Постанова № 37061494, 04.02.2014, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 лютого 2014 року № 826/20339/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., розглянувши на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві до Державного комунального підприємства "Кінотеатр "Братислава" про стягнення заборгованості в суму 17 168,78 грн.

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державного комунального підприємства «Кінотеатр «Братислава» (далі по тексту - відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 17168,78 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що податковий борг відповідача, який складається з заборгованості з орендної плати за землю з юридичних осіб в розмірі 17168,78 грн. виник у зв'язку із частковою несплатою відповідачем самостійно визначеної суми податкового зобов'язання у поданій ним податковій декларації за 2013 рік з орендної плати за землю з юридичних осіб пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 грудня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/20339/13-а, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 22 січня 2014 року, яке у зв'язку з неявкою сторін відкладалось на 03 лютого 2014 року.

03 лютого 2014 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) позивачем через канцелярію суду подано клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання 03 лютого 2014 року не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про дату, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Враховуючи неявку представника відповідача у судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, суд, керуючись приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши адміністративний позов та додані до нього матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, зазначає наступне.

Державне підприємство «Кінотеатр «Братислава» перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві як платник податків.

Станом на момент розгляду справи за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 17168,78 грн., що складається з самостійно нарахованої суми податкового зобов'язання згідно податкової декларації з плати за землю за 2013 рік.

В обґрунтування позовних вимог позивачем до суду надано копії наступних документів: довідка про заборгованість відповідача, податкова декларація по орендній платі за землю, зворотній бік облікової картки.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого в установлений Податковим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені Податковим кодексом України, така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. При цьому, згідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України грошове зобов'язання самостійно визначене платником податків не підлягає оскарженню.

Відповідно до пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточній рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює одному календарному місяцю, щомісяця протягом 30 (тридцяти) календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, є контролюючий орган, яким щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів підпункт 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 Податкового кодексу України визначено органи державної податкової служби.

Податковим органом відповідно до вимог законодавства вживались заходи по стягненню з відповідача податкового боргу, а саме, у відповідності до вимог статті 59 Податкового кодексу України направлялась вимога від 22 серпня 2013 року № 288-15, отримана відповідачем 19 вересня 2013 року, про що свідчить наявна в матеріалах справи копія поштового повідомлення про вручення. Проте, зазначені заходи не призвели до погашення податкового боргу.

Отже, станом на час звернення позивача до суду за відповідачем рахується непогашена заборгованість у сумі 17168,78 гривень.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, які свідчать про обґрунтованість позовних вимог. Докази, подані позивачем підтверджують обставини, на які позивач посилається на їх обґрунтування.

Згідно з частин 1 та 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно із частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з аналізу положень чинного законодавства та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає адміністративний позов Державної податкової інспекції в Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві таким, що підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Кінотеатр «Братислава» кошти в розмірі 17168 (сімнадцять тисяч сто шістдесят вісім) гривень 78 копійок з рахунків у банках: ПАТ «Укрсоцбанк» у м. Києві, МФО банку 300023, номер рахунку: 2600600001 (укр. грн.); АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, номер рахунку: 26005702654026 (укр. грн.), які зарахувати на р/р 33210812700006 УДКС України у Оболонському районі ГУ ДКСУ у м. Києві, код платежу 13050100, код ЗКПО 26077916, МФО 820019.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя К.Ю. Гарник