Ухвала суду № 37134884, 13.02.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 360/2694/13-ц Головуючий у І інстанції Ничипоренко О.А.Провадження № 22-ц/780/614/14 Доповідач у 2 інстанції СухановаКатегорія 47 13.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

06 лютого 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого: Суханової Є.М.,

Суддів: Мережко М.В., Данілова О.М.,

при секретарі : Франюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бородянського районного суду Київської області від 04 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИЛА:

В листопаді 2013 року позивачка звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що вони з відповідачем перебувають в зареєстрованому шлюбі з 18 листопада 2006 року і мають від цього шлюбу неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідач кошти на утримання доньки не надає, дитина знаходиться на її /позивачки/ утриманні. Тому просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання доньки у твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень, щомісячно, починаючи з дня подачі даного позову до суду до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Бородянського районного суду Київської області від 04 грудня 2013 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродження с.Мироцьке Києво-Святошинського району Київської області, мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 п'ятсот гривень, щомісячно, починаючи з 13 листопада 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Не погодившись з висновками наведеними в рішенні суду, апелянт звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір стягнення аліментів.

Колегія суддів вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги вважає, що вона не обґрунтована та не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 18 листопада 2006 року і мають від цього шлюбу неповнолітню дочку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на повному утриманні позивачки.

Відповідно до ст.180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до п.2 ч.1, ч.2 ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров»я та матеріальне становище платника аліментів. Мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Законом України «Про державний бюджет України на 2013 рік», зокрема статтею 7, визначено прожитковий мінімум на одну особу, для дітей віком до 6 років, в розрахунку на місяць у розмірі з 1 грудня - 1032 гривень.

Враховуючи вищевикладене, він офіційно не працює та не має регулярного доходу, то суд першої інстанції вважав за необхідне, задовольняючи позовні вимоги, стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання неповнолітньої доньки у заявленому розмірі 500 гривень, що не перевищує 12 частину прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, встановленого з 1 грудня 2013 року, щомісячно, починаючи з 13 листопада 2013 року і до досягнення дитиною повноліття.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, апелянт подав апеляційну скаргу.

Намагаючись спростувати висновки суду, апелянт зазначає, що оскаржуване рішення є незаконним та необґрунтованим та таким, що порушує норми матеріального та процесуального права.

Так, апелянт вважає, що підставою для скасування рішення суду є невідповідність висновків суду обставинам справи, а саме: судом першої інстанції безпідставно було задоволено позов, так як не взято до уваги ту обставину, що на його утриманні знаходяться його батьки пенсійного віку , а тому висновки суду є такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства.

Натомість, колегія суддів, не вважає зазначені обставини апеляційної скарги поважними та таким, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Так, переглядаючи матеріали справи та вислухавши доводи сторін, колегія суддів встановила, що надані апелянтом докази по справі є не обґрунтованими та не доведеними та такими, які не можуть бути підставою для скасування рішення суду та ухвалення нового, так як підтвердження того, що саме апелянт утримує своїх батьків, а також надає матеріальну допомогу своїй дитині, суду надано не було.

Таким чином, доказів або обставин, які б могли призвести до скасування рішення суду, колегія суддів не встановила.

Рішення суду обґрунтоване та ухвалене у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Апеляційна скарга не доведена та не обгрунтована, а тому задоволенню не підлягає.

Згідно з вимогами ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 293, 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Бородянського районного суду Київської області від 04 грудня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції.

Головуючий

Судді