Постанова № 37123618, 29.11.2013, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 листопада 2013 року Справа № 811/3288/13-а

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Підйомник" до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Підйомник" (надалі - ТОВ НВФ "Підйомник") звернулося до суду з позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області (надалі - Олександрійська ОДПІ ГУ Міндоходів в Кіровоградській області) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень №0000522230 від 17.09.13, №0000532230 від 17.09.13.

Позов мотивовано тим, що спірні податкові повідомлення - рішення про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства винесені за результатами позапланової документальної невиїзної перевірки ТОВ НВФ "Підйомник", оформленої актом №76/22-10/22215468 від 06.09.13. За результатами перевірки відповідач дійшов до висновку, що правочини між позивачем та його контрагентами ТОВ "Магмастіл", ТОВ "Сокілпромцентр" є нікчемними. Позивач стверджує, що такі висновки не відповідають фактичним даним про характер його взаємовідносин з "Магмастіл", ТОВ "Сокілпромцентр", які підтверджені належними первинними документами, що доводять придбання товарів та використання їх у власній господарській діяльності. Доводячи дійсність господарських операцій, поставлених під сумнів відповідачем, та правомірність їх відображення у своєму податковому обліку, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати спірні податкові повідомлення-рішення.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.

Представник відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позов не визнав, стверджуючи, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податковий кредит з ПДВ сформовані позивачем за правочинами з ТОВ "Магмастіл", ТОВ "Сокілпромцентр", які порушують публічний порядок та визнані податковим органом нікчемними. Посилаючись на результати перевірок цих контрагентів, якими встановлено відсутність поставок товарів та нікчемність укладених ними угод, наполягав на правомірності висновків акту перевірки позивача та оскаржуваних ним податкових повідомлень - рішень. У зв'язку з цим, просив суд у позові відмовити.

Сторони у судове засідання 29.11.13 не прибули, подавши до суду заяви про розгляд справи без участі їх представників.

Відповідно до частини 4 статті 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши справу у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю науково - виробнича фірма "Підйомник" з 29.12.94 зареєстроване як юридична особа Олександрійською районною державною адміністрацією Кіровоградської області (а.с. 16-18, т. 1), перебуває на податковому обліку в Олександрійській ОДПІ ГУ Міндоходів в Кіровоградській області, є платником податку на додану вартість (а.с. 19).

Посадовою особою Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів в Кіровоградській області у період 02-04.09.13 на підставі наказу №170 від 29.08.13 проведено позапланову документальну невиїзну перевірку ТОВ НВФ "Підйомник" з питання відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ "Сокілпромцентр" за листопад 2012 року та ТОВ "Магмастіл" за січень - грудень 2012 року, результати якої оформлено актом №76/22-10/22215468 від 06.09.13 (а.с. 30-38, т.1).

Висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем:

- ст.ст. 203, 215, 216, 627 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення вимог ст. 662, ст. 655, ст. 656 ЦК України;

- пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2012 рік в сумі на 7 660 грн., в т.ч. за І квартал на 1 731 грн., за ІІ квартал на 1 903 грн., за ІІІ квартал на 1 416 грн., за ІV квартал на 2 610 грн., за рахунок завищення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування: за 2012 рік в сумі 36 059 грн., в т.ч. за І квартал - 8 241 грн., за ІІ квартал - 9 063 грн., за ІІІ квартал - 6 742 грн., за ІV квартал - 12 013 грн., внаслідок включення до складу витрат вартості матеріалів, отриманих від ТОВ "Магмастіл", яке має ознаки фіктивності, по нікчемному правочину, факт отримання яких не підтверджено; за IV квартал 2012 року в сумі 416 грн., внаслідок включення до складу витрат вартості матеріалів, отриманих від ТОВ "Сокілпромцентр", яке має ознаки фіктивності, по нікчемному правочину, факт отримання яких не підтверджено;

- п.185.1 ст.185, п.188.1, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 7 295 грн., в т.ч. за липень 2012 року на 3 804 грн., за жовтень 2012 року на 2 142 грн., за січень 2013 року в сумі 1 349 грн., внаслідок включення до складу податкового кредиту сум ПДВ з вартості матеріалів, отриманих від ТОВ "Магмастіл" (в сумі 7 212 грн.) та ТОВ "Сокілпромцентр" (в сумі 83 грн.), які мають ознаки фіктивності по нікчемним правочинам, факт отримання яких не підтверджено.

На підставі цього акту Олександрійською ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області винесено такі податкові повідомлення-рішення:

- форми "Р" №0000532230 від 17.09.13, яким позивачеві згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств за основним платежем на суму 7660 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3 830 грн., усього - 11 490 грн. (а.с. 39, т. 1).

- форми "Р" №0000522230 від 17.09.13, яким позивачеві згідно з пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України та відповідно до п.123.1 ст.123 ПК України, за порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст.198 ПК України збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за основним платежем на суму 7 295 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 3 647,50 грн., усього - 10 942,50 грн. (а.с. 40, т. 1).

Перевіряючи правомірність спірних податкових повідомлень - рішень, суд виходив з того, що предметом спору є висновки податкового органу про неправомірність формування позивачем даних податкового обліку, у яких відображені взаємовідносини з ТОВ "Сокілпромцентр" та ТОВ "Магмастіл".

Виходячи зі змісту акту перевірки №76/22-10/22215468 від 06.09.13, на розмір грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства, донарахованого податковим повідомленням - рішенням №0000532230 від 17.09.13 у сумі 7 660 грн., вплинули висновки акту перевірки про завищення позивачем витрат, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, по взаємовідносинах з ТОВ "Магмастіл" у І, ІІ, ІІІ, ІV кварталах 2012 року на суму 36 059 грн. (що призвело до заниження оподатковуваного доходу на 36 059 грн. та заниження податку на прибуток на 7573 грн.), по взаємовідносинах з ТОВ "Сокілпромцентр" за IV квартал 2012 року на суму 416 грн. (що призвело до заниження оподатковуваного доходу на 416 грн. та податку на прибуток на 87 грн.)

На розмір грошового зобов'язання з ПДВ, донарахованого податковим повідомленням - рішенням №0000522230 від 17.09.13 у сумі 7 295 грн., вплинули висновки акту перевірки про завищення позивачем податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Магмастіл" за січень - грудень 2012 року на 7 212 грн., та ТОВ "Сокілпромцентр" за листопад 2012 року на 83 грн., що призвело до заниження податку на додану вартість за липень 2012 року на 3 804 грн., за жовтень 2012 року на 2 142 грн., за січень 2013 року в сумі 1 349 грн.

Виявлені порушення податкового законодавства, які стали підставою для невизнання відповідачем даних податкового обліку по взаємовідносинах з ТОВ "Магмастіл" та ТОВ "Сокілпромцентр", кваліфіковані податковим органом за пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, і полягали в тому, що позивач сформував витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, та податковий кредит з податку на додану вартість за господарськими операціями з вказаними контрагентами, визнаними нікчемними правочинами.

Згідно з підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України у цьому розділі об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 138.2 статті 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому, згідно з підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Пунктом 185.1 ст.185 ПК України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пункт 188.1 статті 188 передбачає порядок визначення бази оподаткування в разі постачання товарів/послуг.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій зокрема з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. (пункт 198.2 статті 198 ПК України).

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Як передбачено пунктом 44.1 статті 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

У ході судового розгляду справи представники позивача посилалися на те, що дані податкового обліку ТОВ НВФ "Підйомник", у яких відображені взаємовідносини з ТОВ "Сокілпромцентр" та ТОВ "Магмастіл" і які не визнаються відповідачем, підтверджені належними первинними документами, які наявні у позивача, надавалися на запити податкового органу, але не були взяті ним до уваги.

Досліджуючи обставини реальності господарських операцій позивача з ТОВ "Сокілпромцентр", на підставі яких ним сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, суд встановив, що між ТОВ "Сокілпромцентр" (постачальником) та позивачем (покупцем) укладено договір поставки №1/002 від 28.11.12, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність покупця товар згідно з даним договором у кількості та за ціною, вказаною у накладних, які підтверджують прийом - передачу товару від постачальника до покупця, а покупець зобов'язується прийняти цей товар, оплатити його на умовах, визначених договором. (а.с. 41 -45, т.1)

На виконання умов цього договору ТОВ "Сокілпромцентр" поставив позивачу електрообладнання вартістю 498, 96 грн., про що позивачу виписані видаткова накладна №6297 від 29.11.12 та податкова накладна №709 від 29.11.12 на суму 498, 96 грн., в т.ч. ПДВ - 83,16 грн. (а.с. 46, 47, т.1).

Сума ПДВ за податковою накладною ТОВ "Сокілпромцентр" у розмірі 83,16 грн. віднесена позивачем до складу податкового кредиту податкової декларації з ПДВ за листопад 2012 року (а.с. 59 - 70, т.5), а вартість придбаних товарів включена до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податкової декларації з податку на прибуток підприємства за 2012 рік (а.с. 74 - 81, т.4)

З приводу взаємовідносин позивача з ТОВ "Магмастіл", судом установлено, що між ним, як продавцем, та позивачем, як покупцем, укладено договір №М2113 від 05.12.11, за умовами якого продавець продає, а покупець купує продукцію. (а.с. 94, т.1)

Про поставку товарів за цим договором (матеріалів та інструментів) ТОВ "Магмастіл" на адресу позивача виписано видаткові накладні №00000027 від 10.01.12, №00000263 від 19.01.12, №00000548 від 01.02.12, №00000567 від 02.02.12, №М-00001162 від 01.03.12, №М-00001161 від 01.03.12, №М-00001679 від 23.03.12, №002165 від 11.04.12, №М-002520 від 26.04.12, №М-003419 від 06.12.12, №М-003815 від 21.06.12, №М-003936 від 27.06.12, №М-004471 від 23.07.12, №М-004635 від 30.07.12, №М-005531 від 06.09.12, №М-005887 від 21.09.12, №М-006042 від 28.09.12, №М-006412 від 15.10.12, №М-006584 від 23.10.12, №М-006781 від 31.10.12, №М-006834 від 01.11.12, №М-007304 від 22.11.12, №М-007343 від 23.11.12, №М-007579 від 06.12.12, №М-007742 від 14.12.12, №М-007938 від 26.12.12, №М-007976 від 27.12.12 та податкові накладні №27 від 05.01.12, №259 від 18.01.12, №2 від 01.02.12, №597 від 29.02.12, №598 від 29.02.12, №511 від 23.03.12, №267 від 10.04.12, №628 від 26.04.12, №70 від 05.06.12, №476 від 20.06.12, №605 від 26.06.12., №506 від 20.07.12, №684 від 27.07.12, №700 від 30.07.12, №81 від 05.09.12, №426 від 20.09.12, №611 від 28.09.12, №324 від 12.10.12, №518 від 22.10.12, №733 від 31.10.12, №769 від 31.10.12, №453 від 21.11.12, №497 від 23.11.12, №68 від 05.12.12, №247 від 13.12.12, №423 від 25.12.12, №468 від 27.12.12 на загальну суму 43 271, 08 грн., у т.ч. ПДВ - 7212, 44 грн. (а.с.95-98, 112-114, 132-137, 177-180, 223 - 226, 248-250, т.1, а.с. 1-3, 38-43, 51 - 52, 78-83, 107-112, 147-152, 185-192, т.2).

На підставі цих податкових накладних позивачем сформовано податковий кредит у податкових деклараціях з ПДВ за січень 2012 року - у розмірі 495, 20 грн., лютий 2012 року - 807,70 грн., березень 2012 року - 345, 30 грн., квітень 2012 року - 625, 60 грн., травень 2012 року - 409, 74 грн., червень 2012 року - 777, 20 грн., липень 2012 року - 651 грн., серпень 2012 року - 344, 20 грн., вересень 2012 року - 661, 20 грн., жовтень 2012 року - 1136,72 грн., листопад 2012 року - 392, 10 грн., грудень 2012 року - 873, 88 грн., (а.с. 82 - 244, т.4, а.с.1 - 10, т.5), а вартість придбаних товарів включена до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за І квартал 2012 року - 8 241 грн., за ІІ квартал 2012 року - 9 063 грн., за ІІІ квартал 2012 року - 6 742 грн., за ІV квартал 2012 року - 12 013 грн. (а.с. 38-81, т.4)

Оплата за поставлений товар була здійснена позивачем у безготівковій формі, про що свідчать виписки з банківського рахунку позивача (а.с. 206-250, т. 2, 1-21, т. 3).

Щодо обставин фактичного постачання товарів судом установлено, що придбаний у ТОВ "Сокілпромцентр" товар отриманий позивачем на складі постачальника, розташованому у м. Олександрія, Куколівське шоссе, 1, який ТОВ "Сокілпромцентр" орендує у ТОВ "Манчестерський інвестиційний фонд", про що суду надано договір оренди №01-28/11 від 28.03.11. (а.с. 32 - 37, т.4)

Придбаний у ТОВ "Магмастіл" товар доставлений з міста Києва до міста Олександрія перевізником ТОВ "ЄвроЕкспрес", з яким позивачем укладено договір транспортної експедиції №123 від 01.02.11 (а.с. 28-31, т.4). На підтвердження цього позивачем суду надано декларації про прийняття вантажу та товарно-транспортні накладні, за якими позивачем одержано товар від ТОВ "Магмастіл" (а.с. 179а-212, т. 3).

Прийняття товарів від імені позивача здійснювали його уповноважені посадові особи - ОСОБА_2 за довіреностями №6 від 06.01.12, №25 від 19.01.12, №64 від 01.02.12, №155 від 01.03.12, №157 від 01.03.12, №207 від 23.03.12, №256 від 11.04.12, №284 від 26.04.12, №301 від 10.05.12, №330 від 18.05.12, №374 від 06.06.12, №411 від 20.06.12, №420 від 26.06.12, №439 від 23.07.12, №466 від 27.07.12, №526 від 16.08.12, №583 від 06.09.12, №629 від 20.09.12, №655 від 28.09.12, №752 від 31.10.12, №754 від 01.11.12, №807 від 22.11.12, №813 від 23.11.12, №828 від 29.11.12, №863 від 13.12.12; ОСОБА_3 за довіреністю №691 від 12.10.12; ОСОБА_4 за довіреностями №718 від 22.10.12, №896 від 26.12.12; ОСОБА_5 за довіреністю №899 від 27.12.12 (27, 30, 32, 34, 36, 38, 40, 42, 44, 46, 48, 50, 53, 57, 60, 62, 64, 67, 70, 73, 77, 80, 88, 92, 94, 96, 98, т.6), які зареєстровані в журналі реєстрації довіреностей ТОВ НВФ "Підйомник" (а.с. 1-27, т. 4).

Як пояснили суду представники позивача, поставлене ТОВ "Сокілпромцентр" та ТОВ "Магмастіл" приладдя та матеріали були придбані позивачем з метою використання у виробничому процесі, а саме для виконання зварювальних робіт при виробництві підіймально-транспортного устаткування (кабін екскаваторних та кранових, крісел оператора та іншого).

Надходження товарів, як виробничих запасів, їх рух, передача у виробництво, а також передача виготовленої продукції на склад підтверджується накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, актами списання, накладними на передачу готової продукції (а.с. 88 - 93, 102-111, 120 -131, 146 - 176, 187 - 222, 238 - 247 т.1, а.с.10 - 37, 49 - 50, 61 - 77, 90 - 106, 121 - 146, 153 - 184, 198 - 205 т.2, а.с. 34 - 136, т.3). Операції з оприбуткування товарно-матеріальних цінностей відображено у бухгалтерському обліку відповідними проводками. (а.с. 48 - 87, 99 - 101, 115 - 119, 138 - 145, 181 - 186, 227 - 237 т.1, а.с. 4 - 9, 44 - 48, 53 - 60, 84 -89, 113 - 120, 193 - 197 т.2)

Таким чином, судом установлено, що право на формування витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, та податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "Сокілпромцентр" та ТОВ "Магмастіл" виникло внаслідок фактичного проведення господарських операцій, які є об'єктами оподаткування, підтверджено належними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Воднораз, як вбачається зі змісту акту перевірки позивача, підставою для невизнання його права на формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з цими контрагентами послугували висновки податкового органу про нікчемність укладених ними правочинів, які не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. В підґрунтя цього покладено висновки акту Дніпропетровської МДПІ від 11.07.13 №618/150/35986879 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Сокілпромцентр" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при проведенні господарських операцій з ТОВ "Атава" та ТОВ "Градієнт Тек" за квітень, травень, листопад 2012 року" (а.с. 148-155, т.3) та акту ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 23.04.13 №760/22.2.09/37769301 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Магмастіл" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період з 01.01.12 по 31.12.12" (а.с. 156-158, т. 3).

Щодо оцінки відповідачем правочинів, укладених позивачем з ТОВ "Сокілпромцентр", ТОВ "Магмастіл", як нікчемних, суд виходить з того, що, за визначенням, наведеним у частині 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Частиною 1 статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно зі статтею 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Відповідач, стверджуючи про нікчемність вчинених позивачем правочинів, не довів наявність у нього мети, суперечної інтересам держави і суспільства. Про наявність такої мети у платника податку (покупця) не можуть свідчити лише факти певних порушень правил ведення господарської діяльності чи оподаткування будь-ким з постачальників товару у ланцюгу постачання. Крім того, відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд зазначає, що чинне законодавство не ставить право платника податків на формування даних свого податкового обліку в залежність від можливості проведення зустрічної звірки його контрагентів податковими органами, або від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання, зокрема, тими, які не були постачальниками товарів (послуг), на вартість яких нарахований ПДВ, що включений платником податку до податкового кредиту. Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України №21-47а10 від 31.01.11, яка в силу статті 244-2 КАС України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Зі змісту акту Дніпропетровської МДПІ від 11.07.13 №618/150/35986879 та акту ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДПС від 23.04.13 №760/22.2.09/37769301 вбачається, що в ході проведення перевірок ТОВ "Сокілпромцентр" та ТОВ "Магмастіл" питання щодо їх взаємовідносин з позивачем не досліджувались. Тому суд вважає, що відповідачем вказані акти безпідставно використані під час перевірки позивача як докази, що підтверджують факти виявлених порушень податкового законодавства з його боку.

Воднораз, на запит суду ТОВ "Магмастіл" підтверджено фінансово-господарські відносини з ТОВ НВФ "Підйомник" за договором №М2113 від 05.12.11 та відображення їх у складі податкових зобов'язань, про що надано податкові та видаткові накладні, довіреності позивача на отримання ТМЦ, податкові декларації ТОВ "Магмастіл" з податку на додану вартість (а.с. 108-249 т. 5, 1-102 т. 6).

Суд зауважує, що платник податків (покупець товару) не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням постачальниками товару вимог податкового законодавства та правил ведення господарської діяльності і в подальшому нести відповідальність за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Лише встановлення факту узгодженості дій платника податків з недобросовісними постачальниками з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальників чи сприяння ухиленню постачальниками товару від виконання податкових зобов'язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а повинні підтверджуватися належними доказами.

Між тим, таких доказів відповідачем суду не надано, а судом не здобуто.

Стверджуючи про правомірність коригування даних податкового обліку позивача шляхом виключення зі складу витрат та податкового кредиту сум за господарськими операціями з постачальниками, які нібито займалися фіктивною діяльністю, відповідач не надав суду судових рішень про визнання недійсними угод, укладених позивачем з ТОВ "Сокілпромцентр" та ТОВ "Магмастіл", ініційованих податковим органом на підставі ст.ст. 234, 228 ЦК України, або щодо фіктивної діяльності останніх, визнаної такою у порядку, передбаченому статтею 55-1 ГК України, статтею 205 КК України.

Суд, дослідивши у судовому засіданні обставини здійснення господарських операцій, на підставі яких сформовані дані податкового обліку, поставлені під сумнів відповідачем, та оцінивши відносини, які склалися безпосередньо між учасниками цих операцій, дійшов до висновку, що господарські операції з придбання позивачем товарів у ТОВ "Сокілпромцентр" та ТОВ "Магмастіл" мали місце та фактично здійснені. Товари придбані з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, та сума ПДВ, що віднесена до складу податкового кредиту, підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами. Вказані первинні документи, які наявні у позивача та надавалися податковому органу на перевірку, відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні". У судовому засіданні достовірність цих документів відповідачем не спростовано та не доведено, що викладені у них відомості не відповідають дійсності.

У ході судового розгляду судом не здобуто доказів, які б ставили під сумнів реальність виконання операцій з поставки товарів позивачеві, невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтвердили недобросовісність позивача як платника податків.

Отже, висновки податкового органу про порушення позивачем пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України при декларуванні ним даних податкового обліку по спірним взаємовідносинах з ТОВ "Сокілпромцентр" та ТОВ "Магмастіл" є безпідставними.

Оскільки відповідачем не доведено суду фактів порушення ТОВ НВФ "Підйомник" норм податкового законодавства при декларуванні показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та податкових зобов'язань у податкових деклараціях з податку на прибуток підприємства та з податку на додану вартість, тому збільшення грошових зобов'язань на підставі пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України та застосування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених пунктом 123.1 статті 123 ПК України, є неправомірним.

Відповідно до частини 1 статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У ході розгляду справи відповідачем правомірність спірних податкових повідомлень - рішень Олександрійської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області №0000522230 від 17.09.13, №0000532230 від 17.09.13 не доведено, тому позов про визнання їх протиправними та скасування підлягає задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа). З огляду на задоволення позову, суд вважає за необхідне присудити позивачеві з Державного бюджету України здійснені ним судові витрати у сумі 224,33 грн. (а.с. 2).

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничої фірми "Підйомник" задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області №0000522230 від 17.09.13, №0000532230 від 17.09.13.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю науково-виробничий фірмі "Підйомник" з Державного бюджету України судовий збір у сумі 224 грн. 33 коп.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш