Ухвала суду № 37084390, 29.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 січня 2014 р.Справа № 816/5829/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Любчич Л.В.

Суддів: Сіренко О.І. , Спаскіна О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бутенко Ю.О.,

позивача- Тимченка Б.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2013р. по справі № 816/5829/13-а

за позовом ОСОБА_1

до Господарського суду Полтавської області треті особи Державна судова адміністрація України , Державна казначейська служба України

про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суддівської винагороди, допомоги по тимчасовій непрацездатності та моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 17.10.2013 р. відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Господарського суду Полтавської області треті особи Державна судова адміністрація України, Державна казначейська служба України про визнання протиправною бездіяльності, стягнення суддівської винагороди, допомоги по тимчасовій непрацездатності та моральної шкоди.

Позивач, не погодившись з даною постановою суду, подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи, просив скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нову, якою задовольнити позовні вимоги, а саме визнати протиправною бездіяльність голови господарського суду Полтавської області Ціленка В.А., стягнути з господарського суду Полтавської області на корить ОСОБА_1 суддівську винагороду та допомогу по тимчасовій втраті непрацездатності за період 01.10.2012 - 01.10.2013 та моральну шкоду в розмірі три мільйони гривень.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що рішенням №27/вп-12 від 16.10.2012 року Вищою кваліфікаційною комісією суддів України ОСОБА_1 було відсторонено від посади судді господарського суду Полтавської області, при цьому рішення стосовно позбавлення виплати суддівської винагороди не приймалось, наказ голови суду про відсторонення від виконання обов'язків ОСОБА_1 відсутній. З листопада 2012 року позивач перебував на стаціонарному лікуванні, а в травні 2013 року дізнався, що не отримує суддівську винагороду та допомогу по тимчасовій втраті працездатності.

Апелянт вважає, що відповідно до чинного законодавства України, відсторонений суддя від посади має право отримувати суддівську винагороду в розмірі, що відповідає рівню винагороди працюючого судді, щорічну та додаткову оплачувані відпустки та інше матеріальне забезпечення до набрання обвинувальним вироком законної сили.

Апелянт зазначає, що судом першої інстанції не надано правової оцінки тому, що в матеріалах справи наявні поштові повідомлення на цінні листи та описи до цінних листів, чеки, згідно яких позивачем направлялись листки непрацездатності до господарського суду Полтавської області, натомість відповідачем не надано пояснень стосовно втрати листів непрацездатності.

Крім того, судом першої інстанції порушено ч. 1 ст. 1167 Цивільного кодексу України та ст. 56 Конституції України.

Представники відповідача, третіх осіб в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлялися про дату, місце та час розгляду справи.

Відповідно до положень ч.4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) справа розглянута без участі представників відповідача та третіх осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, позивача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не доведеними та такими, що не підлягають задоволенню.

Колегія суддів з даним висновком суду погоджується виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Указом Президента України № 212/2007 від 17 березня 2007 року "Про призначення суддів" ОСОБА_1 призначений на посаду судді господарського суду Полтавської області строком на п'ять років.

Постановою Верховної Ради України № 4578-VІ від 22 березня 2012 року "Про обрання судді" ОСОБА_1 обрано на посаду судді господарського суду Полтавської області безстроково.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 27/вп-12 від 16 жовтня 2012 року на підставі вмотивованої постанови Генерального прокурора України ОСОБА_1 відсторонено від посади судді господарського суду Полтавської області у зв'язку з притягненням його до кримінальної відповідальності.

Наказом господарського суду Полтавської області від 16 жовтня 2012 року № 26-ос/с ОСОБА_1 припинено здійснення автоматичного розподілу справ на період відсторонення його від посади судді господарського суду Полтавської області.

В травні 2013 року позивач дізнався, що не отримує щомісячну суддівську винагороду та допомогу по тимчасовій втраті працездатності внаслідок захворювання.

Після відповідного звернення з приводу вище зазначеного, відповідачем надано відповідь, про відсутність підстав для виплати суддівської винагороди, оскільки ОСОБА_1 не з'являється до суду, не виконує ніякої роботи в суді, доказів непрацездатності не надає.

Колегія суддів, перевіряючи правомірність заявлених позовних вимог, зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів"(далі- Закон № 2453-VI), суддівська винагорода регулюється цим Законом, Законом України "Про Конституційний Суд України" та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

На даний час, вказані Закони не містять відповідних положень, які б врегульовували порядок виплати суддівської винагороди відстороненому від посади судді.

Згідно з ч. 2 ст. 129 Закону № 2453-VI, суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, яка передбачає доступ до державної таємниці.

За приписами статті 94 Кодексу законів про працю України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Таким чином, обов'язковою умовою нарахування та виплати суддівської винагороди є перебування судді на робочому місці та фактичне виконання ним роботи, у тому числі, не пов'язаної зі здійсненням правосуддя.

Вказаний висновок узгоджується з роз'ясненням, наданим листом Державної судової адміністрації України від 17.04.2013 № 8-2271/13, за змістом якого обов'язковою умовою нарахування та виплати суддівської винагороди є належно заповнений табель обліку використання робочого часу, форма якого затверджена наказом Державного комітету статистики України від 05.12.2008 р. № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці", що зумовлює необхідність перебування судді на робочому місці.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України від 18.01.2001 р. № 2240-III "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов'язаної з нещасним випадком на виробництві.

Згідно ч. 1 ст. 51 зазначеного Закону підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності, а в разі роботи за сумісництвом - копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи.

З матеріалів справи вбачається, що з 06 листопада 2012 року ОСОБА_1 на робочому місці не з'являвся, що підтверджується табелем обліку використаного часу (а.с. 50-61).

Листів непрацездатності або інших причин поважності неявки на роботу не надавав.

Виходячи з вище зазначеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди за період з 16.10.2012 р. по 01.10.2013 р.

Стосовно стягнення моральної шкоди в розмірі трьох мільйонів гривень, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, щодо відсутності підстав для задоволення зазначеної позовної вимоги, оскільки не встановлено порушення прав позивача з боку господарського суду Полтавської області.

Щодо виплати допомоги по тимчасовій втраті працездатності, колегія суддів зазначає наступне.

Як встановлено під час судового розгляду, позивачем був зданий листок непрацездатності АБН 317876 за період з 01.10.2012 р. по 05.11.2012 р. Позивачу частково була проведена оплата, за період з 01.10.2012 р. по 15.10.2012 р., по листу непрацездатності АБН 317876. Причини не оплати по вище зазначеному листу непрацездатності за період з 16.10.2012 р. по 05.11.2012 р. відповідачем не зазначені.

Зважаючи на безпідставність не проведення оплати по листу непрацездатності АБН 317876 за період з 16.10.2012 р. по 05.11.2012 р., колегія суддів вважає, що відповідачем були порушені права позивача, щодо проведення оплати за час знаходження останнього на лікарняному.

Проте, на час розгляду справи в суді апеляційної інстанції відповідачем надана інформація щодо повного відшкодування суми по вище зазначеному листу непрацездатності.

Зважаючи на проведення оплати по листу непрацездатності АБН 317876, колегія суддів вважає, що підстави для задоволення позовних вимог в цій частині відсутні.

Щодо доводів апеляційної скарги стосовно того, що позивачем направлялись листки непрацездатності до господарського суду Полтавської області, колегія суддів вважає їх необґрунтованими та зазначає.

В матеріалах справи міститься копія фіксального чеку Дільниці кур'єрської доставки «Укрпошти» №6835 від 25.06.2013 року. Натомість, даний чек не може слугувати підтвердженням відправлення листків непрацездатності на адресу відповідача, оскільки не можливо встановити зміст поштового відправлення. Інших доказів щодо направлення листків непрацездатності до господарського суду Полтавської області позивачем не надано.

Інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає такими що не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищезазначене, постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 17 жовтня 2013 р. по справі № 816/5829/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Любчич Л.В.Судді(підпис) (підпис) Сіренко О.І. Спаскін О.А.Повний текст ухвали виготовлений 03.02.2014 р.