Ухвала суду № 37084386, 29.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 р.Справа № 820/7520/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.,

представника позивача- Мартинець А.В.,

представників відповідача- Гуда К.П., Бондар Д.О., Яришкіна Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2013р. по справі № 820/7520/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.10.2013 р. задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Украгрозапчастина" (далі- ТОВ"Украгрозапчастина") до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області (далі- ДПІ у Московському районі м. Харкова) про скасування податкових повідомлень-рішень.

Скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у Московському районі м. Харкова від 17.07.2013 року №0002242220, від 17.07.2013 року №0002252220.

Не погодившись з даною постановою суду, ДПІ у Московському районі м. Харкова подано апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, ненадання належної правової оцінки обставинам справи, просила скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що ході перевірки ТОВ "Украгрозапчастина" документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин з ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ «Доміно-20010», ТОВ «Укртрейдспецпокриття», не підтверджено належними документами зв'язок понесених на користь останнього витрат пов'язаних з господарською діяльністю позивача.

Апелянт зазначав, що нікчемність правочинів підтверджується актами перевірки контрагентів позивача ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ «Доміно-20010», ТОВ «Укртрейдспецпокриття» наданими іншими податковими органами, якими встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність власних основних фондів, технічного персоналу, транспортних засобів, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди.

Крім того, позивачем а ні під час проведення перевірки, а ні у терміни визначені п. 44.7 ст. 44 Податкового кодексу України, не були надані відповідні первинні документи на підтвердження реальності здійснення господарських операцій.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, представників відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що по взаємовідносинам з ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ «Доміно-20010», ТОВ «Укртрейдспецпокриття» позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат та до складу податкового кредиту відповідні суми витрат та сум податку на додану вартість, господарські операції були направлені на настання правових наслідків, що підтверджується доданими до матеріалів справи первинними документами.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що співробітниками відповідача проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Украгрозапчастина" з питання дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "НВО "Харківський завод свічок запалювання та електрообладнання" за березень 2009 року, із ТОВ "Техноопторг - 2010" за серпень та вересень 2010 року, із ТОВ "Доміно-2010" за лютий, квітень, травень та червень 2011 року, ТОВ "Імпульс плюс 2010" за травень, червень та липень 2011 року, ТОВ "Укртрейдспецпокриття" за жовтень 2011 року та ПП "Енергосталь" за травень 2012 року, за результатами якої складений акт від 02.07.2013 року №2262/22.2-05/25188223 (т.1 а.с.10).

На підставі вище зазначеного акту, ДПІ у Московському районі м. Харкова винесено податкові повідомлення-рішення:

- від 17.07.2013 року №0002242220, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток за основним платежем - 9143,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 4571,50 грн. (т.1 а.с.9);

- від 17.07.2013 року №0002252220, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість всього в розмірі 7937,00 грн. (т.1 а.с.8).

Фактичною підставою для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень слугував висновок акту документальної позапланової виїзної перевірки щодо завищення валових витрат, що призвело до заниження податку на прибуток за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість та податку на прибуток показників господарських операцій з ТОВ «Імпульс плюс 2010», ТОВ «Доміно-20010», ТОВ «Укртрейдспецпокриття», котрі реально не відбулись.

Перевіряючи правомірність прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, колегія суддів зазначає наступне.

Правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств до 01.04.2011 року визначалися статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", а з 01.04.2011 року положеннями Податкового кодексу України (далі- ПК України).

Підпунктом 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реативну), з урахувань обмежень, установленими пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно п.п. 5.3.1. п.5.3. ст.5 вказаного Закону не включаються до складу валових витрат потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Щодо нарахування платником податку податкового кредиту, то з 01.01.2011 року відносини з приводу формування податкового кредиту врегульовані ПК України.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із приписами п.п. 14.1.181 ст.14 ПК України визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Підпунктом 198.3 ст. 198 ПК України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду в тому числі у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу(п.п.198.6 ст. 198 ПК України).

З огляду на вище викладене, колегія суддів зазначає, що наслідки в податковому обліку платника створюють лише реально вчинені господарські операції, тобто такі, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника та підтверджені належним чином складеними первинними документами.

