Постанова № 37209583, 17.02.2014, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

17.02.2014р. справа №905/6788/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді (доповідача): Будко Н.В.

Суддів: М'ясищева А.М., Сгара Е.В.

Секретар: Пеленова О.О.

За участю представників сторін:

від прокуратури: Русланова Г.М. за посвідченням;

від позивача-1: Шапкін С.В. за посвідченням;

від позивача-2: Коваленко А.Г. по дов.;

від відповідача: Щербакова Н.В. по дов., Ануфрієв Є.Г. по дов.

Розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Заступника прокурора Донецької області, м. Донецьк

на рішення господарського суду Донецької області від 25.11.2013р. (повний текст від 02.12.2013р.) у справі №905/6788/13 (суддя Гриник М.М.)

за позовом Прокурора Новоазовського району Донецької області в інтересах держави в особі: 1) Павлопільської сільської ради, с. Павлопіль Новоазовського району Донецької області, 2) Головного управління Держземагентства у Донецькій області, м. Донецьк

до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», м. Маріуполь Донецької області

про скасування державного акту на право постійного користування землею та припинення користування земельною ділянкою

а також за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», м. Маріуполь Донецької області

до 1) Павлопільської сільської ради, с. Павлопіль Новоазовського району Донецької області, 2) Головного управління Держземагентства у Донецькій області, м. Донецьк

за участю Прокурора Новоазовського району Донецької області

про визнання права ПАТ «ММК ім. Ілліча» на користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 3555,5га

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Новоазовського району Донецької області звернувся до господарського суду Донецької області з позовом в інтересах держави в особі: 1) Павлопільської сільської ради, с. Павлопіль Новоазовського району Донецької області, 2) Головного управління Держземагентства у Донецькій області, м. Донецьк, до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», м. Маріуполь Донецької області, про скасування державного акту на право постійного користування землею серії ДН№00014, виданого Маріупольському металургійному комбінату ім. Ілліча, а також про зобов'язання ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» припинити користування земельною ділянкою площею 3555,5га, розташованою на території Павлопільської сільської ради Новоазовського району Донецької області, яка була надана в постійне користування Маріупольському металургійному комбінату ім. Ілліча, та повернення її Павлопільській сільській раді та Головному управлінню Держземагентства у Донецькій області.

В свою чергу відповідач, Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», м. Маріуполь Донецької області, звернувся до господарського суду Донецької області в порядку ст.60 ГПК України із зустрічним позовом до 1) Павлопільської сільської ради, с. Павлопіль Новоазовського району Донецької області, 2) Головного управління Держземагентства у Донецькій області, м. Донецьк, за участю Прокурора Новоазовського району Донецької області, про визнання права ПАТ «ММК ім. Ілліча» на користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 3 555,5га, розташованою на території Павлопільської сільської ради Новоазовського району Донецької області. Ухвалою від 29.10.2013р. вказана зустрічна позовна заява була прийнята судом до сумісного розгляду з первісним позовом.

Крім того, 19.11.2013р. прокурор подав до суду заяву в порядку ст. 22 ГПК України про збільшення розміру позовних вимог, в якій просив зобов'язати ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» припинити користування земельною ділянкою площею 3555,5га, вартість якої складає 74124269,44грн., розташованою на території Павлопільської сільської ради Новоазовського району Донецької області, яка була надана в постійне користування Маріупольському металургійному комбінату ім. Ілліча, та повернути її Павлопільській сільській раді та Головному управлінню Держземагентства у Донецькій області. Господарський суд Донецької області зазначену заяву відхилив, оскільки під збільшенням або зменшенням позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, а також з огляду на те, що прокурором в заяві ставиться питання про припинення права користування земельною ділянкою площею 3555,5га, в той час як долучена до заяви довідка відділу Держземагентства у Новоазовському районі Донецької області від 06.11.2013р. зазначає вартість земельної ділянки площею, яка загалом складає 3202,2га.

Рішенням від 25.11.2013р. господарський суд Донецької області у задоволенні первісного позову прокурора відмовив у повному обсязі, а зустрічний позов задовольнив. Висновок про відмову у задоволенні первісного позову суд першої інстанції обґрунтував посилаючись на те, що по-перше, матеріалами справи підтверджено, що відповідач є правонаступником особи, на ім'я якої видано спірний державний акт на земельну ділянку. Діюче на той час законодавство передбачало, що юридична особа припиняє свою дію лише у випадках або ліквідації, або у випадках злиття, поділу або приєднання. В даному ж випадку відбулось перетворення державного підприємства у відкрите акціонерне товариство, тобто було змінено лише організаційно-правову форму юридичної особи. По-друге, прокурором у позові не визначено, в чому саме полягають порушення інтересів держави і яким чином ці порушення вчинені саме відповідачем. По-третє, до матеріалів справи не надано жодного доказу на підтвердження вжиття позивачами будь-яких заходів, направлених на припинення відповідачем за первісним позовом користування земельною ділянкою, оскільки останні станом на 21.03.1995р. (20.03.1995р. зареєстровано Орендне підприємство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», правонаступник Державного металургійного комбінату імені Ілліча) могли знати про порушення їх права та вжити заходів щодо припинення права користування відповідачем земельною ділянкою. Крім того, суд першої інстанції прийняв до уваги надану відповідачем заяву про застосування строків позовної давності, а також спростував посилання прокурора на приписи ст.92 ЗК України зазначивши, що втрата пунктом 6 Розділу Х Прикінцевих положень Земельного кодексу України чинності не тягне за собою обов'язок осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але згідно із ч.2 ст. 92 ЗК України не можуть мати їх на такому праві, переоформляти чи припиняти право власності чи право користування вказаними земельними ділянками.

Щодо задоволення зустрічного позову місцевий господарський суд зазначив, що в силу ч.7 ст.34 Закону України «Про підприємства в Україні» (чинна на момент проведення реорганізації), ст. 108 ЦК України, а також приписів Статуту ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», до відповідача у справі перейшли усі майнові права попередника, у тому числі право постійного користування спірною земельною ділянкою. Виходячи з вимог ст.141 ЗК України, наявний у позивача за зустрічним позовом державний акт на право постійного користування землею є дійсним, а дії органів державної влади та місцевого самоврядування, спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у ст.141 ЗК України, є такими, що порушують право користування ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» спірною земельною ділянкою. Крім того, суд першої інстанції зазначив, що за результатами перевірки дотримання відповідачем вимог земельного законодавства, проведеної Державною інспекцією сільського господарства в Донецькій області, на яку посилався прокурор, порушень підприємством вимог діючого законодавства при передачі земельних ділянок в постійне користування Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча не виявлено, а також вказав на різну позицію прокурора та власника земельної ділянки - Павлопільської сільської ради, відносно первісно заявлених позовних вимог.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Заступник прокурора Донецької області звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 25.10.2013р. у справі №905/3788/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким позов прокурора Новоазовського району Донецької області в інтересах Павлопільської сільської ради задовольнити повністю та відмовити у задоволенні зустрічного позову ПАТ «ММК ім. Ілліча» про визнання права на користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги заявник посилається на те, що господарським судом не було взято до уваги факту того, що в силу ст.27 ЗК України (в редакції від 13.03.1992р.), ст.37 ЦК України та ст. 34 Закону України «Про підприємства в Україні» (у відповідній редакції), перетворення державного підприємства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» у ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» є юридичним фактом для припинення його права на користування спірною земельною ділянкою.

Крім того, за висновком скаржника, в силу ст.92 ЗК України, земельним законодавством не встановлено автоматичного переходу постійного користування земельною ділянкою при правонаступництві, а суд всупереч положенням ст.ст.125, 126 ЗК України, за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування та правовстановлюючих документів на неї, фактично підмінив відповідний орган і порушив вимоги ст.11 ЦК України та ст.ст.26, 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування в Україні» в частині його виключного, передбаченого Конституцією України права на здійснення права власності від імені українського народу на управління землями, яке підлягає захисту.

Таким чином, за твердженням прокурора, право ПАТ «ММК ім. Ілліча» на користування земельною ділянкою ніким не порушується, оскільки у відповідача воно відсутнє, та згідно ст.92 ЗК України відповідач не відноситься до підприємств державної або комунальної власності і не може набувати права постійного користування земельною ділянкою.

Вищевикладене, на думку заявника, є підставою для скасування незаконного та необґрунтованого рішення суду першої інстанції.

