Ухвала суду № 37116061, 03.02.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" лютого 2014 р. м. Київ К-34562/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

за участю секретаря Ковтун О.С.

представника позивача Уварової В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.10.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010

у справі №2а-11203/09/2670

за позовом Закритого акціонерного товариства «Київський склотарний завод»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.10.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010, позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення від 25.08.2009 №0000792306/0, яким визначено суму податкового зобов?язання та штрафних (фінансових) санкцій з податку на прибуток на суму 434143,9 грн., у т.ч. основний платіж 310102,8 грн. та штрафні (фінансові) санкції 124041,1 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведена невиїзна документальна перевірка з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Медіа-Кейс» за період з 01.07.2008 по 31.10.2008, за результатами якої складено акт № 449-23-6-00293278 від 12.08.2009.

За висновками акта перевірки позивачем допущено порушення пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 310102,82 грн. за 2008 рік, у т.ч. за Ш квартал 2008 року; п.1.4 ст.1, пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в розмірі 246848,02 грн., що призвело до завищення залишку від?ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в розмірі 246848 грн.

На підставі акта перевірки прийнято оспорюване податкове повідомлення-рішення від 25.08.2009 №0000792306/0, яким визначено суму податкового зобов?язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 434143,9 грн., у т.ч. основний платіж 310102,8 грн., штрафні (фінансові) санкції 124041,1 грн.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, на які посилається відповідач у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до абзацу 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, згідно з пунктом 5.11 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не дозволяється.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.01.2007 позивачем укладено договір з ТОВ «Медіа-Кейс» про надання рекламних послуг №09-01, за яким ТОВ «Медіа-Кейс» прийняв на себе зобов?язання надати послуги з реклами будь-якими рекламними засобами, а позивач зобов?язався оплатити надані йому послуги в розмірі та строки встановлені договором. Згідно п.2 Договору для виконання послуг ТОВ «Медіа-Кейс» має право покласти виконання договору на третіх осіб, при цьому Товариство залишається в повному обсязі відповідальним перед позивачем за порушення умов Договору. До даного договору були укладені додатки від 15.01.2007 №1, від 15.05.2007 №2, від 09.08.2007 №3, від 24.06.2008 №4.

Аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

На підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та ТОВ «Медіа-Кейс», а також віднесення витрат до складу валових витрат, в матеріалах справи наявні акти здачі-приймання робіт (надання послуг) на розміщення рекламно-інформаційних матеріалів ЗАТ «Київський склотарний завод» на радіостанціях «Руское радио-Україна», «Ностальжі», «Ретро ФМ» та в ефірі регіонального телебачення на телеканалі «Чорноморська ТРК» на загальну суму 1458259,30 грн., медіа-плани на розміщення реклами, податкові накладні, виписки банку.

Підстави вважати, що документи первинного бухгалтерського обліку не відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», відсутні.

Крім того, зв?язок понесених позивачем витрат з господарською діяльністю з метою одержання економічного ефекту підтверджується порівняльною таблицею стосовно доходу від реалізації продукції по кварталах за період 2007-2008 р.р.

При цьому, податковим органом не надано доказів, які б підтверджували фіктивність укладеного позивачем з його контрагентом правочину, який не спрямований на реальне настання правових наслідків. Посилання податкового органу, що рекламно-інформаційні матеріали ЗАТ «Київський склотарний завод» на відповідних радіостанціях не розміщувались, реклама не транслювалась, належними доказами, в розумінні ст.69 КАС України, не підтверджені, носять характер припущення і є суб'єктивною думкою відповідача.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтовані рішення, підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 08.10.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2010 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун