Ухвала суду № 37076530, 04.02.2014, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2014 р.Справа № 820/11336/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Основ`янської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. по справі № 820/11336/13-а за позовом Науково - виробничої приватної фірми "Аналітика" до Основ`янської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

12 грудня 2013 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Науково - виробничої приватної фірми "Аналітика" до Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення - задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкове повідомлення-рішення № 0000072201 від 08.07.2013 року.

Відповідач - Основ`янська об'єднана Державна податкова інспекція м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, не погодившись із висновками суду першої інстанції,вважаючи постанову суду необґрунтованою та незаконною, подав апеляційну скаргу. Заявник просить постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. Вважає, що документальна позапланова невиїзна перевірка Науково - виробничої приватної фірми "Аналітика", результати якої оформлено актом від 17.06.2013 року №3011/22.1-04/30360626, проведена за наявності достатніх підстав, у межах повноважень податкового органу. Висновки за результатами проведеної перевірки щодо порушення позивачем норм чинного податкового законодавства в частині формування податкового кредиту по взаємовідносинам з ТОВ "Барс-11" вважає цілком обґрунтованими, оскільки до перевірки не було надано всіх необхідних первинних документів, а саме: договорів між НВПФ "Аналітика" та ТОВ "Барс-11", договорів (рахунків-фактур) на постачання товарно-матеріальних цінностей, а також документів на підтвердження транспортування ТМЦ на адресу покупця.

Науково - виробничою приватною фірмою "Аналітика" заперечень на апеляційну скаргу подано не було.

Суд апеляційної інстанції на підставі п.2 ч.1 ст. 197 КАС України розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у зв'язку з неприбуттям у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду справи.

Колегія суддів, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Задовольняючи позовні вимоги Науково - виробничої приватної фірми "Аналітика", суд першої інстанції виходив з того, що первинні документи, складені за результатом договірних відносин між позивачем та ТОВ "Барс-11" та надані до перевірки, в повному обсязі підтверджують товарний характер операцій. Відповідачем не надано достатніх доказів, які зазначені обставини спростовували.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Основ'янською МДПІ м. Харкова проведено документальну позапланову невиїзну перевірку НВПФ "Аналітика" щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ "Барс" за період з 01.07.2012р. по 31.07.2012р.

За результатами перевірки відповідачем складено акт перевірки від 17.06.2013 року № 3011/22.1-04/30360626 (а.с.5 - 16), яким встановлено порушення п.п. 198.2, 198.6 ст.198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме: позивачем занижено суму податку на додану вартість у сумі 26590 грн. за липень 2012р.

На підставі акту перевірки від 17.06.2013 року № 3011/22.1-04/30360626 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000072201 від 08.07.2013 року (а.с.17), яким позивачу визначено розмір грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 33237,50 грн. в тому числі за основним платежем - у розмірі 26590 грн. та за штрафними санкціями - 6647,5 грн.

Фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало відображене в акті перевірки від 17.06.2013 року № 3011/22.1-04/30360626 судження суб'єкта владних повноважень про виявлення ознак нереальності здійснення господарської діяльності позивача у липні 2012 року з ТОВ "Барс-11" .

Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (ПК України) встановлено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Судом першої інстанції встановлено, що директором НВПФ "Аналітика" прийнято наказ №14/1 від 06.07.12р., яким наказано підготувати документи для укладання договору про розробку програмного забезпечення та у подальшому використовувати його у подальшій діяльності (а.с.53).

Між позивачем (замовник) та ТОВ "Барс-11"(виконавець) укладено договір №0907-12 від 09.07.2012р., предметом якого є виконання розробки програмного забезпечення по обробці хроматографічної інформації відповідно ДСТУ ISO6974 та РМУ 026-2009..

Позивачем сформовано податкову звітність та включено до складу податкового кредиту звітного періоду суми податку на додану вартість, сплаченого в ціні отриманих послуг (розробка програмного забезпечення) за договором від контрагента ТОВ "Барс-11".

Пунктом 201.8 ст. 201 ПК України передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Згідно п.201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За змістом п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України , датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Так, вимоги щодо оформлення податкової накладної передбачено п.201.1 ст. 201 ПК України.

Між сторонами договору 10.07.2012р. складено технічне завдання на розробку програмного забезпечення по обробці хроматографічної інформації відповідно ДСТУ ISO6974 та РМУ 026-2009 (а.с.56-58). В додаток до технічного завдання позивач звернувся з листом до ТОВ "Барс-11" від 12.07.12р. №58/1, яким просив додати розрахунок властивостей природного газу для адаптування програмного продукту .

На підтвердження виконання договору №0907-12 від 09.07.2012 р. позивачем надано: податкову накладну № 212 від 31.07.12р., акт прийняття виконаних послуг від 31.07.12р.

Згідно розділу 2 договору №0907-12 від 09.07.2012 р. загальна вартість послуг становить 159540 грн., оплата проводиться шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок Виконавця згідно актів виконаних робіт або із застосуванням вексельної форми розрахунку.

На підтвердження повної сплати за послуги позивачем надано виписки по рахункам (а.с.59-62) та платіжні доручення №446, №456, №448.

До матеріалів справи надано програмне забезпечення "NetChromGas" для аналізу природного газу по ДСТУ ISO6974 та РМУ 026-2009, акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складні нематеріальних активів №1 від 07.08.12р. та оборотно-сальдову відомість по рахунку №10.

Колегія суддів констатує, що надані позивачем на підтвердження правомірності формування податкового кредиту з ПДВ первинні документи відповідають вимогам ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" від 16 липня 1999 року N 996-XIV, а також Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, що не заперечувалось також і відповідачем по справі. Податкова накладена також оформлена із дотриманням вимог щодо її форми та змісту, передбачених п.201.1 ст. 201 ПК України.

Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що позивач мав всі передбачені чинним податковим законодавством підстави для включення до складу податкового кредиту за звітний період липня 2012 року року сум ПДВ, сплачених в ціні отриманих від контрагента ТОВ "Барс-11" послуг за договором.

Колегія суддів не вважає обґрунтованими та такими, що спростовують висновки суду посилання відповідача щодо ненадання позивачем до перевірки договору по взаємовідносин з ТОВ "Барс-11", рахунків-фактур, а також доказів транспортування товарно-матеріальних цінностей.

Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи зі змісту наведеної норми, саме на податкові органи покладається обов'язок надати достатні докази на обґрунтування висновків про порушення платником податків норм податкового законодавства, на підставі яких такому платникові визначено відповідні грошові зобов'язання.

Документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, змісту послуг, що надаються тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Колегія суддів вважає, що Основ`янською об'єднаною Державною податковою інспекцією м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області не було доведено правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності є достатніми для підтвердження доводів позивача про відсутність у нього будь-яких порушень у сфері податкового обліку по взаємовідносинам з ТОВ "Барс-11".

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 197, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Основ`янської об'єднаної Державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 12.12.2013р. по справі № 820/11336/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)Сіренко О.І.Судді(підпис) (підпис) Любчич Л.В. Спаскін О.А.

Помічник судді Цюпак О.П.