Ухвала суду № 37110030, 21.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2014 р.Справа № 820/7666/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Григорова А.М. , Тацій Л.В.

за участю секретаря судового засідання Павленко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою СДПІ з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. по справі № 820/7666/13-а

за позовом ДП завод "Електроважмаш"

до СДПІ з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування повідомлення,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06 листопада 2013 року адміністративний позов ДП завод "Електроважмаш" до СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів про визнання дій незаконними, скасування повідомлення задоволено частково. Скасовано повідомлення Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 08.08.2013р. №1288/10/40-00-25. У визнанні незаконними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів з винесення повідомлення від 08.08.2013 №1288/10/40-00-25 відмовлено.

СДПІ з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів не погоджується з вказаною постановою суду, в апеляційній скарзі вказує, що постанова є необґрунтованою та незаконною, прийнята з порушенням норм процесуального права , просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. скасувати в частині задоволення позовних вимог, прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. В іншій частині залишити постанову без змін.

Сторони в судове засідання апеляційної інстанції не з'явилися, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції , що ДП завод "Електроважмаш", код 00213121, місцезнаходження: 61089, м. Харків, пр. Московський, 299, зареєстровано 03.12.1991 року виконавчим комітетом Харківської міської ради, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи та є платником податку на додану вартість (свідоцтво платника ПДВ № 100230619 НБ № 086434).

22.07.2013 року позивачем до податкового органу подано декларацію з ПДВ за червень 2013 року з додатками 3,4 (розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування).

ДП завод "Електроважмаш" отримано повідомлення від Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 08.08.2013 №1288/10/40-00-25, з якого вбачається, що податковим органом прийнято рішення про позбавлення ДП завод "Електроважмаш" права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки підприємство не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначених пунктом 200.19 цієї статті, а саме: відсотку загальної суми розбіжностей до суми ПДВ, задекларованої платником до відшкодування, так як за даними податкового органу сума розбіжностей між даними, задекларованими позивачем та даними перевірок, складає 12,434%, при гранично допустимому - 10 %.

Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом протиправно не подано розрахунок коефіцієнту розбіжностей, передбаченого п. 3.4 Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, чим порушено ст. 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Постанова суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову не оскаржується.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку. Автоматичне бюджетне відшкодування здійснюється за результатами камеральної перевірки, яка проводиться протягом 20 календарних днів, наступних за граничним терміном отримання податкової декларації, та відповідно до вимог, визначених статтею 76 цього Кодексу.

Згідно з п. 200.19 ст. 200 Податкового кодексу України право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно певним критеріям, зокрема, загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, що виникла протягом попередніх трьох послідовних календарних місяців, не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування (п.п. 200.19.4).

Пунктом 200.20 ст. 200 Податкового кодексу України встановлено, що порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом державної податкової служби. Визначення відповідності платника податку зазначеним критеріям проводиться в автоматизованому режимі протягом 15 календарних днів після граничного терміну подачі звітності.

При цьому, як встановлено п. 200.21 ст. 200 Податкового кодексу України у разі невідповідності за висновком органу державної податкової служби платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку орган державної податкової служби зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

З наведеного вбачається, що податковий орган зобов'язаний надсилати платнику податків разом із рішенням про відсутність права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ детальне пояснення та розрахунок по критеріям, які не було дотримано.

Зазначений розрахунок проводиться у відповідності до Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 21.09.2011 року за № 1178 .

Так, пунктом 3.4. зазначеного Порядку передбачено, що загальна сума розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, в частині постачання таких товарів/послуг, за даними податкових накладних, що виникла протягом трьох попередніх звітних періодів (кварталу), не перевищує 10 відсотків заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування. Для формування зазначеного критерію використовуються дані, відображені платником податку в додатках до податкової звітності з ПДВ (декларацій та/або уточнюючих розрахунків): Розшифровці податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, Розрахунку коригування сум ПДВ до податкової декларації з ПДВ.

Порядок розрахунку: коефіцієнт розбіжностей (Кр) визначається як співвідношення загальної суми розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів в частині постачання таких товарів/послуг до суми ПДВ, задекларованої платником до відшкодування у поточному звітному періоді, за встановленою формулою.

Колегія суддів зазначає, що факт своєчасного надіслання позивачу передбачених Податковим Кодексом України детальних пояснень та розрахунків щодо порушення позивачем граничного розміру загальної суми розбіжностей між податковим кредитом, сформованим платником податку за придбаними товарами/послугами, та податковими зобов'язаннями його контрагентів, не підтверджено жодними документальними доказами по справі.

Відповідачем також не надано відповідь на запит ДП "Електроважмаш" щодо надання зазначених пояснень і розрахунків, що встановлено судом першої інстанції та не спростовано під час апеляційного перегляду справи.

Як вбачається з оскаржуваного повідомлення зазначений тільки показник коефіцієнту розбіжностей (Кр) на рівні 12,434%.

Проте, ні у повідомленні, ні у будь-якому іншому документі відповідачем не надані позивачу розрахунки цього коефіцієнту розбіжностей та пояснення з цього приводу.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав достатніх беззаперечних доказів наявності коефіцієнту розбіжностей на рівні 12,434%, відповідно не довів правомірності прийнятого податкового повідомлення. Відтак податковим органом порушено положення ст. 200 ПК України в частині направлення повідомлення про відсутність у позивача права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на те, що вирішальною підставою для встановлення факту відповідності платника податків критеріям, необхідним для отримання автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ, та отримання такого відшкодування є виключно надіслання відповідного повідомлення платнику податку є помилковими , оскільки суперечать вимогам п.200.21 ст. 200 Податкового кодексу України.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, що відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу СДПІ з обслуговування великих платників у м.Харкові Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.11.2013р. по справі № 820/7666/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.Судді(підпис) (підпис) Григоров А.М. Тацій Л.В. Повний текст ухвали виготовлений 27.01.2014 р.