Постанова № 37061488, 27.01.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 січня 2014 року 12:06 № 826/20316/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Гарник К.Ю. при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000843910 від 22.10.2013

ВСТАНОВИВ:

Підприємство з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» (далі по тексті - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків (далі по тексту - відповідач) в якому просить суд: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 22 жовтня 2013 року № 0000843910.

У судовому засіданні 27 січня 2014 року представник позивача підтримав адміністративний позов в повному обсязі, просив суд задовольнити його. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Підприємство з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» зобов'язано буде сплачувати більший розмір орендної плати лише у випадку внесення відповідних змін до Договорів оренди землі.

Представник відповідача у судовому засіданні 27 січня 2014 року адміністративний позов не визнав, з посиланням на безпідставність позовних вимог просив суд відмовити у їх задоволенні. Правова позиція податкового органу мотивована тим, що з 01 січня 2011 мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

З матеріалів справи вбачається, що Підприємство з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» (ідентифікаційний код 23744453) зареєстровано як юридичну особу 05 грудня 1995 року № 1 065 120 0000 000716 за адресою: 02140, місто Київ, вул. Гришка, 7.

Згідно Довідки серії АА № 630944 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України позивач здійснює діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, виробництва морозива, виробництва безалкогольних напоїв, виробництво мінеральних вод та інших вод, розлитих у пляшки.

Як свідчать матеріали справи, на підставі наказу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків від 05 вересня 2013 року № 414 та повідомлення від 05 вересня 2013 року № 5937/10/39.1-12, на підставі підпункту 20.1.4. пункту 20.1. статті 20, підпункту 75.1.2. пункту 75.1. статті 75, підпункту 78.1.1. пункту 78.1. статті 78, статті 79 Податкового кодексу України проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» з питань дотримання вимог чинного законодавства з повноти обчислення та своєчасності внесення до Бюджету сум орендної плати, за результатом якої складено акт перевірки від 03 жовтня 2013 року № 1191/39-10/23744453.

Як висновок проведеної перевірки, встановлено порушення підпункту 288.5.1. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України, а саме заниження суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності на загальну суму 3043880,96 грн., в тому числі за 2011 року на суму 1141455,38 грн., за 2012 рік на суму 1141455,38 грн., за період з 01 січня 2013 року по 31 серпня 2013 року на суму 760970,20 грн.

Не погоджуючись із вказаними виносками акту перевірки, позивачем подані відповідні заперечення від 11 жовтня 2013 року, які за результатом розгляду залишені без задоволення.

Податковим повідомленням - рішенням Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків від 22 жовтня 2013 року № 0000843910 згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3. статті 54 глави 4 розділу II Податкового кодексу України та відповідно до пункту 123.1. статті 123 розділу II, пункту 7 підрозділу 10 розділу XX Підприємству з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» збільшено суму грошового зобов'язання за платежем орендна плата з юридичних осіб на суму 116 550, 98 грн., в тому числі за основним платежем - 96872,71 грн., за штрафними санкціями - 19678,27 грн.

За результатом адміністративного оскарження, спірне податкове повідомлення - рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків від 22 жовтня 2013 року № 0000843910 залишено без змін.

На думку податкового органу, позивач зобов'язаний сплачувати оренду плату не меншу ніж встановлено у Податковому кодексу України.

Окружний адміністративний суд міста Києва погоджується із такими висновками податкового органу з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 23 червня 2001 року між Підприємством з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» та Київською міською радою було укладено Договір оренди земельної ділянки, відповідно до пункту 1 цього Договору Київська міська рада передала позивачу в оренду на 10 років земельну ділянку площею 0,1362 га (кадастровий номер 78:504:011), яка знаходиться в Оболонському районі міста Києва на розі проспекту Червоних Козаків та проспекту Оболонського (станом на сьогодні - проспект Московський, буд. 12а).

Відповідно до пункту 2.2. 2 Договору оренди сторонами погоджено ставку орендної плати в розмірі 2 % річних від грошової оцінки земельної ділянки, яка відповідно до пункту з Договору оренди на час його укладання становила 1 021 408,77 гривень.

Відповідно до положень пункту 2.3 Договору оренди, сторони погодили, що розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін (шляхом внесення змін до цього Договору). Виключення з цього правила передбачено пунктом 5 Договору оренди, відповідно до якого Орендодавець (Київська міська рада) має право в односторонньому порядку (шляхом надсилання Орендареві (Позивачу) повідомлення через податкові Органи або через інший уповноважений на це орган) збільшити розмір орендної плати у випадку, коли внаслідок змін у законодавстві орендна плата стане меншою від розміру земельного податку.

Таким чином, як стверджує представника позивача, сторонами Договору оренди було чітко зафіксовано можливість внесення змін до Договору оренди виключно за згодою сторін, крім випадку законодавчої зміни розміру земельного податку.

Суд звертає увагу на те, що розмір орендної плати за землю є водночас, як умовою договору оренди, так і формою податку на землю, тому справляння плати за землю належить до сфери регулювання податкового законодавства, а сплата обов'язкових платежів, за таких обставин, не може залежати від умов договору

Відповідно до підпункту 14.1.72, підпункту 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Згідно з статті 269 Податкового Кодексу України платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі. Розміри та порядок плати за використання земельних ресурсів, а також відповідальність платників та контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку визначаються Податковим Кодексом України.

