Постанова № 37065690, 23.01.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"23" січня 2014 р.справа № 804/5363/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Малиш Н.І.

суддів: Щербака А.А. Баранник Н.П.

за участю секретаря судового засідання:Шелепова Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровськ апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопромремонт" на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року у справі №804/5363/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопромремонт" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.04.2013р. №0000182201, №0000192201, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2013р. позивач звернувся до суду з позовом до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0000182201 від 04.04.2013р. та №0000192201 від 04.04.2013р..

Позовні вимоги обґрунтовані незгодою з оскарженими рішеннями відповідача, які прийняті за результатами перевірки та висновками відповідача щодо відсутності реальності операцій з контрагентами, оскільки позивач виконав укладені угоди, що підтверджується первинними документами. Крім того зазначають, що у відповідача відсутні повноваження, відповідно до норм чинного законодавства, встановлення перевіркою недодержання позивачем норм цивільного законодавства при укладенні правочинів.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити. Скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та без належного врахування всіх обставин справи.

У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити з підстав в ній викладених.

Представник відповідача щодо апеляційної скарги заперечив, у її задоволенні просив відмовити.

Заслухавши представників сторін, доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не доведено реальність здійснення господарських операцій з контрагентами.

Колегія суду не погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем у період з 22.02.2013р. по 28.02.2013р. було проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ «Ферріт Д», ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика М» за період з 01.01.2010р. по 31.01.2013р. за результатами якої складено акт від 07.03.2013р. №774/221/34455903.

Перевірка проведена на підставі постанови слідчого, відповідно до вимог пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України.

Перевіркою встановлені порушення: п.135.1, п.п.135.5.4 п.135.5 ст. 135, п.137.1 ст. 137, п.п.138.1, п.138.2, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України в результаті чого товариством занижено податок на прибуток за перевіряє мий період на суму 550220,26 грн.; ст.185, ст.188, ст.198, ст.201 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на додану вартість за перевіряємий період на суму 501925,3 грн.

До такого висновку перевіряючи дійшли з тих підстав, що позивачем за перевіряємий період безпідставно віднесено до витрат та до складу податкового кредиту суму ПДВ по операціям з придбання товару (послуг) з контрагентами, оскільки такі не підтверджуються з урахуванням реального часу здійснення операції, місцезнаходження, наявності трудових ресурсів тощо.

За результатами перевірки 04.04.2013р. прийняті податкові повідомлення-рішення форми «Р» : № 0000182201 за яким позивачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальній сумі 752887,95 грн., в тому числі за основним платежем - 501925,3 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 250962,65 грн.; №0000192201 за яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у загальній сумі 687775 грн., в тому числі за основним платежем - 550220,26грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 137555,07 грн.

З огляду на вказаний акт перевірки, такий містить висновки актів перевірок контрагентів позивача, надання оцінки ланцюгам постачання (надання послуг), тексти укладених договорів позивача з контрагентами та висновок, що операції з придбання товару (послуг) з контрагентами, з урахуванням актів перевірок інших ДПІ не підтверджуються з урахуванням реального часу здійснення операції, місцезнаходження, наявності трудових ресурсів тощо.

Будь-яких інших обставин, з якими б відповідач пов'язував порушення позивачем вимог податкового законодавства, Акт перевірки не містить.

Судом встановлено, що позивач у перевіряємому періоді мав правовідносини з ТОВ «Ферріт Д», ТОВ «Матадор», ТОВ «Галактика М».

Так, відповідно матеріалам справи, 26.03.2012р. між ТОВ «Ферріт Д» (Підрядником) та ТОВ «Нікопромремонт» (замовником) було укладено договір № 35 виконання робіт по ремонту електрообладнання.

02.04.2012р. між ТОВ «Ферріт Д» та позивачем було укладено договір №40 за умовами якого ТОВ «Ферріт Д» як продавець зобов'язувався поставити позивачеві як покупцю товар, а саме: електроізоляційні матеріали, підшипники, масло, комплектуючі деталі.

07.02.2012р. між ТОВ «Матадор»» (Підрядником) та ТОВ «Нікопромремонт» (замовником) було укладено договір №27 виконання робіт по ремонту електрообладнання.

23.01.2012р. між ТОВ «Матадор» та позивачем було укладено договір №20 за умовами якого ТОВ «Матадор» як продавець зобов'язувався поставити позивачеві як покупцю товар, а саме: електроізоляційні матеріали, підшипники, масло, комплектуючі деталі.

28.12.2011р. між ТОВ «Галактика - М» (Підрядником) та ТОВ «Нікопромремонт» (замовником) було укладено договір №25 виконання робіт по ремонту електрообладнання.

20.02.2012р. між ТОВ «Галактика М» та позивачем було укладено договір №40 за умовами якого продавець - ТОВ «Галактика М», зобов'язувався поставити позивачеві як покупцю товар, а саме: електроізоляційні матеріали, підшипники, масло, комплектуючі деталі.

Як на доказ виконання вказаних договорів позивачем надано акти виконаних робіт, видаткові накладні, податкові накладні, банківські виписки (а.с.228-251 Т 1, а.с.1-12 Т 2).

За приписами пункту 138.2 статті 138 Податкового Кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податків витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Відповідно до підпункту 139.1.9 путнкту 139.1 статті 139 цього ж Кодексу не включаються до складу витрат, витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку. Підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг, або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням чи виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку або придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями та іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, наведеними нормами матеріального права визначено підстави для формування платником податків витрат та податкового кредиту і до таких підстав віднесено: наявність господарської операції, наслідком якої є поставка товарів (робіт, послуг), сплата (нарахування) ПДВ, у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), факт сплати податку на додану вартість має підтверджуватися відповідними податковими накладними, використання придбаних товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається з акту перевірки, який став підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, податковою службою фактично не досліджувались господарські операції між позивачем та контрагентами.

З наданих позивачем первинних документів, копії яких долучено до матеріалів справи, можливо встановити зміст та обсяг господарських операцій, в них зазначено одиниці виміру та вартість отриманих послуг. Тобто, вказані документи, у розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підтверджують факт здійснення між сторонами господарських операцій.

Зважаючи на наявність належних та допустимих доказів на підтвердження виконання господарських договорів, укладених між позивачем та контрагентами, колегія суду приходить висновку, про помилковість висновків відповідача щодо допущених позивачем вимог Податкового кодексу України при формування валових витрат та податкового кредиту.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції помилково ухвалено рішення при відмову у задоволенні позову.

Таким чином колегія суду приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопромремонт" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 травня 2013 року у справі №804/5363/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопромремонт" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 04.04.2013р. №0000182201, №0000192201 - скасувати.

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби від 04.04.2013р. №0000182201, №0000192201.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопромремонт" (ЄДРПОУ 34455903) сплачений судовий збір в сумі 3441 (три тисячі чотириста сорок одна)грн.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Відповідно до ст. 254 КАС України може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст рішення виготовлено 27 січня 2014року.

Головуючий: Н.І. Малиш

Суддя: А.А. Щербак

Суддя: Н.П. Баранник