Рішення № 37191457, 04.02.2014, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 р. Справа № 917/2417/13

За позовом Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива", 37315, Полтавська область, Гадяцький район, с. Красна Лука, вул. Леніна, 20

до Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат", 36014, м. Полтава, вул. Харчовиків, 6

про стягнення 10281,51 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 04.02.2014 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення 10281,51 грн. боргу за договором на закупівлю сільськогосподарської продукції № 7-С від 01.02.2013 року, в т.ч. 8673,00 грн. основної заборгованості, 1277,67 грн. пені, 43,36 грн. інфляційних витрат та 287,48 грн. 3% річних.

Від позивача до суду надійшла заява б/н від 03.02.2014 року (а.с. 54) про розгляд справи без участі його представника у зв'язку з неможливістю забезпечити його явку в судове засідання.

Заява судом задовольняється.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 53), відзиву на позовну заяву до суду не надав.

У зв'язку з тим, що необхідних для вирішення спору доказів, наявних в матеріалах справи, достатньо і господарський суд повідомляв належним чином відповідача про час, дату та місце проведення судового засідання, а його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті, справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

Між Сільськогосподарським приватно-орендним підприємством "Нива" (позивач, продавець) та Колективним підприємством "Полтавський м'ясокомбінат" (відповідач, покупець) був укладений договір на закупівлю сільськогосподарської продукції № 7-С від 01.02.2013 року (далі - договір), у відповідності до якого продавець зобов'язався в порядку і на умовах, визначених даним договором, передати у власність покупцеві продукцію (велику рогату худобу), а покупець - прийняти та оплатити цю продукцію (п. 1.1. договору).

Згідно п. 6.1. договору на закупівлю сільськогосподарської продукції № 7-С від 01.02.2013 року (далі - договір) даний договір вважається укладеним та набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2013 року.

Відповідно приписів до п. п. 1.3., 1.5. договору місцем передачі продукції є територія продавця або покупця. Загальна сума договору складається з сум накладних, по яким була здійснена поставка продукції, та закупівельних актів.

На виконання умов укладеного договору позивачем було передано відповідачеві продукцію на загальну суму 953938,00 грн., у т.ч. згідно наступних накладних:

- № 39 від 01.02.2013 року - на суму 344375,00 грн. (а.с. 19);

- № 85 від 14.03.2013 року - на суму 374890,00 грн. (а.с. 23);

- № 96 від 26.03.2013 року - на суму 334673,00 грн. (а.с. 27).

Вказана продукція була отримана відповідачем без жодних зауважень щодо якості та кількості на підставі довіреностей № 006136 від 31.01.2013 року, № 006268 від 13.03.2013 року та № 006309 від 22.03.2013 року (а.с. 20, 24, 28). Факт отримання даної продукції відповідачем підтверджується також відповідними прийомними квитанціями (а.с. 18, 22, 26).

У відповідності до п. 1.7. договору покупець оплачує продавцю одержану продукцію протягом 5 днів з моменту закупки.

В порушення взятих на себе зобов'язань відповідач передану за договором продукцію оплатив лише частково, про що свідчать копії банківських виписок по рахунку (а.с. 13-17), сплативши:

- 01.02.2013 року - 344375,00 грн.;

- 14.03.2013 року - 270890,00 грн.;

- 25.03.2013 року - 200000,00 грн.;

- 27.03.2013 року - 100000,00 грн.;

- 07.05.2013 року - 30000,00 грн.

За таких обставин позивач просить стягнути з відповідача залишок боргу за спірним договором в сумі 8673,00 грн., а також пеню в сумі 1277,67 грн. за період з 14.03.2013 року по 30.11.2013 року, 3% річних в розмірі 287,48 грн. за період з 14.03.2013 року по 30.11.2013 року та інфляційні витрати в сумі 43,36 грн. за період з травня по жовтень 2013 року.

Відповідно до ст. 11 ЦК України та ст. 174 ГК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші угоди (правочини), передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

У відповідності до положень ст. ст. 655, 656 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Згідно ст. ст. 509, 510 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином, в установлений строк, відповідно до закону, інших правових актів, договору, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, крім передбачених законом випадків.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Як вже зазначалось, обов'язок відповідача своєчасно і в повному обсязі здійснювати розрахунки за отриману продукцію та момент його виникнення встановлено п. п. 1.1., 1.7., 2.2. договору.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. ст. 610-612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Наданими до справи доказами підтверджуються факт існування між сторонами заснованих на договорі правовідносин з приводу купівлі-продажу продукції, обсяги та вартість переданої згідно договору продукції, факт наявності перед позивачем заборгованості в сумі 8673,00 грн. за одержану продукцію, а також факт прострочення виконання грошових зобов'язань відповідачем. При цьому суд виходить з того, що зазначена заборгованість є заборгованістю накладною № 96 від 26.03.2013 року, оскільки конкретного призначення платежу відповідачем під час оплати продукції не вказувалось, а отже, кожна наступна оплата продукції має покривати попередню заборгованість.

З урахуванням вищенаведеного позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 8673,00 грн. боргу є правомірними та обгрунтованими, внаслідок чого підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом положень ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

У відповідності до ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до ст. ст. 547-548 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно умов п. 3.4. договору продавець стягує з покупця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення оплати.

Приймаючи до уваги наведені вище висновки щодо суми основного боргу, судом з урахуванням приписів п. 1.7. договору, ст. ст. 253, 254 ЦК України, ч. 6 ст. 232 ГК України та роз'яснень, що були надані Верховним Судом України в листі № 62-97р від 03.04.1997 року, за допомогою ІАЦ "Ліга" здійснено власні перерахунки пені, інфляційних витрат та 3% річних, за результатами яких:

- сума пені за період з 02.04.2013 року по 02.10.2013 року склала 616,38 грн.;

- сума 3% річних за період з 02.04.2013 року по 30.11.2013 року склала 173,22 грн.;

- сума інфляційних витрат за період з травня по жовтень 2013 року склала 0,00 грн. (сукупний індекс інфляції в даний період склав 0,997).

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення пені, інфляційних витрат та 3% річних підлягають частковому задоволенню.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Сторони вільні у наданні до суду своїх доказів та у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у спорі, чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати у відповідності до ст. 49 ГПК України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32-34, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Колективного підприємства "Полтавський м'ясокомбінат" (36014, м. Полтава, вул. Харчовиків, 6, код за ЄДРПОУ 00424214) на користь Сільськогосподарського приватно-орендного підприємства "Нива", 37315, Полтавська область, Гадяцький район, с. Красна Лука, вул. Леніна, 20, код за ЄДРПОУ 03772275) - 8673,00 грн. основної заборгованості, 616,38 грн. пені, 173,22 грн. 3% річних та 1583,46 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 10.02.2014 року.

Суддя Гетя Н.Г.