право пред»явити регрес виключно до власника транспортного засобу. І лише лише з 18 вересня 2011 року ст.. 38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» була викладена в новій редакції, яка передбачає право МТСБУ пред»явити позов, як до власника, так і до водія. Вказані зміни відбулися вже після настання ДТП і після виплати страхового відшкодування.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді Лапчевської О.Ф., пояснення апелянта, дослідивши та обговоривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_4 виплаченого позивачем страхового відшкодування в порядку регресу, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з вимог ч. 1 ст. 1191 ЦК, п. 1.6 , п.38.2.1 ст. 38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

З матеріалів справи встановлено, що відповідно до Постанови Деснянського районного суду м. Києва від 02.06.2010 року ОСОБА_4 визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, що сталась 03.05.2010 р., в результаті якої пошкоджено автомобіль «Хюндай Соната», державний номерний знак НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 \а.с. 8\

Згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу автомобіль марки «Daewoo Lanos» , державний номер НОМЕР_2, на якому ОСОБА_4 було вчинено ДТП, належить ОСОБА_6 \а.с.100\. Цивільно-правова відповідальність відповідача на час вчинення ДТП не була застрахована.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ОСОБА_4 на час вчинення ДТП перебував в трудових відносинах з ПП «Алегро», не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки автомобіль «Daewoo Lanos», державний номер НОМЕР_2 в управлінні вказаного підприємства не знаходився. Подорожній лист від вказаного ПП на вказаний автомобіль на день вчинення ДТП на ОСОБА_4 не виписувався.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідно до редакції Закону України«Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» в редакції від 16 листопада 2008 року, ст.. 38, яка надає право пред»явити регрес виключно до власника транспортного засобу, також не заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_4 на час вчинення ДТП керував автомобілем на законних підставах, за дорученням від власника автомобіля ОСОБА_6, а тому відповідно до п.1.6 ст. 1 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» така правомірна експлуатація транспортного засобу відносить його до власників транспортних засобів, до яких можуть бути пред»явлені регресні вимоги, у разі заподіяння шкоди джерелом підвищеної небезпеки.

Рішення суду першої інстанції постановлено з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ст..ст. 301, 308, 315 ЦПК,колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 26 листопада 2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом 20 днів з дня проголошення шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий Судді