Рішення № 37182727, 14.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23484/13 14.02.14

За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах»

до Публічного акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «ГАРАНТ АВТО»

про стягнення 6 482,56 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: Діденко І.В. за довіреністю № Э.37.7.0.0/Д-841 від 08.11.2013 р.

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.12.2013 р. Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «ГАРАНТ АВТО» (відповідач) про стягнення 6 482,56 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах» на підставі договору страхування наземного транспорту № ZRSW011043UA від 30.05.2006 р. внаслідок настання страхового випадку - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування у зв'язку з пошкодженням автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер АМ 7147 АЕ, внаслідок його пошкодження в ДТП, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ 21059», реєстраційний номер 34693 ВВ, яким спричинено ДТП, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах, застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АВ/2462448), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування матеріальної шкоди покладається на відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2013 р. було порушено провадження у справі № 910/23484/13 та призначено до розгляду на 20.01.2014 р. б 10:40 год.

17.12.2013 р. через відділ діловодства суду у відповідь на запит суду надійшов лист Моторного (транспортного) страхового бюро № 7/2-28/35480 від 13.12.2013 р. з інформацією про страхове покриття за полісом № АВ/2462448.

15.01.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення на виконання вимог ухвали суду від 06.12.2013 р. В якості додатків до пояснень позивач надав суду заяву про розгляд справи за відсутності позивача; копію запиту від 12.12.2013 р. № 12/12-03(02); описи вкладення та чеки про направлення запитів відповідачу та Пер'яну Л.В. та копії витягів з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців стосовно позивача та відповідача.

В судове засідання, призначене на 20.01.2014 р. представник відповідача з'явився.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 20.01.2014 р., не з'явився, але подав заяву про розгляд справи за відсутності представника позивача.

В судовому засіданні, призначеному на 20.01.2014 р., представник відповідача подав клопотання про долучення копії полісу № АВ/2462448 до матеріалів справи.

Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

В судовому засіданні, призначеному на 20.01.2014 р., судом розглянута заява позивача, подана ним 15.01.2014 р. разом із поясненнями, про розгляд справи за відсутності представника позивача, відповідно до якої просив суду випадку нез'явлення представника в судові засідання, розглядати справу за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника позивача та задовольнив вищезазначену заяву.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 20.01.2014 р., заперечував проти заявлених позовних вимог та просив суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог.

Представник відповідача в судовому засіданні, призначеному на 20.01.2014 р., подав клопотання про продовження строку вирішення спору.

Клопотання судом задоволене та передане до відділу діловодства суду для реєстрації.

Враховуючи клопотання відповідача про продовження строку вирішення спору та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд прийшов до висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 20.01.2014 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.01.2014 р. продовжено строк вирішення спору та відкладено розгляд справи на 14.02.2014 р. о 10:50 год.

03.02.2014 р. через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли пояснення у справі щодо чинності договору страхування наземного транспорту № ZRSW011043UA від 30.05.2006 р. На виконання вимог ухвали суду від 20.01.2014 р. позивач надав суду якісну копію зазначеного договору страхування, копію додаткової угоди № 1 від 28.05.2008 р. та копію листа ПриватБанку від 31.10.2012 р. № 7014265.

В судове засідання, призначене на 14.02.2014 р. представник позивача з'явився.

Представник відповідача в судове засідання, призначене на 14.02.2014 р., не з'явився, про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до абз. 1 п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 р. № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 14.02.2014 р. без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами, запобігаючи одночасно безпідставному затягуванню розгляду спору.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 14.02.2014 р., надав усні пояснення по суті заявлених позовних вимог, позовні вимоги підтримав, з урахуванням пояснень, поданих 03.02.2014 р. через відділ діловодства суду.

Після виходу суду з нарадчої кімнати, у судовому засіданні 14.02.2014 р. у відповідності до ч. 2 ст. 85 ГПК України було проголошено вступну та резолютивну частину рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено у термін, передбачений ч. 4 ст. 85 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

30.05.2006 р. між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «Інгосстрах», організаційно-правова форма якого була змінена на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Інгосстрах» на підставі Протоколу № 1/2011 Загальних зборів Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» від 27.04.2011 р., та Загребельним Володимиром Олексійовичем (страхувальник) було укладено договір № ZRSW011043UA страхування наземного транспорту (надалі -договір страхування).

