Рішення № 37189329, 03.02.2014, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" лютого 2014 р.Справа № 922/5303/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Інте Т.В.

при секретарі судового засідання Федоровой К.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Сандора", с. Миколаївське до ФОП ОСОБА_1, м. Харків про стягнення коштів за участю представників:

позивача - Лемента Я.О., дов. № 10-05-1727 від 19.08.13 р.;

відповідача - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "Сандора" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом, в якому просить стягнути з відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 13291,93 грн., в тому числі 8861,29 грн. - вартість холодильної шафи Klimasan S650 SC Street, 4430,64 грн. - штраф у розмірі 50% від вартості холодильних шаф та судовий збір в розмірі 1720,50 грн., мотивуючи свої вимоги неналежним виконанням відповідача його зобов'язань за договором оренди торгового обладнання № 002256 від 13.05.10 р.

Господарський суд Харківської області, своєю ухвалою від 27.12.13 р., прийняв позовну заяву та призначив її до розгляду на 09.01.14 р. о 10:50.

Представник позивача в судовому засіданні 03.02.14 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання 03.02.14 р. не з'явився, вимоги суду не виконав, відзив не надав.

На адресу суду повернулась копія ухвали господарського суду Харківської області про порушення провадження у справі від 27.12.13 р., яка була направлена на адресу відповідача, з відміткою "за закінченням терміну зберігання".

Вищезазначена ухвала була направлена на адресу: 61075, АДРЕСА_1, відповідно до відомостей, зазначених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, який був наданий на вимогу суду позивачем.

У пункті 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У пункті 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас, законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України (надалі - ГПК України), не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із статтею 93 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 ГПК України розглядає справу за наявними матеріалами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно і повно дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

Між товариством з обмеженою відповідальністю "Сандора" (позивачем) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (відповідачем) був укладений договір оренди торгового обладнання (далі - договір) № 002256 від 13.05.2010 р. (а.с. 12-14), відповідно до умов якого, орендодавець (позивач) зобов'язався передати орендареві (відповідачу) у строкове платне користування, а відповідач зобов'язався прийняти у строкове платне користування обладнання, з рекламним маркуванням та графічним відображенням продукції торгових марок (ТМ), які належать позивачу, а також торгових марок, які входять у групу продуктів, які дозволені для продажу позивачу, тобто пристрої, які мають ідентифікацію та відображені у додатку № 1.

У відповідності з п. 4.1 договору, відповідач зобов'язався встановити обладнання у своїй торговій точці, на місці за погодженням з позивачем, яке повинно бути добре видимим покупцям, та розмістити в/на ньому продукцію, згідно затвердженого стандарту.

Адреса торгової точки вказана в розділі юридичні адреси і реквізити сторін договору та в актах прийому-передачі обладнання від 25.11.2011 року, а саме: м. Харків, вул. В. Кільцева, 126.

Згідно з п. 3.1 договору, передача обладнання в оренду відповідачу здійснюється за актом приймання-передачі, який є невід'ємною частиною договору. В акті вказується стан і комплектність, тип, вид, модель, заставна вартість обладнання.

З моменту передачі обладнання відповідачу і підписання акту приймання-передачі відповідач набуває право користування обладнанням та несе зобов'язання, передбачені цим договором (п. 3.3 договору).

Позивач, виконуючи свої зобов'язання за вказаним договором, передав відповідачеві обладнання, а саме холодильну шафу Klimasan S650 SC Street (інв.№81053347) вартістю 8861,29 грн. з ПДВ, що підтверджується двостороннім актом приймання-передачі орендованого обладнання від 25.11.2011 р. (а.с. 16), який був підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплені печаткою позивача.

В п. 6.1 договору закріплено, що строк оренди складає один календарний рік. У випадку, коли за місяць до закінчення строку його дії не одна із сторін не заявить про наміри припинити договір або переукласти його на інших умовах, договір автоматично пролонгується на один рік, на тих самих умовах.

Договір № 002256 від 13.05.2010 р., на підставі п. 6.1 договору, кожен рік автоматично продовжувався. В 2013 році договір був автоматично пролонгований до 13.05.14 р.

Сторони домовились (п. 6.2 договору), що цей договір може бути розірваний позивачем в односторонньому порядку, повідомивши відповідача про це за п'ять календарних днів до фактичної дати розірвання договору.

Відповідно до п. 8.3 договору, про кожне виявлене порушення відповідачем правил експлуатації або нецільового використання ним обладнання, у т.ч. розміщення в/на ньому іншої продукції, крім передбаченої розділом 2 цього договору, невиконання правил мерчендайзингу, а також простою обладнання з вини відповідача, представник позивача складає акт довільної форми, який підписується представником відповідача, відповідальним за використання обладнання. У випадку відмови останнього від підпису про це робиться відмітка у акті.

На підставі п. 5.1 договору, яким позивачу надане право контролю за дотриманням відповідачем умов цільового використання обладнання, 12.03.13 р. та 24.06.13 р. представником позивача були здійснені відповідні перевірки та виявлено, що холодильна шафа Klimasan S650 SC Street (інв.№81053347) вартістю 8861,29 грн. з ПДВ у зазначеній торговій точці відсутня, про що представником позивача, на підставі п. 8.3 договору оренди, складено відповідні акти від 12.03.2013р. (а.с. 17) та від 24.06.13 р. (а.с. 18), тобто мало місце порушення п. 4.1 договору.

Згідно з п. 8.1 договору, відповідач несе перед позивачем майнову відповідальність за втрату чи крадіжку, у розмірі його вартості, вказаних в підписаних актах приймання-передачі.

Відповідно до п. 8.4 договору, у випадку порушення відповідачем умов договору позивач має право достроково розірвати договір. При цьому відповідачу направляється письмове повідомлення про розірвання договору.

03.07.2013р. позивач надіслав до відповідача вимогу (а.с. 11) про дострокове розірвання договору оренди та повернення вказаного майна у строк до 05.07.2013р.

Враховуючи передбачене п. 6.2 договору право позивача на одностороннє розірвання договору (повідомивши про це відповідача за 5 календарних днів) та беручи до уваги поштовий перебіг, який становить 6 днів, суд вважає договір оренди торгового обладнання № 002256 від 13.05.2010 р. розірваним з 15.07.13 р.

Проте, відповідач ніяким чином на вимогу не відреагував, майно не повернув, що стало причиною звернення позивача до суду з вимогою про відшкодування збитків у розмірі вартості неповернутого майна та стягнення штрафних санкцій, передбачених договором.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Частина 1 статті 626 ЦК України визначає договір як домовленість двох або більше сторін, що спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно зі ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до приписів ст. 773 ЦК України, наймач зобов'язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Частина 1 статті 224 ГК України закріплює, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Згідно з ч. 1 ст. 225 ГК України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, зокрема, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства.

В частині 1 статті 226 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати на вимогу цих суб'єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

У разі невиконання зобов'язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов'язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків (частина 5 статті 226 ГК України).

Враховуючи порушення відповідачем умов спірного договору та відсутність холодильної шафи Klimasan S650 SC Street (інв.№81053347) вартістю 8861,29 грн. з ПДВ на торговій точці, суд вважає за необхідне, позов в частині стягнення з відповідача збитків на суму 8861,29 грн. задовольнити.

Згідно зі ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 ст. 624 ЦК України встановлено, що якщо за порушення зобов'язання встановлено неустойку, то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

Сторони домовились (п. 9.2 договору), що обладнання повинно бути повернуто відповідачем та прийняте позивачем протягом 10 (десяти) календарних днів від дати закінчення строку дії договору або його дострокового розірвання.

У пункті 8.5 договору зазначено, що за несвоєчасне повернення обладнання у зазначений позивачем строк або строк зазначений в п. 9.2, відповідач сплачує позивачу штраф у розмірі 50% від вартості неповернутого обладнання, вказаної в підписаних актах приймання-передачі до цього договору. Сплата штрафу не звільняє відповідача від обов'язку повернути обладнання позивачу.

Оскільки відповідач не повернув обладнання у зазначений позивачем строк, відповідач має сплатити позивачу штраф в розмірі 50% від вартості неповернутого обладнання.

Перевіривши нарахування штрафу позивачем, суд визнає вимогу про стягнення з відповідача 4430,64 грн. штрафу законною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України, судовий збір відшкодовується за рахунок відповідача.

Керуючись ст. cт. 525, 526, ч.1 ст. 530, 610, 611, ч.1 ст. 612, 624, 629, 759, 773 ЦК України, ст. 193 ГК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (61075, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сандора" (57262, Миколаївська область, Жовтневий р-н, с. Миколаївське, код ЄДРПОУ 22430008, розрахунковий рахунок № 26001200472004 в ПАТ "Сітібанк" м. Київ, МФО 300584) збитки в сумі 8861,29 грн., штраф в сумі 4430,64 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 05.02.2014 р.

Суддя Інте Т.В.