З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ "Украгрозапчастина" (покупець) та ТОВ "Імпульс Плюс 2010" (постачальник) укладено договір від 11.02.2011 року №0201, згідно умов якого постачальник зобов'язується поставити, а покупець сплатити та прийняти товар згідно виставленого рахунку або узгодженою сторонами заявкою (специфікацією) на постачання товару, що є невід'ємною частиною договору (т.1 а.с.78-79).

Поставка товару проходить згідно умов EXW франко-завод м.Мелітопіль, Україна, згідно термінів "Інкотермс-2000". У окремих випадках, за узгодженням сторін постачання може бути виконано постачальником, або транспортною компанією за рахунок покупця (п. 3 договору).

На підтвердження реальності виконання умов договору ТОВ "Украгрозапчастина" надано копії видаткових накладних, податкових накладних, рахунків, платіжних доручень, оборотно-сальдової відомісті по рахунку 631, подорожніх листів.

21.01.2011 року між ТОВ "Украгрозапчастина" (покупець) та ТОВ "Доміно-2010" (продавець) укладено договір №2101/1, згідно якого - постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві запасні частини (товар) партіями, у кількості, комплектності, асортименті та по ціні, які вказуються в специфікаціях до даного договору, а покупець зобов'язується сплатити за нього грошову суму та прийняти товар на умовах цього договору (т.1 а.с.115-116).

Поставка товару здійснюється на умовах (Інкотермс 2010) EXW м.Мелітопіль, місце поставки - склад постачальника, тобто шляхом отримання покупцем товару у місці поставки (п.2 договору).

На підтвердження реальності виконання умов договору ТОВ "Украгрозапчастина" надано копії видаткових накладних, податкових накладних, рахунків, платіжних доручень, оборотно-сальдову відомість по рахунку 631, подорожніх листів.

Також, позивачем було укладено усний договір з ТОВ "Укртрейдспецпокриття", згідно якого було придбано, зокрема, компресор, насос водяний, тощо. На підтвердження зазначених господарських взаємовідносин позивачем надано копії накладнихи, рахунків, податкових накладних, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 631,платіжних доручень, подорожніх листів.

На підтвердження перебування транспортних засобів на балансі ТОВ "Украгрозапчастина", які використовувалися для транспортування товарів придбаних по вище зазначених договорах, позивачем надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 105, свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів.

Вище зазначені первинні документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України « Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні», дефектів форми, змісту або походження не мають.

На підтвердження наявності умов зберігання придбаних ТМЦ позивачем надано договір оренди об'єкта нерухомості від 05.11.2010 року №2 (т.2 а.с.21-26).

Доцільність придбання придбання ТМЦ у вищезазначених контрагентів, пояснюється їх подальшим використанням позивачем у господарській діяльності, а саме поставку іншим суб'єктам, що підтверджується наданими копіями договорів з іншими контрагентами (т.1 а.с.136-189).

За результатами здійснених господарських операцій, позивачем включено до складу податкового кредиту суми з придбання товару (обладнання) у ТОВ "Укртрейдспецпокриття", ТОВ "Імпульс Плюс 2010" та ТОВ "Доміно-2010".

Враховуючи вище викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо реальності вчинених господарських операцій позивачем з ТОВ "Укртрейдспецпокриття", ТОВ "Імпульс Плюс 2010" та ТОВ "Доміно-2010" та правомірності віднесення до складу валових витрат та до складу податкового кредиту відповідних сум витрат та сум податку на додану вартість.

Посилання апелянта на акти перевірки контрагентів позивача ,як на підставу для висновку про порушення позивачем вимог діючого законодавства, не можуть бути взяті до уваги , оскільки покупець не може нести відповідальності за не знаходження посадових осіб контрагента за юридичною адресою, за несплату податків продавцем. Крім того, покупець не має обов'язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованість висновків акту перевірки, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що вище зазначені правочини відповідають положенням норм чинного законодавства України.

Інші доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає безпідставними з вище зазначених підстав та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2013 р. по справі № 820/7520/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А. Повний текст ухвали виготовлений 03.02.2014 р.