Постанова № 37191518, 11.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2014 р. Справа№ 911/898/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Отрюха Б.В.

За участю предстанвиків сторін:

Від позивача: ОСОБА_2- директор, ОСОБА_3 - представник

Від відповідача 1: Корнієнко Т.Ю. - представник

Від відповідача 2: Корнієнко Т.Ю. - представник

Від відповідача 3: Молодід В.Ю. - представник

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрицьке»

на рішення Господарського суду Київської області

від 14.08.2013 у справі № 911/898/13

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрицьке»

до Бобрицької сільської ради Броварського району Київської області, Шевченківської сільської ради Броварського району Київської області, Колективного сільськогосподарського підприємства «Бобрицьке»

про скасування свідоцтв про право власності на майно (майновий пай), визнання загальних зборів членів підприємства такими, що не відбулися, визнання рішень загальних зборів членів підприємства недійсними, визнання права власності на нерухоме майно, зобов'язання повернути нерухоме майно

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Бобрицьке" звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Бобрицької сільської ради Броварського району Київської області, Шевченківської сільської ради Броварського району Київської області про скасування, виданих Бобрицькою та Шевченківською сільськими радами в 2012 році, свідоцтв про право власності на майно (майновий пай) КСП „Бобрицьке"; визнання загальних зборів членів КСП „Бобрицьке" від 30.11.2012 р. такими, що не відбулись, а прийняті на них рішення недійсними; визнання права власності на нерухоме майно цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке", згідно зазначеного в розрахунку ціни позову переліку та зобов'язання КСП „Бобрицьке" повернути у власність вказане нерухоме майно.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем тим, що рішення загальних зборів членів КСП „Бобрицьке" від 30.11.2012 р., оформлені протоколом № 4 від 30.11.2012 р., були прийняті із порушенням положень чинного законодавства України, та тим, що позивач добросовісно заволодів спірним нерухомим майном цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке" і продовжує відкрито, безперервно володіти спірним нерухомим майном цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке" з 02.03.2000 р. і по теперішній час, тобто більше ніж 10 (десять) років, а тому набув право власності на спірне нерухоме майно цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке" за набувальною давністю.

24.04.2013 р. у судовому засіданні представник позивача заявив про уточнення своїх позовних вимог та надав суду відповідне клопотання б/н від 24.02.2013 р. про уточнення позовних вимог без їх зміни, у якому він уточнює позовні вимоги в частині вимоги про визнання права власності на нерухоме майно цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке", згідно зазначеного в розрахунку ціни позову переліку та зобов'язання КСП „Бобрицьке" повернути у власність вказане нерухоме майно та просить суд визнати право власності на нерухоме майно згідно переліку та зобов'язати повернути у власність вказане нерухоме майно.

Рішенням Господарського суду Київської області від 14.08.2013 у справі № 911/898/13 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, просиь рішення скасувати повністю та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та недотримання норм процесуального права, оскільки зібравши усі належні докази, які відповідають даним правовідносинам, суд надав їм невірну оцінку або взагалі залишив поза увагою, що призвело до прийняття неправосудного рішення.

В обґрунтування апеляційної скраги апелянт посилається на те, що TOB «Бобрицьке» було вимушено звернутися до суду з позовом про визнання загальних зборів членів КСП «Бобрицьке» від 30.11.2012 року такими, що не відбулися, а прийняті на них рішення недійсними, скасування виданих Бобрицькою та Шевченківською сільськими радами в 2012 році свідоцтв про право власності на майновий пай КСП «Бобрицьке» та повернення захопленого на їх підставі майна до TOB «Бобрицьке» у зв'язку з тим, що за нормами ст. 344 Цивільного кодексу України у нього виникло право власності на майно цілісного майнового комплексу КСП «Бобрицьке», обумовлене добросовісним, відкритим та безперервним на протязі більше ніж 10 років володінням цим майном. Та у зв'язку із спробою групи осіб, всупереч норм діючого законодавства та з порушенням прав TOB «Бобрицьке» на дане майно, заволодіти цим майном, шляхом оформлення права власності на це майно на підставі рішень фіктивних загальних зборів КСП «Бобрицьке» від 30.11.2012 р. та виданих стороннім господарюючим суб'єктам свідоцтв про право власності на майно КСП «Бобрицьке».

