Ухвала суду № 3708730, 16.07.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

«16»  липня 2008року                                                                                 справа № 22-а-6368/08

м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Малашкевича С. А.

суддів              Геращенко І. В., Арабей Т. Г.

при секретарі судового засідання Літвіновій Л. О.

за участю представників сторін:

від позивача – Кузьменко Є. В. – предст. за довір.

від відповідача – Макаров В. М., Савченко Т. В. – за довір.

розглянувши апеляційну скаргу

ДПІ у м. Краматорськуна постанову Донецького окружного адміністративного судувід 17 квітня 2008 року  по адміністративній справі№ 2-а-4061/08за позовомСпільного підприємства «Гевіс»

    До

про

ДПІ у м. Краматорську

Визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ВСТАНОВИЛА

Спільне підприємство «Гевіс», м. Краматорськ звернулося до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.01.08 р. № 0000011502/0/324, прийнятого ДПІ у м. Краматорську.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2008 року у справі № 2-а-74061/08 позовні вимоги були задоволені, зазначене податкове повідомлення-рішення відповідача визнано недійсним.

ДПІ у м. Краматорську з рішенням суду першої інстанції не погодилася подала апеляційну скаргу, в якій постанову просить скасувати, прийняти нову, якою відмовити у задоволенні вимог.

Апеляційна скарга вмотивована невірним застосуванням норм матеріального права, зокрема п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 п. 7.7, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме судом безпідставно не було враховано, що позивачем, в порушення перелічених правових норм, до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за вересень 2007 р. було віднесено суму ПДВ у розмірі 77366,66 грн., сплачену у зв»язку з придбанням ТМЦ, які не призначаються для їх використання в господарській діяльності СП «Гевіс».

В судовому засіданні апеляційного суду, представники відповідача доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача. При цьому позивач обґрунтував свої заперечення помилковим тлумаченням відповідачем п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.2, п.п. 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.7.1, п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», вказував, що СП «Гевіс» здійснює з 1998 р. постійну та регулярну діяльність по виробництву виробів з пластмас та поліхлорвінілових профілів, отримує доходи від такої діяльності. Діяльність здійснюється відкрито, для її ведення не потрібна ліцензія чи патент.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а судове рішення таким, що прийняте з урахуванням всіх обставин справи та не підлягає зміні.

Апеляційним судом встановлено наступне.

За наслідками невиїзної документальної перевірки позивача з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, відповідачем був складений акт перевірки від 19.12.07 р. № 2159/15-2-14324054 (далі «акт перевірки»).

В акті перевірки перевіряючи ми були відображені порушення позивачем п.п. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до завищення суми податкового кредиту з ПДВ по додатковій декларації за вересень 2007 року у розмірі 77366,66 грн. та відповідно завищення суми бюджетного відшкодування з ПДВ за жовтень 2007 року на 75686 грн.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 08.01.08 р. № 0000011502/0/324, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 75686 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджує висновок суду першої інстанції про неправомірність прийнятого відповідачем рішення.

В   акті   перевірки   вказано,   що   підприємством   завищено   суму,   яка   підлягає   бюджетному відшкодуванню за жовтень 2007 року на суму 75686 грн. по декларації за вересень 2007 рокувнаслідок порушень підпункту 7.4.4. пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.1.,7.7.2 пункту 7.7  ст. 7Закону України «Про податок на додану вартість».

Сторонами не заперечується факт віднесення до складу податкового кредиту за вересень 2007 рокусум податку на додану вартість за податковими накладними №6/0413, №6/0459, №6/0418, № 0000000051, №60, №262, №342, №580, №101, №61, №143, №5421А, які складені за наслідками здійснення господарських операцій з ПП «Фірма Інтерекопласт», ТОВ «ІННКО», ТОВ «Новохім Групп», ТОВ «САІ Індустріал Мінерале и маркетинг Трейдінг Компані», ТОВ «Холдінг Центр 7», ТОВ ТД «Надія», ДП «Фірма Леда».

Факт виконання господарських операцій,  за наслідками яких складені зазначені  податкові накладні,   а  також   оплата   отриманого   товару  не   заперечується   сторонами  та   підтверджується долученими до матеріалів справи документами.

На думку відповідача, господарська операція з придбання позивачем товарно - матеріальних цінностей, що є основними компонентами технологічного процесу по виробництву поліхлорвінілових профілівв асортименті (штапик, рама, створка та інші профілі), які не призначаються для використання в господарській діяльності позивача та в свою чергу обумовлює неможливість віднесення витрат з придбання   зазначених   товарно   -   матеріальних   цінностей   до   валових   витрат,   а   сплаченого (нахованого) податку на додану вартість до складу податкового кредиту відповідного звітного періоду.

Наведене стало підставою для виключення з податкового кредиту за вересень 2007 року суми ПДВ нарахованого внаслідок здійснення такої господарської операції, та віднесеного до складу податкового кредиту, згідно податкових накладних вказаних вище.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Місцевим судом обґрунтовано не були узяті до уваги, посилання відповідача на те, що витрати з придбання позивачем ТМЦ, які є основними компонентами технологічного процесу з виробництва поліхлорвінілових профілів, не відносяться до складу валових витрат, оскільки такі ТМЦ не призначаються для їх використання в господарській діяльності СП «Гевіс», яка передбачена п. 2.3 статуту та довідкою ЄДРПОУ від 20.03.07 р. № 107-02-14.

Відповідач при встановлені призначення для використання у власній господарській діяльності позивачем придбаних ТМЦ виходив з його статуту та довідки ЄДРПОУ. Разом з тим, згідно п. 4 ст. 57 Господарського кодексу України, статут повинен містити відомості про мету і предмет діяльності підприємства і, зазначеною нормою не визначається обов»язковість вказання в цьому документі видів діяльності підприємства.

Статутом СП «Гевіс» (п. 2.1) визначена мета його діяльності – отримання прибутку, а предметом діяльності вказано створення високоякісної конкурентоспроможної продукції та послуг для споживачів внутрішнього та зовнішнього ринків. Під цей предмет підпадає й діяльність по виготовленню виробів (продукції) із пластмаси.

Під час розгляду справи судом було встановлено, що позивач, у т. ч. у перевіряємому періоді, здійснював регулярну діяльність по виробництву виробів з пластмас та поліхлорвінілових профілів, для якої закупалися ТМЦ в перевіряємому відповідачем періоді та відносив відповідні витрати до складу валових витрат.

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податків у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаються (виготовляються) такими платниками податків для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Під господарською діяльністю п. 1.32 ст. 1 цього ж закону розуміє будь-яку діяльність особи, направлену на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Відповідно до підпункту 7.5.1 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій або дата оплати, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує   факт придбання платника податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат на податки, не підтвердженихподатковими накладними чи митними деклараціями. Отже, належним доказом сплати продавцем податку на додану вартість є видана ним податкова накладна, виписана згідно з вимогами пункту 7.2 статті 7 цього Закону, яка є одночасно звітним і розрахунковим документом, що видається продавцем, зареєстрованим як платник ПДВ.

Позивач на підставі пункту 7.4 та пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» включив суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту. Право позивача, який зареєстрований як платник податку на додану вартість, на податковий кредит підтверджено податковими накладними, одержаними від його контрагента.

Виходячи    з    викладеного    позивач    правомірно,    відповідно    до    законодавства   з    питань оподаткування, відніс до складу податкового кредиту у вересні 2007 року податок на додану вартість з сумі 77366,66 грн.

Згідно із п.п 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди, а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпункт 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 вказаного закону встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, тобюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Крім того, не включення зазначеного виду діяльності до видів діяльності перелічених в довідці з ЄДРПОУ не є підставою для зменшення податкового кредиту з ПДВ. Включення до зазначеної довідки відомостей не входить до сфери контролю податкової служби.

За вищеперелічених обставин, з урахуванням приписів вказаних правових норм, місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про недоведеність, як того вимагає ч. 2 ст. 71 КАС України, відповідачем правомірності свого рішення про зменшення позивачу бюджетного відшкодування в сумі 75686 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.04.08 р. у справі № 2-а-4061/08 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.04.08 р. у справі № 2-а-4061/08 за позовом  Спільного підприємства «Гевіс», м. Краматорськ до ДПІ у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.01.08 р. № 0000011502/0/324- залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні. Ухвала у повному обсязі складена 21 липня 2008 року.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий                                                                                                 С. А. Малашкевич

Судді                                                                                                    І. В. Геращенко

                                                                                                             Т. Г. Арабей                                                                                             

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                           С. А. Малашкевич

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

(Вступна та резолютивна частини)

«16»  липня 2008року                                                         справа № 22-а-6368/08

м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Малашкевича С. А.

суддів              Геращенко І. В., Арабей Т. Г.

при секретарі судового засідання Літвіновій Л. О.

за участю представників сторін:

від позивача – Кузьменко Є. В. – предст. за довір.

від відповідача – Макаров В. М., Савченко Т. В. – за довір.

розглянувши апеляційну скаргу

ДПІ у м. Краматорськуна постанову Донецького окружного адміністративного судувід 17 квітня 2008 року  по адміністративній справі№ 2-а-4061/08за позовомСпільного підприємства «Гевіс»

    До

про

ДПІ у м. Краматорську

Визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И ЛА:

Апеляційну скаргу ДПІ у м. Краматорську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.04.08 р. у справі № 2-а-4061/08 – залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17.04.08 р. у справі № 2-а-4061/08 за позовом  Спільного підприємства «Гевіс», м. Краматорськ до ДПІ у м. Краматорську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 08.01.08 р. № 0000011502/0/324- залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні. Ухвала у повному обсязі буде складена 21 липня 2008 року.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

            Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий                                                                                       С. А. Малашкевич

Судді                                                                                                    І. В. Геращенко

                                                                                                             Т. Г. Арабей