У статті 270 Податкового Кодексу України зазначено, що об'єктом оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, а також земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності

Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно статей 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами, а право оренди землі оформляється договором, який реєструється відповідно до закону.

В той же час, відповідно до статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до статті 15 Закону України "Про оренду землі" однією з істотних умов договору оренди землі між орендодавцем та орендарем є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату .

Згідно статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Розмір та умови оплати, вказані в договорі, не можуть суперечити діючому на час укладення договору законодавству.

За пунктом 288.5 статті 288 Податкового кодексу України, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою: для земель сільськогосподарського призначення - розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом; для інших категорій земель - трикратного розміру земельного податку, що встановлюється цим розділом.

Таким чином, з 01 січня 2011 мінімальний розмір річної орендної плати за земельні ділянки, які перебувають у державній або комунальній власності та грошову оцінку яких встановлено, становить 3% від їх грошової оцінки.

Відносини оподаткування не можуть регулюватися на засадах угоди між учасниками, не передбачають укладання договорів стосовно виконання податкового обов'язку, оскільки сплата обов'язкових платежів не може залежати від умов договору.

Отже, оскільки збільшення мінімального розміру орендної плати за землю відбулося не у зв'язку з волевиявленням сторін договору, а у зв'язку зі зміною ставки податку відповідно до Закону, тому необхідність сплати земельного податку у новому розмірі, а саме у розмірі 3%, виникла у позивача незалежно від внесення змін до договорів оренди за ініціативою сторін договору оренди землі.

На переконання суду, під час прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідач діяв на підставі діючого законодавства, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Слід зазначити, що аналогічні спірні правовідносини вже розглядались судами вищих інстанцій, зокрема, в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2013 року у справі № К/9991/51082/12, від 04 грудня 2013 року у справі № К/9991/58704/12, від 14 листопада 2013 року № К/9991/54866/12, від 28 жовтня 2013 року у справі № К/9991/61718/12, від 23 жовтня 2013 року у справі № К/9991/15442/12, від 21 жовтня 2013 року у справі № К/800/10746/13, від 25 червня 2013 року у справі № К/800/19896/13 зазначено, що річна сума платежу орендної плати за землю, згідно з пунктом 288.5 статті 288,не може бути меншою розміру, визначеного підпунктом 288.5.1. пункту 288.5. статті 288 Податкового кодексу України, а саме - трикратного розміру земельного податку.

Як вбачається зі змісту Договору оренди, сторонами Договору оренди було чітко зафіксовано можливість внесення змін до Договору оренди виключно за згодою сторін, крім випадку законодавчої зміни розміру земельного податку.

Таким чином, враховуючи передбачену змістом Договору можливість зміни розміру орендної плати, а також зважаючи на законодавче закріплення мінімального та максимального розміру орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності, суд вважає, що після набрання чинності Податковим кодексом України позивач мав самостійно перерахувати величину орендної плати на поточний рік з урахуванням обмежень п.п. 288.5.1 та 288.5.2 п. 288.5 ст. 288 Податкового кодексу України та розміру нової грошової оцінки земельних ділянок.

При цьому, суд звертає увагу, що позивачем надано судову практику у аналогічних справах, проте аналіз зазначених ухвал судів апеляційної та касаційної інстанції дає підстави вважати, в зазначених ухвалах розглядались спірні правовідносини, що виникли до 01 січня 2011 року, тобто до вступу в силу Податкового кодексу України із одночасним встановлення мінімального розміру орендної плати.

Також, судом відхиляються посилання позивача на порушення процедури призначення та проведення перевірки, за результатом якої винесено спірне податкове повідомлення - рішення, оскільки в даному провадженні предметом дослідження є правомірність винесення спірного рішення що пов'язується із правильним застосуванням норм Податкового кодексу України при нарахування орендної плату.

Доводи позивача, про неотримання наказу про призначення перевірки, направлення на перевірку не можуть слугувати підставою для скасування спірного податкового повідомлення - рішення та не свідчать про його протиправність.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що у задоволенні адміністративного позову необхідно відмовити.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своїх дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Підприємства з іноземними інвестиціями «МакДональдз Юкрейн Лтд» не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про судовий збір, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору», який набрав чинності з 23 жовтня 2013 року, внесено зміни у підпункті 1 пункту 3: а саме: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» встановлено у 2013 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 01 січня - на рівні 1218,00 грн.

Враховуючи розмір майнових вимог, позивачу, в даному випадку, за звернення до адміністративного суду із майновим позовом слід було сплатити 2331,02 грн.

Водночас, частиною 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі грн., а тому, враховуючи, результат розгляду адміністративної справи та розмір сплаченого судового збору, решта суми судового збору у розмірі 2097,01 грн. підлягає стягненню з позивача на користь Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні адміністративного позову Підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" відмовити в повному обсязі.

2. Стягнути з Підприємства з іноземними інвестиціями "МакДональдз Юкрейн Лтд" (код ЄДРПОУ 23744453) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31218206784007, код класифікації 22030001) судовий збір у розмірі 2097,91 грн. (дві тисячі дев'яносто сім гривень 91 коп.).

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник