Рішення № 37069648, 04.02.2014, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/25033/13 04.02.14

За позовом Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" в особі Відокремленного підрозділу "Криворізька теплова електрична станція"

до Державного підприємства"Вугілля України"

про відшкодування прямих витрат 18 961,36 грн.

Суддя: Домнічева І.О.

Представники:

від позивача: Мордюк В.С. - за дов.

від відповідача: Вовченко О.С.- за дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Дніпроенерго" в особі Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" Публічного акціонерного товариства "ДТЕК Дніпроенерго" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства"Вугілля України" про відшкодування прямих витрат 18 961,36 грн.

Ухвалою від 25.12.13 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 21.01.14 р.

Розпорядженням Заступника Голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 21.01.14 р. у зв'язку з лікарняним судді Домнічевої І.О. справу передано для розгляду судді Літвіновій М.Є.

Ухвалою від 21.01.14р. суддя Літвінова М.Є. прийняла справу до свого провадження та призначила до розгляду на 04.02.14р.

Розпорядженням заступника голови господарського суду міста Києва Бойка Р.В. від 27.01.14 р. у зв'язку з виходом судді Домнічевої І.О. з лікарняного та з метою дотримання процесуальних строків, справу передано для розгляду судді Домнічевій І.О.

04.02.14р. через відділ діловодства суду відповідачем подано клопотання про залучення третьої особи, яке судом не задоволено.

В судовому засідання представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача не заперечив проти задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні 04.02.2014р. судом було оголошено вступну і резолютивну частини рішення у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оглянувши надані оригінали документів, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, та копії яких долучені до матеріалів справи, суд -

ВСТАНОВИВ:

Між ВАТ "Дніпроенерго" правонаступником якого є позивач (надалі - позивач, покупець) та ДП «Вугілля України» (надалі - відповідач, постачальник) було укладено договір поставки вугілля від 04-10/1-ЕН (далі - Договір), за умовами якого відповідач зобов'язався поставляти вугільну продукцію в асортименті, по реквізитах та за якісними характеристиками, приведеними у Договорі, а позивач приймає вугілля оплачує його вартість на умовах, встановлених Договором.

Відповідно до п. 2.1. Договору вугілля постачається рівномірно добовими обсягами протягом періоду поставки залізничним транспортом у відкритих напіввагонах вантажною швидкістю на умовах DDP (залізнична стація призначення) згідно з «Інкотермс» в редакції 2000 року з урахуванням особливостей, передбачених Договором, та за реквізитами Покупця, вказаними в Додатках до Договору.

Пунктом 2.3., 2.4. договору встановлено, що датою виконання зобов'язання по поставці вугілля є дата календарного штемпеля залізничної станції призначення на перевізному документі. Вугілля, яке не відповідає умовам Договору, та не прийняте з цього приводу Покупцем до поставки, за Договором не зараховується. Право власності на вугілля від Постачальника до Покупця переходить після підписання між сторонами акту приймання-передачі вугілля.

Згідно з п. 3.4.3. Договору Покупець має право доручити виконання зобов'язань по прийманню вугілля за Договором своєму відокремленому структурному підрозділу - ТЕС Вантажоотримувачу, особу якого сторони погодять у Додатках до Договору.

Відповідно до умов п. 1.3 договору загальна сума договору орієнтовано становить 501586560 грн.

Строк дії договору відповідно до умов п. 10.1 договору встановлений з моменту його підписання до повного виконання зобов'язань.

За період травень 2010 р. - жовтень 2011 р. між Постачальником та Покупцем було укладено 7 додатків до Договору, які є його невід'ємною частиною, а саме: додаток від 29.04.2010р. № 05/10-К, від 21.05.2010р. № 06/10-К, від 29.06.2010р. № 07/10-К, від 29.07.2010р. № 08/10-К, від 27.08.2010р. № 09/10-К, від 22.09.20І0р. № 10/10-К, від 03.12.2010р. № 12/10 - П, від 28.12.2010р. №10/11-К, від 10.06.2011р. № 06/11-К, від 21.06.2011р. № 06/11-К-1, від 22.06.2011р. № 06/11-К-2, від 30.06.2011р. №07/11-К, від 30.06.2011р. №07/11-К-1, від 29.07.2011 р. № 08/11-К, від 01.08.2011р. № 08/11-К-1, від 30.08.2011р. № 09/11-К, 01.09.2011р. № 09/11-К-1, від 06.09.2011р. №09/11-К-2, від 29.09.2011р. №10/11-К, від 30.09.2011р. №10/11-К-1, від 11.10.2011р. №10/11-П.

