Рішення № 3714613, 21.05.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.05.2009 Справа № 18/41

За позовом Управління майном міста Ужгородської міської ради, м. Ужгород

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Підзамок”, м. Ужгород

з участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог -Ужгородської міської ради, м. Ужгород

про розірвання договору та зобов’язання передати документацію,

Суддя господарського суду –Кривка В.П.

представники:

Позивача –не з’явився;

Відповідача –не з’явився;

Третьої особи – не з’явився;

СУТЬ СПОРУ: Управлінням майном міста Ужгородської міської ради, м. Ужгород заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Підзамок”, м. Ужгород з участю третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог Ужгородської міської ради, м. Ужгород про розірвання договору та зобов’язання передати документацію

Позовні вимоги мотивовано тим, що 01 січня 2003 року між Ужгородською міською радою, як власником житлового фонду в особі начальника управління майнової політики міста –Мартина В.І., який діє на підставі Положення про управління (Замовник) та ТОВ „Підзамок” (Виконавець) був укладений безстроковий Договір №2/2003, відповідно до якого Замовник передає Виконавцю функції по ремонту, утриманню та обслуговуванню комунального та приватизованого житлового фонду за рахунок отримуваних коштів від квартиронаймачів та власників приватизованих квартир, дотацій з міського бюджету (на покриття витрат Виконавця із-за неповних тарифних ставок квартирної плати, наявності пільг та субсидій для окремих категорій громадян). 14.01.2009 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання договору №2/2003 від 01.01.2003 року зважаючи на те, що для замовника відпала господарська необхідність подальшого виконання цього договору. Між тим, відповідач добровільно розвівати договір відмовився, передану йому документацію обліку мешканців житлового фонду не повертає. Вказані обставини спонукали позивача вдатися до судового захисту, шляхом передання спору на вирішення суду і просить розірвати договір №2/2003 від 01.01.2003 року та зобов’язати відповідача передати управлінню майном міста Ужгородської міської ради по акту приймання –передачі документацію стосовно обліку мешканців, договори найму, а також наявну технічну документацію житлового фонду, обслуговування якого здійснювалось на підставі договору №2/2003 від 01.01.2003 року.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 21.05.2009 року у справі № 18/41

В ході судового розгляду уповноважений представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі, зокрема вказала, що необхідність подальшого виконання цього договору відпала, в тому числі у зв’язку з гострою потребою вжиття позачергових заходів щодо реформування житлово-комунального господарства на території м. Ужгорода на виконання вимог Закону України „Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки” від 24.04.2004 року, а також постанов та розпоряджень Уряду з цього приводу, про що відповідача неодноразово інформувалось.

Відповідач явку уповноваженого представника не забезпечив між тим, на виконання ухвали суду, на адресу господарського суду надійшли його письмові пояснення по суті спору, в яких відповідач проти позову заперечив в повному обсязі. Зокрема, вказав що позовні вимоги є безпідставні, оскільки згідно умов спірного договору такий є безстроковий і може бути змінений тільки за згодою сторін у письмовій формі. При цьому зазначив, що оскільки одностороннє розірвання договору його умовами не передбачено, тому заявлені вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.

Третя особа у судове засідання явку уповноваженого представника не забезпечила, витребувані ухвалами суду документи не подано, причин неявки та невиконання вимог суду не повідомлено.

Вивчивши матеріали справи,

суд встановив:

01 січня 2003 року між Ужгородською міською радою, як власником житлового фонду в особі начальника управління майнової політики міста –Мартина В.І., який діє на підставі Положення про управління (Замовник) та ТОВ „Підзамок” (Виконавець) був укладений Договір №2/2003, відповідно до якого Замовник передає Виконавцю функції по ремонту, утриманню та обслуговуванню комунального та приватизованого житлового фонду за рахунок отримуваних коштів від квартиронаймачів та власників приватизованих квартир, дотацій з міського бюджету (на покриття витрат Виконавця із-за неповних тарифних ставок квартирної плати, наявності пільг та субсидій для окремих категорій громадян) (а.с. 8-10).

Відповідно до п.1.2 Договору при виконання договору Замовник і Виконавець керуються чинними законами України, підзаконними нормативно-правовими актами, рішеннями виконкому та сесій Ужгородської міської ради стосовно предмету договору.

Згідно п.1.3 Невід’ємною частиною цього договору є: перелік житлових будинків (разом з прилеглими до них територіями), які передаються Виконавцю для обслуговування (додаток №1, а.с. 11-16); перелік функцій та робіт, які виконує Виконавець за рахунок квартирної плати та дотацій з міського бюджету (додаток №2, а.с. 17-19); кошторис витрат на утримання житла; особливі умови договору (додаток №4, а.с. 20-21).

Пунктом 2.1.1. Договору передбачено, що Замовник доручає Виконавцю збирати від квартиронаймачів квартирну плату за найм, а також плату за послуги від власників приватизованих квартир і залишає зібрані кошти у розпорядженні Виконавця для виконання ним своїх зобов’язань по цього договору.

Згідно п.6.1. сторони обумовили, що термін дії Договору є безстроковий. При цьому п.6.2 визначено, що умови Договору можуть бути змінені тільки за згодою сторін в письмовій формі.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 21.05.2009 року у справі № 18/41

14.01.2009 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання договору №2/2003 від 01.01.2003 року зважаючи на те, що для замовника відпала господарська необхідність подальшого виконання цього договору. Між тим, як стверджує позивач відповідач добровільно розвівати договір відмовився, передану йому документацію обліку мешканців житлового фонду не повертає.

Як вбачається з письмового відзиву рішенням за рішенням загальних зборів засновників відповідача така пропозиція позивача про розірвання договору була відхилена, про що письмово було інформовано заявника. При цьому відповідач вказує, що згідно п.п. 6.1., 6.2. умов спірного договору термін дії Договору є безстроковий і умови Договору можуть бути змінені тільки за згодою сторін в письмовій формі.

Вказані обставини спонукали позивача вдатися до судового захисту, шляхом передання спору на вирішення суду.

Аналізуючи правовідносини сторін та встановлюючи дійсні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно з статтею 180 ГК України зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Як вбачається з договору сторони обумовили, що термін дії Договору є безстроковий, поряд з цим, порядок припинення господарських зобов'язань за договором чи його розірвання договір не містить, тому сторони прийняли як обов’язкові умови - встановлений законодавством порядок та підстави для такого припинення чи розірвання, виходячи з їх волевиявлення на настання таких наслідків в будь-який час.

Оцінюючи правовідносини сторін, які врегульовані зазначеним договором, виходячи з системного аналізу всіх його умов та суб’єктного складу, суд дійшов висновку, що сторонами укладено оплатний господарський договір про надання послуг, в силу якого позивач як власник та розпорядник житлового фонду передав відповідачу функції з надання послуг по ремонту, утриманню та обслуговуванню комунального та приватизованого житлового фонду і за його завданням такий надає їх третім особам (квартиронаймачам та власникам приватизованих квартир), при цьому в рахунок оплати таких послуг відповідача, позивач передав своє право збирати та отримувати плату квартиронаймачів за найм, а також плату за послуги від власників приватизованих квартир, яка за домовленістю

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 21.05.2009 року у справі № 18/41

сторін надходить безпосередньо до відповідача та перебуває в його повному розпорядженні для виконання ним своїх зобов’язань за цим договором.

Так, згідно вимог ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 651 ЦК України визначено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні приписи містяться і в ч. 1 ст. 188 ГК України, в якій зазначено, що зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Між тим, ст. 907 ЦК України встановлює, що договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Відповідно до ч. ч. 2 - 4 ст. 188 ГК України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором; сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду; разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Згідно з ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Як вбачається з долучених до матеріалів справи доказів позивачем достовірно підтверджено дотримання встановленої законом процедури розірвання договору, і така необхідність викликана його волевиявленням як власником комунального майна та потребою вжиття позачергових заходів до реформування житлово-комунального господарства на території м. Ужгорода на виконання вимог діючого законодавства, а також постанов та розпоряджень Уряду з цього приводу. Враховуючи, що домовленість сторін у встановленому законом порядку щодо розірвання договору сторонами не досягнута, позовні вимоги, з огляду на викладене, підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 651, 652, 901, 907 Цивільного кодексу України, ст.ст. 179, 180, 188, 206 Господарського кодексу України, ст. ст. 43, 32, 33, 34, 43, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Розірвати договір №2/2003 від 01.01.2003 року укладений між Ужгородською міською радою, як власником комунального житлового фонду, від імені якої діє уповноважений власник комунального майна - Управління майнової політики міста та ТОВ „Підзамок.

продовження рішення господарського суду Закарпатської області від 21.05.2009 року у справі № 18/41

3. Зобов’язати відповідача передати Управлінню майном міста Ужгородської міської ради по акту приймання –передачі документацію стосовно обліку мешканців, договори найму, а також наявну технічну документацію житлового фонду, обслуговування якого здійснювалось на підставі договору №2/2003 від 01.01.2003 року.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Підзамок”, м. Ужгород, вул. Підградська, 42, (код ЄДРПОУ 20447111) на користь Управління майном міста Ужгородської міської ради, м. Ужгород, пл. Поштова, 3 (код ЄДРПОУ 22442548) суму 85 (Вісімдесят п’ять гривень) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118 (Сто вісімнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Суддя В.Кривка