У відзиві на апеляційну скаргу прокурор Новоазовського району вважає викладені в ній доводи обґрунтованими та такими, що є підставою для скасування рішення господарського суду Донецької області від 25.11.2013р. у справі №905/6788/13, задоволення первісних позовних вимог та відмови у задоволення зустрічного позову.

Відповідач, в свою чергу, у відзиві на апеляційну скаргу вважає її вимоги безпідставними, просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Позивач, Павлопільська сільська рада, у відзиві на апеляційну скаргу підтримує позицію прокуратури, просить рішення суду першої інстанції скасувати, задовольнити первісно заявлені позовні вимоги, у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Ухвалою від 13.01.2014р. Донецький апеляційний господарський суд відкладав розгляд справи №905/6788/13 до 17.02.2014р.

28.01.2014р. на адресу апеляційного господарського суду надійшли пояснення ПАТ «ММК ім. Ілліча», 13.02.2014р. - пояснення Павілопільської сільської ради, а 17.02.2014р. - Прокуратури Новоазовського району Донецької області.

Судовий процес в апеляційній інстанції фіксувався за допомогою технічних засобів фіксації в порядку, передбаченому ст. 81-1 ГПК України.

Відповідно до ст. 101 ГПК України, у процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Новоазовської районної ради народних депутатів від 17.06.1993р. Маріупольському металургійному комбінату ім. Ілліча було надано у постійне користування для сільськогосподарського використання землі колгоспу «Авангард» Павлопільської сільської ради загальною площею 3532,8га у розмірах угіддям згідно з додатком.

23.11.1994р. Маріупольському металургійному комбінату імені Ілліча було видано Державний акт на право постійного користування землею серії ДН№00014, відповідно якого зазначеному землекористувачу надається у постійне користування 3555,5га землі для сільськогосподарського використання.

20.03.1995р. Виконавчим комітетом Маріупольської міської ради народних депутатів було видано Маріупольському металургійному комбінату ім. Ілліча свідоцтво про реєстрацію ААВ №384348.

Згідно Статуту Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ «ММК ім. Ілліча», протокол №12 від 24.04.2009р., Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» засноване Фондом державного майна України (наказ №86-АТ від 20.12.1996р.) та Організацією орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча (протокол загальних зборів уповноважених Організації орендарів №6 від 30.11.1996р.), шляхом перетворення суб'єкту підприємницької діяльності Орендного підприємства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» згідно з Законом України «Про приватизацію державного майна», Декретом КМ України «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємство та їх структурних підрозділів, зданих в оренду», іншими нормативними актами.

Крім того, в матеріалах справи наявний статут Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (нова редакція), затверджений протоколом загальних зборів акціонерів ПАТ «ММК ім. Ілліча» №18 від 12.04.2013р., згідно загальних положень якого найменування ВАТ «ММК ім. Ілліча» викладене відповідно до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства» як Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча». Засновниками Товариства є Фонд державного майна України та Організація орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча. Підприємство є правонаступником усіх прав і обов'язків, зокрема, Орендного підприємства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча».

Разом з цим прокурор Новоазовського району Донецької області, посилаючись на акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства від 12.04.2013р., а також на той факт, що спірний державний акт на право постійного користування земельною ділянкою було видано саме Державному підприємству «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», проте вказана земельна ділянка використовується ПАТ «ММК ім. Ілліча» без оформлення правовстановлюючих документів на землю, звернувся до господарського суду Донецької області з відповідним позовом про скасування державного акту ДН№00014 та зобов'язання ПАТ «ММК ім. Ілліча» припинити користування земельною ділянкою площею 3555,5га.

Відповідач, в свою чергу, посилаючись на те, що перетворення підприємства не має наслідком його припинення, тобто до ПАТ «ММК ім. Ілліча» внаслідок перетворення перейшли усі майнові права ОП «ММК ім. Ілліча», в тому числі - право користування спірною земельною ділянкою, а дії органів державної влади та місцевого самоврядування на даний час спрямовані на позбавлення суб'єкта права користування земельною ділянкою після державної реєстрації такого права поза межами підстав, визначених у ст. 141 ЗК України, звернувся до господарського суду із зустрічним позовом про визнання права ПАТ «ММК ім. Ілліча» на користування спірною земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 3555,5га.

Як вже зазначалось вище, господарський суд Донецької області у задоволенні первісного позову відмовив, а зустрічні позовні вимоги задовольнив у повному обсязі.

Оцінюючи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, судова колегія не може погодитись з таким висновком з наступних підстав.

Статтею 3 Земельного кодексу України передбачено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Звертаючись до суду з первісним позовом про скасування державного акту на право постійного користування землею ДН№00014 та зобов'язання ПАТ «ММК ім. Ілліча» припинити користування спірною земельною ділянкою площею 3555,5га прокурор посилається на те, що право користування вказаною ділянкою припинилось у відповідача в силу ст. 27 ЗК України (в редакції від 13.03.1992р.) внаслідок перетворення ДП «ММК ім. Ілліча» у ВАТ «ММК ім. Ілліча» в грудні 1996 року. При цьому, господарським судом обґрунтовано не прийнято до уваги заяви прокурора №77-51-13 від 18.11.2013р. про збільшення розміру позовних вимог, оскільки в силу ст.22 ГПК України під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Натомість у заяві про збільшення позовних вимог прокурором фактично надані уточнення щодо вартості спірної земельної ділянки.

Згідно наявного в матеріалах справи Свідоцтва про реєстрацію від 20.03.1995 року Орендне підприємство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» було зареєстровано 20.03.1995р. Відповідно до п. 1.4 Договору оренди та статуту, Орендне підприємство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» є правонаступником державного металургійного комбінату імені Ілліча.

Згідно Статуту Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», затвердженого загальними зборами акціонерів ВАТ «ММК ім. Ілліча», протокол №12 від 24.04.2009р., Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» засноване Фондом державного майна України (наказ №86-АТ від 20.12.1996р.) та Організацією орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча (протокол загальних зборів уповноважених Організації орендарів №6 від 30.11.1996р.), шляхом перетворення суб'єкту підприємницької діяльності Орендного підприємства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» згідно з Законом України «Про приватизацію державного майна», Декретом КМ України «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємство та їх структурних підрозділів, зданих в оренду», іншими нормативними актами.

Крім того, в матеріалах справи наявний статут Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (нова редакція), затверджений протоколом загальних зборів акціонерів ПАТ «ММК ім. Ілліча» №18 від 12.04.2013р., згідно загальних положень якого найменування ВАТ «ММК ім. Ілліча» викладене відповідно до вимог та положень Закону України «Про акціонерні товариства» як Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча».

Статтею 37 Цивільного кодексу УРСР (в редакції, чинній на момент заснування ФДМУ ВАТ «ММК ім. Ілліча» - 20.12.1996р.) визначено, що юридична особа припиняється шляхом ліквідації або реорганізації (злиття, поділу або приєднання). Порядок ліквідації і реорганізації юридичних осіб визначається законодавством Союзу РСР і постановами Ради Міністрів Української РСР. Порядок ліквідації і реорганізації кооперативних та інших громадських організацій може бути визначений їх статутами (положеннями).

Статтею 34 Закону України «Про підприємства в Україні» (у відповідній редакції) також встановлено, що ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати такі підприємства, чи за рішенням суду або арбітражного суду.

Підприємство ліквідується також у випадках: визнання його банкрутом; якщо прийнято рішення про заборону діяльності підприємства через невиконання умов, встановлених законодавством, і в передбачений рішенням строк не забезпечено додержання цих умов або не змінено вид діяльності; якщо рішенням суду будуть визнані недійсними установчі документи і рішення про створення підприємства; на інших підставах, передбачених законодавчими актами України.

Підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з моменту виключення його з державного реєстру України.

При перетворенні одного підприємства в інше до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

Що стосується земельних відносин в даному контексті, пунктом 3 статті 27 Земельного кодексу УРСР (у вищевказаній редакції) передбачено припинення права користування земельною ділянкою чи її частиною у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства.

З матеріалів справи вбачаться, що спірний державний акт на право постійного користування землею ДН 00014 від 23.11.1994р. видано Маріупольському металургійному комбінату імені Ілліча на підставі рішення Новоазовської районної Ради народних депутатів від 17.06.1993р.

