Ухвала суду № 3708669, 15.04.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АдміністративниЙ СУД УКРАЇНИ

____________

01029, м. Київ, вул. Московська, 8

УХВАЛА

Іменем України

“15” квітня 2009р. №К-10370/06

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Сергейчука О.А.

Суддів Ланченко Л.В.

Пилипчук Н.Г.

Нечитайла О.М.

Степашка О.І.

секретар судового засідання Сватко А.О.

за участю представників:

позивача: Пущенська О.А.;

відповідача: не зявились;

розглянувши касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

на рішення Господарського суду Одеської області від 15.03.2005р.

та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2005р.

у справі №3/269-04-11137

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Олімпекс Купе Інтернешнл”

до Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси

про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень та зобовязання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Олімпекс Купе Інтернешнл”(далі по тексту позивач, ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл”) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі по тексту відповідач, СДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 22.11.2004р. №0007652602/0, №0007662602/0, №0007672602/0 та зобовязання СДПІ збільшити негативне значення обєкта оподаткування (збитків) за 2003 рік в сумі 2739800,00 грн., яке було зменшено на підставі акту перевірки від 16.11.2004р. №48/26-20005502.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 15.03.2005р. у справі №3/269-04-11137 (суддя Гладишева Т.Я.) позовні вимоги ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл” задоволено частково; визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 22.11.2004р. №0007652602/0, №0007662602/0 та №0007672602/0; припинено провадження у справі на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України в частині позовних вимог щодо зобовязання СДПІ збільшити негативне значення обєкта оподаткування (збитків) за 2003 рік в сумі 2739800,00 грн., яке було зменшено на підставі акту перевірки від 16.11.2004р. №48/26-20005502.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2005р. у справі №3/269-04-11137 (головуючий суддя Бандура Л.І., судді Поліщук Л.В., Туренко В.Б.) змінено рішення Господарського суду Одеської області від 15.03.2005р.; викладено п. 1 резолютивної частини в наступній редакції: “Позов задовольнити”; викладено п. 3 резолютивної частини в наступній редакції: “Зобовязати Спеціалізовану державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси збільшити негативне значення обєкта оподаткування (збитків) за 2003 рік в сумі 2739800,00 грн., яке було зменшено на підставі акту перевірки від 16.11.2004р. №48/26-20005502”; в іншій частині рішення Господарського суду Одеської області від 15.03.2005р. залишено без змін.

СДПІ, не погоджуючись з рішенням Господарського суду Одеської області від 15.03.2005р. та постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2005р. у справі №3/269-04-11137, звернулась з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, розглянувши надані письмові докази в їх сукупності, Вищий адміністративний суд України вважає, що касаційна скарга СДПІ не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що 22.11.2004р. СДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: 1) №0007652602/0, яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 360448,50 грн., в т.ч. 240299,00 грн. основного платежу та 120149,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій; 2) №0007662602/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2003р. на суму у розмірі 26345,00 грн.; 3) №0007672602/0, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток у розмірі 95676,00 грн., в т.ч. 68 340,00 грн. основного платежу та 27336,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Зазначені податкові повідомлення-рішення від 22.11.2004р. №0007652602/0, №0007662602/0 та №0007672602/0 прийнято СДПІ на підставі акту “Про результати повторної документальної перевірки дотримання вимог податкового законодавства товариством з обмеженою відповідальністю “Олімпекс Купе Інтернешнл” код ЄДРПОУ 20005502 за період діяльності з 01.01.2003 року по 31.12.2003 року” від 16.11.2004р. №48/26-20005502 (далі по тексту Акт перевірки).

Відповідно до висновків Акту перевірки позивачем в порушення: 1) п.п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 та 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” занижено суму податку на додану вартість за січень 2003р. на суму у розмірі 240299,00 грн.; 2) п.п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1 п. 7.3, п.п. 7.4.1 та 7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” завищено відємне значення чистої суми податкових зобовязань з податку на додану вартість за січень 2003р. на суму у розмірі 26345,00 грн.; 3) п. 5.1, п. 5.9 ст. 5; п. 6.1 ст. 6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” занижено суму податку на прибуток за 2003р. на 68340,00 грн.

Так, СДПІ виходила з того, що позивачем передано до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю “Купе” основні фонди по залишковій вартості з урахуванням амортизації за період експлуатації на суму у розмірі 1 107 704,14 грн. По даним обліку передані основні засоби вводились в експлуатацію в період з 01.04.1995р. по 31.10.2002р. При передачі основних фондів на 1 107 104,14 грн. позивачем застосована пільга з податку на додану вартість, відповідно до п.п. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість”, ув звязку з чим відповідач дійшов висновку про те, що до спірних правовідносин застосовується п.п. 7.4.2 п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а позивач в порушення цього підпункту не визначив суму податку на додану вартість на неамортизовану частину переданих до статутного фонду Товариства з обмеженою відповідальністю “Купе” основних фондів і відповідно не зменшив податковий кредит на суму податку на додану вартість, яка припадає не неамортизовану частину переданих основних засобів.

Згідно з п.п. 3.2.8 п. 3.2. ст. 3 Закону України “Про податок на додану вартість” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) не є обєктом оподаткування операції з передачі основних фондів як внеску до статутного фонду юридичної особи для формування її цілісного майнового комплексу в обмін на емітовані нею корпоративні права в т.ч. при ввезенні основних фондів на митну територію України (крім підакцизних товарів) або їх вивезенні за межі митної території України; поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку.

Підпунктом 7.4.2 п. 7.4. ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що у разі, коли платник податку здійснює операції з продажу товарів (робіт, послуг), що звільнені від оподаткування, згідно зі ст. 3 та ст. 5 цього Закону, суми податку сплачені (нараховані) у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, відносяться відповідно до складу валових витрат виробництва (обігу) та на збільшення вартості основних фондів і нематеріальних активів і до податкового кредиту не включаються.

Відповідно до п.1.11 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” термін “корпоративні права” розуміється у значенні, визначеному Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

Згідно з п. 1.8. ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” корпоративні права право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання відповідної частини прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі її ліквідації відповідно до чинного законодавства, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, підприємства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах.

Відповідно до п.п. 1.28.2 п. 1.28. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою є прямою фінансовою інвестицією, яка не включається до складу валового доходу, відповідно з п.п. 4.2.5 п. 4.2 ст. 4 цього Закону.

З урахуванням викладеного, Вищий адміністративний суд України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що Закон України “Про податок на додану вартість” не передбачає проведення коректування податкового кредиту при передачі основних фондів до статутного фонду іншого підприємства в обмін на корпоративні права, а також, що СДПІ, оцінюючи операцію по внесенню інвестиції в прямому розумінні як операцію з продажу товарів (робіт, послуг) підміняє таку законодавчу вимогу як “не включення до податкового кредиту” на “коректування” податкового кредиту.

Крім того, суди попередніх інстанцій обґрунтовано не прийняли до уваги посилання СДПІ на п.п. 8.4.1 п. 8.4 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, оскільки в цій правовій нормі вказано про її застосування лише для цілей визначення балансової вартості груп основних фондів, але аналогічні вимоги для визначення суми податкового кредиту з податку на додану вартість в Законі України “Про податок на додану вартість” відсутні.

В частині висновків Акту перевірки щодо порушення позивачем п. 5.1 ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.3.1, п. 7.4.1 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, у звязку з віднесенням до складу валових витрат у січні 2003р. витрат на ремонту автомобілів у розмірі 2400,00 грн., які, на думку відповідача, не повязані з веденням господарської діяльності; включенням до податкового кредиту витрат з придбанням матеріальних цінностей на 485,60 грн. для ремонту автомобілів; не включенням до податкового кредиту в січні 2003р. суми податку на додану вартість у розмірі 44 588,74 грн. по переданим ТОВ “Купе” оборотним засобам; не включенням до податкових зобовязань суми податку на додану вартість у розмірі 148,60 грн. по переданим ТОВ “Купе” нематеріальним активам, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на наступне.

Судами попередніх інстанцій в цій частині правомірно встановлено, що майно, яке передано до статутного фонду ТОВ “Купе” не могло перейти у власність останнього з 24.01.2003р., оскільки на той час ТОВ “Купе” ще не існувало (дата реєстрації 03.02.2003р.); ведення податкового обліку ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл”, як учасника спільної діяльності, здійснюється окремо від податкового обліку ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл”, а тому посилання відповідача на необхідність відображення позивачем всієї суми податкових зобовязань обґрунтовано не прийнято судами попередніх інстанцій до уваги, оскільки не враховано вимоги п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, т. я. ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл” виступає в якості різних платників податків - за господарським договором №0703/03 на транспортно-експедиційне обслуговування імпортних зернових вантажів та договором №0703/02 на перевалку імпортних вантажів, який укладений в межах договору про спільну діяльність.

