Ухвала суду № 3708697, 10.04.2008, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції: Смагар С.В. Справа № 2-а-36052/08/0570

Суддя-доповідач: Малашкевич С.А.

донецький апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2008 рік місто Донецьк

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Малашкеиіча С.А.,

суддів апеляційного суду: Геращенка І.В., Арабей Т.Г.

при секретарі судового засідання: Кондрашовій Н.М.

З участю сторін:представників позивача Філімонова А.Ю., Кошуби В.О, представника відповідача Басик Н.О.;

розглянувши апеляційну скаргуДержавної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 рокуу справ за позовомВідкритого акціонерного товариства «Донецький завод хімічних реактивів»

до

Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька

проЗобовязання вчинити певні дії;

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Відкрите акціонерне товариство «Донецький завод хімічних реактивів», звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про зобов'язання вчинити певні дії, а саме прийняти рішення про списання безнадійного податкового боргу у розмірі 2497192 грн. 30 коп., що утворився після порушення провадження у справі про банкрутство за період з 1 листопада 2002 року по 30 вересня 2005 року та по якому минув строк позовної давності щодо його стягнення, а також внести зміни до облікової картки шляхом виключення сум безнадійного податкового боргу у розмірі 2497192 грн. 30 коп.

В обґрунтування позову позивач посилався на наявність підстав для списання податкового боргу з земельного податку у розмірі 2497192 грн. 30 коп. у зв'язку із збігом строку давнини, передбаченого для його стягнення з урахуванням вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181. Так, позивач вказував, що згідно пункту 18.2.1. Закону України № 2181 під «безнадійним» розуміється податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності встановлений цим Законом, тобто податковий борг, який виник за період з 01.11.2002 року по 01.11.2005 року є безнадійним та підлягає списанню.

Відповідно до пункту 18.2 статті 18 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі - Закон №2181) та підпункту 1.5 пункту 1 Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України від 14.03.2001р. N103 (надалі - Порядок списання), списання безнадійного податкового боргу віднесено до виключної компетенції податкових органів.

Також, позивач вказував, що норми Закону України №2181, враховуючи положення пункту 7.8. Закону України №2181, не застосовуються лише до сум, які зазначені у заяві, яка подається кредитором до господарського суду після порушення провадження у справі про банкрутство.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2008 року позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Донецький завод хімічних реактивів» задоволено в повному обсязі та Державну податкову інспекцію у Куйбишевському районі м. Донецька зобовязано прийняти рішення, про списання безнадійного податкового боргу Відкритого акціонерного товариства «Донецький завод хімічних реактивів» з земельного податку юридичних осіб у розмірі 2497192 грн. 30 коп., що утворився після порушення провадження у справі про банкрутство за період з 1 листопада 2002 року по 30 вересня 2005 року та по якому минув строк позовної давності щодо його стягнення, а також внести зміни до облікової картки Відкритого акціонерного товариства «Донецький завод хімічних реактивів» з земельного податку юридичних осіб шляхом виключення суми безнадійного податкового боргу у розмірі 2497192 грн. 30 коп.

Відповідач з даною постановою суду не погодився та подав апеляційну скаргу в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог ВАТ «Донецький завод хімічних реактивів».

В обґрунтування чого зазначав, що дії податкового органу відповідають вимогам діючого законодавства, оскільки норми Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не поширюються на питання погашення податкових зобов'язань або стягнення, податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Крім того, апелянт вказував, що оскільки при списанні податкового боргу фактично зменшується відємне значення розрахунків платника податків з бюджетом, то списання безнадійного податкового боргу є однією з процедур погашення податкового боргу.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.

Відкрите акціонерне товариство «Донецький завод хімічних реактивів» зареєстроване як юридична особа, включене до ЄДРПОУ за номером: 05761258, знаходиться на обліку в Державній податковій Інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька.

31 жовтня 2008 року стосовно позивача господарським судом Донецької області порушена справа про банкрутство № 3/229Б та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. З листопада 2004 року господарським судом затверджений реєстр вимог кредиторів, в тому числі Державна податкова інспекція у Куйбишевському районі м. Донецька на суму 3104130 грн. 79 коп. Спірний податковий борг у розмірі 2497192 грн. 30 коп. не входить до складу суми, яка увійшла до реєстру вимог кредиторів.

Спірна сума податкового боргу з земельного податку позивача виникла за період з 1 листопада 2002 року по 1 листопада 2005 року, тобто після порушення справи про банкрутство, в тому числі за 2002 рік в сумі 234757 грн., за 2003 рік в сумі 877571 грн., за 2004 рік в сумі 873666 грн. 15 коп., за 2005 рік в сумі 511.198 грн. 16 коп.

Наявність податкового боргу в сумі 2497192 грн. 30 коп. за період з 1 листопада 2002 року по 1 листопада 2005 року не є спірним між сторонами та підтверджується розрахунком відповідача у справі та обліковою карткою позивача.

Спір між сторонами в даному випадку виникає з приводу наявності підстав для списання безнадійного податкового боргу позивача за нормами Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при наявності справи про банкрутство позивача, який знаходиться на час розгляду справи в стадії санації.

Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що спірний податковий борг позивача є безнадійним в розумінні підпункту «в» п.п. 18.2.1 п. 18.2 ст. 18 Закону України № 2181, з огляду на наступне.

В преамбулі Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зазначено, що цей Закон не регулює питання погашення податкових зобов'язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до підпункту «в» підпункту 1.8.2.1 пункту 18.2 вищенаведеної статті під терміном «безнадійний» слід розуміти, зокрема, податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк позовної давності, встановлений цим Законом.

Строки давності визначені статтею 1.5 Закону № 2181, а саме 1095 днів з дня узгодження податкових зобов'язань. Відповідно до підпункту 15.2.1 пункту 15.2 зазначеної статті, у разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання. Якщо платіж стягується за рішенням суду, строки стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або до визнання, боргу безнадійним.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що поняття «погашення податкових зобов'язання», «стягнення податкового боргу» та «списання безнадійного податкового боргу» не є тотожними. Закон № 2181 визначає порядок погашення та стягнення податкових зобов'язань, боргу різними шляхами, зокрема, шляхом самостійного погашення платником податків боргу, прийняття податковим органом рішень про продаж активів платника податків, стягнення податкового боргу через судове рішення. Однак, Закон № 2181 ніяким чином не пов'язує порядок списання податкового боргу з порядком стягнення податкового боргу.

Відповідно до пункту 7.8 статті. 7 Закону № 281 з моменту прийняття ухвали судом про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків порядок сплати податковогозобов'язання або погашення податкового боргу такого платника податків, зазначених у заяві, яка подається до суду, визначається згідно з нормами Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", без застосування норм цього Закону.

Згідно зістаттею 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-ХІІ, термін «мораторій на задоволення вимог кредиторів» вживається у цьому Законі у тому значенні, що це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати, податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Забезпечення вимог кредиторів і мораторій на задоволення вимог кредиторів здійснюється відповідно до статті 12 вищезазначеного Закону. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі, про що зазначається в ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство (стаття 11, абзац перший частини четвертої статті ї 2 цього Закону),

Таким чином, з моменту введення мораторію боржник не може виконувати грошові зобов'язання та зобов'язання щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що виникли до введення мораторію, а заходи, спрямовані на забезпечення виконання цих зобов'язань, не діють.

Відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових, платежів). Слід зазначити, що в абзаці 2 частини 4 статті. 12 даного Закону йдеться виключно про задоволення вимог кредиторів, що виникли до введення мораторію. Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штраф і пеня, на вимоги кредиторів, що виникли до введення мораторію. Зобов'язання, що виникли після введення мораторію боржник повинен виконувати повністю без будь-яких обмежень.

Як вбачається, спірна сума податкового боргу виникла після порушення справи про банкрутство позивача. Враховуючи, що відповідач у справі не звертався до суду із позовом про стягнення спірного податкового боргу протягом встановлених строків давності, тобто протягом 1095 календарних днів, у податкового органу відсутня можливість щодо стягнення спірної суми станом на день розгляду справи, отже даний борг позивача є безнадійним в розумінні підпункту «в» підпункту 18.2.1 пункту 1.8.2 статті 18 Закону № 2181. Можливість стягнення податкового боргу за межами строків давності по закінченню процедури санації та відновлення платоспроможності боржника діюче законодавство не передбачає.

Згідно з пунктом 3.3 наказу Державної податкової адміністрації України від 14 березня. 2001 року № 103 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 січня 2002 року за № 16/6304) під терміном «безнадійний» податковий борг - слід розуміти, зокрема, податковий борг юридичних та фізичних осіб, стосовно якого минув строк давності - 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання (рішення керівника контролюючого органу (або його заступника) на підставі даних обліку).

Відповідно до пункту 11.6 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами, державної податкової служби України, яка затверджена наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2007 року № 276 та зареєстрована в Мінюсті України 02.08.05 р. за № 843/11123 списання податкового боргу, визнаного в установленому порядку безнадійним, у картках особових рахунків платника здійснюється відповідно до Порядку списання безнадійного податкового боргу платників податків, затвердженого наказом ДПА України 14 березня 2001 року № 103, на підставі рішення керівника (заступника керівника) органу державної податкової служби датою прийняття такого рішення.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного судувід 26.12.2008 р. у справі № 2-а-36052/08 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного судувід 26.12.2008 р. у справі № 2-а-36052/08 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні. Ухвала у повному обсязі складена 15 квітня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий С. А. Малашкевич

Судді І. В. Геращенко

Т. Г. Арабей

Згідно з оригіналом

Суддя С. А. Малашкевич