Ухвала суду № 37078106, 28.01.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 січня 2014 р.Справа № 816/6210/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Русанової В.Б.

Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2013р. по справі № 816/6210/13-а

за позовом Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю "Алтазар"

до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області , Управління Державної казначейської служби України у м. Полтаві Полтавської області

про стягнення бюджетної заборгованості, пені та визнання бездіяльності протиправною,

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 р. позов Українсько-німецького ТОВ "Алтазар" до ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області, УДКС у м. Полтаві Полтавської області - задоволено частково.

Стягнуто з Державного бюджету України в особі управління Державної казначейської служби України в м. Полтаві Полтавської області на користь Українсько-німецького Товариства з обмеженою відповідальністю «Алтазар» бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 92 262,00 грн.

ДПІ у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі-відповідач), не погодившись з судовим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 р. та винести нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Українсько-німецьке ТОВ "Алтазар" (далі-позивач) подало заперечення на апеляційну скаргу, в яких зазначає про необґрунтованість вимог апелянта, просить залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, поважних причин неявки до суду, не встановлено, в зв'язку з чим справа розглядається в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що позивач є платником податку на додану вартість.

21.05.2012 р. позивачем до подано податкову декларацію з ПДВ за квітень 2012 року, розрахунок бюджетного відшкодування, по якій заявлено бюджетне відшкодування на рахунок платника у банку на суму 94 991,00 грн.

За наслідками перевірки достовірності бюджетного відшкодування ДПІ у м. Полтаві винесено податкові повідомлення-рішення №0000311507 від 17.08.2012 р., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 94 991,00 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 23 747,75 грн. та від 12.11.2012р. №000061507, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 94 963,00 грн.

За результатами судового оскарження позивачем зазначених рішень, податкові повідомлення-рішення №0000661507 від 12.11.2012 р. та №0000311507 від 17.08.2012 р. скасовані, що підтверджується постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2013 р. (набрала законної сили з урахуванням постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 р.). (а.с.11-18).

Задовольняючи позов про стягнення бюджетного відшкодування, суд першої інстанції виходив з того, що заявлена позивачем до бюджетного відшкодування сума є підтвердженою, проте безпідставно не відшкодована підприємству.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, виходячи з такого.

Відповідно до підпункту 14.1.18. пункту 14.1. статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу

Згідно пункту 200.7. статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Пунктом 200.8. статті 200 ПК України передбачено, що до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій.

За приписами пункту 200.17 статті 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

Згідно пункту 200.23. статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Правомірність визначення позивачем суми бюджетного відшкодування за квітень 2012 р. відповідачем не заперечується та в силу ч. 1 ст. 72 КАС України підтверджується постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 18.02.2013 р. (з урахуванням постанови Харківського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2013 р. та ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.09.2013р. про роз'яснення судового рішення).

Доводи апеляційної скарги що скасування податкових повідомлень рішень не породжують для податкового органу обов'язку здійснити дії щодо перерахування грошових коштів колегія суддів вважає помилковими.

Відповідно до п.200.7 ст.200 ПК України бюджетне відшкодування може здійснюватися шляхлм перерахування коштів на розрахунковий рахунок або у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних податкових періодів.

Судом встановлено, що позивач має залишок заборгованості по бюджетному відшкодуванню за відповідний звітний період на користь позивача становить 92 206,00 грн., що вбачається з довідки про розмір залишку станом на 11.11.2013р. (а.с. 56). Доказів відшкодування вказаного залишку після 11.11.2013 р. відповідачем не надано.

Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.

Згідно ч.1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що підстави для скасування постанови Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2013 р. відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 26.11.2013р. по справі № 816/6210/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Русанова В.Б.Судді(підпис) (підпис) Курило Л.В. Присяжнюк О.В.