Постанова № 37113194, 11.02.2014, Луганський окружний адміністративний суд

8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/445/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря - Северіної А.С.,

представників позивача - Тулупової О.А. (довіреність від 03.07.2013 № 96/10/10-013),

Семикоза С.М. (довіреність від 03.07.2013 № 101/10/10-013),

представника відповідача - Клюєвої О.В. (довіреність від 23.12.2013 № 1-1/2618),

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення податкової заборгованості з авансового внеску з податку на прибуток в розмірі 4 027 953,00 грн.,

ВСТАНОВИВ:

27 січня 2014 року СДПІ ОВПП у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів звернулося до Луганського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення податкової заборгованості з авансових внесків з податку на прибуток в розмірі 4 027 953,00 грн., в обґрунтування якого зазначає наступне.

Державне підприємство «Донбасантрацит» зареєстроване виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради 30.04.2003 за реєстраційним № 04051945Ю0010253. Відповідач перебуває на обліку в позивача з 01.02.2011.

Відповідачем було подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2012 рік від 11.02.2013 № 9087273851 на суму 48 335 438,00 грн. та визначено щомісячно авансовий внесок за березень - грудень 2013 року в розмірі 4 027 953,00 грн.

Станом на 31.12.2013 заборгованість відповідача по авансовим внескам з податку на прибуток підприємств складає 4 027 953,00 грн. (за грудень 2013 року), яка виникла з нарахованих, але не сплачених податкових зобов'язань та в зв'язку з порушенням ДП «Донбасантрацит» норм Податкового кодексу України.

З метою погашення податкового боргу контролюючим органом вручено відповідачу першу податкову вимогу від 11.07.2003 № 1/127 та другу податкову вимогу від 18.08.2003 № 2/131. Рухоме майно та майнові права відповідача були передані в податкову заставу. Однак вжиті податковим органом заходи не призвели до погашення податкового богу. Тому позивач просить суд стягнути з Державного підприємства «Донбасантрацит» податковий борг по авансовим внескам з податку на прибуток у сумі 4 027 953,00 грн.

Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі та надав клопотання про встановлення способу та порядку виконання судового рішення шляхом розстрочення сплати боргу строком на 60 місяців згідно наданого графіку, оскільки підприємство перебуває в тяжкому фінансовому становищі та не має можливості здійснити погашення податкового боргу в повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України визначено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Згідно з пунктом 57.1 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Абзацом 4 пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації.

Згідно з пунктом 152.1 статті 152 Податкового кодексу України податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з пунктом 89.8 статті 89 Податкового кодексу України орган державної податкової служби зобов'язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України передбачено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Донбасантрацит» зареєстроване виконавчим комітетом Краснолуцької міської ради Луганської області 30.04.2003 за № 04051945Ю0010253 (арк. справи 9-10).

Відповідача взято на податковий облік в СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з 13.05.2003 за № 29 (арк. справи 11).

На виконання вимог пункту 54.1 статті 54, пунктів 152.1 і 152.9 статті 152 Податкового кодексу України Державне підприємство «Донбасантрацит» подало до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2012 рік від 11.02.2013 № 9087273851, в якій у рядку 14 «Податок на прибуток за звітний (податковий) період» визначило податкове зобов'язання в сумі 48 335 438,00 грн., у рядку 20 АВ «Сума авансового внеску при виплаті дивідендів, що має бути сплачена у звітному (податковому) періоді за місцезнаходженням юридичної особи» зазначено 0,00 грн., у рядку 34 «Авансовий внесок (1/12 нарахованої до сплати загальної суми податку на прибуток за звітний (податковий) рік), що підлягатиме сплаті щомісячно у березні - грудні 2013 року та січні-лютому 2014 року» визначило податкове зобов'язання по авансовому внеску в розмірі 4 027 953,00 грн. (арк. справи 20).

Відповідно до статті 6 Закону України № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та з метою погашення податкового боргу контролюючим органом приймались заходи, передбачені Законом № 2181, а саме, вручено відповідачу першу податкову вимогу від 11.07.2003 № 1/127 та другу податкову вимогу від 18.08.2003 № 2/131 (арк. справи 17-18).

Відповідно до статті 89 Податкового кодексу України майно відповідача зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна згідно акту опису від 14.06.2011 № 18/24-036 (арк. справи 19).

Однак, зазначені заходи не дали результатів, сума боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.

Між позивачем та відповідачем 31.12.2013 складено акт № 251-11, відповідно до якого станом на 31.12.2013 від'ємне сальдо розрахунків з бюджетом (без урахування пені) складає 4089648,48 грн., пеня - 1357,62 грн. Зазначений акт був підписаний уповноваженими особами підприємства та податкової інспекції (арк. справи 21). Таким чином, заявлена сума до відшкодування також підтверджена актом звірки.

Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення податкової заборгованості з авансового внеску з податку на прибуток в розмірі 4 027 953,00 грн. є обґрунтованими та такими, які слід задовольнити.

Щодо клопотання представника відповідача про встановлення способу та порядку виконання судового рішення шляхом розстрочення сплати боргу строком на 60 місяців згідно наданого графіку, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою та другою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України, за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Суд розглядає питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або сторони виконавчого провадження, що звернулися із поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі, та у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду. У разі прийняття рішення про відстрочення чи розстрочення виконання постанови в адміністративній справі суд змінює строк подання суб'єктом владних повноважень звіту про виконання такої постанови.

Тобто, відповідач має право звернутися із заявою про відстрочення та розстрочення виконання судового рішення на стадії виконання судового рішення.

Окрім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернення учасників виконавчого провадження» при вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку чи розстрочку виконання рішення суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо).

Підставою для відстрочення чи розстрочення виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк, встановлений судом, тому всі ці обставини повинні бути доведені заявником.

Суд зазначає, що заявником не надано суду доказів відсутності коштів на рахунках підприємства (банківські виписки про стан рахунків тощо).

Економічного обґрунтування, яке свідчило б про можливість погашення податкового боргу та/або збільшення податкових надходжень до відповідного бюджету внаслідок застосування режиму розстрочення, заявником також не надано.

З огляду на вищевикладене суд вважає клопотання відповідача про встановлення способу та порядку виконання судового рішення шляхом розстрочення сплати боргу строком на 60 місяців згідно наданого графіку таким, що не підлягає задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 6, 7, 17, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів до Державного підприємства «Донбасантрацит» про стягнення податкової заборгованості з авансового внеску з податку на прибуток в розмірі 4 027 953,00 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Донбасантрацит» (іден. код 32446546, 94500, Луганська область, Красний Луч, вул. Косіора, 10) на користь Державного бюджету України суму податкового боргу з авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 4 027 953 грн. 00 коп. (чотири мільйона двадцять сім тисяч дев'ятсот п'ятдесят три грн. 00 коп.) за рахунок коштів платника, які перебувають у його власності, з рахунків у банках, що його обслуговують.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 12 лютого 2014 року.

Суддя І.О. Свергун