Ухвала суду № 37116150, 03.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 лютого 2014 року м. Київ К/800/13857/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби

на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16.02.2011

та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012

у справі № 2-а-1417/10/2170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод"

до 1.Державної податкової інспекції у м. Херсоні

2.Головного управління Державного казначейства України у Херсонській області

за участю Прокурора Херсонської області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення та відшкодування бюджетної заборгованості із ПДВ,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.02.2011, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012, задоволено позовні вимоги: визнано недійсним податкове повідомлення-рішення від 19.01.2010 №000132301/0 та стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 179743,09 грн.

В касаційній скарзі відповідач-1, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В поданих запереченнях на касаційну скаргу позивач з доводами та вимогами заявника не погодився, просив скаргу залишити без задоволення, оскаржувані рішення - без змін.

Крім того, позивачем було заявлене клопотання, підтверджене належними доказами, про заміну Відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Херсонський суднобудівний завод".

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності позивача з питань обґрунтованості відшкодування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за період травень, жовтень 2008 року, складено акт від 18.01.2010 №110/23-2/14308500, яким встановлено, що підприємством завищено суму бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за травень 2008 року на 32742,53 грн. та за жовтень 2008 року на 147000,56 грн., так як постачальники товару ПП «Рамблер-2007» та ПП «Компанія Металторг» не сплатили ПДВ до бюджету. Згідно з даними декларації, залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, складає - 6943913,00 грн.; частина залишку від'ємного значення, фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг), складає - 3044656,00 грн.; сума, що підлягає відшкодуванню становить - 3044656,00 грн.

На підставі вказаного акта перевірки, відповідачем-1 прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.01.2010 № 000132301/0, яким за порушення пп. 7.7.1 та пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 179743,09 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до п. 1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно з пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 вказаного Закону, сума податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп.7.7.2 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом (іншим подібним документом згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З акта перевірки від 18.01.2010 №110/23-2/14308500 вбачається, що відповідач досліджував сплату податку на додану вартість контрагентами позивача на всіх ланцюгах проходження товару за податковими накладними, складеними контрагентами позивача: ТОВ «НТП «Елна», ТОВ «Селект», ТОВ «Евертон».

Однак, як було вірно встановлено судами, результати перевірки, які були підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, свідчать, що відповідачем не наведено жодного зауваження стосовно дотримання порядку складання податкових накладних, які стали підставою для формування податкового кредиту позивача за травень, жовтень 2008 року. Також, відповідач не надав доказів на спростування використання придбаних протягом травня, жовтня 2008 року товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності позивача в межах оподатковуваних операцій.

На момент здійснення операцій, позивач та контрагенти, які є першими у ланцюгу господарських операцій стосовно позивача, мали статус юридичної особи та були зареєстрованими платниками податку на додану вартість.

Доводи відповідача про відсутність відповідей податкових органів щодо проведення зустрічних перевірок постачальників у ланцюгу постачання, судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки нормами Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) право платника податку не поставлене в залежність від проведення або непроведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Визнання банкрутом та припинення ПП „Рамблер - 2007", а також, відсутність за юридичною адресою ПП „Феррум - Сервіс", ПП „Новітні Технології", ПП „Компанія Металтрог" після складання ними податкових накладних не може бути причинами для зменшення податкового кредиту та заявленої суми бюджетного відшкодування, враховуючи той факт, що дані підприємства були постачальниками контрагента позивача по другому - п'ятому ланцюгу проходження товару, а факти непостачання товарів та недекларування зобов'язань з ПДВ постачальниками товару ТОВ «НТП «Елна», ТОВ «Селект», ТОВ «Евертон» (постачальниками по першому ланцюгу) не доведені належними доказами.

Крім того, порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість" контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну Відкритого акціонерного товариства "Херсонський суднобудівний завод" на його правонаступника - Публічне акціонерне товариство "Херсонський суднобудівний завод".

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Херсонської області Державної податкової служби відхилити.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 16.02.2011 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 12.12.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль