Ухвала суду № 37132703, 12.02.2014, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/3973/13-к Головуючий у І інстанції Кулініченко Г.В.Провадження № 11-кп/780/65/14 Доповідач у 2 інстанції АвраменкоКатегорія 17 12.02.2014

УХВАЛА

Іменем України

12 лютого 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Авраменка М.Г.,

суддів - Капічон О.М., Ященко Я.Ю.,

при секретарях - Вороніній А.В., Журавель К.Б.,

з участю прокурорів - Красківського В.П., Скрипки І.М.,

потерпілої - ОСОБА_1,

захисника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальну справу за апеляційною скаргою обвинуваченого та його захисника на вирок Обухівського районного суду Київської області від 12 листопада 2013 року у кримінальному провадженні № 12013100230001234, яким, -

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Олександрія, Кіровоградської області, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, в силу ст. 89 КК України раніше не судимого, -

- засуджено за ч. 2 ст.194 КК України до 3 (трьох) років 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

З головка С.О. на користь потерпілої ОСОБА_1 стягнуто 58189 грн. 60 коп.. матеріальної шкоди , як матеріальної шкоди, а також судові витрати в сумі 1589 грн. 58 коп. за проведення експертиз та вирішено питання щодо речових доказів.

В С Т А Н О В И Л А:

Згідно вироку суду ОСОБА_3 визнано винним в тому, що він 24 червня 2013 року близько 04 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння незаконно проник в автопричіп «Торгівельний павільйон» в с. Підгірці, Обухівського району, Київської області, в якому зберігала та здійснювала торгівлю продуктами харчування ОСОБА_1, де вжив (з'їв) певну кількість цих продуктів.

В подальшому, з метою уникнення відповідальності за скоєне, підпалив автопричіп в середині, внаслідок чого вогнем було знищено і пошкоджено сам автопричіп та торгівельне обладнання і продукти харчування, що знаходилися в ньому, чим завдав ОСОБА_1 матеріальну шкоду на загальну суму 68849 грн. 60 коп.

На вирок суду подали апеляційні скарги обвинувачений та його захисник.

Обвинувачений в обґрунтування апеляційної скарги вказує, що у вироку не зазначено номер кримінального провадження, в порушення вимог Конституції України не доведено вчинення ним протиправного діяння, яке містить склад злочину. Судом не проведено огляду речових доказів, що є на його думку порушенням вимог ст. 370 та ст. 23 КПК України.

Також на думку апелянта прокурор, який брав участь у судовому провадженні не виконав вимог і приписів ст. ст. 62 і 121 Конституції України ст. ст. 1, 2, 7. 36, 87 Кримінального процесуального Кодексу України, що є підставою для застосування ст. 409 КПК України.

Вирок суду вважає незаконним та просить його скасувати.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначає, що вирок суду першої інстанції на його думку є незаконним, оскільки викладені в ньому висновки не відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до принципу презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні кримінального правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом.

Як вбачається з показів його підзахисного на досудовому слідстві та під час судового розгляду умислу на вчинення підпалу торгівельного павільйону у нього не було, так як він мав на меті лише похарчуватись, оскільки працюючи на будівництві, часу на приготування їжі не мав, а тому міг використовувати даний об'єкт і надалі. Про те, що перебував у вагончику не заперечує. Залишив його з відкритими дверима, а тому будь -хто міг потрапити до нього.

За матеріалами досудового розслідування та судового слідства сторона обвинувачення не довела винуватість ОСОБА_3 жодним належним та допустимим доказом в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 2 ст. 194 КК України, однак суд першої інстанції не звернув уваги на вказані обставини.

На думку апелянта було сфальсифіковано докази по справі: при складані протоколу огляду місця події в ході якого було виявлено мобільний телефон його підзахисного, що суперечить показам наданими потерпілою та показам обвинуваченого.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що на нього під час досудового слідства здійснювався тиск працівниками міліції.

В матеріалах справи відсутні будь -які докази, які б прямо вказували на винуватість ОСОБА_3

Вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння не підтверджується висновком фахівця в цій галузі.

В свою чергу пояснення обвинуваченого під час судового слідства є логічними, послідовними та узгодженими з матеріалами справи.

Захисник вважає, що в діях ОСОБА_3 відсутній склад злочину, передбачений ч. 2 ст. 194 КК України, оскільки відсутня об'єктивна сторона складу злочину. Даному суспільно небезпечному діянню дана невірна кримінально - правова кваліфікація.

Просить вирок скасувати та постановити новий вирок, яким визнати ОСОБА_3 невинним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України у зв'язку з недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення засудженого на підтримку вимог апеляційної скарги, думку прокурора про відсутність підстав для скасування судового рішення, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів підстав для задоволення апеляційних скарг не знаходить, виходячи з наступного.

Як убачається з матеріалів справи висновок суду першої інстанції про доведеність обвинувачення ОСОБА_3 в умисному знищенні чужого майна шляхом підпалу ґрунтується на зібраних у справі доказах та встановлених судом обставинах при розгляді кримінального провадження.

Суд правильно оцінив докази і навів у вироку мотиви, з яких він відкинув покази обвинуваченого про його непричетність до підпалу автопричепу «Торговий павільйон».

Дії обвинуваченого відповідно до встановлених фактичних обставин справи правильно кваліфіковані за ч. 2 ст. 194 КК України.

Наведені в апеляційній скарзі обвинуваченого доводи про те, що судом при розгляді справи не в повній мірі дотримані вимоги Кримінального процесуального кодексу України, в тому числі і відсутність у вироку номеру кримінального провадження не є такими, що тягнуть за собою скасування чи зміну судового рішення. Сторонами кримінального провадження не заявлялось клопотання про огляд речових доказів в судовому засіданні.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи то вони, на думку колегії суддів є надуманими і безпідставними, а тому не заслуговують на увагу.

Твердження обвинуваченого, що він не підпалював автопричіп після незаконного проникнення до нього, а це зробила інша особа, суд першої інстанції визнав способом захисту, та не взяв до уваги, з чим погоджується колегія суддів.

Не можуть бути взяті до уваги й доводи захисника про відсутність в обвинуваченого умислу на підпал торгівельного павільйону, з тих підстав, що він не маючи часу на приготування їжі міг і надалі використовувати цей об'єкт для харчування.

За таких обставин колегія суддів не знаходить підстав для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 404, 405. 407, 419 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

вирок Обухівського районного суду Київської області від 12 листопада 2013 року щодо ОСОБА_3 засудженого за ч. 2 ст. 194 КК України залишити - без змін.