Постанова № 37209349, 12.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2014 р. Справа№ 927/1245/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Суліма В.В.

суддів: Тищенко А.І.

Тарасенко К.В.

за участю представників сторін

від позивача: Михайлов І.А. - представник за дов. №09-08/407 від 10.02.2014р.;

від відповідача : не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2013 року

у справі № 927/1245/13 (суддя Блохіна Ж.В.)

за позовом Державної екологічної інспекції в Чернігівській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління "14"

про стягнення 1500,26 грн. збитків.

ВСТАНОВИВ:

Державна екологічна інспекція в Чернігівській області (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шляхо-будівельне управління "14" (далі - відповідач) про стягнення 1500,26 грн. збитків, заподіяних державі порушенням природоохоронного законодавства в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2013р. у справі №927/1245/13 у позові відмовлено повністю. Стягнуто з Державної екологічної інспекції у Чернігівській області до державного бюджету України 1720,50 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна екологічна інспекція у Чернігівській області звернулася до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2013р. у справі №927/1245/13 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що Господарський суд Чернігівської області неповно з'ясував обставини справи, визнав обставини встановленими, які є недоведеними і мають значення для справи, неправильно застосував норми процесуального права.

Крім того, апелянт зазначає, що при проведенні розрахунку розміру збитків використовувався, зокрема, збірник, що в свою чергу не суперечить вимогам методики.

Ухвалою Київського апеляційного Господарського суду від 25.12.2013 р. апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області було прийнято до провадження.

Розпорядженням Секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 12.02.2014р. „Про зміну складу колегії суддів" в зв'язку з перебування судді Рєпіної Л.О. у відпустці було доручено розгляд апеляційної скарги у справі №927/1245/13 колегії суддів у складі: Сулім В.В. - головуючий суддя, суддів Тарасенко К.В., Тищенко А.І.

Представник відповідача в засідання Київського апеляційного господарського суду 12.02.2014р. не з'явився, був належним чином повідомлений про місце та час розгляду апеляційної скарги, що підтверджується поштовими повідомленнями №№ 09687347, 09687320, відміткою відділу діловодства на зворотному боці ухвали Київського апеляційного господарського суду від 25.12.2014р.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено до вимог Інструкції з діловодства в господарських судах України, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу (Інформаційний лист Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року»).

Крім того, враховуючи, що судом явка уповноважених представників сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, відповідач не скористався належними йому процесуальними правами приймати участь в судовому засіданні 12.02.2014р., Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у відсутності представників відповідача за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи, Київський апеляційний господарський суд вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2013р. підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Державної екологічної інспекції у Чернігівській області - без задоволення, з наступних підстав.

Згідно ст. 99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами наданими суду першої інстанції.

Як правильно встановлено судом першої інстанції та підтверджується статутом Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхо-будівельне управління №14", останне було створено шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства „Шляхо-будівельне управління №14" і є повним правонаступником майна, усіх майнових і немайнових прав та обов'язків стосовно всіх кредиторів та боржників. Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи проведено 25.01.2013 р.

03.09.2007 р. між Закритим акціонерним товариством „ШБУ № 14" (орендодавцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Масани" (орендарем) було укладено договір № 158-7 оренди майна (цілісного майнового комплексу - побудованого ринку, розташованого за адресою: м. Чернігів, вул. Красносільського, 59, до складу якого входить теплопункт).

Державною екологічною інспекцією в Чернігівські області було проведено перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Масани", за результатами якої складено акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 18-26 серпня 2011р. № 254/07.

Перевіркою було встановлено, що для опалення приміщень ринку побудовано теплопункт, в якому встановлено стаціонарні джерела викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря - два котли на газу марки SIME потужністю по 100 кВт кожний. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря вищезазначеними стаціонарними джерелами здійснюються без дозволу на викиди, що є порушенням ст. 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря".

31.08.2011 р. головним державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області було прийнято рішення № 19 про тимчасову заборону (зупинення) експлуатації двох котлів на природному газу марки SIME Товариства з обмеженою відповідальністю „Масани" по вул. Красносільського, 59 в м. Чернігові.

Так, вищезазначеним рішенням було зобов'язано голову правління Закритого акціонерного товариства „Шляхо-будівельне управляння № 14" Харчук О.Р.: розробити та подати необхідну документацію до Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Чернігівській області для отримання дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел; отримати дозвіл на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Дозвіл № 7410136600-331 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами з терміном дії 10 років, з 17.10.2011р. до 17.10.2021р., видано Закритому акціонерному товариству „ШБУ № 14" 17.10.2011 р.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 12.06.2013 р. зареєстровано право власності на об'єкти нерухомості по вул. Красносільського, 59 в м. Чернігові за Товариством з обмеженою відповідальністю „Ринок Масани".

На підставі направлення на проведення планової перевірки №703 від 25.06.2013р. старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Верьовкою А.Я., державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Михайловим І.А., у присутності директора Товариства з обмеженою відповідальністю „ШБУ-14" Харчука О.Р., інженера-лаборанта Товариства з обмеженою відповідальністю „ШБУ-14" Маюренко Г.М. була проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства Товариства з обмеженою відповідальністю „Шляхо-будівельне управління№14", за результатами якої складено акт №270/05 від 09.07.2013 р.

В ході перевірки було встановлено, що остання позапланова перевірка була в період з 01.02.2011р. по 01.02.2011р. (акт перевірки від 01.02.2011р. №27/07. Товариство з обмеженою відповідальністю „Шляхо-будівельне управління №14" було створено шляхом перетворення Закритого акціонерного товариства „Шляхо-будівельне управління №14" і є повним правонаступником майна, усіх майнових і не майнових прав та обов'язків, стосовно всіх кредиторів та боржників.

При проведенні позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Закритого акціонерного товариства „Шляхо-будівельне управління №14" 31.01-01.02.2011 р. (акт №27/07) встановлено, що на балансі підприємства знаходиться в тому числі ринок по вул. Красносільського в м. Чернігові. На той час ринок - як цілісний майновий комплекс ЗАТ „ШБУ-14" був переданий в оренду Товариства з обмеженою відповідальністю „Масани" згідно договору оренди майна №158-07 від 03.09.2007 р. У теплопункті ринку встановлено два котли на газу марки SIME потужністю по 100 кВт кожний. В період з 01.02.2011 року по 17.10.2011 року на ринку по вул. Красносільського, 59 в м. Чернігові здійснювались викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря від працюючих стаціонарних джерел викиду (двох котлів марки SIME) без дозволу спеціально уповноваженого органу виконавчої влади, чим порушено ст. 10 Закону України „Про охорону атмосферного повітря".

Старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Верьовкою А.Я., державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Михайловим І.А., видано припис №270/05 від 09.07.2013р. ТОВ „Шляхо-будівельне управління №14" про усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведеної 08-09 липня 2013 року, який прийнятий до виконання директором товариства.

Також державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Чернігівської області Михайловим І.А. складено протокол про адміністративне правопорушення від 09.07.2013 р. та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 10.07.2013 р. №388/05 відносно головного інженера Товариства з обмеженою відповідальністю „ШБУ №14" Яловця В.Г.

Позивачем були нараховані збитки заподіяні в наслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря при викидах без дозволу в розмірі 1500,26 грн.

Позивач направив відповідачу претензію №09-03/2416 від 06.08.2013р. з вимогою відшкодувати збитки, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу за період з 01.02.2011 р. по 17.10.2011 р. Відповідач в свою чергу вимоги претензії не виконав, а саме збитки не відшкодував.

Відповідно до ст. 2 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" №1264 від 25.06.1991р. відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Згідно ст. 5 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища" державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси які залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний час (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.

Закон України „Про охорону атмосферного повітря " від 16.10.1992 р. N 2707-XII спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов для життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище. Цей Закон визначає правові і організаційні основи та екологічні вимоги в галузі охорони атмосферного повітря.

Стаття 10 цього Закону визначає обов'язки підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності щодо охорони атмосферного повітря.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України „Про охорону атмосферного повітря" №1264 від 25.06.91р. викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, який видається територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів за погодженням із територіальним органом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Згідно ст. ст. 33, 34 Закону України „Про охорону атмосферного повітря", особи, винні у викидах забруднюючих речовин в атмосферне повітря без дозволу спеціально уповноважених на те органів виконавчої влади відповідно до закону, несуть відповідальність згідно з законом. Шкода, завдана порушенням законодавства про охорону атмосферного повітря, підлягає відшкодуванню у порядку та розмірах, встановлених законом.

Стаття 41 Закону України „Про охорону атмосферного повітря" встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Згідно ч. 4 ст. 68 Закону України „Про охорону атмосферного повітря" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Особливості застосування цивільної відповідальності визначені у ст. 69 цього Закону, згідно з якою шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Порядок розрахунку розмірів компенсації збитків через наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлений „Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря", затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008 N 639, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21 січня 2009 р. за N 48/16064 (далі - Методика).

Відповідно до п.1.2. Методики ця Методика встановлює порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (юридичних або фізичних осіб).

Вказана Методика поширюється на державних інспекторів України з охорони навколишнього природного середовища та державних інспекторів з охорони навколишнього природного середовища відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що виявлені за результатами державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання вимог природоохоронного законодавства (п.1.4. Методики).

Згідно з п.п. 2.1.1 п. 2.1 цієї Методики наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря це, зокрема, - викиди забруднюючих речовин, які перевищують затверджені граничнодопустимі викиди, установлені дозволом на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

Факт наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря встановлюється державними інспекторами при проведенні перевірки суб'єктів господарювання інструментально-лабораторними методами контролю та розрахунковими методами (п. 2.2.Методики).

При визначенні наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря інструментально-лабораторними методами контролю використовуються результати інструментально-лабораторних вимірювань лабораторій, які атестовані на право проведення відповідних інструментально-лабораторних вимірювань. Дані таких вимірювань мають бути зафіксовані в журналах первинної облікової документації, у робочих журналах лабораторій або у звітах про інструментально-лабораторні вимірювання ( п. 2.3 Методики).

Розрахункові методи визначення наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та об'ємної витрати газопилового потоку застосовуються у випадках, зокрема:

викиду забруднюючих речовин від джерел викидів, які здійснюються без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами суб'єктів господарювання (п.2.7.1);

об'ємної витрати газопилового потоку (димових газів) від паливовикористовувального обладнання за відсутності технічних можливостей для інструментально-лабораторного вимірювання (конструктивні особливості газоходів) (п.2.7.5).

Як вбачається з матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, розрахунок розміру збитків, заподіяних державі, здійснено за формулою 12 Методики: З = mi х 1,1 х П х Аі х КТ х Кзі.

Одним з необхідних показників для розрахунку розміру збитків (З) є показник mi -маси наднормативного викиду і-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря, формули для розрахунку якої наведені в розділі 3 Методики.

Відповідно до п.3.3. Методики розрахунок маси наднормативного викиду газоподібної забруднюючої речовини в атмосферне повітря від паливовикористовувального обладнання (у продуктах горіння) здійснюється за формулою 5:

mі = 3,6 х 10-6 х ((ро) ` Bі - (ро) ` Внорм) х qv х Т , (5)

де: mі - маса наднормативного викиду i-тої забруднюючої речовини в атмосферне повітря від паливовикористовувального обладнання, т;

(ро) ` Bі - середнє значення масової концентрації i-тої забруднюючої речовини, приведене до регламентованого вмісту кисню, мг/куб.м;

(ро) ` Внорм - значення затвердженого нормативу викиду i-тої забруднюючої речовини, приведене до регламентованого вмісту кисню, наведеного в дозволі на викид, мг/куб.м;

qv - значення об'ємної витрати газопилового потоку від джерела викиду i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, куб.м/с;

Т - час роботи джерела викиду i-тої забруднюючої речовини в режимі наднормативного викиду, год.

Згідно п.3.3.2. Методики у разі конструктивних особливостей газоходів, що унеможливлюють інструментальне вимірювання необхідних параметрів для визначення об'ємної витрати газопилового потоку (димових газів) від паливовикористовувального обладнання, її значення розраховується на основі обсягів витраченого палива, наданих суб'єктами господарювання.

У цьому разі розрахунок значення об'ємної витрати газопилового потоку (димових газів) здійснюється за формулою 7:

qv = B х [ Vго + Vво х ((альфа) - 1)] / 3600 , (7)

де qv - значення об'ємної витрати газопилового потоку (димових газів) від джерела викиду або утворення i-тої забруднюючої речовини, приведене до нормальних умов, куб.м/с;

В - витрата палива, куб.м/год, кг/год;

Vго - теоретичний об'єм продуктів горіння (димових газів), куб.м/куб.м;

Vво - теоретичний об'єм повітря, необхідного для спалювання в 1 куб.м або 1 кг палива при (альфа) = 1, куб.м/куб.м або куб.м/кг;

(альфа) - коефіцієнт надлишку повітря.

Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції, вище перераховані формули при здійснені розрахунку позивач не застосував.

Відповідно до п. 3.6. методики, розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду, який здійснюється без дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, здійснюється за параметрами джерела викиду (джерела утворення), зафіксованими у відповідній документації суб'єкта господарювання (матеріали інвентаризації стаціонарних джерел викидів, технологічні регламенти виробництва, режимні карти роботи паливовикористовувального обладнання, питомі викиди (показники емісії), дані державних статистичних спостережень з охорони атмосферного повітря за формою N 2-ТП (повітря)), або згідно з методиками для розрахунків маси викидів забруднюючих речовин за час роботи джерела без дозволу на викиди.

Згідно п. 3.7. методики за відсутності у відповідній документації суб'єкта господарювання інформації щодо параметрів джерел викидів та/або джерел утворення забруднюючої речовини розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючої речовини в атмосферне повітря від джерела викиду (утворення), який здійснюється без дозволу на викиди, визначається за результатами інструментально-лабораторних вимірювань за формулою (10): mi = 3,6 х 10-6 х ?Bi х qv х T.

При цьому, згідно п. 3.11. методики, час роботи джерела в режимі наднормативного викиду визначається з моменту виявлення порушення до моменту його усунення, з урахуванням фактично відпрацьованого часу, тобто положення п.3.11 можуть застосовуватись при застосуванні інструментально-лабораторних методів контролю, які передбачають врахування результатів вимірювань масової концентрації забруднюючих речовин з урахуванням певного проміжку часу ( п.2.5 та 2.6 Методики), тоді як розрахункові методи таких вимог не містять (п.2.7).

Відповідно до п. 4.1. методики, розмір відшкодування збитків за наднормативний викид однієї тонни забруднюючої речовини в атмосферне повітря розраховується на основі розміру мінімальної заробітної плати, установленої на час виявлення порушення, помноженої на коефіцієнт 1,1, з урахуванням регулювальних коефіцієнтів (додатки 1, 2) і показника відносної небезпечності кожної забруднюючої речовини. Розмір збитків розраховується за формулою:

З = mі х 1,1П х Аі х Кт х Кзі (12)

де: З - розмір збитків, грн;

mі - маса i-тої забруднюючої речовини, що викинута в атмосферу наднормативно, т;

1,1П - розмір мінімальної заробітної плати (П) на момент виявлення порушення за одну тонну умовної забруднюючої речовини, помноженої на коефіцієнт (1,1), грн/т;

Аі - безрозмірний показник відносної небезпечності i-тої забруднюючої речовини;

Кт - коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-екологічні особливості;

Кзі - коефіцієнт, що залежить від рівня забруднення атмосферного повітря населеного пункту i-тою забруднюючою речовиною.

Загальний розмір відшкодування збитків розраховується як сума розмірів збитків за наднормативний викид в атмосферне повітря кожної забруднюючої речовини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач здійснив розрахунок розмірів відшкодування збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря у відповідності до методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. №639 та зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 21.01.2009р. за №48/16064.

Так, визначення показника mі - маси i-тої забруднюючої речовини, викинутої в атмосферне повітря наднормативно, який застосовується у формулі 12 визначення розміру відшкодування збитків, позивачем здійснено за формулою:

Еj = ?Eji = 10 -6?kjiBi(Qri)I (2)

де Еj -валовий викид забруднювальної речовини під час спалювання і-того палива за проміжок часу. Зазначену формулу було взято позивачем зі Збірнику показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами, розробленому ВАТ „Український науковий центр технічної екології" у 2004 році (далі -збірник).

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем було здійснено розрахунок за формулою взятої із збірника: Розділ 1 "Спалювання органічного палива" Збірника показників емісії (питомих викидів) забруднюючих речовин в атмосферне повітря різними виробництвами (Донецьк - 2004р.), а не за формулою, наведеною в Методиці.

Тобто, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що розрахунок маси наднормативного викиду забруднюючих речовин в атмосферне повітря має бути здійснено відповідно до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 639 від 10.12.2008 року, а не на підставі Збірнику, з огляду на те, що останній не є нормативним документом.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд не приймає як належне твердження скаржника, щодо правомірного застосування методики при розрахунку відшкодування.

Розділом 3 Збірника, зокрема абзацом другим, передбачено, що найвищий пріоритет має визначення валового викиду забруднюючої речовини шляхом постійних вимірювань з використанням приладів неперервного моніторингу вмісту забруднюючої речовини в димових газах і тільки при відсутності такої можливості валовий викид визначається на основі розрахунку показника емісії забруднюючої речовини.

Однак, як правильно встановлено судом першої інстанції, позивачем при визначенні валового викиду забруднюючої речовини була прийнята до уваги інформація з довідки №40/890 від 22.07.2013 р. Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації „Чернігівгаз" щодо газоспоживання підприємством Товариства з обмеженою відповідальністю «Масани» за період з 01.02.2011р. по 17.10.2011р. та зі звіту з інвентаризації викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від стаціонарних джерел котельного устаткування ЗАТ „Шляхо-будівельне управління №14" по вул. Красносільського, 59 в м. Чернігові, розроблений ПП „НВФ „Сотис" 03.10.2011р.

Отже, як зазначалось вище, відповідно до Законів України „Про охорону навколишнього природного середовища" та „Про охорону атмосферного повітря", наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 10.12.2008р. за №639 затверджено Методику розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі внаслідок наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, яка встановлює єдині на території України правила визначення розмірів відшкодування і стягнення збитків, заподіяних державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що позивачем був здійснений розрахунок маси наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря не у відповідності до положень чинної Методики.

Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Таким чином, колегія суддів вважає, що місцевим господарським судом повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи та надано їм належну правову оцінку, рішення суду першої інстанції відповідає законодавству та матеріалам справи.

Доводи апелянта щодо неправильного застосування норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що прийнята господарським судом ухвала відповідає ст. ст. 43, 85 Господарського процесуального кодексу України, вимогам щодо законності та обґрунтованості, підстав для скасування рішення, в тому числі, з мотивів, наведених в апеляційній скарзі не вбачається.

За таких обставин, рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2013р. у справі №927/1245/13 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга Державної екологічної інспекції у Чернігівській області - задоволенню не підлягає.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 49, 99, 101, 103 -105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Чернігівській області залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 27.11.2013р. у справі №927/1245/13 - залишити без змін.

3. Матеріали справи №927/1245/13 повернути до Господарського суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя В.В. Сулім

Судді А.І. Тищенко

К.В. Тарасенко