Рішення № 37191430, 06.02.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2014 р. Справа № 917/2445/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.К.", юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. Липська, 19/7, кв. 20; поштова адреса: 02232, м. Київ, вул. М. Цвєтаєвої, 14, кв. 195

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос-Полтава", 38431, Полтавська область, Решетилівський район, с. Каленики

про стягнення 12707,42 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: Паляниця О.М.

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 06.02.2014 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 12707,42 грн. заборгованості згідно договору складського зберігання і надання послуг з приймання, сушки, очищення та відпуску сільськогосподарських культур № 061201 від 06.12.2012 року.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 58), відзиву на позовну заяву до суду не надав.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

06.12.2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." (позивач, склад) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агрос-Полтава" (відповідач, поклажодавець) було укладено договір складського зберігання і надання послуг з приймання, сушки, очищення та відпуску сільськогосподарських культур за № 061201 (а.с. 9-13), відповідно до умов якого склад зобов'язався прийняти на зберігання передані поклажодавцем сільськогосподарські культури врожаю 2012 року - сою в кількості 63 тони (далі - зерно), а також забезпечити за необхідності очищення та сушку зерна (п. п. 1.1., 1.2. договору).

Згідно п. 10.1. договору складського зберігання і надання послуг з приймання, сушки, очищення та відпуску сільськогосподарських культур № 061201 від 06.12.2012 року (далі - договір) цей договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 30.04.2013 року, а в частині розрахунків, у т.ч. за фактично надані послуги, - до їх повного здійснення.

У відповідності до п. 1.3. договору поклажодавець зобов'язаний передати зерно на зберігання у період з 17.10.2012 року по 30.04.2013 року.

Відповідно до положень п. п. 1.4.-1.6. спірного договору граничний термін зберігання зерна, до якого поклажодавець зобов'язується забрати все зерно зі складу, встановлюється до 30.04.2013 року. Строк зберігання зерна обчислюється календарними днями. Склад має право не приймати зерно, яке надійшло після строків, встановлених у п. 1.3. цього договору. Право власності на зерно до складу не переходить. Склад не має права розпоряджатись зерном (частиною зерна) поклажодавця.

Згідно п. 5.1. договору вартість послуг складу по даному договору становить:

- приймання (за 1 т) - 16,08 грн.;

- сушіння (1 т/%) - 24,30 грн.;

- очистка (1 т/%) - 10,08 грн.;

- зберігання (1 тоно/день) - 0,72 грн.;

- завантаження в автотранспорт (1 т) - 43,56 грн.;

- завантаження в залізничний транспорт (1 т) - 50,04 грн.;

- переоформлення - 50,04 грн.;

- вартість складської квитанції - 6,12 грн.;

- маневрові роботи тепловозу і зважування - 710,64 грн.

Відповідно до п. 5.3. договору оплата наданих складом послуг з приймання, очищення, сушки, зберігання, відпуску та переоформленню зерна, а також витрат складу та інших послуг, які можуть бути надані складом, проводяться поклажодавцем протягом 3-х днів після виставлення рахунку за попередній місяць, але в будь-якому разі не пізніше 5-го числа наступного місяця за місяцем надання послуг / понесення витрат складу, а також до моменту отримання зерна зі зберігання або відчуження (переоформлення) зерна третій особі, а по послугах сушіння та очищення - не пізніше отримання складського документа.

У відповідності до приписів п. 5.4. спірного договору склад, виходячи з обсягу виконаних робіт, складає акт прийому-передачі робіт та направляє його у 2-х примірниках (або видає під розпис) поклажодавцеві для підписання. Поклажодавець у 3-денний строк з дня отримання акта повертає 1-й примірник підписаного ним акта прийому-передачі виконаних послуг або аргументовані зауваження по акту. У випадку неповернення підписаного акта прийому-передачі на протязі зазначеного строку за відсутності зауважень поклажодавця такий акт вважається прийнятим поклажодавцем.

Як зазначається у позові, на виконання умов укладеного сторонами договору позивачем були надані відповідачеві обумовлені цим договором послуги на загальну суму 12707,42 грн., у т.ч.:

- по прийманню зерна врожаю 2012 року - на суму 543,504 грн.;

- по очищенню зерна - на суму 3860,172 грн.;

- по сушінню зерна - на суму 8303,748 грн.

Відповідно до вимог п. п. 5.3., 5.4. спірного договору, як вказується позивачем, відповідачу було направлено 2 примірника акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЖТ-497 від 06.12.2012 року на суму 12707,42 грн. (а.с. 15) та виставлено рахунок-фактуру за № 583 від 06.12.2012 року на оплату послуг на суму 12707,42 грн. (а.с. 14). Разом із тим, відповідач, на висловивши жодних заперечень щодо акта здачі-прийняття робіт (надання послуг), підписаний з його боку примірник акта позивачеві у визначений договором строк не повернув, виставлений позивачем рахунок не оплатив.

У зв'язку з неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань позивач звернувся до нього з претензією № 1 від 08.01.2013 року (а.с. 17-18) з вимогою про погашення заборгованості.

Гарантійним листом № 10/4/1 від 02.04.2013 року (а.с. 19) відповідач підтвердив факт наявності заборгованості за договором в розмірі 12707,42 грн. та зобов'язався сплатити її до 30.11.2013 року, проте взяті на себе зобов'язання не виконав.

За таких обставин позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість за надані згідно спірного договору послуги в розмірі 12707,42 грн.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Судом встановлено, що укладений між сторонами договір носить змішаний характер та містить елементи як договору зберігання (складського зберігання), так і договору про надання послуг.

Відповідно до ст. 936, 956, 957 ЦК України за договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її у схоронності поклажодавцеві. За договором складського зберігання товарний склад (організація, яка зберігає товар та надає послуги, пов'язані зі зберіганням, на засадах підприємницької діяльності) зобов'язується за плату зберігати товар, переданий йому поклажодавцем, і повернути цей товар у схоронності. Договір складського зберігання укладається у письмовій формі. При цьому письмова форма договору складського зберігання вважається дотриманою, якщо прийняття товару на товарний склад посвідчене складським документом.

Згідно приписів ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави (гл. 63) можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ч. 1 ст. 946 ЦК України плата за зберігання та строки її внесення встановлюються договором зберігання. При цьому в силу ч. 1 ст. 947 ЦК України до плати за зберігання можуть бути включені витрати зберігача на зберігання речі.

Згідно ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, встановлені договором.

Як вже зазначалось, обов'язок відповідача своєчасно в повному обсязі розраховуватись за надані позивачем послуги та момент його виникнення встановлено п. п. 4.2., 5.1., 5.3. договору тощо.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджується факт існування між сторонами заснованих на договорі правовідносин з приводу надання послуг складського зберігання та супутніх послуг (сушка, очищення зерна тощо). Разом із тим, судом не можуть бути прийняті до уваги доводи позивача щодо направлення відповідачеві 2 примірників акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № ЖТ-497 від 06.12.2012 року та виставлення рахунку-фактури № 583 від 06.12.2012 року на оплату наданих послуг, оскільки відповідні докази позивачем до матеріалів справи не надані. Водночас, гарантійним листом відповідача № 10/4/1 від 02.04.2013 року та підписаним сторонами актом звіряння взаєморозрахунків за період з 01.01.2012 року по 31.12.2012 року (а.с. 16) підтверджуються факт надання відповідачеві обумовлених договором послуг, обсяги та вартість наданих згідно договору послуг, факт наявності заборгованості перед позивачем в сумі 12707,42 грн. за надані згідно договору послуги, а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги про стягнення з відповідача 12707,42 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у спорі, чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позову.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрос-Полтава" (38431, Полтавська область, Решетилівський район, с. Каленики, код згідно ЄДРПОУ 30601470) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А.Т.К." (юридична адреса: 01021, м. Київ, вул. Липська, 19/7, кв. 20; поштова адреса: 02232, м. Київ, вул. М. Цвєтаєвої, 14, кв. 195, код згідно ЄДРПОУ 32826820) - 12707,42 грн. боргу та 1720,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.02.2014 року.

Суддя Гетя Н.Г.