У червні-липні 2011р. вугілля надходило на ТЕС Вантажоотримувача відповідно до додатку від 26.06.2011р. № 06/11-К-1 (далі - Додатки).

Згідно умовами цих Додатків, сторони погодили Вантажоотримувача - Криворізька ТЕС ПАТ «Дніпроенерго» - ВП «КРИВОРІЗЬКА ТЕПЛОВА ЕЛЕКТРИЧНА СТАНЦІЯ» ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО (далі - ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС); Вантажовідправників - ПАТ «Шахтоуправління «Донбас»; марку вугілля - П 0-100. П 0-200; строки поставки червень 2011р.; обсяг поставки 8 700 тн: базові показники золи - 20.2 %. вологи - 8.6% та базову ціну вугілля без ПДВ за 1 тн 720,57 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, при прийманні продукції якістю у червні-липні 2011р. на ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» в деяких партіях були виявлені розбіжності, а саме: в партії (посвідчення якості №1) були виявлені розбіжності у якості вугілля між даними покупця та Постачальника на величину більшу верхнього значення допустимої похибки випробування.

Відповідно до умов Договору, Постачальник і Вантажовідправник телеграмами були про неналежну якість вугілля. Представник Постачальника у відповідь на телеграми направив своїх представників на спільне випробування, підготування проб і визначення кількості і вугілля, про що було складено акт від 30.06.2011р. № 138.

Вказані обставини підтверджуються поясненнями позивача, частково відповідача, протоколом аналізу спільного опробування від 30.06.11 р.

Відповідач порушив зобов'язання за договором від 19.03.2010 № 04-10/1-ЕН поставивши вугільну продукцію неналежної якості. Відповідно до п. 8.3. Договору, у випадку прийняття вугілля якісні показники якого не відповідають умовам Договору, Постачальник несе відповідальність перед Покупцем у вигляді застосування останнім до ціни вугілля прогресивних знижок, передбачених п. 7.2 та відшкодування його затрат по оплаті користування вагонами, витрат на подачу - придбання вагонів, маневрових робіт.

Прийняте ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРЕО» у червні-липні 2011р. вугілля від ДП «Вугілля і вантажовідправник ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» не відповідало умовам стосовно якісних показників вугілля (посвідчення якості №1). У зв'язку з чим, у липні було складено 1 акт про компенсацію прямих витрат (збитків) та 1 акт відшкодування витрат по вантажовідправнику ПАТ «Шахтоуправління «Донбас» пов'язані з прийманням палива за Договором показники якості якого відрізняються від даних відправника, а саме:

- акт № 36 від 06.07.2011р. на суму 18538,24 грн.

- акт № 36/1 від 06.07.2011р. на суму 423,12 грн.

Відповідно до статей 526, 525 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частин 1, 2 статті 712 ЦК України за договором поставки постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Частиною 1 статті 673 ЦК України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

Частинами 1 та 4 статті 268 ГК України встановлено, що якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

За вимогами статті 678 ЦК України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

- пропорційного зменшення ціни;

- безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;

- відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

- відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

- вимагати заміни товару.

Якщо продавець товару неналежної якості не є його виготовлювачем, вимоги щодо заміни, безоплатного усунення недоліків товару і відшкодування збитків можуть бути пред'явлені до продавця або виготовлювача товару.

Положення цієї статті застосовуються, якщо інше не встановлено цим Кодексом або іншим законом.

Частиною 1 статті 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються судом на відповідача у справі.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства "Вугілля України" (01601, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 4, код 32709929) на користь Відокремленого підрозділу "Криворізька теплова електрична станція" ПАТ "ДТЕК Дніпроенерго" (69096, м. Запоріжжя, вул. Добролюбова, 20, код 00130872) 18 961 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот шістдесят одну) грн. 36 коп. прямих витрат, 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 06.02.14р.

Суддя І.О.Домнічева