Постанова № 37209591, 11.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р. Справа№ 910/7194/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Суліма В.В.

Тарасенко К.В.

секретар судового засідання - Пугачова А.С.,

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 11.02.2014 року по справі № 910/7194/13 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол" на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол" на дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві по справі № 910/7194/13 (суддя - Ващенко Т.М.)

за позовом Комунального підприємства "Дирекція з управління та

обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в

місті Києві державної адміністрації"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол"

про стягнення 33 301,91 грн.

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол" про стягнення 33 301,91 грн., а саме: 31 652,72 грн. - орендна плата, 1 649,19 грн. - компенсація за землю.

Рішенням господарського суду міста Києва від 23.05.2013 року у справі № 910/7194/13 позов задоволено повністю, стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол" на користь комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації" 31 652,72 грн. - заборгованості за фактичне користування приміщенням та 1 720,50 грн. - витрат по сплаті судового збору.

10.06.2013 року на виконання вказаного рішення було видано відповідний наказ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року у справі № 910/7194/13 встановлено, що суд першої інстанції дійшовши в мотивувальній частині рішення правильного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, помилково в п. 2 резолютивної частини рішення не вказав про стягнення з відповідача на користь позивача 1 649,19 грн. компенсації плати за землю та змінив резолютивну частину рішення в цій частині.

23.09.2013 року на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року у справі № 910/7194/13 судом було видано наказ № 910/7194/13.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.09.2013 року визнано наказ господарського суду міста Києва від 10.06.2013 року № 910/7194/13 таким, що не підлягає виконанню та витребувано вказаний наказ у відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві.

29.11.2013 року до господарського суду міста Києва через відділ діловодства від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол" надійшла скарга на дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, в якій скаржник просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2013 року ВП № 40698456, винесену старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві;

- визнати протиправною та скасувати постанову від 13.11.2013 року ВП № 40698456 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесену старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року в задоволенні скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол" на дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції в м. Києві у справі № 910/7194/13 за позовом комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації" до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол" про стягнення 33 301,91 грн., відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, відповідач, товариство з обмеженою відповідальністю "Інтелпол", звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду та просить скасувати ухвалу та прийняти нову, якою визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2013 року ВП № 40698456, винесену старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві; визнати протиправною та скасувати постанову від 13.11.2013 року ВП № 40698456 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесену старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві.

Апеляційну скаргу скаржник мотивує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків, викладених в ухвалу місцевого суду обставинам справи. Скаржник зазначає, що місцевим господарським судом не досліджено матеріали виконавчого провадження, а саме те, що боржник був позбавлений можливості виконати рішення суду в добровільному порядку, оскільки постави отримано 20.11.2013 року, а строк для їх добровільного виконання встановлено до 19.11.2013 року.

Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2014 року для розгляду апеляційної скарги по справі № 910/7194/13 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Яковлєв М.Л., судді Суліма В.В., Тарасенко К.В.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 27.01.2014 року по справі № 910/7194/13 відновлено строк ТОВ «Інтелпол» на подання апеляційної скарги та прийнято її до провадження і призначено перегляд ухвали на 11.02.2014 року.

Відділом державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві на підставі ст. 96 ГПК України надано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому представник ВДВС просить у задоволенні апеляційної скарги відповідача на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року у справі № 910/7194/13 відмовити повністю, а ухвалу залишити без змін.

Директор ТОВ «Інтелпол» був присутнім в судовому засіданні та надав свої пояснення, якими підтримав доводи, що викладені в апеляційній скарзі та просив апеляційну скаргу задовольнити, а ухвалу господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року скасувати та прийняти нову, якою: визнати протиправною та скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження від 13.11.2013 року ВП № 40698456, винесену старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві; визнати протиправною та скасувати постанову від 13.11.2013 року ВП № 40698456 про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, винесену старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві.

Представник відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві в судовому засіданні надав свої пояснення та просив ухвалу господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ «Інтелпол» - без задоволення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Враховуючи викладене, а також наявність в матеріалах справи всіх необхідних для перегляду ухвали доказів, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд апеляційної скарги за відсутністю представника позивача, проти чого також не заперечують представники сторін, присутні у судовому засіданні.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, виступи представників сторін, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року по справі № 910/7194/13 - залишається без змін, виходячи з наступного.

Як визначає ст. 106 ГПК України, окремо від рішення місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали місцевого господарського суду, зокрема ухвала про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби (п. 21 ч. 1 ст. 106 ГПК України).

Апеляційні скарги на ухвали місцевого суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення господарського суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Слід зазначити, що відповідно ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як зазначалося вище, постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року у справі № 910/7194/13 встановлено, що суд першої інстанції дійшовши в мотивувальній частині рішення правильного висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі, помилково в п. 2 резолютивної частини рішення не вказав про стягнення з відповідача на користь позивача 1 649,19 грн. компенсації плати за землю та змінив резолютивну частину рішення в цій частині (а.с. 92-98).

23.09.2013 року на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 19.08.2013 року у справі № 910/7194/13 судом було видано наказ № 910/7194/13 (а.с. 135).

12.11.2013 року позивачем подано до відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції міста Києва заяву про примусове виконання постанови разом з наказом № 910/7194/13 від 23.09.2013 року (а.с. 176-177).

Згідно з ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові. Постанова про відкриття виконавчого провадження може бути оскаржена сторонами у десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

13.11.2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, надано 7-денний строк для її добровільного виконання до 19.11.2013 року, накладено арешт на все майно, що належить відповідачу у межах суми звернення стягнення 321,00 грн., заборонено здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу (а.с. 180).

Відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення. У разі якщо при відкритті виконавчого провадження державним виконавцем накладено арешт на майно та кошти боржника, боржник за погодженням з державним виконавцем має право у строк до початку примусового виконання рішення реалізувати належне йому майно чи передати кошти в рахунок повного або часткового погашення боргу за виконавчим документом. У разі продажу майна боржника покупець цього майна повинен внести кошти за придбане майно на рахунок органу державної виконавчої служби у строк до початку примусового виконання рішення. Після внесення покупцем коштів арешт з проданого майна боржника знімається за постановою державного виконавця.

Згідно з ст.30 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець провадить виконавчі дії з виконання рішення до завершення виконавчого провадження у встановленому цим Законом порядку. Державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк. Строк здійснення виконавчого провадження не включає час відкладення провадження виконавчих дій або зупинення виконавчого провадження на період проведення експертизи чи оцінки майна, виготовлення технічної документації на майно, реалізації майна боржника, час перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника. Строк здійснення зведеного виконавчого провадження обчислюється з моменту приєднання до такого провадження останнього виконавчого документа.

На погоджуючись з постановами про відкриття виконавчого провадження та про накладення арешту боржником було подано скаргу на дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві.

Скарга мотивована тим, що оскаржувані постанови, що датовані 13.11.2013 року боржник отримав лише 20.11.2013 року, що позбавило його можливості в добровільному порядку виконати рішення суду у встановлений державним виконавцем строк до 19.11.2013року.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.11.2013 року головним державним виконавцем Козаком Р.П. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 40698456 з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 року № 910/7194/13 та встановлено боржнику строк для самостійного виконання в термін до 19.11.2013 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження", копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Відповідно до витягу з журналу обліку вихідної кореспонденції відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві, постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 40698456 від 13.11.2013 року направлена боржнику 13.11.2013 року (а.с. 186-190).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що державним виконавцем було дотримано вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Щодо постанови про накладення арешту зазначаємо наступне, 13.11.2013 року головним державним виконавцем Козаком Р.П. відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві за заявою стягувача винесено постанову ВП № 40698456 про арешт майна відповідача у межах суми звернення стягнення та заборону його відчуження лише в межах суми боргу.

Як було зазначено вище, державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова. (ч. 2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження").

Статтею 57 ЗУ "Про виконавче провадження" встановлено, що арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту. Постановами, передбаченими частиною другою цієї статті, може бути накладений арешт у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій та застосованих державним виконавцем штрафів, на все майно боржника або на окремі предмети. Копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження.

Отже, винесення постанови про накладення арешту на майно боржника та заборону його відчуження ставиться в залежність від наявності заяви стягувача, виноситься одночасно із постановою про відкриття виконавчого провадження та не ставиться в залежність від факту направлення/не направлення чи дати отримання вказаних постанов стягувачем.

З огляду на вище викладене, державним виконавцем правомірно у відповідності до ст. 19, 25, 57 Закону України "Про виконавче провадження" було відкрито виконавче провадження та накладено арешт на все майно відповідача в межах суми присудженої до стягнення, доказів спростування зазначеному не надано ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції. При таких даних у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол" на дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві. Таким чином доводи скаржника не ґрунтуються на вказаних нормах чинного законодавства України та дійсних обставинах справи.

Внаслідок цього, колегія апеляційного господарського суду погоджується з судом першої інстанції щодо відхилення вимог скаржника.

Крім того, звертаємо увагу на те, що Київським апеляційним господарським судом 19.08.2013 року оголошено постанову по справі № 910/7194/13, яку було надіслано сторонам 30.08.2013 року. Відповідно до ст. 116 ГПК України після набрання рішення законної сили видається наказ, в даному випадку постанови. Наказ на її виконання було видано 23.09.2013 року, тобто майже через місяць. Отже, колегія суддів вважає, що боржник повинен був отримати постанову, або міг звернутися до суду з клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та виконати вимоги постанови суду у добровільному порядку, а не чекати постанови ВДВС, щоб в подальшому оскаржувати дії державного виконавця.

За правилами ст. 4-7 ГПК України, судове рішення приймається колегіально за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень та подати до суду відповідні докази.

Як встановлено ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 6 від 23.03.2012 року "Про судове рішення" рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Виходячи з викладеного вище, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягають, а ухвала господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року у справі № 910/7194/13 - залишається без змін.

З огляду на вищезазначене, керуючись ст. ст. 4-7, 33, 43, 49, 99, 101-105, 106, 121-2 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол" на ухвалу господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року за скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Інтелпол" на дії відділу державної виконавчої служби Солом'янського районного управління юстиції у місті Києві по справі № 910/7194/13 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду міста Києва від 19.12.2013 року у справі № 910/7194/13 залишити без змін.

3. Матеріали справи № 910/7194/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Постанову Київського апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку, передбаченому ст. 107 ГПК України.

Постанова Київського апеляційного господарського суду за наслідками перегляду відповідно до ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді В.В. Сулім

К.В. Тарасенко