Постанова № 37209584, 18.02.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

12.02.2014 справа №905/7457/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Мартюхіної Н.О. суддівАгапова О.Л., Кододової О.В.від Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька: Орендарець Т.В.-представник за довіреністю №11378/09 від 09.07.2013 р. Омелаєнко Т.І.- представник за довіреністю №17224/02 від 11.11.12Арбітражний керуючийБалицький О.П.розглянувши апеляційну скаргуУправління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецькана ухвалу господарського суду Донецької областівід 15.01.2014 рокуу справі№905/7457/13 (суддя Гурова А.І.)за заявою ініціюючого кредитораУправління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецькадо боржникаДержавної акціонерної компанії «Донбасвуглеавтоматика», м. Донецькпро банкрутство

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.01.2014 року було задоволено клопотання розпорядника майна Державної акціонерної компанії «Донбасвуглеавтоматика», м. Донецьк арбітражним керуючим Балицьким Олександром Петровичем про затвердження розміру винагороди; затверджено починаючи з 07.11.2013р. грошову винагороду розпорядника майна Державної акціонерної компанії «Донбасвуглеавтоматика», м. Донецьк арбітражного керуючого Балицького Олександра Петровича, відповідно ч. 2 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок заявника - ініціюючого кредитора Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька.

Не погодившись з прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька звернулось до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить:

- скасувати ухвалу господарського суду Донецької області №905/7457/13 від 15.01.2014 року;

- прийняти нове рішення, яким визначити питання грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) Галицькому Олександру Петровичу підприємства Державної акціонерної компанії «Донбасвуглеавтоматика» в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів, одержаних у результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав боржника).

В підтвердження доводів апелянт посилається на те, що зазначена ухвала є необґрунтованою та винесена з порушенням норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що в винесеній ухвалі від 15.01.2014 року про затвердження починаючи з 07.11.2013 р. грошової винагороди розпорядника майна Державної акціонерної компанії «Донбасвуглеавтоматика», м. Донецьк арбітражного керуючого Балицького Олександра Петровича, відповідно ч. 2 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок заявника - ініціюючого кредитора Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що у боржника відсутнє будь-яке майно, грошові кошти та він не веде господарську діяльність, оскільки розпорядником майна неналежним чином проведені дії з розшуку майна та коштів боржника.

Зокрема, апелянт посилається на ті обставини, що у боржника наявні кошти на рахунках та арештоване нерухоме майно, згідно інформації виконавчої служби Ленінського району м. Донецьку, за рахунок продажу якого, арбітражний керуючий може отримати грошову винагороду.

Апелянт вказує на ті обставини, що Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначена послідовність джерел формування та порядок відшкодування витрат розпорядника майна в процедурі розпорядження, а саме, в попередньому засіданні під час затвердження реєстру вимог кредиторів та вирішення цих питань саме комітетом кредиторів.

Крім того, апелянт зазначає, що Управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Донецька є самоврядною неприбутковою організацією та не має правових підстав використовувати кошти загальнообов'язкового державного пенсійного фонду на цілі не пов'язані з діяльністю фонду. Тобто, апелянт вважає, що на нього не може бути покладений обов'язок відшкодування витрат на оплату арбітражного керуючого.

Ухвалою від 31.01.2014р. апеляційна скарга була прийнята до провадження Донецьким апеляційним господарським судом.

11.02.2014 року через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від арбітражного керуючого Балицького Олександра Петровича, в якому просить у задоволенні апеляційної скарги Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському районі м. Донецька відмовити, ухвалу господарського суду Донецької області від 15.01.2014 р. по справі №905/7457/13 залишити без змін.

12.02.2014 року в судове засідання з'явились представники апелянта, які підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили скасувати оскаржувану ухвалу.

12.02.2014 року в судовому засіданні арбітражний керуючий Балицький Олександр Петрович заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просив залишити оскаржувану ухвалу без змін.

Особливості меж перегляду справи в апеляційній інстанції, передбачені нормами ст. 101 ГПК України, які полягають у тому, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Нормами частини 2 цієї статті передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 07.11.2013 року (суддя Гурова А.І.) у справі №905/7457/13 за заявою кредитора Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька порушено провадження у справі про банкрутство стосовно боржника Державної акціонерної компанії «Донбасвуглеавтоматика», м. Донецьк, введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, введена процедура розпорядження майном боржника строком до 02.03.2014 р., розпорядником майна призначений арбітражний керуючий Балицький О.П.; визнані кредиторські вимоги ініціюючого кредитора в сумі 1513062,24 грн., встановлено дату попереднього засідання суду на 15.01.2014 р., зобов'язано кредитора Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька у десятиденний строк за його рахунок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України оголошення про порушення справи про банкрутство.

Пунктом 6 ухвали господарського суду Донецької області від 07.11.2013 року встановлено оплату послуг розпорядника майна Балицького О.П. в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок коштів наявних у боржника, коштів, одержаних в результаті господарської діяльності боржника , або коштів, одержаних від продажу майна (майнових прав) боржника.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 15.01.2014 р. за результатами попереднього засідання було розглянуто клопотання розпорядника майна Державної акціонерної компанії "ДОНБАСВУГЛЕАВТОМАТИКА" м.Донецьк арбітражного керуючого Балицького Олександра Петровича про затвердження розміру винагороди розпорядника майна в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок ініціюючого кредитора Управління Пенсійного фонду України в Ленінського району м. Донецька у відповідності до частини 2 статті 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Задовольняючи вказане клопотання розпорядника майна Балицького О.П., суд першої інстанції виходив з наступних встановлених обставин по справі.

Відповідно до акту обстеження місцезнаходження Державної акціонерної компанії «Донбасвуглеавтоматика» від 25.12.13р., складеним арбітражним керуючим -розпорядником майна Балицьким О.П., було проведено обстеження місцезнаходження боржника за адресою м. Донецьк, вул.. імені Професорів Богословських,будинок 5а, та відповідно встановлено, що така організація не знаходиться, керівні органи та співробітника боржника також не знаходяться, за вказаною адресою підприємство боржника фактично не перебуває, господарську діяльність не веде, інформація про місцезнаходження боржника, печаток, штампів та документації відсутня.

Рішенням щодо отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за результатом розгляду запиту від 17.12.13р. № 9126360 та інформаційною довідкою встановлено, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ДАК «Донбасвуглеавтоматика» відомості відсутні.

Інформаційною довідкою з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна № 14746173 від 17.12.13р. встановлено наявність арешту всього нерухомого майна боржника за реєстраційним номером обтяження 12244802, об'єкт обтяження - невизначене майно, все нерухоме майно.

Також, листом-вимогою від 05.12.13р. арбітражний керуючий - розпорядник майна Балицький О.П., відправленим цінним листом з повідомленням про вручення, було витребувано від боржника статут, фінансові звіти, документи про дебіторську та кредиторську заборгованість боржника та інші необхідні документи для здійснення аналізу фінансової, господарської, інвестиційної діяльності боржника. Відповідь на зазначені вимоги не надійшла.

З урахуванням зазначених доказів, якими підтверджується відсутність майна, господарської діяльності боржника на час порушення справи про банкрутства та введення процедури розпорядження майном, апеляційним судом встановлено, що одержання коштів від результатів господарської діяльності боржника є неможливим, оскільки така діяльність взагалі не ведеться, одержання коштів від продажу майна боржника за відсутності такого майно є також неможливим. Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з цього питання.

Апелянтом не надано належних та допустимих доказів того, що боржник веде господарську діяльність та в нього є наявним будь-яке майно. Додані до апеляційної скарги Довідка КП Бюро технічної інвентаризації м. Донецька від 26.03.12р. № 18743 про наявність зареєстрованого за боржником нерухомого майна та листи банків не є актуальними на момент порушення справи про банкрутство - 07.11.13р. та можуть бути прийняті до уваги судом.

Таким чином матеріалами справи підтверджені обставини, викладені в клопотанні розпорядника стосовно того, що оплату послуг розпорядника майна в розмірі двох мінімальних заробітних плат за рахунок наявних у боржника коштів, одержаних в результаті господарської діяльності боржника, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, однак за відсутністю господарської діяльності та майна, здійснення оплати за вказаним порядком не уявляється можливим.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що згідно із частиною 1 ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 року N 4212-VI) провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Цей Закон має пріоритет перед іншими законодавчими актами України у регулюванні відносин, пов'язаних з банкрутством суб'єктів підприємницької діяльності, за винятком випадків передбачених цим Законом.

Відповідно до змісту ч.9 ст. 16 Закону про банкрутство, в ухвалі про порушення провадження у справі про банкрутство зазначається, зокрема, про призначення розпорядника майна, встановлення розміру оплати його послуг та джерела їх сплати.

Згідно п. 1 ст. 115 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) виконує повноваження за грошову винагороду.

В силу ч.2 ст.115 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" грошова винагорода арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна визначається в розмірі двох мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень або в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців його роботи до порушення провадження у справі про банкрутство, якщо такий розмір перевищує дві мінімальні заробітні плати. Розмір грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання повноважень розпорядника майна не може перевищувати п'яти мінімальних заробітних плат за кожний місяць виконання ним повноважень. Право вимоги грошової винагороди виникає у арбітражного керуючого в останній день кожного календарного місяця виконання ним повноважень розпорядника майна. Сплата грошової винагороди арбітражному керуючому (розпоряднику майна) здійснюється шляхом її авансування заявником (кредитором або боржником) в розмірі зазначеному у цій частині. Сума авансового платежу вноситься на депозитний рахунок нотаріуса та виплачується арбітражному керуючому (розпоряднику майна) за кожний місяць виконання ним повноважень розпорядника майна.

Враховуючи вищенаведене, та вищевстановлені обставини справи, апеляційний суд вважає правомірним висновок суду першої інстанції щодо покладання обов'язку по сплаті грошової винагороди розпорядника майна боржника за рахунок заявника - ініціюючого кредитора Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька.

Що стосується заперечень в апеляційній скарзі стосовно відсутності коштів у Управління Пенсійного фонду в Ленінському районі м. Донецька на фінансування винагороди розпорядника майна, оскільки не має повноважень на використовування коштів загальнообов'язкового державного пенсійного фонду на цілі не пов'язані з діяльністю фонду, то апеляційний суд виходить з того, що норми Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» не місять будь-яких виключень чи обмежень для органів Пенсійного фонду України щодо покладання на них обов'язку по сплаті витрат на арбітражного керуючого - розпорядника майна.

Що стосується доводів апелянта відносно необхідності визначення послідовності джерел формування та порядку відшкодування витрат розпорядника майна в процедурі розпорядження саме в попередньому засіданні під час затвердження реєстру вимог кредиторів та вирішення цих питань саме комітетом кредиторів, то апеляційний суд виходить з наступного.

В силу пунктів 6, 7 статті 115 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», кредитори можуть створювати фонд для авансування грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого. Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою господарського суду.

Розпорядник майна звітує про нарахування та виплату грошової винагороди арбітражного керуючого. Здійснення та відшкодування його витрат на першому засіданні комітету кредиторів, а також за результатами процедури розпорядження майном боржника.

Як було вище встановлено, справа про банкрутство була порушена 07.11.13р.; оголошення про порушення справи про банкрутство боржника було опубліковане в газеті «Голос України» № 5 від 14.01.14р.; попереднє судове засіданні призначене на 15.01.14р. було відкладено до 27.02.14р.

Тобто, реєстр вимог кредиторів ще не розглядався та не затверджувався судом першої інстанції, отже, формування зборів кредиторів та комітету кредиторів у даній справі не здійснене. У зв'язку з чим, питання про покладення обов'язку сплати грошової винагороди розпорядника майна за рахунок вирішення комітетом кредиторів, є передчасним та не може бути розглянуто на даній стадії справи про банкрутства.

У зв'язку з чим, відповідні доводи апелянта не приймаються до уваги.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що суд першої інстанції правомірно прийняв рішення, щодо затвердження розміру грошової винагороди, розпорядника майна Державної акціонерної компанії "ДОНБАСВУГЛЕАВТОМАТИКА", м. Донецьк арбітражного керуючого Балицького Олександра Петровича та покладання обов'язку по сплаті - за рахунок заявника - ініціюючого кредитора Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Донецька.

Згідно вищенаведеного, колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що ухвала господарського суду Донецької області від 15.01.2014. р. по справі №905/7457/13 винесена відповідно до норм матеріального та процесуального права, висновки господарського суду Донецької області відповідають цим обставинам і їм дана належна юридична оцінка, доводи скаржника не спростовують обґрунтованості висновків господарського суду Донецької області, а тому відсутні підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення.

Апеляційна скарга Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька на ухвалу господарського Донецької області від 15.01.2014 р. по справі №905/7457/13 підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Ленінському районі м. Донецька на ухвалу господарського Донецької області від 15.01.2014 р. по справі №905/7457/13 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського Донецької області від 15.01.2014р. по справі №905/7457/13 залишити без змін.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через Донецький апеляційний господарський суд протягом 20 днів.

Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна

Судді: О.Л. Агапов

О.В. Кододова