Постанова № 37217225, 05.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 755/17247/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Виниченко Л.М.

Суддя-доповідач: Міщук М.С.

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Горбань Н.І., Гром Л.М. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Дніпровського районного суду м. Києва у справі за позовом ОСОБА_5 до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Мурихіна Сергія Володимировича, третя особа - Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії , -

ВСТАНОВИВ:

16 серпня 2013 року ОСОБА_5 звернулася до Дніпровського районного суду м. Києва із позовом до Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві, Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Мурихіна Сергія Володимировича, третя особа - Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва (далі УПФ), у якому просила :

- визнати протиправною бездіяльність управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві;

- визнати протиправними дії управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві в частині винесення постанови від 26.04.2013 року про закінчення виконавчого провадження №36209394;

- скасувати постанову управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві від 26.04.2013 року про закінчення виконавчого провадження та зобов'язати відповідача поновити виконавче провадження по виконанню виконавчого листа Дніпровського районного суду м. Києва від 16.01.2013 року № 2-а-2734/11.

Дніпровський районний суд м. Києва постановою від 10 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовив.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду ОСОБА_5 звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилається на те, що державний виконавець не мав права виносити постанову про закінчення виконавчого провадження у зв'язку з відсутністю правових підстав для такого закінчення, а також державним виконавцем не вжито, передбачених законом, примусових заходів для повного виконання рішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою від 29.01.2013 року № 36209394 відкрито виконавче провадження щодо виконання виданого Дніпровським районним судом м. Києва виконавчого листа від 16.01.2013 р. за № 2-а-2734\11 про зобов'язання Управління пенсійного фонду України у Дніпровському районі м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_5 щомісячну державну соціальну надбавку в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з 11.01.2011 р. з урахуванням раніше проведених виплат, та направлено боржнику для виконання.

Державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Мурихіним С.В. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2013 року.

Відповідно, до вищевказаної постанови від 26.04.2013 року підставою для закінчення виконавчого провадження послугувало повідомлення УПФ № 6479\08 від 17.04.2013 року, згідно якого УПФ повідомлено ГУЮ у м.Києві про те, що на виконання рішення суду Управлінням в межах своєї компетенції здійснено нарахування пенсії позивачу та направлено відповідні документи для проведення перевірки та виплати до Управління з координації та контролю за виплатою пенсій ГУ ПФУ в м.Києві до компетенції якого належить проведення виплати коштів.

Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що на час винесення державним виконавцем постанови про закінчення виконавчого провадження від 26.04.2013 року судове рішення було виконано, тому у державного виконавця були правові підстави для закінчення виконавчого провадження.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.

Частиною 1 статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21 квітня 1999 року (далі Закон №606-XIV) передбачено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, а частиною 2 цієї статті передбачено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до статті 75 Закону №606-XIV після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення. Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

Колегією суддів встановлено, що відповідачем не надано суду достатніх та належних доказів у підтвердження правомірності винесення оскаржуваної постанови та вчинення необхідних виконавчих дій державним виконавцем, які передбачені частиною 3 статті 75 Закону №606-XIV, що свідчить про необґрунтованість закінчення виконавчого провадження з підстав пункту 11 частини 1 статті 49 Закону №606-XIV.

Разом з тим, судом першої інстанції не в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для справи, зокрема не взято до уваги те, що державний виконавець приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 8 статті 49 Закону №606-XIV (фактично виконано) зазначив, що згідно повідомлення УПФУ позивачу проведено лише перерахунок пенсії.

Однак, відповідно до виконавчого листа від 16.01.2013 року, крім проведення перерахунку пенсії, УПФ зобов'язане здійснити ще й виплату пенсії позивачу.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи викладені в оскаржуваній постанові щодо виконання рішення суду в межах компетенції УПФУ у Дніпровському районі зважаючи на те, що в виконавчому листі від 16.01.2013 року чітко зазначено боржника який зобов'язаний здійснити виплату позивачу.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, зроблені з порушення вищеназваних норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити.

Керуючись статтями 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.

Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 10 жовтня 2013 року скасувати та прийняти нову про задоволення позовних вимог.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві Мурихіна Сергія Володимировича про закінчення виконавчого провадження ВП №36209394 від 26.04.2013 року.

Зобов'язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у м. Києві відновити виконавче провадження ВП №36209394.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Гром Л.М.

Горбань Н.І.