Апелянт зазначає, що місцевим господарським судом було повністю проігноровано позовні вимоги та доводи позивача з наданими і залученими до матеріалів справи доказами про те, що на КСП «Бобрицьке» перебуває в стадії ліквідації у зв'язку із перетворенням в TOB «Бобрицьке» на підставі рішення зборів уповноважених представників КСП «Бобрицьке» від 08.02.2000 року згідно із Протоколом № 1. Наслідком чого є перехід права власності на майно КСП «Бобрицьке» до TOB «Бобрицьке», що є основою добросовісного заволодіння даним майном з боку Позивача.

Крім того, 16.12.2002 року Броварською районною державною адміністрацією Київської області змін Статуту TOB «Бобрицьке» Позивач є правонаступником майнових прав та зобов'язань КСП «Бобрицьке». За даними фінансової, статистичної та податкової звітності TOB «Бобрицьке» за період з 02.03.2000 року по 2012 роки здійснювало свою господарську діяльність на базі цілісного майнового комплексу КСП «Бобрицьке», а саме КСП «Бобрицьке» в особі його членів жодної господарської діяльності з цього часу не вело і не веде.

Апелянт зазначає, що на даний момент Ліквідаційна комісія колективного сільськогосподарського підприємства «Бобрицьке» свою роботу не завершила і КСП «Бобрицьке» не ліквідовано, у зв'язку із затримкою в оформленні з вини розробника технічної документації по передачі бувшим членам КСП «Бобрицьке» права власності на землю КСП «Бобрицьке», шляхом виділення в натурі земельних ділянок власникам земельних часток (паїв).

На думку апелянта дане майно шляхом належного оформлення права власності на нього, мало перейти у власність Позивача ще в 2000 році, на підставі рішення належно уповноваженого та компетентного органу КСП «Бобрицьке», за яким Відповідача в особі КСП «Бобрицьке» мало бути ліквідовано з передачею його майна до TOB «Бобрицьке», згідно із Протоколом № 1 зборів уповноважених представників КСП «Бобрицьке» від 08.02.2000 року. Однак, по причині халатного ставлення відповідальних осіб до своїх службових обов'язків, протягом цього часу TOB «Бобрицьке» не вдалося оформити належно право власності на дане майно. Зазначеними обставинами скористалася група осіб для заволодіння спірним майном шляхом оформлення права власності на це майно за незаконно виданими стороннім господарюючим суб'єктам свідоцтвами про право власності на майно членів КСП «Бобрицьке» та забезпеченням відсутності заперечень з боку зацікавленої особи в формі КСП «Бобрицьке», шляхом проведення оспорюваних зборів, на яких відмінено рішення, за яким Позивач мав набути право власності на дане майно, встановленням обмеження в доступі будь-кому, в тому числі Позивачу, до цього майна та заміною на лояльне керівництво КСП «Бобрицьке».

Крім того, проведення оспорюваних загальних зборів 30.11.2012р. КСП «Бобрицьке» без дотримання норм та вимог чинного законодавства, яке врегульовує дані правовідносини, взагалі робить прийняті на цих зборах рішення нікчемними правочинами.

Апелянт також зазначає, що відмовляючи позивачу у визнанні за ним права власності за набувальною давністю на конкретне майно, перелік якого чітко зазначено в матеріалах справи, місцевий суд дійшов помилкового висновку про те, що позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів того, що б підтверджували факти та ознаки виникнення права власності на нерухоме майно за набувальною давністю, а саме володіння спірним нерухомим майном цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке", його добросовісність, безспірність і тривалість, відсутність будь-якого правового титулу володіння таким.

27.01.2014р. апелянтом було надано уточнення до апеляційної скарги, відповідно до яких зміст вимог викладено у наступній редакції. Позивач просить суд визнати Загальні збори членів КСП «Бобрицьке» від 30.11.2013р. такими, що не відбулися, а прийняті на них рішення, викладені в протоколі № 4 Загальних зборів членів КСП «Бобрицьке від 30.11.2012р. визнати недійсними. Також позивач просить суд визнати право вланості ТОВ «Бобрицьке» на нерухоме майно цілісного майнового комплексу КСП «Бобрицьке» згідно переліків, які є додатками до свідоцтв про право власності виданих 17.01.2003 року виконкомом Бобрицької сільської ради від 27.12.2002 року № 60, 17.01.2003р., виконкомом Шевченківської сільської ради на підставі рішення виконкому Шевченківської сільської ради від 16.01.2003 року № 3 шляхом визнання свідоцтв про право власності на майновий комплекс КСП «Бобрицьке» такими, що припиняють свою дію, а також визнання такими, що видані у незаконний спосіб, а відтак недійсними, свідоцтв про право власності на майно цілісного майнового комплексу КСП «Бобрицьке», яке відчужене КСП «Бобрицьке» у період після 30.11.2012 на користь ТОВ «Бобрик», ТОВ «Іверія-Агро», фізичної особи ОСОБА_6, Ткаченка Євгена Васильовича. Крім того, позивач просить суд зобов»язати КСП «Бобрицьке» повернути у власність ТОВ «Бобрицьке» майно цілісного майнового комплексу, яке відповідно до приймально-передавального акту від 18.01.2003 р. з 18.01.2003р. і до 30.11.2012р. перебувало у володінні і користуванні ТОВ «Бобрицьке».

