Ухвала суду № 37116056, 27.01.2014, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" січня 2014 р. м. Київ К-26161/10

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Пилипчук Н.Г.

Цвіркуна Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) «Українська газонафтова компанія»

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2010

у справі №2-а-12512/09/1670

за позовом ТОВ «Українська газонафтова компанія»

до Державної податкової інспекції у м.Полтаві

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2009 позов задоволено. Скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у м.Полтаві №003202301/0 від 18.11.2008.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2010 постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2009 скасовано, прийнято нове рішення про відмову в позові.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Сторони представників у судове засідання касаційної інстанції не направили, про час ті місце розгляду справи повідомлені. Відповідно до ст.41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 10.08.2007 по 30.06.2008, за результатами якої складено акт №2222/23-1/35295519 від 11.11.2008.

Перевіркою встановлено порушення пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 11.06.2005 № 442 «Про затвердження порядку внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ» внаслідок заниження задекларованих позивачем показників збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на загальну суму 1534203,93 грн. за рахунок не відображення у розрахунках обсягів відпущеного природного газу кінцевому споживачу в кількості 51433,064 тис.м3.

На підставі акта перевірки прийнято податкове повідомлення-рішення від 18.11.2008 №0003202301/0, яким визначено суму податкового зобов?язання в розмірі 3068407,87 грн., у т.ч. за основним платежем 1534203,93 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 1534203,94 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у 2007 році позивачем (комісіонер) укладено договори комісії з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Енергозбут» (комітент) №26/12/07-02 від 25.12.2007, №28/124/17 від 28.09.2007, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Будімпекс» (комітент) №26/12/07-03 від 26.12.2007, №28/08/21-5 від 28.09.2007, з Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія «Укргазпостач» (комітент) 26/12/07-02 від 25.12.2007, №27/1207-4 від 27.09.2007.

Відповідно до п.1.1 розділу І «Предмет договору» вказаних договорів комісії Комісіонер за дорученням Комітента зобов'язується від свого імені та за рахунок Комітента укласти договори на постачання природного газу промисловим споживачам. Пунктом 7.1 Розділу 7 «Порядок розрахунків» зазначених договорів комісії встановлено, що вартість природного газу Комісіонер - ТОВ «Українська газонафтова компанія» сплачує Комітенту шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Комітента на умовах: 50% попередньої оплати вартості запланованого місячного обсягу газу до 1 числа місяця споживання газу; 50% оплати вартості до 15 числа місяця споживання газу.

Пунктом 3.2.4. розділу 3 «Обов'язки сторін» договорів комісії передбачено, що комісіонер - ТОВ «Українська газонафтова компанія» - зобов'язується перерахувати збір у вигляді цільової надбавки до тарифу на газ у розмірі 2% на рахунок Комітента.

Передача Комітентами на виконання умов договорів комісії Комісіонеру природного газу підтверджують акти прийому-передачі вартісних показників природного газу, копії яких долучені до матеріалів справи. Згідно зазначених актів загальна сума цільової надбавки складає 1534076,71 грн.

Позивачем були укладені договори із споживачами на постачання природного газу, що підтверджується переліком «Договорів по газу», який є додатком до акта перевірки та містить відомості про найменування споживачів газу за договорами укладеними з Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська газонафтова компанія», номер договору, дату підписання договору та дату закінчення договору.

На виконання умов укладених договорів комісії позивачем перераховано на розрахункові рахунки, визначені комітентами ТОВ «Компанія «Енергозбут», ТОВ «Компанія «Укргазпостач», ТОВ «Компанія «Будімпекс», кошти в сумі 57960820,12 грн., у тому числі збір у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ за період жовтень 2007 року - липень 2008 року в загальній сумі 1534076,71 грн.

Відповідно до пункту 28 частини першої статті 14 Закону України від 25.06.1991 №1251-XII «Про систему оподаткування» збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності належить до загальнодержавних зборів (обов'язкових платежів).

Порядок внесення до спеціального фонду державного бюджету збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на природний газ затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.06.2005 № 442 (далі - Порядок).

Пунктом 2 Порядку визначено, що об'єктом обчислення збору є вартість природного газу в обсязі, відпущеному кожній категорії споживачів у звітному періоді, яка визначається на підставі актів приймання-передачі газу, підписаних платником та відповідним споживачем (для населення - на підставі облікових документів), з урахуванням відповідного тарифу.

Платниками збору є суб'єкти господарювання та їх відокремлені підрозділи, які провадять діяльність з постачання природного газу споживачам на підставі укладених з ними договорів.

Вимоги до здійснення діяльності з постачання природного газу споживачам визначаються, зокрема, Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з постачання природного газу за нерегульованим тарифом, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 13.01.2010 № 10 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.01.2010 за № 27/17322 (далі - Ліцензійні умови).

Відповідно до пункту 1.3 Ліцензійних умов постачання газу за нерегульованим тарифом - це вид господарської діяльності з постачання газу безпосередньо споживачам, що провадиться ліцензіатом відповідно до Ліцензійних умов за вільними цінами та в умовах конкуренції.

При цьому згідно з підпунктом 2.1.1 пункту 2.1 розділу II Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з постачання газу за нерегульованим тарифом можливе при виконанні, зокрема, такої умови, як наявність у ліцензіата договорів купівлі-продажу газу (контрактів) із власниками газу, договорів про транспортування природного та нафтового газу магістральними трубопроводами та договорів про транспортування природного та нафтового газу розподільними трубопроводами.

Таким чином, для виконання Ліцензійних умов, а отже, і для постачання газу за нерегульованим тарифом постачальник (ліцензіат) повинен спочатку придбати у власність газ, який він має намір у подальшому поставити споживачам, та укласти відповідні договори про транспортування цього газу. Тому постачальник (ліцензіат) повинен бути власником газу, що передається безпосередньо споживачам.

Отже, згідно з пунктом 2 Порядку постачальник (ліцензіат), тобто власник газу, який провадить діяльність із постачання природного газу споживачам, є платником збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

При цьому немає значення, чи поставляється природний газ на підставі договору, укладеного між постачальником та споживачем безпосередньо, чи через третіх осіб, зокрема комісіонера або повіреного.

Відповідно до глави 69 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Згідно з приписами частини першої статті 1000 Цивільного кодексу України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя.

За змістом наведених норм Цивільного кодексу України комісіонер за договором комісії, а також повірений за договором доручення, діючи за рахунок комітента чи довірителя відповідно, вчиняють операції з майном, що є відповідно власністю комітента або довірителя.

Виходячи з викладеного, у разі постачання споживачам природного газу ліцензіатом через комісіонера або повіреного з укладенням відповідно договорів комісії або доручення власником газу, що постачається, залишається ліцензіат (тобто комітент або довіритель).

За таких обставин саме комітент або довіритель є особою, що провадить діяльність із постачання природного газу споживачам, а отже, згідно з пунктом 2 Порядку є платником збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності.

При цьому відповідно до пункту 5 Порядку відповідальність за правильність обчислення і своєчасність подання розрахунків зазначеного збору до органів державної податкової служби, повноту і своєчасність його внесення до спеціального фонду державного бюджету несуть платники цього збору відповідно до законодавства.

Таким чином, ліцензіат (комітент або довіритель), що уклав договори комісії або доручення, які уповноважують інших осіб укладати та/або виконувати договори на постачання природного газу споживачам, залишається відповідальним за нарахування і сплату збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності. При цьому обов'язок нараховувати та сплачувати вказаний збір зберігається за комітентом (довірителем) незалежно від того, провадяться розрахунки за природний газ, що постачається, безпосередньо між постачальником та споживачем, чи за посередництвом комісіонера або повіреного.

Враховуючи, що за умовами вищезазначених договорів комісії обов'язком Комісіонера було перерахування збору у вигляді цільової надбавки до тарифу на газ Комітентам, а останніми вказаний збір повинен був перераховуватись до державного бюджету, оскільки саме Комітенти є власниками газу, правильними є висновки суду першої інстанції, що визначення позивачу податкових зобов?язань зі збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ для споживачів усіх форм власності є безпідставним.

Судом апеляційної інстанції помилково скасовано рішення суду першої інстанції, оскільки доказів на підтвердження доводів податкового органу про набуття позивачем у власність природного газу, переданого йому за договорами комісії, та відповідно виникнення у нього обов?язку по сплаті до бюджету збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на природний газ з обсягів поставки природного газу за договорами комісії, суду не надано.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене рішення суду першої інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно і скасовано судом апеляційної інстанції помилково.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська газонафтова компанія» задовольнити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.05.2010 скасувати.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.04.2009 залишити в силі.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Н.Г.Пилипчук

Ю.І.Цвіркун