Рішення № 3714754, 22.05.2009, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22.05.2009 р. Справа № 19/48

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Шаян”, м. Ужгород

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Доміон”, м. Ужгород

про стягнення 2 783 грн. 60 коп., в тому числі 484 грн. 31 коп. пені, 645 грн. 75 коп. – 32% відсотки річних та 1 653 грн. 54 коп. штрафу (з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог),

Суддя господарського суду – Пригара Л.І.

представники:

Позивача –

Відповідача – не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Товариством з обмеженою відповідальністю „Шаян”, м. Ужгород заявлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Доміон”, м. Ужгород про стягнення 8 295 грн. 40 коп., в тому числі 5 511 грн. 80 коп. заборгованості за поставлений товар (будівельні матеріали), 484 грн. 31 коп. пені, 654 грн. 75 коп. –32% відсотки річних та 1 653 грн. 54 коп. штрафу. Представником позивача в судовому засіданні 05.05.2009 року подано заяву б/н від 05.05.2009 року в порядку ст. 22 ГПК України про уточнення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача 484 грн. 31 коп. пені, 645 грн. 75 коп. – 32% відсотки річних та 1 653 грн. 54 коп. штрафу, враховуючи погашення відповідачем основної суми боргу в розмірі 5 512 грн. після пред’явлення позову, а також судові витрати.

Позивач просить задоволити позов з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог, обґрунтовуючи позовні вимоги доданими до матеріалів справи документальними доказами, зокрема стверджує, що відповідач своєчасно не виконав умови договору купівлі – продажу (поставки) з наданням знижки та відтермінуванням платежу № 178/2008 від 02.06.2008 року, а саме, не оплатив за поставлений товар у розмірі 5 511 грн. 80 коп.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи (ухвали суду від 22.04.2009 року, 30.04.2009 року, 05.05.2009 року та 14.05.2009 року надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням; повідомлення – судова повістка № 14062403 від 24.04.2009 року, повідомлення – судова повістка № 14159547 від 08.05.2009 року та повідомлення – судова повістка № 14210666 від 15.05.2009 року) у судові засідання 30 квітня 2009 року, 5 травня 2009 року, 14 травня 2009 року та 22 травня 2009 року явку уповноваженого представника не забезпечив, витребувані ухвалами суду документи не подав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи,

суд встановив:

У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов’язків є договори та інші правочини.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю „Шаян”, м. Ужгород та Товариством з обмеженою відповідальністю „Доміон”, м. Ужгород 02.06.2008 року був укладений договір купівлі – продажу (поставки) з наданням знижки та відтермінуванням платежу № 178/2008. Згідно умов даного договору продавець (позивач) зобов’язався передати у власність покупця (відповідача), а покупець (відповідач) зобов’язався прийняти і оплатити будівельні, оздоблювальні матеріали, металопрокат та інструмент на умовах, передбачених у вищевказаному договорі. Пунктом 1.2. договору зазначено, що найменування, кількість, ціна і загальна вартість товару узгоджуються сторонами на умовах договору та зазначаються в рахунку і видатковій накладній, які вважаються додатком і становлять невід’ємну частину договору.

Розділом 5 договору передбачено, що для здійснення поставки, покупець (відповідач) направляє продавцю (позивачу) заявку, в якій вказує: своє найменування, поштові та банківські реквізити, а також: найменування, одиниці виміру, кількість та місце поставки необхідного товару. Передача заявки згідно з умовами договору допускається телефонним або факсимільним зв’язком. Найменування товару, його кількість, умови поставки та інші необхідні умови, сторони вправі узгодити шляхом складення специфікації. Заявка покупця (відповідача) вважається погодженою у випадку виставлення продавцем (позивачем) рахунку на оплату та оформлення видаткової накладної на замовлений товар. Поставка товару здійснюється на умовах EXW склад продавця (позивача) м. Ужгород або на інших узгоджених між сторонами специфікацією умовах.

Крім того, вищевказаним розділом договору зазначено, що приймання – передача товару по кількості і якості відбувається на підставі товаросупроводжувальних документів, одночасно із переходом ризиків випадкової загибелі або випадкового пошкодження товару –в місці поставки. Право власності на товар, переходить до покупця (відповідача) з моменту його приймання. Зобов’язання продавця (позивача) щодо поставки товару та забезпечення покупця (відповідача) достовірною і достатньою інформацією щодо властивостей і правил користування товаром вважаються виконаними у випадку оформлення належним чином видаткової накладної.

Розділом 4 договору встановлено, що сума договору складається із загальної вартості всього товару, переданого покупцю (відповідачу) на умовах договору. Діюча на момент поставки ціна реалізації товару вказується в рахунку та видатковій накладній. Оплата вартості товару здійснюється в безготівковому порядку, платіжним дорученням на поточний рахунок продавця (позивача). Покупцю (відповідачу) надається право на відтермінування оплати вартості поставленого товару на строк до 10 (десяти) календарних днів з дня його відвантаження покупцеві (відповідачу). Днем відвантаження вважається день оформлення видаткової накладної. Якщо вищевказаний строк перевищує кількість днів, які залишились до кінця календарного місяця, покупець (відповідач) зобов’язаний сплатити за отриманий товар не пізніше останнього числа місяця, в якому товар було відвантажено покупцю (відповідачу). Зобов’язання покупця (відповідача) по оплаті товару вважаються виконаним в

повному обсязі і в строк, у випадку отримання продавцем підтвердження банківської установи про зарахування вартості відвантаженого товару на рахунок продавця (позивача) у визначений договором термін.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново – господарськими визнаються цивільно – правові зобов’язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності та регулюються Цивільним кодексом України з врахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Таким чином, на день розгляду спору в суді, обставини спору оцінюються судом з огляду на правила Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі – продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно п. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до договору № 178/2008 від 02.06.2008 року та накладних № Ш03872 від 10.07.2008 року, № Ш05207 від 31.07.2008 року, № ША1286 від 12.09.2008 року, № Ш06699 від 12.09.2008 року та № Ш06873 від 18.09.2008 року позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 5 515 грн. 66 коп.

Представник позивача повідомив суд про погашення відповідачем, тільки після пред’явлення позову, основної суми боргу в розмірі 5 511 грн. 80 коп. та подав суду заяву, в якій просить стягнути з відповідача суму 484 грн. 31 коп. пені, 645 грн. 75 коп. – 32% відсотки річних та 1 653 грн. 54 коп. штрафу, а також судові витрати.

Відповідно до ст. 204 Цивільного кодексу України договори укладені між сторонами по справі, як цивільно – правові правочини є правомірними на час розгляду справи, оскільки їх недійсність прямо не встановлено законом, та вони не визнані судом недійсними, тому зобов’язання за цими договорами мають виконуватися належним чином.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Позивач звернувся з вимогою про стягнення з відповідача 484 грн. 31 коп. пені, 645 грн. 75 коп. – 32% відсотки річних та 1 653 грн. 54 коп. штрафу

Пунктом 6.2. договору передбачено, що у випадку порушення термінів виконання фінансових зобов’язань, винна сторона сплачує за вимогою та на користь другої сторони штраф у розмірі 30% від суми боргу, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення до повної сплати такої заборгованості.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Таким чином, позивачем за несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов’язання нарахована пеня, яка визначена з врахуванням обмеження її розміру подвійною обліковою ставкою НБУ відповідно до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” від 22 листопада 1996 року N 543/96-ВР, складає 484 грн. 31 коп. Крім того, позивачем нарахований штраф, який відповідно до наданого розрахунку та станом на час розгляду справи у суді складає 1 653 грн. 54 коп.

Пунктом 4.10. договору зазначено, що у випадку прострочення покупцем (відповідачем) оплати товару, на прострочену суму нараховуються 32% річних за кожний день прострочення, від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

Згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Договором встановлено 32% річних (п. 4.10. договору).

Враховуючи факт прострочення відповідачем грошового зобов’язання, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення 32% річних за прострочений період оплати, який складає станом на день розгляду справи 645 грн. 75 коп.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

За таких обставин, дослідивши розрахунки по нарахуванню відповідачу пені у розмірі 484 грн. 31 коп., штрафу у розмірі 1 653 грн. 54 коп. та 32% річних у розмірі 645 грн. 75 коп., суд вважає, що вказані розрахунки обґрунтовані та підтвердженні матеріалами наявними в справі, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у розмірі 102 грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 11, 204, 549, ч. 2 ст. 625, ст. ст. 629, 655, ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82 – 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Доміон”, м. Ужгород, вул. Минайська, 40 (код ЄДРПОУ 32532633) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Шаян”, м. Ужгород, вул. Перемоги, 145 А (код ЄДРПОУ 32511049) суму 2 783 (Дві тисячі сімсот вісімдесят три гривні) грн. 60 коп., в тому числі 484 (Чотириста вісімдесят чотири гривні) грн. 31 коп. пені, 645 (Шістсот сорок п’ять гривень) грн. 75 коп. – 32% річних та 1 653 (Одна тисяча шістсот п’ятдесят три гривні) грн. 54 коп. штрафу, а також суму 102 (Сто дві гривні) грн. на відшкодування витрат по сплаті державного мита та суму 118 (Сто вісімнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Пригара Л.І.