Ухвала суду № 37156639, 14.02.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/2193/13-ц Головуючий у І інстанції Оберемко В.О.Провадження № 22-ц/780/1386/14 Доповідач у 2 інстанції СухановаКатегорія 26 14.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

13 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Суханової Є.М.,

Суддів: Мережко М.В., Данілова О.М.,

при секретарі : Франюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» на рішення Макарівського районного суду Київської області від 04 грудня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, заподіяної працівником при виконанні трудових обов»язків,-

ВСТАНОВИЛА:

ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління» ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит» (далі - позивач) звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач), посилаючись на те, що 31 травня 2010 року відповідач була прийнята на посаду провідного касира до позивача.

З відповідачем був укладений Договір про повну матеріальну відповідальність і доведена під розписку «Посадова інструкція», де зазначались основні завдання, обов'язки, права і відповідальність за виконання покладених на неї функцій.

15 жовтня 2010 року клієнт Банку ОСОБА_2 на відділенні № 16 філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» (м. Київ, вул. Вишгородська, 20/1) здійснював переказ готівки в сумі 60 000, 00 грн. на адресу отримувача - ЗАТ «Акумуляторний завод «САДА», код ЄДРПОУ 24962494 (м. Херсон). В якості підтвердження операції ОСОБА_2 надали касовий документ - «Квитанція № 1 від15.10.2010 р.».

10 січня 2011 року адміністрація ЗАТ «Акумуляторний завод «САДА» звернулася до найближчого представництва АТ «Банк «Фінанси та Кредит» в регіоні Херсонської обласної дирекції щодо недоотримання ними згідно вищевказаному платежу 20 000, 00 (двадцяти тисяч) грн. При цьому керівником ЗАТ «Акумуляторний завод «САДА» Михальчуком Олександром Володимировичем була надана квитанція № 1 від 15.01.2011 року, про переказ готівки в сумі 60 000, 00 грн., тоді як фактично заводом було отримано 40 000, 00 (сорок тисяч) грн.

В ході перевірки працівниками Банку документів відділення № 16 філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит», де було здійснено банківську операцію по переказу готівки на адресу ЗАТ «Акумуляторний завод «САДА», було виявлено «Заяву на переказ готівки № 1 від 15.10.2010 р.» на суму 40 000, 00 грн. без підпису платника ОСОБА_2, однак завірену підписом касира - ОСОБА_1

В той же час, дані програмного комплексу «КОМРАТ», свідчать про те. що платіжний документ на суму 60 000, 00 грн. був створений касиром ОСОБА_1 15жовтня 2010 року о 10 год. 01 хв. Але, в 13 год. 49 хв. спеціалістом відділення № 16 філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» ОСОБА_3 платіжний документ був змінений (редагований) з 60 000. 00 грн. на 40 000. 00 грн. та відправлений отримувачу ЗАТ «Акумуляторний завод «САДА» 40 000, 00 грн.

ОСОБА_3 в своїй пояснювальній записці від 11.01.2011 року не заперечує, що за проханням касира ОСОБА_1 замінила в програмі «КОМРАТ» о 13 год. 49 хв. суму платежу з 60 000, 00 грн. на 40 000, 00 грн., а також те що в касі лишилась заява на переказ коштів в сумі 40 000, 00 грн. тільки за підписом касира. Також, зазначено було те, що доступу до каси в неї не було і кошти вона не могла взяти. Отже, ОСОБА_3 підтвердила те, що заміну платежу здійснила на прохання ОСОБА_1

Згідно Наказу № 59-0 від 19 січня 2011 року філії «Центральне РУ» АТ «Банк «Фінанси та Кредит» з ОСОБА_3 щомісячно утримувалось 20% заробітної плати на погашення заборгованості в сумі 10 000 гривень. При звільненні ОСОБА_3 внесла на рахунок дебіторської заборгованості 10 000. 00 грн.

Відповідач в своїй пояснювальній записці від 11.01.2011 року вказував на те, що вранці 15.10.2010 р. отримувала платіж на 60 000, 00 грн. від ОСОБА_2, але чому платіж пізніше був змінений на 40 000, 00 грн. за її ж підписом не знає і нікого не просила його змінювати і де кошти вона також не знає.

Зазначав, що на даний час дебіторська заборгованість складає 10 000, 00 грн., які були привласнені ОСОБА_1 та посилаючись на ст. ст. 130, 134 Кодексу законів про працю України просив суд стягнути вказані кошти з відповідача у справі.

Рішенням від 04 грудня 2013 року Макарівський районний суд Київської області відмовив у задоволенні позовних вимог позивача.

Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким задовольнити його позов повністю.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

31.05.2010 року відповідача по справі було прийнято на роботу позивачем по справі на посаду касира (а.с. 5).

01.06.2010 року позивачем було укладено із відповідачем по справі договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с. 6, 7).

15.10.2010 року відповідачем було прийнято платіж на суму 60000 гривень від клієнта банку ОСОБА_2 (а.с. 8).

О 13.48 год. 15.10.2010 року старшим спеціалістом відділення № 16 ОСОБА_3 вищезазначений платіж було змінено на 40000 гривень, внаслідок чого вказаний платіж поступив клієнту не в повному обсязі (а.с. 12).

Так, відповідно до ч. 3 ст. 10 та ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом та ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 59 ЦПК України, обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.4 ст. 60 ЦПК України, доказування не може грунтуватися на припущеннях.

Позивачем по справі не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення своїх вимог, зокрема на підтвердження обставини заподіяння шкоди відповідачем за даним позовом позивачу при виконанні ним своїх трудових обов»язків, як і взагалі не надано доказів заподіяння шкоди позивачу по справі.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи (а.с. 8, 9, 12), платіж банку з суми 60000 гривень на суму 40000 гривень було змінено саме ОСОБА_3, при цьому за такі дії з останньої позивачем за даним позовом було утримано 20% заробітної плати та вказано на халатність виконання службових обов»язків (а.с. 11), а відповідно пред»явлення даного позову до відповідача у даній справі є безпідставним, а позов пред»явлено не до тієї особи, що має відповідати за ним.

Вказані обставини були також визнані і представником позивача під час судового розгляду у судовому засіданні 04.12.2013 року.

Зважаючи на вищевикладене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність та безпідставність позову.

Намагаючись спростувати висновки суду першої інстанції, апелянт посилається на ті ж обставини, що й в позовній заяві, яким суд першої інстанції надав належну та правову оцінку.

Нових доказів або обставин, які б могли призвести до скасування рішення суду, передбачених вимогами ст. 309 ЦПК України, апелянт не надав.

Апеляційна скарга не обґрунтована та задоволенню не підлягає.

Рішення суду, постановлено з урахуванням вимог чинного законодавства та наданих сторонами, доказів.

Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» в особі філії «Центральне регіональне управління Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» відхилити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 04 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Головуючий

Судді