Вирок № 37158965, 10.12.2013, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10.12.2013 Справа №607/19695/13-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Ломакіна В.Є.

за участю секретаря Репетівської В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в м. Тернополі матеріали кримінального провадження № 12013210010002815 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Могильниця Теребовлянського району Тернопільської області, громадянина України, одруженого, з середньою освітою, пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Левчука А.О., обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника ОСОБА_2,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_1 19 липня 2013 року о 21 год. керував технічно - справним автомобілем "OPEL VECTRA 1.6". p.н. НОМЕР_1 та рухався проїзною частиною вул. Ст.Будного в м. Тернополі, у напрямку від перехрестя з вул. «Тролейбусна», із швидкістю 63...66 км/год., чим порушив п. 12.4 ПДР України, який дозволяє рух у населених пунктах не більше 60 км/год.

Проїжджаючи через регульований пішохідний перехід, що неподалік готельного

комплексу «Братіслава», ОСОБА_1, в порушенні вимог п. 8.7.3 «є» ПДР України, рухався на поєднаний червоний і жовтий сигнал світлофора, який забороняє рух і інформує про наступне вмикання зеленого сигналу та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який рухався по пішохідному переходу.

Унаслідок викладеного і в порушенні вимог п. 1.5 ПДР України водій-обвинувачений ОСОБА_1, який не повинен створювати небезпеку для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, створив такі умови, що стало причиною дорожньо-транспортної пригоди.

Під час наїзду, ОСОБА_3 отримав тілесні ушкодження у вигляді травми голови з переломом кісток склепіння (лівої скроневої і потиличної) та основи черепа, забою головного мозку, а також проявів забою м'яких тканин ділянки лівого плечового суглобу, які належать до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п.п. 1.5, 12.4 та 8.7.3 «є» ПДР України перебуває в прямому причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди та спричиненням тяжкого тілесного ушкодження потерпілому ОСОБА_3

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю та показав, що дана ДТП трапилась із-за його впевненості. Зокрема, коли він керував автомобілем та наближався до пішохідного переходу, то здалеку побачив, що на світлофорі горить червоне світло та загорілось ще додатково жовте світло. В ту мить він вирішив, що в найкоротший час, тобто коли буде проїжджати пішохідний перехід, загориться зелене світло і тому, не зупиняючись продовжував рух. Далі він побачив, що в правій смузі стоїть вантажний автомобіль і в зустрічній смузі також стоїть транспорт, однак вважав, що вони також в той момент починають рухатись. Після цього, із-за вантажівки з правої сторони вибіг раптово потерпілий та він не маючи можливості уникнути зіткнення здійснив наїзд на потерпілого задньою правою частиною своїм транспортним засобом. Заподіяну шкоду потерпілому він відшкодував у повному обсязі. У вчиненому щиро розкаюється, просить суд суворо його не карати та не позбавляти права керування транспортними засобами, оскільки здійснює догляд за своїми батьками, які є похилого віку і проживають за межами м.Тернополя. Позбавлення права керування транспортними засобами перешкодить йому в піклуванні за своїми батьками.

Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_3 показав, що 19 липня 2013 року близько 21 години він перетинав проїзну частину дороги вул.Ст.Будного, по регульованому пішохідному переходу, у напрямку від готельного комплексу «Братіслава» до магазину «Сова». В цей час на вулиці ще була денна пора. Опадів не було. Коли він підійшов до пішохідного переходу то побачив, що в правій смузі руху, перед пішохідним переходом, у напрямку від перехрестя з вул. Тролейбусна, на червоне світло зупинився та стояв вантажний автомобіль. Також у зустрічній смузі, перед пішохідним переходом стояли транспортні засоби. Для пішоходів горіло зелене світло світлофора і тому він вирішив перетнути дорогу та побіг по пішохідному переходу, перед вантажним автомобілем. Далі, як тільки він вибіг із-за габариту вантажівки то відчув сильний удар з лівого боку. Потім він втратив свідомість та опритомнів вже у кареті швидкої допомоги. Вважає, що у даній пригоді винен водій автомобіля, тобто обвинувачений, який рухався на червоний сигнал та не дав йому дороги. Будь-яких претензій матеріального чи морального характеру він до обвинуваченого не має, оскільки останнім було відшкодовано усю шкоду під час досудового розслідування. Також потерпілий просить суд суворо не карати обвинуваченого та не позбавляти його права керування транспортними засобами.

Крім власного визнання вини, обвинувачений ОСОБА_1 повністю погодився зі всіма доказами по справі, що були зібрані під час досудового розслідування і підтверджували його винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, згідно повідомлення про підозру та обвинувального акта, відмовившись від їх дослідження під час судового розгляду.

З'ясувавши думку учасників судового провадження про визначення обсягу доказів, що підлягають дослідженню, та порядку їх дослідження, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильність розуміння обвинуваченим зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності його позиції, а також роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Таким чином, проаналізувавши вищевказані обставини та докази, суд, приходить до переконання про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та вважає, що органами досудового розслідування його дії кваліфіковано вірно за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло потерпілому тяжке тілесне ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд, відповідно до вимог ст.ст.50,65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, зокрема те, що він позитивно характеризується за місцем проживання, є пенсіонером та учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, стан здоров'я, конкретні обставини справи. Обставини, які пом'якшують покарання, а саме: визнання ним своєї вини, щире каяття у вчиненому, активне сприяння розкриттю злочину, добровільне відшкодування завданого збитку. Обставини, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Аналізуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без його ізоляції від суспільства, а тому йому слід призначити покарання в межах санкції статті обвинувачення у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, із застосуванням ст.75 КК України, звільнивши його від відбування основного покарання з випробуванням.

Крім того, суд вважає, що не слід застосовувати до обвинуваченого ОСОБА_1 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки в судовому засіданні останній пояснив, що за допомогою автомобіля здійснює догляд за своїми батьками, які є особами похилого віку та проживають за межами м.Тернополя у сільській місцевості. А також позицію потерпілого, який просить не позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами.

Водночас, суд, вважає, що з метою забезпечення належної поведінки ОСОБА_1 в період дії іспитового строку, відповідно до ст. 76 КК України, на нього слід покласти обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

По справі є процесуальні витрати за проведення автотехнічної експертизи №5-322/13 від 26 липня 2013 року в розмірі 367 грн. 08 коп., транспортно-трасологічної експертизи №5-319/13 від 26 липня 2013 року в розмірі 489,44 грн., автотехнічної експертизи №5-330/13 від 30 липня 2013 року в розмірі 183,54 грн., всього на загальну суму 1040,06 грн. (одна тисяча сорок гривень 06 копійок), які суд вважає, що слід стягнути з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд,-

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання за цією статтею у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням, встановивши йому 1 (один) рік 6 (шість) місяців іспитового строку.

Зобов'язати ОСОБА_1, відповідно до ст. 76 КК України, в період дії іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Процесуальні витрати за проведення автотехнічної експертизи №5-322/13 від 26 липня 2013 року в розмірі 367 грн. 08 коп., транспортно-трасологічної експертизи №5-319/13 від 26 липня 2013 року в розмірі 489,44 грн., автотехнічної експертизи №5-330/13 від 30 липня 2013 року в розмірі 183,54 грн., всього на загальну суму 1040,06 грн. (одна тисяча сорок гривень 06 копійок), стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяВ. Є. Ломакін