Разом з цим, як зазначено у статуті ВАТ «ММК ім. Ілліча», наказом Фонду державного майна України №86-АТ від 20.12.1996р. та протоколом загальних зборів Організації орендарів Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча №6 від 30.11.1996р. вказане підприємство утворилось шляхом перетворення суб'єкту підприємницької діяльності Орендного підприємства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» згідно з Законом України «Про приватизацію державного майна», Декретом КМ України «Про приватизацію цілісних майнових комплексів державних підприємство та їх структурних підрозділів, зданих в оренду», іншими нормативними актами.

Таким чином, реорганізація комбінату шляхом перетворення у ВАТ «ММК ім. Ілліча» є юридичним фактом для припинення його права на користування спірною земельною ділянкою. Аналогічну правову позицію висловлено Верховним судом України у постанові від 21.01.2002р. у справі №6/24-1/87.

Згідно з ст.22 ЗК УРСР (у відповідній редакції) право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Ст.23 ЗК УРСР та ст. ЗЗ Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» передбачено, що право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються місцевими радами.

Автоматичного переходу прав землекористування до правонаступника реорганізованого підприємства чинним на момент утворення ВАТ «ММК ім. Ілліча» законодавством передбачено не було. Доказів отримання саме ВАТ «ММК ім. Ілліча» у встановленому порядку державного акту на право постійного користування спірною земельною ділянкою до матеріалів справи не надано.

Наведені вище дані свідчать, що після реорганізації комбінату ВАТ «ММК ім. Ілліча» не набуло у встановленому законом порядку права на користування спірною земельною ділянкою.

Апеляційний господарський суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що відповідно до пункту 6 Розділу X Перехідних положень Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005р. вищевказаний пункт Перехідних положень Земельного Кодексу України було визнано неконституційним.

Зокрема, в Рішенні Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005р. зазначено, що пункт 6 Перехідних положень Кодексу через відсутність встановленого порядку переоформлення права власності або оренди та унеможливлення безоплатного проведення робіт із землеустрою і виготовлення технічних матеріалів та документів для переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або оренди в строки, визначені Кодексом, суперечить положенням частини четвертої статті 13, частини другої статті 14, частини третьої статті 22, частини першої статті 24, частин першої, другої, четвертої статті 41 Конституції України.

Втрата пунктом 6 Розділу X Прикінцевих положень Земельного кодексу України чинності не тягне за собою обов'язок осіб, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але згідно із частиною 2 статті 92 Земельного Кодексу України не можуть мати їх на такому праві, переоформляти чи припиняти право власності чи право користування вказаними земельними ділянками.

Проте вказані обставини не спростовують доведеного матеріалами справи факту того, що після реорганізації державного підприємства Відкрите акціонерне товариство (в подальшому - Публічне акціонерне товариство) «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» не набуло у встановленому законом порядку права на користування спірною земельною ділянкою площею 3555,5га.

В пункті 2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин» №6 від 17.05.2011р. (зі змінами і доповненнями) висловлено правову позицію про те, що державні акти про право власності або право постійного користування на земельну ділянку є документами, що посвідчують відповідне право і видаються на підставі рішень Кабінету Міністрів України, обласних, районних, Київської і Севастопольської міських, селищних, сільських рад, Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласної, районної, Київської і Севастопольської міських державних адміністрацій.

У спорах, пов'язаних з правом власності або постійного користування земельними ділянками, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти про право власності чи постійного користування.

Враховуючи викладене, апеляційний господарський суд вважає первісні позовні вимоги прокурора обґрунтованими, доведеними та такими, що підлягають задоволенню. Висновки суду першої інстанції в цій частині є необґрунтованими, безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами та обставинами справи.

Крім того, апеляційний господарський суд не приймає до уваги наявну в матеріалах справи заяву ПАТ «ММК ім. Ілліча» про застосування строків позовної давності до вимог за первісним позовом, з огляду на наступне.

Статтею 257 ЦК України встановлений загальний трирічний строк позовної давності та в силу приписів ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Ухвалою від 13.01.2014р. Донецький апеляційний господарський суд зобов'язував прокурора та позивача надати письмові пояснення, підтверджені відповідними доказами, відносно того, коли саме вказаним особам стало відомо про припинення державного підприємства «ММК ім. Ілліча».

28.01.2014р. на адресу суду надійшли пояснення ПАТ «ММК ім Ілліча», до яких додані докази в підтвердження обізнаності Павлопільської сільської ради про зміну правової форми підприємства відповідача ще з 2009 року (рішення виконавчого комітету Павлопільської сільської ради №43/4 від 26.11.2009р. «Про створення комісії з передачі об'єктів інфраструктури в комунальну власність Павлопільської сільської ради», лист №120 від 07.12.2009р. на ім'я заст. генерального директора ВАТ «ММК ім. Ілліча», рішення Павлопільської сільської ради №V/18-6 від 31.03.2010р. «Про безоплатну передачу з балансу ВАТ «ММК ім. Ілліча» у комунальну власність сільської ради об'єктів соціальної інфраструктури», а також акт приймання-передачі об'єкта у комунальну власність від 31.06.2010р.).

Разом з цим, згідно наданих до матеріалів справи 13.02.2014р. пояснень Павлопільської сільської ради, остання дізналась про припинення ДП «ММК ім. Ілліча» 26.10.2011р. під час підписання акту приймання-передачі на свій баланс будинку культури с. Павлопіль. До зазначених пояснень позивачем -1 надані копія акту приймання-передачі об'єктів соціальної сфери у комунальну власність від 26.10.2011р., а також докази оформлення права комунальної власності на вказану будівлю.

Крім того, за поясненнями прокурора, які надійшли до суду 17.02.2014р., прокуратурі Новоазовського району про вищевказані факти стало відомо в серпні 2013 року, на підтвердження чого до зазначених пояснень надано лист Відділу Держземагентства у Новоазовському районі Донецької області №705 від 27.08.2013р. та лист Павлопільської сільської ради №117 від 22.08.2013р.

Отже, оскільки первісний позов подано саме прокурором в інтересах позивача, а в матеріалах справи наявний лист Державної інспекції сільського господарства в Донецькій області №05/2416 від 16.05.2013р., відповідно якого перевірка дотримання вимог земельного законодавства ПАТ «ММК ім. Ілліча» проводилась згідно листа СВ Новоазовського РВ ГУМВС України в Донецькій області №2375 від 07.03.2013р., листи Відділу Держземагентства у Новоазовському районі Донецької області №705 від 27.08.2013р. та Павлопільської сільської ради №117 від 22.08.2013р. про відсутність правовстановлюючих документів на спірну земельну ділянку саме у ПАТ «ММК ім. Ілліча», апеляційний господарський суд вважає, що в даному випадку відсутні підстави для застосування приписів ст.267 ЦК України, та порушене право держави підлягає захисту в повному обсязі.

Що стосується заявленого відповідачем зустрічного позову про визнання права користування земельною ділянкою, апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтями 22,60 ГПК України визначено, що відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

З матеріалів справи вбачаться, що провадження у справі №905/6788/13 було порушено господарським судом Донецької області 27.09.2013р. та судове засідання призначено на 15.10.2013р.

У судовому засіданні 15.10.2013р. згідно протоколу був присутній прокурор - Федовський Л.І., суд оголошував зміст позовних вимог, заслухав пояснення присутньої у судовому засіданні особи, а також досліджував докази у справі. За результатами судового засідання від 15.10.2013р. розгляд справи №905/6788/13 в порядку ст.77 ГПК України було відкладено на 29.10.2013р. Тобто, з огляду на наведене, 15.10.2013р. почався розгляд по суті первісно заявлених позовних вимог прокуратури.

Водночас, 29.10.2013р. (тобто вже після початку розгляду справи по суті) на адресу господарського суду надійшла зустрічна позовна заява ПАТ «ММК ім. Ілліча», яка ухвалою від 29.10.2013р. була прийнята господарським судом до сумісного розгляду з первісним позовом. Таким чином, господарський суд при прийнятті до провадження зустрічної позовної заяви припустився порушення норм ст.ст.22 ,60 ГПК України.

Статтею 104 ГПК України визначено, що підставами для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду є, зокрема, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до прийняття неправильного рішення.

Враховуючи наявні в матеріалах справи докази недотримання відповідачем у справі - ПАТ «ММК ім. Ілліча», встановленого чинним законодавством порядку для звернення до суду із зустрічним позовом, судова колегія вважає, що у суду були відсутні підстави для прийняття його до провадження та розгляду по суті разом із первісно заявленими позовними вимогами.

Крім того, з огляду на встановлений факт відсутності у відповідача права користування спірною земельною ділянкою, вищевказані зустрічні позовні вимоги заявлені безпідставно і необґрунтовано. Апеляційний господарський суд також зазначає, що визнавши за ПАТ «ММК ім. Ілліча» право на користування земельною ділянкою за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування, суд першої інстанції фактично підмінив відповідний орган і порушив вимоги ст.11 ЦК України та ст.ст.26, 59 ЗУ «Про місцеве самоврядування і Україні» та його виключне, передбачене Конституцією України право на здійснення права власності від імені українського народу на управління землями, яке підлягає захисту. Викладене зумовлює відсутність будь-яких підстав для задоволення зустрічного позову.

До того ж, апеляційний господарський суд вважає за необхідне звернути увагу суду першої інстанції на наявність помилки в резолютивній частині оскаржуваного рішення, а саме - зазначення про задоволення зустрічних позовних вимог ПАТ «ММК ім. Ілліча» (абз.2 резолютивної частини), проте відсутність висновку, яке саме рішення прийнято судом за даною вимогою. Таким чином, при винесенні вказаного рішення суд припустився також порушення норм ст.84 ГПК України.

Приймаючи до уваги викладене, апеляційний господарський суд вважає обґрунтованими заявлені прокурором в апеляційній скарзі вимоги, оскільки у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення зустрічного позову у повному обсязі, а обґрунтованість і доведеність позовних вимог підтверджена відповідними приписами законодавства та наявними в матеріалах справи доказами.

З огляду на наведене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що всупереч вимогам ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 25.11.2013р. у справі №905/6788/13 не ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, не відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення задоволення первісних позовних вимог (без урахування заяви про збільшення позовних вимог) та про відмову у задоволенні вимог за зустрічним позовом у повному обсязі.

Судові витрати по оплаті судового збору за подання первісного позову (2294грн. за дві вимоги) та апеляційної скарги (2294грн./2=1147грн.) у відповідності до приписів ст.49 ГПК України підлягають віднесенню на відповідача.

Судові витрати по оплаті судового збору за подання зустрічного позову згідно ст.49 ГПК України перерозподілу не підлягають.

Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст.49, ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.104, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Заступника прокурора Донецької області, м. Донецьк, на рішення господарського суду Донецької області від 25.11.2013р. (повний текст від 02.12.2013р.) у справі №905/6788/13 - задовольнити.

Рішення господарського суду Донецької області від 25.11.2013р. (повний текст від 02.12.2013р.) у справі №905/6788/13 скасувати.

Позовні вимоги Прокурора Новоазовського району Донецької області в інтересах держави в особі: 1) Павлопільської сільської ради, с. Павлопіль Новоазовського району Донецької області, 2) Головного управління Держземагентства у Донецькій області, м. Донецьк, до Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», м. Маріуполь Донецької області - задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право постійного користування землею серії ДН№00014, виданий Маріупольському металургійному комбінату ім. Ілліча 23.11.1994р.

Зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», м. Маріуполь Донецької області припинити користування земельною ділянкою площею 3555,5га, розташованою на території Павлопільської сільської ради Новоазовського району Донецької області, яка була надана в постійне користування Маріупольському металургійному комбінату ім. Ілліча, та повернути її Павлопільській сільській раді та Головному управлінню Держземагентства у Донецькій області.

У задоволенні зустрічного позову Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», м. Маріуполь Донецької області, до 1) Павлопільської сільської ради, с. Павлопіль Новоазовського району Донецької області, 2) Головного управління Держземагентства у Донецькій області, м. Донецьк, за участю Прокурора Новоазовського району Донецької області, про визнання права ПАТ «ММК ім. Ілліча» на користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення загальною площею 3 555,5га, розташованою на території Павлопільської сільської ради Новоазовського району Донецької області - відмовити у повному обсязі.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча», м. Маріуполь Донецької області в дохід державного бюджету 2294,00грн. за подання первісного позову та 1147,00грн. за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Донецької області видати відповідні накази.

Головуючий суддя (доповідач): Н.В. Будко

Судді: А.М. М'ясищев

Е.В. Сгара

Надруковано примірників-8

1-у справу

2-позивачам

1-відповідачу

2-прокуратурі

1-господарському суду

1-ДАГС