Ухвала суду № 37220590, 05.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/776/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Бояринцева М.А. Суддя-доповідач: Міщук М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді суддів: при секретарі Міщука М.С. Горбань Н.І., Гром Л.М. Коток А.О.розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва у справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва до Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2013 року Управління Пенсійного фонду України в Святошинському районі м. Києва (далі УПФ або позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Державного підприємства «Український науково-дослідний інститут нафтопереробної промисловості «МАСМА» (діла Підприємство або відповідач), у якому просило стягнути з відповідача заборгованості по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами у розмірі 196 672 грн. 49 коп.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 31 жовтня 2013 року позов задовольнив.

В апеляційній скарзі про скасування постанови Підприємство посилається на те, що визначена позивачем заборгованість не має належного обґрунтування та не підтверджується наданими позивачем розрахунками.

Відповідно до частини 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки, будучи належним чином повідомлені про час та місце судового засідання позивач та відповідач в судове засідання не з'явились, фіксування звукозаписувального засобу при розгляді справи не здійснювалось.

Перевіривши за матеріалами справи наведені у скарзі доводи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Підприємство є юридичною особою та перебуває на обліку в УПФ.

Статтею 24 Закону України № 1977-ХІІ від 13.12.1991 року «Про наукову і науково-технічну діяльність" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі Закон № 1977-ХІІ) передбачено, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

- для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

- для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III - IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

З матеріалів справи вбачається, що за Підприємством обліковуються особи, яким призначено пенсію згідно із Законом № 1977-XII.

Відповідно до пункту 2 Порядку фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України «Про наукову і науково-технічну діяльність», та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 372 від 24 березня 2004 року (далі Порядок), за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Згідно пункту 5 Порядку розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність», про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Згідно повідомлень різних управлінь про суми витрат на фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-XII, і сумою пенсій, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів на 2012 рік, Підприємство повинно було відшкодувати кошти на виплату різниці між сумами пенсій за період з листопада по грудень 2012 року з урахуванням коригувань попередніх періодів в розмірі 196 672 грн. 49 коп.

Проте, сума на відшкодування різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону № 1977-XII і сумою пенсії, призначеної відповідно до інших законодавчих актів за період з листопада по грудень 2012 року в розмірі 196 672 грн. 49 коп. відповідачем не сплачена.

Доводи відповідача відносно того, що визначена позивачем заборгованість в розмірі 196 672,49 грн. за листопад та грудень 2012 року не має належного обґрунтування.

Згідно висновку експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз від 18 вересня 2013 року № 5864/13-45, документально підтвердити суму заборгованості Підприємства по відшкодуванню коштів на виплату різниці між сумами пенсій, призначених науковим працівникам відповідно до Закону № 1977-XII та сумами пенсій цих осіб, обчислених відповідно до інших законодавчих актів, визначена УПФ за період з 1 листопада 2012 року по 31 грудня 2012 року, не видається за можливе з тих підстав, що проведення нарахувань та визначення розміру позовних вимог проводилось позивачем із застосуванням автоматизованого програмного забезпечення для обробки даних, доступ до яких та можливість застосування яких має лише державний орган, який здійснює політику пенсійного забезпечення.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення у даній справі правомірно відхилив як доказ вини позивача висновки експерта з огляду на те, що такі висновки відсутні.

З висновку експерта вбачається, що на момент звернення суду до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз провести співставлення коштів та правильність їх нарахування не вбачалося за можливе.

Проте, така ситуація складається не з вини позивача або відповідача у справі або експерта, оскільки наявний фактор технічних можливостей експертизи.

Судом першої інстанції встановлено, що перерахування пенсій проводяться органами Пенсійного фонду автоматично за допомогою програмного забезпечення АСОПД/КОМТЕХ-W.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, УПФ неодноразово зверталося до Підприємства з метою проведення звірки сум заборгованості витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної відповідно до Закону № 1977-XII, і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, а також провести звірку сум сплати відшкодування зазначених витрат.

Однак, Підприємство до позивача не з'явилося, звірку сум заборгованості витрат на фінансування різниці між сумою пенсій, призначеної відповідно до Закону № 1977-XII, і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів не проводило.

Разом з тим, відповідач не навів жодних обставин та доказів, які б свідчили про його дії, направлені на вирішення спірної ситуації, що є характерною ознакою протиправності дій, а саме: ухилення від здійснення обов'язкових платежів до державного бюджету.

Враховуючи, що відповідачем не доведено виконання ним обов'язку, передбаченого Законом № 1977-XII, та сплату у встановленому чинним законодавством порядку до органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням коштів для фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної згідно із Законом № 1977-XII, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, за листопад-грудень 2012 року в сумі 196 672 грн. 49 коп., суд першої інстанції дійшов до вірно висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, зроблених у відповідності з вищеназваними нормами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Керуючись статтями 41,160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя

Судді:

.

Головуючий суддя Міщук М.С.

Судді: Горбань Н.І.

Гром Л.М.