Згідно з договором страхування у позивача був застрахований автомобіль «Daewoo Lanos», реєстраційний номер АМ 7147 АЕ. Судом встановлено, що на момент ДТП (30.09.2012 р.) договір № ZRSW011043UA страхування наземного транспорту був чинним.

Відповідно до п. 9 договору страхування строк дії договору становить 12 місяців (один рік) з 30.05.2007 р. по 29.05.2008 р. включно. При бажанні страхувальника застрахувати транспортний засіб на строк, більший за 12 місяців, та у разі сплати страхового платежу, договір вважається щорічно продовженим на відповідний строк, за який здійснена сплата страхового платежу. Зазначені страхові платежі були сплачені у період з 2007 по 2012 року (копії платежів наявні в матеріалах справи). А отже, станом на момент ДТП (30.09.2012 р.) договір страхування був чинним.

30.09.2012 р. на вулиці Володарського в селі Мирне Бердичівського району сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі - ДТП) за участю автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер АМ 7147 АЕ, під керуванням Загребельного Сергія Володимировича та автомобіля «ВАЗ 2105», реєстраційний номер 34693 ВВ, яким керував Пер'ян Леонід Васильович. Наведене підтверджується довідкою № 9085563 про дорожньо-транспортну пригоду відділу ДАІ Бердичівського району Житомирської області МВС України від 16.10.2012 р.

ДТП сталася в результаті порушення Пер'яном Леонідом Васильовичем п.п. 2.1 «а», 2.9 «а», 10.9 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Бердичівського міськрайонного суду від 05.12.2012 р. у справі № 0603/6825/12, відповідно до якої Пер'яна Леоніда Васильовича визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.ст. 124, 130 КУпАП та застосовано до нього адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на один рік.

Загальний розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу - автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер АМ 7147 АЕ, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту № 17 про оцінку автомобіля «Daewoo Lanos», реєстраційний номер АМ 7147 АЕ, що складений 18.10.2012 р. оцінювачем Сторожуком Олександром Сергійовичем, становить 7 388,75 грн. (надалі - звіт № 17 про оцінку автомобіля від 18.10.2012 р.).

За страховим випадком (ДТП) згідно складеного страхового акту № И-3650 від 31.10.2012 р. по договору страхування було визначено суму страхового відшкодування в розмірі 6 992.56 грн., виплата якого позивачем підтверджується платіжним дорученням № 11343 від 13.11.2012 р.

Частиною другою статті 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За чинним законодавством України окрім особи, винної у завданні шкоди, потерпілий у ДТП має також право одержати майнове відшкодування або за рахунок страхової організації, якою застраховане його майно, за правилами і в порядку, встановленому Цивільним кодексом України та Законом України "Про страхування", або за рахунок страховика, яким застраховано відповідальність особи, що володіє транспортним засобом, водія якого визнано винним у ДТП, за правилами та у порядку, встановленому ЦК України та Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Право потерпілого обрати той чи інший спосіб захисту чинним законодавством не обмежене.

В даному випадку потерпілий звернувся за відшкодуванням майнової шкоди до позивача, який застрахував його майно (автомобіль). В п. 1.1, 1.4, 1.7 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин по страховому випадку, що настав 30.09.2012 р.) наведені визначення наступних термінів:

- страхувальники - юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу;

- особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які експлуатують забезпечений транспортний засіб на законних підставах;

- забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України (визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Стаття 28 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" надає визначення поняття «шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого». Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

У відповідності до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Таким чином, до позивача перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

В спірному випадку позивачем заявлена до стягнення з відповідача сума страхового відшкодування, виплаченого позивачем на умовах договору страхування, що укладений між позивачем та страхувальником у відношенні транспортного засобу, який було пошкоджено в ДТП. При цьому право регресу до страховика винної особи переходить саме по розміру збитків, завданих пошкодженому автомобілю в межах фактичних витрат страховика.

Відповідачем на вимогу ухвали Господарського суду міста Києва від 06.12.2013 р. представлено договір (поліс № АВ/2462448) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Також, матеріали справи містять інформацію з єдиної централізованої бази даних, надану МТСБУ на запит суду.

Відповідно до полісу № АВ/2462448, судом встановлено, що транспортний засіб, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди застрахованому у позивача транспортному засобу, взято на страхування Публічним акціонерним товариством «Українська Страхова компанія «ГАРАНТ АВТО» (відповідачем), страхувальником за даним полісом визначено Грішина Євгена Миколайовича, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну визначений в сумі 50 000,00 грн., франшиза - в сумі 510,00 грн., строк дії даного полісу з 13.03.2012 р. до 12.03.2013 р.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що Пер'ян Леонід Васильович керував автомобілем «Ваз 2105», реєстраційний номер 34693 ВВ, на законних підставах.

Таким чином відповідач є відповідальною особою за завдані збитки власнику автомобіля, застрахованого у позивача, відповідно до положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" в межах, передбачених полісом № АВ/2462448, а до позивача як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором страхування, перейшло право вимоги, яке потерпіла особа мала до відповідача, як особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні висновки по застосуванню положень закону містяться у постанові Верховного Суду України судової палати у господарських справах від 25 листопада 2008 року (справа 11/406-07), а також і у постанові Верховного Суду України 11/104 від 07.11.2011р. (справа № 48/562), висновки якої про застосування правової норми у спірних правовідносинах при прийнятті рішення у справі, є обов'язкові до врахування судом згідно положень ч. 2 ст. 82 ГПК України.

По матеріалам справи судом встановлено, що фактичні витрати позивача по виплаті страхового відшкодування не перевищують розміру збитку, завданого транспортному засобу, пошкодженому у ДТП, що визначений звітом № 17 про оцінку автомобіля від 18.10.2012 р., страховим актом № И-3650 від 31.10.2012 р. по договору страхування та платіжним дорученням № 11343 від 13.11.2012 р., а з відповідача заявляється до стягнення сума збитку, підтверджена таким звітом, страховим актом та платіжним дорученням.

Положеннями Закону "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (ст. 12) передбачена можливість встановлення франшизи при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, розмір якої при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

За встановлених обставин, до виплати в порядку регресу із страховика, яким застраховано відповідальність особи, яку визнано винною у ДТП, належить сума в розмірі 6 482,56 грн. (6 992,56 (сума матеріального збитку підтверджена звітом № 17 про оцінку автомобіля від 18.10.2012 р., страховим актом № И-3650 від 31.10.2012 р. по договору страхування та платіжним дорученням № 11343 від 13.11.2012 р.) - 510,00 грн. (франшиза за полісом № АВ/2462448) = 6 482,56 грн.).

Згідно з п. 36.2 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції, що була дійсною на момент виникнення спірних правовідносин) виплата страхового відшкодування здійснюється протягом 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування.

Статтею 38.1 Закону (у редакції, чинній на момент виплати страхового відшкодування) передбачено право страховика після виплати страхового відшкодування подати регресний позов.

Матеріалами справи, зокрема, копією претензії № 13-06/02-12 від 13.06.2013 р. про відшкодування збитків в порядку регресу підтверджено, що позивач звертався з такою вимогою до відповідача (копія претензії наявна в матеріалах справи).

Матеріали справи також містять лист відповідача № 25557/01 від 20.08.2013 р., відповідно до якого відповідач визначає розмір страхового відшкодування у сумі 6 095,82 грн. та повідомляє позивача про те, що зазначена сума буде перерахована на вказаний ним розрахунковий рахунок

Станом на час вирішення спору по суті матеріали справи не містять доказів на підтвердження здійснення відповідачем виплати страхового відшкодування в сумі 6 482,56 грн.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За наведених обставин, вимога позивача про стягнення з відповідача 6 482,56 грн. страхового відшкодування підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню повністю в сумі 6 482,56 грн.

Судові витрати позивача на оплату судового збору в розмірі 1720,50 грн. відповідно до положень ч. 1 ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 44, 49, 75, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Українська Страхова компанія «ГАРАНТ АВТО» (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237), з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Інгосстрах» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 32; ідентифікаційний код 33248430) 6 482,56 грн. (шість тисяч чотириста вісімдесят дві гривні 56 коп.) страхового відшкодування в порядку регресу, 1720,50 грн. (одну тисячу сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.

3. Видати наказ.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.02.2014 р.

Суддя Гумега О. В.