Ухвала суду № 37165939, 06.02.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11860/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я. І. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

06 лютого 2014 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

при секретарі: Тур В. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Метона" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Метона" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000202240 від 11.06.2013 р., -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Метона» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва ДПС (правонаступником якої є Державна податкова інспекція у Шевченківському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.06.2013 р. № 0000202240.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутністю представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача по взаємовідносинах з контрагентами: ТОВ «Онікс Компані ЛТД» за період січень-березень 2012 року та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» за період квітень-травень 2012 року.

За результатами зазначеної перевірки відповідачем було складено акт перевірки від 31.05.2013 року № 1647/2240/37245433, в якому встановлені порушення позивачем вимог п. 198.1, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року, щодо заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету в загальному розмірі 83 366, 00 грн., в т.ч.: за січень 2012 року на 8 244,00 грн., за лютий 2012 року на 15 122,00 грн., за березень 2012 року на 10 000,00 грн., за квітень 2012 року на 25 000,00 грн., та за травень 2012 року на 25 000,00 грн.

За наслідками висновків вищевказаного акта перевірки відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.06.2013 р. № 0000202240, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 104 208, 00 грн., у т.ч. за основним платежем - на суму 83 366,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 20 842,00 грн.

У перевіряємому періоді (січні-травні 2012 р.) позивач мав взаємовідносини з контрагентами:

- ТОВ «Онікс Компані ЛТД» (період січень-березень 2012 року), щодо надання останніми на користь позивача послуг з нарізки та поставки (перевезення) металу;

- ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» (період квітень-травень 2012 року), щодо надання останніми на користь позивача послуг з нарізки та упаковки металу.

Між ТОВ «Метона» та ТОВ «Онікс Компані ЛТД» був укладений договір № 35 від 16.01.2012 р. про надання послуг з організації порізки та перевезення металу.

На доказ отримання ТОВ «Метона» від ТОВ «Онікс Компані ЛТД» товарів, робіт та послуг, згідно зазначеного договору до матеріалів справи позивачем долучені акти здачі-прийняття наданих послуг, податкові накладні, товарно-транспортні накладні.

Також, між ТОВ «Метона» та ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» був укладений договір № 11 від 02.04.2012 р. про надання послуг з організації порізки та упаковки металу.

На доказ отримання ТОВ «Метона» від ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» товарів, робіт та послуг, згідно зазначеного договору до матеріалів справи позивачем долучені акти здачі-прийняття наданих послуг, податкові накладні, товарно-транспортні накладні.

Згідно наявних матеріалів справи, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва ДПС було складено Акт від 13.11.2012 р. № 7593/22-7/37889322 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та податку на додану вартість за період з 01.10.2011 р. по 30.06.2012 р.», в якому контролюючим органом встановлено, що у ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» відсутні будь-які матеріально-технічні (основні фонди, складські приміщення, вантажний транспорт, устаткування) та трудові ресурси для здійснення такого виду господарської діяльності, як нарізка та упаковка металу, що відповідно може здійснюватися виключно на спеціалізованому цеху, обладнаному відповідними станками з нарізки та упаковки металу, кваліфікованими працівниками у достатній кількості.

Крім того, відповідно до протоколу допиту свідка гр. ОСОБА_2 (засновника ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь») від 28.08.2012 р., який було проведено оперуповноваженим ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС лейтенантом податкової міліції Шамраєм С.В., встановлено, що до фінансово-господарської діяльності ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» зазначена особа (засновник) не має жодного відношення.

Також, ДПІ у Солом'янському районі м. Києва було складено Акт від 15.03.2013 р. № 531/22.4-13/37817014 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Онікс Компані ЛТД» щодо підтвердження господарських відносин із підприємствами-продавцями та підприємствами-покупцями за період листопад-грудень 2011 р. та січень-березень 2012 р.», в якому податковим органом встановлено, що у ТОВ «Онікс Компані ЛТД» відсутні будь-які матеріально-технічні (основні фонди, складські приміщення, вантажний транспорт, устаткування) та трудові ресурси для здійснення такого виду господарської діяльності, як нарізка та поставка (перевезення) металу, що, відповідно, також може здійснюватися виключно на спеціалізованому цеху, обладнаному відповідними станками з нарізки та упаковки металу, кваліфікованими працівниками у достатній кількості, а транспортування такого товару до покупців може здійснюватися виключно за наявності вантажного транспорту, навантажувальних машин тощо.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. а п.198.1, п.198.2., абз.1 п.198.3. ст.198 Кодексу, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п.198.6. ст.198 Кодексу, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно п.200.1., п.200.3. ст.200 Кодексу, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг з метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічної позиції дотримується Вищий адміністративний суд України, який зазначає, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі?здійснення?господарської операції, установлення спеціальної правосуб'єктності? учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. №996-XIV (далі - Закон № 996) первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Досліджуючи матеріали справи, колегія суддів встановила, що на а. с. 18-19 Т. 2 наявні звіти про дебетові та кредитові операції по рахунку позивача, завірені печаткою позивача, натомість в матеріалах справи відсутні банківські документи, підписи уповноважених осіб банку та печатки банку на яких могли б слугувати належним доказом по справі оплати наданих послуг та виконаних робіт.

Натомість, неналежним чином оформлений первинний документ до уваги колегії суддів братися не може.

Також, колегією суддів досліджено вищезгаданий договір № 35 від 16.01.2012 р. з ТОВ «Онікс Компані ЛТД» (а. с. 52 Т. 1).

Крім того, що вказаний договір не містить жодних істотних умов договору, з нього також не випливає, яким чином контрагент, що знаходиться за адресою: 03138, м. Київ, вул. Охтирська, будинок 6-А, кімната 5 та не має будь - яких відокремлених підрозділів, має здійснити порізку та перевезення металопрокату з, наприклад, Черкас до Донецька, Кременчуга до Донецька, як свідчать товарно-транспортні накладні (а. с. 99, 126 Т. 1) тощо.

Більше того, в матеріалах справи відсутні докази пов'язаності позивача з суб'єктами господарювання, які були замовниками і отримувачами товару (металопрокату) та отримання від такої господарської діяльності економічної вигоди для позивача.

Стосовно договору № 11 від 02.04.2012 року (а.с. 182 Т. 1), то зважаючи на аналогічну ситуацію, враховуючи, що він не містить істотних умов, але стосується виключно порізки та упакування металу, колегія суддів приходить до висновку про відсутність первинних документів, які б свідчили про доставку готового товару до позивача від контрагента.

Незважаючи на наявність в матеріалах справи окремого договору з ТОВ «Комерційна фірма «Горизонталь» від 02.04.2012 р. № 12, різниця в характеристиках матеріалу за договором порізки і упакування (круги, труби, листи) та матеріалу за товарно-транспортними накладними (металопрокат) виключає можливість встановити, що перевезенню в подальшому підлягав саме той матеріал, який був підданий порізці контрагентом позивача.

Порівнявши вибірковим методом товарно-транспортну накладну № 379 (а. с. 249 Т. 1) та відповідну їй податкову накладну № 144 (а. с. 248 Т. 1) з товарно - транспортною накладною № 420 (а. с. 2 Додатку) та відповідною їй податковою накладною (а. с. 169 Додатку), колегія суддів встановила наступне.

Обидва перевезення здійснювались з м. Київ до м. Житомир автомобілем ВТ 49-51 АТ з проміжком часу в 4 дні.

Вага перевезеного металопрокату за ТТН № 379 становила 1,0 тонну, вартість перевезення - 2655, 00 грн. з ПДВ.

Вага перевезення металопрокату за ТТН № 420 становила 0,3 тонни, вартість перевезення - 1880,00 грн. з ПДВ.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що незважаючи на однакову відстань між пунктами перевезення та використання одного й того ж самого автомобіля, у другому випадку перевезення коштувало на 775 грн. дешевше. Між тим вага товару була меншою більш ніж в 3 рази.

В той же час, наприклад, перевезення 0, 3 тонни металопрокату по маршруту Київ - Київ за ТТН № 467 (а. с. 26 Додаток 1) коштувало позивачу 3150, 00 грн. з ПДВ.

Отже, за перевезення однієї і тієї ж кількості металопрокату в межах Києва позивач заплатив на 1270, 00 грн. більше ніж за перевезення з м. Києва в м. Житомир.

У зв'язку з даними розбіжностями, колегія суддів на противагу доводам апеляційної скарги апелянта, підтримує позицію суду першої інстанції про недостатність в матеріалах справи первинних документів на доказ реальності господарських операцій ї вважає їх не встановленими.

З огляду на вищенаведене, підстав для задоволення позову колегією суддів не вбачається.

Посилання позивача на відсутність зазначення в акті виду перевірки(виїзна/невиїзна) як на підставу скасування податкового повідомлення-рішення, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки визначальною підставою для такого скасування є відповідність дій позивача діючому законодавству, а не формальні недоліки в акті перевірки перевіряючого суб'єкта.

Доводи апеляційної скарги не спростовують позицію суду першої інстанції.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Метона" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2013 р. у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Метона" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Головного управління Міністерства доходів і зборів про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000202240 від 11.06.2013 р. залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 листопада 2013 р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. БеспаловСуддя І. О. ГрибанСуддя О. А. Губська (Повний текст ухвали виготовлено 11.02.2014 року)

.

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Грибан І.О.

Губська О.А.