В частині визначення СДПІ податкових зобовязань з податку на прибуток Актом перевірки встановлено, що при визначенні балансових збитків за наслідками податкових періодів, що передують першому кварталу 2003 року, які обліковуються окремо та враховуються у зменшенні обєкта оподаткування протягом 12 календарних кварталів з моменту виникнення такого відємного значення (рядок 09 Декларації про прибуток підприємства) позивачем завищено балансові збитки, які не компенсовані прибутками до 01.01.2003р., відображені по рядку 09 Декларації про прибуток підприємства, які враховуються у зменшенні обєкта оподаткування протягом 12 календарних кварталів з моменту виникнення такого відємного значення за 2003 рік на 2 739 800грн. Крім того, Актом перевірки встановлено, що позивач у січні 2003р. відніс до складу валових витрат витрати по ремонту автомобілів у розмірі 2400,00 грн., які не повязані з веденням господарської діяльності, оскільки ці автомобілі передані до статутного фонду ТОВ “Купе” за актом прийому-передачі від 24.01.2003р.

Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 24.12.2002р. №349-IV п.п. 6.1 ст. 6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” викладено в новій редакції, відповідно до якої якщо обєкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має відємне значення обєкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого відємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок обєкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням відємного значення обєкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого відємного значення.

Пунктом 11 розділу II “Перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 24.12.2002р. №349-IV встановлено, що якщо платник податку задекларував відємне значення обєкта оподаткування (балансові збитки) за наслідками податкового періоду, що передує податковому періоду, з якого починають застосовуватися норми цього Закону, таке відємне значення обєкта оподаткування для цілей оподаткування обліковується окремо, не включаються до складу валових витрат та враховується таким платником податку у зменшенні обєкта оподаткування наступних податкових періодів протягом 12 календарних кварталів з моменту виникнення такого відємного значення.

Суди попередніх інстанцій з урахуванням вимог Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 24.12.2002р. №349-IV та на підставі аналізу Декларацій про прибуток за І квартал 2003р., І півріччя 2003р., за 9 місяців 2003р., за 2003 рік (рядки 09 “Балансові збитки, не компенсовані прибутками до 01.01.2003р.”, 08 “Обєкт оподаткування”) дійшли обґрунтованого висновку про те, що здійснене відповідачем зменшення балансових збитків не компенсованих прибутками до 01.01.2003р. у розмірі 2 739800 грн. є неправомірним, оскільки п. 11 Перехідних положень Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” поширюється на збитки, що виникли протягом 1998-1999 років, а норми ст. 6 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” в редакції від 24.12.2002р. починають діяти з 01.01.2003р., тому кварталом, у якому в останнє враховуються збитки, отримані за результатами 1998-1999р.р. і неперекриті прибутками в наступних періодах, є І квартал 2003 року і збитки враховуються платником податків у Декларації про прибуток в хронологічній послідовності в залежності від часу їх виникнення. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що в Акті перевірки не вказана розшифровка хронологічної послідовності зменшення балансових збитків не компенсованих прибутками до 01.01.2003р., задекларованих позивачем. При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що зазначені дії позивача не суперечили податковому розясненню викладеному Державною податковою адміністрацією України в листі “Щодо порядку відображення в податковому обліку відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток” від 29.07.2003р. №11720/7/15-1417.

Посилання СДПІ на висновок судово-економічної експертизи по кримінальній справі відносно посадових осіб ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл” від 28.03.2005р. №1658/1659/1660, не прийнято судом апеляційної інстанції з огляду на те, що відповідно до ст. 42 Господарського процесуального кодексу України (який застосовувався до спірних правовідносин до 01.09.2005р.) зазначений висновок не є обовязковим та оцінюється за правилами встановленими ст. 43 Господарського процесуального кодексу України.

В частині позовних вимог ТОВ “Олімпекс Купе Інтернешнл” щодо зобовязання СДПІ збільшити негативне значення обєкта оподаткування (збитків) за 2003р. не компенсованих прибутками до 01.01.2003р. у розмірі 2 739800,00 грн., яке було зменшено відповідачем на підставі Акту перевірки Вищий адміністративний суд України погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про те, що в рішення суду першої інстанції не міститься обовязку СДПІ поновити фактичний стан податкового обліку позивача, а посилання суду першої інстанції в тексті рішення на факт неправомірності зменшення суми балансових збитків не є врегульованістю предмету спору та не може бути підставою для зобовязання податкової служби врахувати в податковому обліку позивача балансові збитки, що виникли до 01.01.2003р.

Згідно ч. 1 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Враховуючи вищевикладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що судом апеляційної інстанції належним чином зясовано обставини справи та дано їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування постанови Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2005р. у справі №3/269-04-11137 не встановлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210 - 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси на рішення Господарського суду Одеської області від 15.03.2005р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2005р. у справі №3/269-04-11137 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.06.2005р. у справі №3/269-04-11137 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)О.А. СергейчукСудді(підпис)Л.В. Ланченко (підпис)О.М. Нечитайло(підпис)Н.Г. Пилипчук(підпис)О.І. СтепашкоЗ оригіналом згідно

Відповідальний секретар