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представника відповідача, колегія встановила наступне.

30.11.2012 р. було проведено спірні загальні збори членів КСП „Бобрицьке" на яких було вирішено: обрати Фещуна О. В. Головою Загальних зборів членів КСП „Бобрицьке"; обрати Стебельського В. В. Секретарем Загальних зборів членів КСП „Бобрицьке"; надати Голові та Секретарю право підпису Протоколу Загальних зборів членів КСП „Бобрицьке"; зауваження/коментарі Фещуна О. В., Стебельського В. В. прийняти до відома, використовувати дану Фещуном О. В., Стебельським В. В. інформацію при розгляді наступних питань порядку денного; нe підтверджувати повноваження ОСОБА_2 на посаді Голови КСП „Бобрицьке" у зв'язку з незадовільними результатами його роботи на посаді Голови КСП „Бобрицьке", а також у зв'язку з численними порушеннями чинного законодавства, допущеними ОСОБА_2 на посаді Голови КСП „Бобрицьке" та зафіксованими Протоколом Інвентаризаційної комісії від 25.09.2012 р.; звільнити ОСОБА_2 з посади Голови КСП „Бобрицьке" на підставі абз. 2 п. 4.3. Статуту КСП „Бобрицьке" з 30.11.2012 р. та позбавити його права підпису фінансової господарської документації; зобов'язати ОСОБА_2 передати новопризначеному Голові КСП „Бобрицьке" печатку, справи, бухгалтерську документацію, оригінали правовстановлюючих документів на землю, майно, іншу документацію КСП „Бобрицьке". Позбавити ОСОБА_2 права вчиняти дії від імені КСП „Бобрицьке" без довіреності, у тому числі підписувати договори з 30.11.2012 р. Зняти ОСОБА_2 з посади Голови ліквідаційної комісії, на яку він був призначений Рішенням зборів від 08.02.2000 р. та позбавити його права вчиняти дії від імені КСП „Бобрицьке" без довіреності, у тому підписувати фінансово-господарські документи у якості Голови ліквідаційної комісії з 30.11.2012 р., ліквідувати Ліквідаційну комісію КСП „Бобрицьке", оскільки відповідно до Витягу з Єдиного державного юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Серія АБ № 315123 станом на 29.11.2012 р. відомості про комісію з припинення відсутні, немає відомостей про те, що юридична особа перебуває в статусі припинення; призначити Грицаєнко В. І., паспорт НОМЕР_3, виданий Броварським РВ ГУ МВС України 17.10.2006 p., ідентифікаційний код НОМЕР_2 на посаду Голови КСП „Бобрицьке" з 03.12.2006 р. на підставі абз. 1 п. 3.4, абз. 2 п. 3.4 Статуту КСП „Бобрицьке" та надати йому право підпису фінансово-господарських документів. Надати Грицаєнко В. І. право вчиняти дії від імені КСП „Бобрицьке" без довіреності, у тому числі підписувати договори з 03.12.2012 р.; провести державну реєстрацію зміни керівника (Голови КСП „Бобрицьке") та вчинити інші реєстраційні дії, що є необхідними у зв'язку з прийняттям Загальними зборами цього рішення у формі Протоколу у відповідному відділі органу державної реєстрації згідно чинного законодавства. На вчинення реєстраційних дій уповноважити Ткаченка Є. В., паспорт НОМЕР_4, виданий Броварським РВ ГУ МВС України 15.09.1998 р. та/або Молодіда В. Ю., паспорт НОМЕР_5, виданий Святошинським РУ ГУ МВС в м. Києві 16.02.2006 р. та/або Грицаєнко В. І., паспорт НОМЕР_3, виданий Броварським РВ ГУ МВС України 17.10.2006 р. У зв'язку з необхідністю охорони майна, зокрема земель КСП „Бобрицьке" після зміни Голови КСП „Бобрицьке" та до моменту прийняття новим Головою КСП „Бобрицьке" печатки, справ, бухгалтерської документації, оригіналів правовстановлюючих документів на землю, іншої документації, землі та іншого майна КСП „Бобрицьке", слід встановити охорону таких об'єктів. Здійснення охоронної функції доручити спеціалізованому на наданні послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності підприємству ТОВ „Альянс безпека" серія АВ № 433300. Доручити Фещуну О. В. підписати відповідний договір з ТОВ „Альянс безпека".

Позивач просить суд визнати загальні збори членів КСП „Бобрицьке" від 30.11.2012 р. такими, що не відбулись, а прийняті на них рішення недійсними.

Регулювання діяльності колективного сільськогосподарського підприємства здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України „Про колективне сільськогосподарське підприємство", іншими нормативно-правовими актами, і безпосередньо установчими документами підприємства.

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про колективне сільськогосподарське підприємство" колективне сільськогосподарське підприємство є добровільним об'єднанням громадян у самостійне підприємство для спільного виробництва сільськогосподарської продукції та товарів і діє на засадах підприємництва та самоврядування.

Підприємство є юридичною особою, має поточні та вкладні (депозитні) рахунки в установах банку і печатку із своїм найменуванням.

Підприємства можуть на добровільних засадах об'єднуватися в спілки (об'єднання), бути засновниками акціонерних товариств, які діють на основі своїх статутів.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 „Про колективне сільськогосподарське підприємство" підприємство створюється за бажанням громадян на добровільних засадах на їх загальних зборах. Створення підприємства не обумовлюється будь-якими рішеннями державних, господарських та інших органів.

Статтею 5 вищезазначеого Закону передбачено, що членство в підприємстві грунтується на праві добровільного вступу до членів підприємства і безперешкодного виходу із складу його членів.

Членами підприємства можуть бути громадяни, які досягли 16-річного віку, визнають і виконують його статут.

Виходячи із вищевказаних положень законодавства України, членами колективного сільськогосподарського підприємства можуть бути лише громадяни.

Як вбачаєтсья з матеріалів справи, позивач не є членом КСП „Бобрицьке", що підтверджується протоколом б/н від 21.08.2012 р. лічильної комісії, утвореної для попередньої організації проведення Загальних зборів власників майнових паїв КСП „Бобрицьке", наявним у матеріалах справи, та не може ним бути у відповідності до вищевказаних положень законодавства України, а спірне рішення відповідача-3 жодним чином не стосується самого позивача, його прав та інтересів.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 23.05.2013 р. у справі № 1007/13591/2012 за позовом ОСОБА_11 до Фещуна О.В., Ткаченка Є.В., 3-і особи КСП «Бобрицьке», Стебельський В.В,. про визнання недісними зборів власників майнових паїв та протоколу цих зборів № 4 від 30.11.2012р. позов залишено без задоволення.

Вищезазначене рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 11.07.2013р. № 22-ц/780/3818/13.

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2013 р. у справі № 361/1975/13-ц за позовом ОСОБА_12 до Фещуна О.В., Грицаєнка В.І., 3-і особи: КСП «Бобрицьке», ТОВ «Бобрицьке» про визнання недійсними зборів співвласників майна КСП «Бобрицьке» та протоколу цих зборів № 4 від 30.11.2012р. позов залишено без задоволення.

Вищезазначене рішення залишено без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 03.09.2013р. № 361/1975/13-ц. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 28.11.2013р. касаційну скаргу директора ТОВ «Бобрицьке» ОСОБА_2 відхилено, рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 18.06.2013 р. та ухвалу Апеляційного суду Київської області від 03.09.2013р. залишено без змін.

Зазначеними рішеннями було встановлено правомочність та повноважність Лічильної комісії КСП «Бобрицьке», яка працювала на підприємстві в серпні 2012р., а також той факт, що загальні збори КСП «Бобрицьке», які відбулись 30.11.2012р. були проведені згідно вимог чинного законодавства.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 р. у справі №2а-6123/12/1070 за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Броварської районної державної адміністрації Київської області Нечипорук Г.Є., 3-і особи КСП «Бобрицьке» про визнання неправомірними дії державного реєстратора Броварської РДА Київської області Нечипорука Г.Є. здійснити державну реєстрацію згідно до відомостей про юридичну особу КСП «Броварське» в ЄДРПОУ відповідно до поданих документів ОСОБА_2 від 11.12.2012р. реєстраційної картки форми 4, копії протоколу зборів уповноважених членів КСП «Броварське» від 02.12.2012р. та зобов»язання державного реєстратора Броварської РДА Київської області Нечипорука Г.Є. відновити в ЄДРПОУ відомості стосовно керівника КСП «Броварське» ОСОБА_2 з позначенням посади голова ліквідаційної комісї згідно рішення загальних зборів від 08.02.2000р. у задоволенні позову відмовлено повністю, встановлено законність проведення державної реєстрації рішень, прийнятих на загальних зборах членів КСП «Бобрицьке» від 30.11.2012р. та затверджених у протоколі № 4.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.10.2013 р. постанову Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2013 р. у справі №2а-6123/12/1070 залишено без змін.

Відповідно до ст. 35 ГПК України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

На підставі вищевикладеного колегія приходить до висновку про те, що вимога позивача до відповідача-3 про визнання Загальних зборів членів КСП „Бобрицьке" від 30.11.2012 р. такими, що не відбулись, а прийнятих на них рішень недійсними задоволенню не підлягає.

Позивач також у позовній заяві просить суд визнати право власності на нерухоме майно цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке" згідно переліку, що знаходиться за адресою: с. Шевченкове та с. Бобрик, Броварський район, Київська область за набувальною давністю з 02.03.2000 р. та зобов'язати КСП „Бобрицьке" повернути у власність позивача вказане нерухоме майно.

Відповідно до п. 8 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно ст. 344 цього ж кодексу особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Набуття права власності на земельну ділянку за набувальною давністю регулюється законом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Якщо особа заволоділа майном на підставі договору з його власником, який після закінчення строку договору не пред'явив вимоги про його повернення, вона набуває право власності за набувальною давністю на нерухоме майно через п'ятнадцять, а на рухоме майно - через п'ять років з часу спливу позовної давності.

Втрата не з своєї волі майна його володільцем не перериває набувальної давності у разі повернення майна протягом одного року або пред'явлення протягом цього строку позову про його витребування.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Виходячи із вищевказаних положень Цивільного кодексу України, для набуття права власності на нерухоме майно за набувальною давністю необхідним є наявність наступних фактів та ознак: добросовісність, відкритість, безперервність і тривалість (протягом десяти років) свого володіння, відсутність будь-якого правового титулу володіння таким майном. За набувальною давністю може бути набуто право власності на нерухоме майно, яке не має власника, або власник якого невідомий, або власник відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно та майно, що придбане добросовісним набувачем і у витребуванні якого його власнику було відмовлено.

Як вбачається з матеріалів справи, в період з 07.02.2006 р. по 07.02.2008 р. позивач користувався на праві оренди майном членів КСП „Бобрицьке" на підставі договору про оренду майна членів КСП „Бобрицьке" від 07.02.2006 р., укладеного між ТОВ „Бобрицьке" та Спілкою співвласників майна реорганізованого КСП „Бобрицьке".

На підставі вищевикладеного колегія приходить до висновку про те, що недоведеними є факти, взагалі, володіння позивачем спірним нерухомим майном цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке", його добросовісність, безперервність і тривалість, відсутність будь-якого правового титулу володіння таким майном. Отже, у позивача відсутні правові підстави для набуття права власності на спірне нерухоме майно цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке" за набувальною давністю на підставах та у відповідності до ст. 344 Цивільного кодексу України.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що протягом 12 років діяльності Ліквідаційної комісії КСП «Бобрицьке», яку очолював ОСОБА_2 перебуваючи одночасно на посаді голови КСП «Бобрицьке» та директора ТОВ «Бобрицьке», не було вчинено всіх необхідних дій спрямованих на внесення до ЄДРПОУ запису щодо набуття підприємством статусу припиненого. Підприємство КСП «Бобрицьке» є діючим, таким що не має правонаступників, що підтверджуєтсья відповідним витягом з ЄДРПОУ.

Таким чином, позовна вимога про визнання права власності на нерухоме майно цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке" згідно переліку, що знаходиться за адресою: с. Шевченкове та с. Бобрик, Броварський район, Київська область, за набувальною давністю з 02.03.2000 р. та зобов'язання повернути у власність позивача вказане нерухоме майно, є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України. Крім того, вимоги про визнання права власності та вимога зобов»язання повернути у власність протирічать одна одній. Оскільки позивач просить визнати право вланості на те майно, яке не знаходиться у його володінні чи корисуванні.

Позивачем також заявлено вимогу про скасування виданих Бобрицькою та Шевченківською сільськими радами в 2012 році, свідоцтва про право власності на майно (майновий пай) КСП „Бобрицьке".

Зазначена позовна вимога є похідною від його позовної вимоги до відповідача-3 про визнання права власності на нерухоме майно цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке" згідно переліку, що знаходиться за адресою: с. Шевченкове та с. Бобрик, Броварський район, Київська область, за набувальною давністю з 02.03.2000 р. та зобов'язання повернути у власність позивача вказане нерухоме майно.

Враховуючи те, що вимога позивача до відповідачів-1, 2 про скасування, виданих Бобрицькою та Шевченківською сільськими радами в 2012 році, свідоцтв про право власності на майно (майновий пай) КСП „Бобрицьке" є похідною від його позовної вимоги до відповідача-3 про визнання права власності на нерухоме майно цілісного майнового комплексу КСП „Бобрицьке" згідно переліку, що знаходиться за адресою: с. Шевченкове та с. Бобрик, Броварський район, Київська область, за набувальною давністю з 02.03.2000 р. та зобов'язання повернути у власність позивача вказане нерухоме майно, що в свою чергу є безпідставною, а тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині.

Колегія ввважає. що обставини, викладені у позовній заяві, не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи, а позовні вимоги є такими, що не ґрунтуються на нормах законодавства України, а тому колегія не вбачає підстав для задоволення позову.

Згідно ст. 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Відповідно до ч.1-2 ст. 101 ГПК України у процесі справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатковими поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України додаткові докази приймаються апеляційним господарським судом, якщо заявник обгрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Позивачем було подано до суду апеляційної інстанції додатково документи, які не було подано до суду першої інстанції з обґрунтуванням причини їх неподання як «рейдерське захоплення TOB «Бобрицьке».

Однак, колегія критично ставить до зазначених доводів апелянта, оскільки для встановлення факту рейдерського захоплення не надано суду вирок по кримінальній справі, що підтвердив зазначені доводи «Рейдерського захоплення».

Крім того, позивач не надав суду детальні пояснення, чому за таких обставин він мав змогу підготувати та подати до місцевого господарського суду певний пакет документів на обгрунтування своїх вимог, які постійно збільшувались у кожному наступному судовому засіданні.

Одночасно документи, які долучаються до матеріалів справи позивачем у перерахунку на кількість аркушів (119 арк.) без зазначення детального переліку таких документів та серед іншого, містять документи, які вже містяться в матеріалах справи, залучались різними сторонами у справі і не потребують зайвого дублювання (наприклад, Копія Договору про оренду майна членів КСП «Бобрицьке» від 07.02.2006р., копії установчих документів Позивача та Відповідача 3); документи, які нібито були створені у 2000-2013 p.p. і перебували у розпорядженні Позивача під час розгляду справи судом першої інстанції (наприклад Приймально-передавальні акти між КСП «Бобрицьке» та TOB «Бобрицьке», які раніше у матеріалах справи були відсутні, і про них під час розгляду справи судом першої інстанції не було жодної згадки від будь-якої із сторін, шо підтверджується звукозаписом судових засідань, наявних в матеріалах справи; документи, які невідомо яким способом на якій підставі витребувані позивачем (листи погашення майнових сертифікатів пайщиків КСП «Бобрицьке» окремими суб'єктами господарювання, свідоцтва про право власності на майно таких суб'єктів та відповідні їм витяги з майнових реєстрів, установчі документи таких суб'єктів господарювання, їх правовстановлюючі документи на окремі об'єкти майна тощо. Зазначені суб'єкти взагалі не є учасниками у справі.).

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об"єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Проте, в даному випадку позивачем не надано суду апеляційної інстанції належних доказів на підтвердження своїх вимог, а доводи викладені у апеляційній скарзі, не можуть бути підставою для скасування рішення місцевого суду.

Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення місцевого господарського суду обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бобрицьке» на рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2013 у справі № 911/898/13 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Київської області від 14.08.2013 у справі № 911/898/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 911/898/13 повернути до Господарського суду Київської області.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

Б.В. Отрюх