Ухвала суду № 3708699, 14.01.2009, Донецький апеляційний адміністративний суд

                                                                                                                                 Суддя – доповідач – С. А. Малашкевич

                                                                                                                                 Суддя І інстанції – Л.С.Качуріна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД   

У Х В А Л А  

Іменем України

«14» січня 2009 року                                                                      справа № 2-а-410/08/1270

м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді  Малашкевича С. А.

суддів                        Геращенко І. В., Арабей Т. Г.

при секретарі судового засідання – Літвіновій Л.М.

за участю представників сторін:

від позивача –  Єрмоленко Є.В.- за довіреністю

від відповідача–Крутько О.А., Гуменюк М.С., Гурський І.М., Купцова О.М.–за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу

Ленінська МДПІ у м. Луганськуна   постанову   Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2008 року по адміністративній справі№ 2-а-410/08

за позовом

ТОВ «Гірничозбагачувальна фабрика «Лутугінська»

до

про                                           

Ленінської МДПІ у м. Луганську

визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

            ТОВ «Гірничозбагачувальна фабрика «Лутугінська» звернулося до суду з позовом до Ленінської МДПІ у м. Луганську про визнання нечинним та протиправним податкового повідомлення-рішення про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, а також його скасування.

Постановою від 19 серпня 2008 року Луганського окружного адміністративного суду задоволені позовні вимоги, з чим не погодився відповідач, який подав апеляційну скаргу.

Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга вмотивована порушенням судом норм матеріального права, зокрема ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (надалі Закон «Про ПДВ»)

В засіданні апеляційного суду представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав, просив її задовольнити, проти чого заперечував представник позивача.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні не обґрунтованими, а постанову суду такою, що не підлягає скасуванню з наступних підстав.

Під час розгляду спору судом встановлене наступне.

Позивач зареєстрований суб’єктом підприємницької діяльності та платником ПДВ. Ним до Ленінської МДПІ у м. Луганську була подана податкова декларація з ПДВ за липень 2007 року з додатком 3 до неї, - «Розрахунок суми бюджетного відшкодування». Відповідно до поданої декларації та розрахунку, позивачу підлягала бюджетному відшкодуванню, шляхом перерахування на його банківський рахунок  ПДВ в розмірі 1085932 грн.

Відповідачем була проведена перевірка позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з ПДВ у декларації за вказаний період.

За наслідками перевірки був складений акт перевірки від 21.09.07 року № 1282/23-20/33619255 (надалі-«акт перевірки»). В акті перевірки відображено порушення позивачем вимог п.п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закона України «Про ПДВ», зокрема встановлено завищення сум бюджетного відшкодування в розмірі 437061 грн. внаслідок того, що підприємством включено до р. 3 розрахунків сум бюджетного відшкодування, суми ПДВ, які сплачувалися постачальникам за товари (роботи, послуги), поставка яких відбувалася і податковий кредит по яким виник до 01.06.07 року.

На підставі висновків акта перевірки Ленінською МДПІ у м. Луганську прийняте  податкове повідомлення-рішення від 08.10.07 року № 0000292360/0 про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з ПДВ за липень 2007 року в сумі 437061 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність прийнятого відповідачем оспорюваного рішення.

Суми ПДВ, віднесені позивачем до складу податкового кредиту з ПДВ по декларації за липень 2007 року були сплачені позивачем постачальникам товарів (робіт, послуг) в червні 2007 року на підставі отриманих податкових накладних, що підтверджується платіжними документами, які додані до справи. Ці обставини не заперечуються й відповідачем.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений у п. 7.7  ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” за приписами п.п. 7.7.1 якого сума податку, що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

            При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

            При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

            Згідно п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 наведеного закону якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

       Спір щодо визначення суми бюджетного відшкодування у сторін виник внаслідок різного тлумачення сторонами відомостей у рядку 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування (додаток 3 до податкової декларації з податку на додану вартість), затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 166 від 30.05.1997р. “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання”, зареєстрованого в Міністерстві юстиції 9.07.1997 р. за № 250/2054, приписам абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість».            

Наведеним рядком передбачена сума податкового кредиту попереднього податкового періоду фактично сплачена отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг), тоді як  п.п. 7.7.2 «а» п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від’ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). Отже, якщо законом визначена сума сплаченого податку без прив’язки до податкового кредиту попереднього податкового періоду, то Порядком передбачена сплата суми податкового кредиту саме попереднього звітного періоду.

      Виходячи з принципу законності, викладеному у статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів застосовує приписи абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статі 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та погоджує таке застосування судом першої інстанції.

       Колегія судів зазначає, що відповідач безпідставно розповсюдив правила формування податкового кредиту на правила визначення сплаченої суми. Саме помилковість застосування норм призвела до хибного висновку податкового органу.

       Апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції стосовно того, що норми абзацу «а» підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» обмежують суму бюджетного відшкодування сумою податку фактично сплаченою платником податку у вартості товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів. Сума бюджетного відшкодування (гранична сума) є частиною від’ємного значення, яке склалося у попередньому періоді.

       Зазначений порядок відшкодування узгоджується з приписами пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв’язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

            Таким чином, колегія суддів вважає постанову суду першої інстанції такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв’язку з чим, керуючисьст. ст. 160, 167, 195,  196, 198, 200,п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів-

У Х В А Л И Л А :

            Апеляційну скаргу Ленінської МДПІ у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного судувід 19 серпня 2008 р.у справі № 2-а-410/08 –  залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного судувід 19 серпня 2008 р.у справі № 2-а-410/08 – залишити без змін.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні, у повному обсязі складена 19 січня 2009 року.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

            Головуючий                                                                        С. А. Малашкевича

Судді                                                                                      І. В. Геращенко

                                                                                                Т. Г. Арабей

Згідно з оригіналом

Суддя                                                                                С. А. Малашкевич

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД   

У Х В А Л А  

Іменем України

(Вступна та резолютивна частини)

«14» січня 2009 року                                                                      справа № 2-а-410/08/1270

м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді  Малашкевича С. А.

суддів                        Геращенко І. В., Арабей Т. Г.

при секретарі судового засідання – Літвіновій Л.М.

за участю представників сторін:

від позивача –  Єрмоленко Є.В.- за довіреністю

від відповідача–Крутько О.А., Гуменюк М.С., Гурський І.М., Купцова О.М.–за довіреністю

розглянувши апеляційну скаргу

Ленінська МДПІ у м. Луганськуна   постанову   Луганського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2008 року по адміністративній справі№ 2-а-410/08

за позовом

ТОВ «Гірничозбагачувальна фабрика «Лутугінська»

до

про                                           

Ленінської МДПІ у м. Луганську

визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

            Керуючись ст. ст. 160, 167, 195,  196, 198, 200,п. 1 ч. 1 ст. 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів-

У Х В А Л И Л А :

            Апеляційну скаргу Ленінської МДПІ у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного судувід 19 серпня 2008 р.у справі № 2-а-410/08 –  залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного судувід 19 серпня 2008 р.у справі № 2-а-410/08 – залишити без змін.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні, у повному обсязі буде складена 19 січня 2009 року.

            Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України   протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

            Головуючий                                                                        С. А. Малашкевича

Судді                                                                                      І. В. Геращенко

                                                                                                Т. Г. Арабей