Рішення № 37172251, 12.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/24007/13 12.02.14За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «НОВА»

до Фізичної особи - підприємця Тюріна Олексія Валерійовича

про стягнення 7592,78 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «НОВА» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з фізичної особи - підприємця Тюріна Олексія Валерійовича (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 7592,78 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як роботодавець винної в ДТП особи, всупереч ст.ст. 1172, 1194 ЦК України не відшкодував Позивачу матеріальну шкоду, завдану внаслідок ДТП, яка залишилась невідшкодованою після виплати страховиком Відповідача страхового відшкодування.

Позивачем 13.01.2014, 29.01.2014 та 05.02.2014 надавалися документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Від УДАІ міста Києва 25.12.2013 та 17.01.2014 через відділ діловодства суду надійшла інформація, витребувана в порядку ст. 65 ГПК України.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання його представник не з'явився, хоча судом було вчинено всі дії для належного повідомлення Відповідача про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи надсилалися на поштову адресу Відповідача, зазначену в позовній заяві та згідно наявних в матеріалах справи відомостей.

Про поважні причини неявки в судові засідання представника Відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не встановлено, а відтак, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

30.11.2008 в м. Києві по вул. Вавілових була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «ДЕУ», д.р.н. АА6852НО, яким керував Волинець М.В. та автомобіля «Пежо», д.р.н. АА9793СТ, яким керувала Пруднікова О.В.

Причиною ДТП стало те, що водій Волинець М.В., керуючи автомобілем «ДЕУ», д.р.н. АА6852НО виїжджаючи з другорядної дороги не пропустив автомобіль «Пежо», д.р.н. АА9793СТ, що призвело до зіткнення з ним, та порушення Волинець М.В. п. 16.11 ПДР України. Дані обставини підтверджуються короткою та розгорнутою довідками про дорожньо-транспортну пригоду, копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Пежо», д.р.н. АА9793СТ (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить Прудніковій В.В. на праві власності, станом на час ДТП був під керуванням Пруднікова О.В., та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування № 3095 від 08.06.2007 (далі - Договір добровільного страхування).

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи Висновок спеціаліста №28С/12 від 03.02.2009 про визначення вартості матеріального збитку та наряд-замовлення №1692 від 03.04.2009 ремонтного СТО ТОВ «Ілта», Позивачем було складено Страховий акт № 1682 від 19.05.2009, відповідно до якого розраховано та виплачено страхове відшкодування в розмірі 33092,78 грн. на користь ТОВ «Ілта» (ремонтне СТО), що підтверджується залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень №4118 від 25.05.2009, №4314 від 28.05.2009 та №4459 від 03.06.2009.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «ДЕУ», д.р.н. АА6852НО, Волинець М.В., під час експлуатації вказаного автомобіля, і вину даного водія у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 16.01.2009 у справі № 3-145/09.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність Волинець М.В., як особи, яка експлуатує автомобіль «ДЕУ», д.р.н. АА6852НО на законних підставах, була застрахована ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа» на підставі договору (полісу) № ВВ/4078081 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з гр. Тюріним Олексієм Валерійовичем, що підтверджується залученою до матеріалів справи копією вищевказаного полісу.

Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25500 грн., франшиза - 0 грн.

Враховуючи, що ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа» є особою на яку полісом № ВВ/4078081, в межах визначеного полісом ліміту, покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «ДЕУ», д.р.н. АА6852НО, на час спірної ДТП, то ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа» 01.04.2010 було відшкодовано Позивачу 25500 грн. шляхом перерахування на його банківський рахунок.

Відтак, Позивач заявляє позовні вимоги до Відповідача про стягнення решти суми страхового відшкодування в розмірі 7592,78 грн. (33092,78 грн. - 25500 грн. = 7592,78 грн.).

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, документами, які підтверджують дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля, є наряд-замовлення №1692 від 03.04.2009 ремонтного СТО Застраховнаого автомобіля ТОВ «Ілта» та платіжні доручення №4118 від 25.05.2009, №4314 від 28.05.2009 та №4459 від 03.06.2009 про його оплату.

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля склав 33092,78 грн., та, з огляду на здійснене страховиком (ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа») відшкодування в межах встановленого полісом № ВВ/4078081 ліміту, невідшкодованими залишились 7592,78 грн.

Відповідно до абз. 4 ст. 35 ГПК України, рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.

Так, рішенням апеляційного суду Київської області від 11.02.2013 у справі №22-ц-6616/12 встановлено, що водій Волинець М.В. станом на час скоєння ДТП перебував з Відповідачем у трудових відносинах, що встановлено судом з наданих в межах цивільної справи трудового договору від 28.01.2008 та довідок Відповідача, як суб'єкта підприємницької діяльності, про розмір зарплати найманого працівника.

Також, дослідивши надані суду в межах господарської справи №910/24007/13 належним чином засвідчені копії трудового договору від 28.01.2008 та довідок Відповідача, як суб'єкта підприємницької діяльності, про розмір зарплати найманого працівника, господарський суд погоджується з висновками цивільного суду у справі №22-ц-6616/12 щодо того, що водій Волинець М.В. станом на час скоєння ДТП перебував з Відповідачем, як з суб'єктом підприємницької діяльності, у трудових відносинах.

Відповідно до ч. 1 ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

У відповідності до ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (ст. 1194 ЦК України).

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № ВВ/4078081 та положення статі 27 Закону України «Про страхування», статей 993, 1172, 1187, 1192 та 1194 ЦК України, суд прийшов до висновку, що Відповідач повинен відшкодувати Позивачу різницю, між завданою його працівником шкодою (33092,78 грн.) та здійсненою страховиком виплатою в межах встановленого полісом № ВВ/4078081 ліміту (25500 грн.), що складає 7592,78 грн.

Відтак, заявлені позовні вимоги про стягнення 7592,78 грн. підлягають задоволенню.

Судовий збір, відповідно до положень статті 49 ГПК України, покладається на Відповідача.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця Тюріна Олексія Валерійовича (м. Київ, вул. А. Доброхотова, 11-А, кв. 56; ідентифікаційний номер 2570002852) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Нова» (м. Київ, вул. Марини Раскової, 11; ідентифікаційний код 31241449) 7592 (сім тисяч п'ятсот дев'яносто дві) грн. 78 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.02.2014

Суддя Сташків Р.Б.