Ухвала суду № 37221488, 19.02.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 382/1376/13-ц Головуючий у І інстанції Литвин Л.І.Провадження № 22-ц/780/278/14 Доповідач у 2 інстанції СержанюкКатегорія 26 19.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

17 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі головуючого - судді Сержанюка А.С., членів колегії - суддів Білоконь О.В., Волохова Л.А., із участю секретаря Антіпова Я.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Яготинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Яготинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2013 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» про звернення стягнення кредитної заборгованості, в розмірі 50 938,04 грн., на будинок, розташований по АДРЕСА_1, шляхом продажу вказаного предмета іпотеки, а також про виселення відповідача та інших осіб, які зареєстровані та/або проживають у вказаному будинку зі зняттям з реєстраційного обліку у територіальному органі державної міграційної служби України, відмовлено.

На обґрунтування ухваленого рішення зазначено, що допущене боржником порушення основного зобов'язання не завдало збитків іпотекодержателю і не змінило обсяг його прав, оскільки відповідач сплатила заборгованість за тілом кредиту та відсотками, а несплачена сума штрафів становить 2 663,72 грн. ( фіксована частина та відсоток від суми заборгованості ).

При цьому, сума штрафів є неспівмірною з вартістю предмету іпотеки, обумовленого сторонами договору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні.

Просить рішення Яготинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Суд, з'ясувавши обставини і перевіривши їх доказами у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вислухавши учасників процесу у судових дебатах, вважає за необхідне апеляційну скаргу відхилити, керуючись наступним.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, що підтверджується матеріалами справи, 21 грудня 2007 року Закрите акціонерне товариство «ПриватБанк», правонаступником якого є позивач по справі, та ОСОБА_1 уклали кредитний договір №K3JWGA15006411, згідно умов якого банк зобов'язується надати позичальнику кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 21.12.2007 року по 21.12.2014 року включно у вигляді непоновлювальної лінії у розмірі 101 000 грн. на наступні цілі: споживчі цілі, а також у розмірі 15 698,41 грн. на сплату страхових платежів у випадку та в порядку, передбачених п.п. 2.1.3,2.2.7 Договору зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,25 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструменту у розмірі 0,20% від суми виданого кредиту щомісяця в період сплати, відсотки за дострокове погашення кредиту згідно з п. 3.10. даного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2 договору ( а.с. 20-24 ).

При цьому, періодом сплати вважати період з 21 по 25 число кожного місяця. Погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати позичальник повинен надавати банку кошти ( щомісячний платіж ) у сумі 2 162,80 грн. для погашення заборгованості за кредитним договром, яка складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороди, комісії.

Пунктом 7.3 договору передбачено, що забезпеченням виконання позичальником своїх зобов'язань за даним договором виступає іпотека будинку, загальною площею 148, 20 кв.м., що знаходиться в АДРЕСА_1

Згідно п. 7.4 договору, при порушенні позичальником своїх зобов'язань із погашення кредиту, позичальник сплачує банку пеню у розмірі 0,15 % від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прострочення, але не менше 1 грн. ( там же ).

Цього ж дня, на забезпечення виконання умов вказаного правочину сторони уклали відповідний договір іпотеки, який містить умови аналогічні п.п. 7.3, 7.4 кредитного договору ( а.с. 31-35 ).

16 квітня 2013 року Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «ПриватБанк» направило ОСОБА_1 вимогу про необхідність сплати простроченої заборгованості в розмірі 8 322,24 грн. в тридцятиденний термін з дня її отримання, а у разі невиконання - виявило намір продати предмет іпотеки ( а.с. 13-14 ).

А 10 липня 2013 року позивач звернувся до суду із названими вимогами ( а.с. 1-4 ).

ОСОБА_1, на виконання умов кредитного договору, під час розгляду справи у суді першої інстанції, 18 жовтня 2013 року погасила заборгованість у розмірі 13 350 грн., а 24 жовтня 2013 року - 2 710 грн. ( а.с. 65, 68 ).

Залишок по кредиту, на останню дату внесення заборгованості, склав -33 835,01 грн. ( там же ).

Співставляючи заборгованість за кредитним договором із оціночною вартістю предмета іпотеки, яка становить 347 527 грн. ( п. 1.3.2 договору іпотеки ), суд першої інстанції правомірно дійшов до висновку про їх неспівмірність і про те, що порушення боржником свого основного зобов'язання не завдало збитків позивачу та не змінило обсяг його прав.

За таких обставин, суд першої інстанції, з додержанням норм матеріального і процесуального права, зокрема, ст. 39 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 509, 526, 530, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 58, 60, 212-215 ЦПК України, ухвалив законне і обґрунтоване рішення про відмову у задоволенні позову.

При цьому, дав відповідну оцінку належних і допустимих доказів у справі згідно положень ст. 212 ЦПК України.

А тому, доводи апелянта про незаконність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, зокрема, ст.ст. 33, 35, 39, 47 Закону України «Про іпотеку», ст.ст. 212-214 ЦПК України, на думку апеляційного суду, не знайшли свого підтвердження при розгляді справи у суді другої інстанції.

Інші обставини, викладені в апеляції, зокрема, про те, що судом не була встановлена вартість предмета іпотеки, не врахована сума простроченої заборгованості, також не спростовують висновки суду першої інстанції про необґрунтованість заявлених позовних вимог і вони не є підставою для задоволення апеляційних.

Вимоги про виселення та зняття з реєстраційного обліку відповідача та інших осіб, окрім цього, також не може бути задоволено, оскільки до участі у справі позивачем не залучені особи, які проживають за адресою спірного домоволодіння та ті, що зобов'язані це зробити і вони ( особи ) не залучені також судом, як співвідповідачі по справі, на підставі ст. 33 ЦПК України.

А тому, викладені у апеляції доводи суд другої інстанції відносить до числа формальних, відповідно, рішення, ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасоване у відповідності до положень ст. 308 ЦПК України.

Окрім цього, у відповідності до вимог ч. 3 ст. 309 ЦПК України, порушення норм процесуального права можуть бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо порушення призвело до неправильного вирішення справи, чого судом не виявлено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити. Рішення Яготинського районного суду Київської області від 24 жовтня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий А.С. Сержанюк

Судді: О.В. Білоконь

Л.А. Волохов