Ухвала суду № 37221482, 19.02.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 368/1239/13-к Головуючий у І інстанції Шевченко І.І.Провадження № 11/780/90/14 Доповідач у 2 інстанції ДригаКатегорія 35 19.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

18 лютого 2014 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді Дриги А.М.

суддів: Габрієля В.О., Журби С.О.

за участю:

прокурора Красківського В.П.

засудженого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 02 грудня 2013 року,-

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Леніне, Радомишльського району Житомирської області, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,

- засуджено за ч.2 ст. 289 КК України у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі без конфіскації майна;

відповідно до вимог ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання, призначивши йому випробування з іспитовим строком на 3 (три) роки;

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 132 366 грн. 54 коп. та моральну шкоду у розмірі 5000 грн. 00 коп., на загальну суму 137 366 (сто тридцять сім тисяч триста шістдесят шість) грн. 54 коп.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрано - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.

ВСТАНОВИЛА:

Згідно із вироком, злочини засудженим були вчиненні за наступних підстав.

ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, діючи умисно, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, 31.05.2011р. близько 21 год., перебуваючи в с. Стайки Кагарлицького району по вул. Комсомольській, 40, не маючи права використовувати даний транспортний засіб та дозволу власника автомобіля, а саме ОСОБА_3, діючи всупереч її волі, з сумки останньої, взяв ключі від автомобіля «Тойота-Прадо» р.н. НОМЕР_2 та шляхом запуску двигуна, незаконно заволодів вищевказаним транспортним засобом, почавши рух на даному автомобілі та в подальшому продовжив їздити по с. Стайки, Кагарлицького району.

Крім того, ОСОБА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, продовжуючи свої злочинні дії, з метою незаконного заволодіння транспортним засобом, 01.06.2011р. близько 17 год., перебуваючи в АДРЕСА_2, не маючи права використовувати даний транспортний засіб та дозволу власника автомобіля, а саме ОСОБА_3, діючи в супереч її волі, взяв ключі від автомобіля «Тойота-Прадо» р.н. НОМЕР_2, який належить останній та шляхом запуску двигуна, незаконно заволодів вищевказаним транспортним засобом, почавши рух на даному автомобілі в напрямку центру с. Стайки, а потім до пляжу річки Дніпро, що знаходиться на території вищеназваного села.

Після чого, ОСОБА_1, не припиняючи своїх злочинних дій, діючи умисно, з метою подальшого заволодіння транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, 02.06.2011р. близько 00 год. 30 хв., вийнявши з кишені шортів у потерпілої ОСОБА_3 ключі від її автомобіля «Тойота Прадо», діючи в супереч її волі та не маючи дозволу з її боку на керування вищевказаним транспортним засобом, прийшов до свого дачного господарства АДРЕСА_2, де знаходився автомобіль ОСОБА_3 та шляхом запуску двигуна, незаконно заволодів транспортним засобом останньої, а саме автомобілем «Тойота Прадо» р.н. НОМЕР_2, почавши рух на даному автомобілі в напрямку до м. Києва, де в м. Українка працівниками ДАІ вищевказаний автомобіль був вилучений на майданчик тимчасового утримання транспортних засобів Обухівського РВ ГУМВС України в Київській області.

В своїй апеляції прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, просить вирок скасувати у зв'язку невідповідністю призначеного покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, а кримінальну справу щодо ОСОБА_1 направити на новий судовий розгляд до Кагарлицького районного суду Київської області.

Прокурор посилається, що вирок суду підлягає скасуванню через невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону, а саме, що суд неправильно застосував до ОСОБА_1 ст. 75 КК України та неналежно врахував усі обтяжуючі та пом'якшуючі обставини.

Крім цього, зазначає про суперечливість висновків вартісних експертиз по ремонту транспортного засобу.

В доповненнях до апеляції прокурор зазначає, що судом не вірно кваліфіковані дії підсудного ОСОБА_1, а тому підлягають перекваліфікації з ч.2 ст. 289 на ч.3 ст. 289 КК України.

Прокурор звертає увагу, що судом не враховано факт, що на момент вчинення злочину ОСОБА_1 сума неоподаткованого мінімуму доходів громадян, яка встановлюється на рівні податкової соціальної пільги для відповідного року (2011 р.), становила 470 грн. 50 коп. (50 % розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи), а тому в свою чергу є кваліфікуючою ознакою за ч.3 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, що завдало великої матеріальної шкоди.

Окрім того, суд послався на норми «ст. 22.5 Закону України «Про податок з фізичних осіб», тобто на норми не існуючого закону. Разом з тим, станом на 01.01.2011 року Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» втратив чинність.

Представником потерпілої ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 надано клопотання до Апеляційного суду Київської області про залишення апеляції прокурора без задоволення, а вироку суду першої інстанції без зміни.

Заслухавши доповідь судді доповідача, думку прокурора, який підтримав подану апеляцію, пояснення засудженого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора та просили залишити вирок суду першої інстанції без зміни, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція прокурора підлягає до задоволення з наступних підстав.

Колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу доводи апеляції прокурора про неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_1, оскільки, згідно п.17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідно до частин 2, 3 ст. 289 КК України та п. 3 примітки до цієї статті матеріальну шкоду слід визнавати значною в разі заподіяння реальних збитків на суму від 100 до 250 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а великою - на суму понад 250 таких мінімумів.

Згідно п. 1 постанови пленуму Верховного Суду України від 28.05.2004 року № 9 «Про деякі питання застосування судами України адміністративного та кримінального законодавства у зв'язку з набранням чинності Законом України від 22 травня 2003 р. «Про податок з доходів фізичних осіб», згідно з п.22.5 ст. 22 Закону, якщо норми відповідних законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума у розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства у частині кваліфікації правопорушень або злочинів, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 6.1.1 п.6.1 ст. 6 Закону для відповідного року (з урахуванням положень п.22.4 ст. 22 Закону).

Згідно розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, починаючи з набрання чинності кодексом ( з 01.01.2011 року) до 31.12.2014 року податкова соціальна пільга надається в розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік» у 2011 році прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня 2011 року становить 941 гривню.

Відтак, колегія суддів погоджується з доводами викладеними в доповненнях до апеляції прокурора.

Тому перекваліфікація дій засудженого з ч. 3 ст. 289 КК України на ч. 2 ст. 289 КК України судом першої інстанції, на думку колегії суддів, є необґрунтованою.

Беручи до уваги наведене вище, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи, та неправильне застосування кримінального закону є підставою для скасування вироку згідно з вимогами ст. 367 КПК України.

При новому розгляді справи суду необхідно усунути зазначені в ухвалі недоліки та прийняти законне і обґрунтоване судове рішення.

Керуючись ст.ст. 365, 366, 367 КПК України (в ред. 1960 року), колегія судів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, задовольнити.

Вирок Кагарлицького районного суду Київської області від 02 грудня 2013 року щодо ОСОБА_1 - скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.

Суддя А.М. Дрига