Вирок № 37158960, 30.12.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.12.2013 Справа №607/22703/13-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Дядьо У.А.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження № 12013210010004029 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Городниця Гусятинського району Тернопільської області, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, непрацюючого, на утриманні малолітній син, зареєстрованого в с. Городниця Гусятинського району Тернопільської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Гавіловського Ю.В., обвинуваченого ОСОБА_1, -

ВСТАНОВИВ:

В обвинуваченого ОСОБА_1 12 липня 2013 року, який перебував в м. Тернополі, виник злочинний умисел, направлений на використання завідомо підробленого документа. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на використання завідомо підробленого документа, ОСОБА_1 достовірно знаючи про те, що за період з січня 2013 року по травень 2013 року він не працював на посаді водія-експедитора ФОП «ОСОБА_2» та не отримував заробітної плати за вищевказаний період, у сумі 40 900 грн., 12 липня 2013 року подав у відділення «Тернопільської регіональної дирекції» ПАТ «ВТБ Банк», що по вул. Опільського, 5, в м. Тернополі підроблену довідку про доходи №49 від 10 липня 2013 року на своє ім'я, в яку була внесена завідомо неправдива інформація про місце роботи та розмір нарахованої йому заробітної плати, де оформив на себе кредитний договір №R53100443310В від 12 липня 2013 року.

Вказані дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст. 358 КК України, тобто використання завідомо підробленого документа.

29 листопада 2013 року між старшим прокурором прокуратури м. Тернополя Хоменко П.Л. та обвинуваченим ОСОБА_1 в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469 та 472 КПК України, укладено угоду про визнання винуватості.

Згідно даної угоди, прокурор та обвинувачений дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч.4 ст. 358 КК України. Обвинувачений ОСОБА_1 у повному обсязі сформульованої підозри, беззастережно визнав свою винуватість у вчинені даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень, та отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'ясненні обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п.1 ч. 3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Прокурор в судовому засіданні, вважає, що при укладенні даної угоди дотриманні вимоги і правила КПК України та КК України, просить дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні також просить вказану з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому обвинувачений ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.

Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Злочин, у вчиненні якого, ОСОБА_1 беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України, є злочином невеликої тяжкості, від якого потерпілих немає.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_1 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між сташим прокурором прокуратури м. Тернополя Хоменко П.Л. та обвинуваченим ОСОБА_1, відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_1 використав завідомо підроблений документ, а тому його дії кваліфіковані вірно за ч. 4 ст. 358 КК України, за якою належить призначити йому узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості, міру покарання, а саме у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.

У кримінальному провадженні (справі) є процесуальні витрати за проведення почеркознавчої експертизи №17/375/13 від 28 листопада 2013 року в розмірі 672 грн. 98 копійок (шістсот сімдесят дві гривні 98 копійок), які слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 474 та 475 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

Затвердити у кримінальному провадженні № 12013210010004029, угоду про визнання винуватості від 29 листопада 2013 року, між старшим прокурором прокуратури м. Тернополя Хоменко П.Л. та обвинуваченим ОСОБА_1

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 358 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про визнання винуватості від 29 листопада 2013 року, покарання у виді штрафу в розмірі 30 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п'ятсот десять) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати за проведення почеркознавчої експертизи №17/375/13 від 28 листопада 2013 року в розмірі 672 грн. 98 копійок (шістсот сімдесят дві гривні 98 копійок), в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін