Ухвала суду № 37049424, 30.01.2014, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-12224/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко Д.А. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2014 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Горяйнова А.М.,

суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,

при секретарі - Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» та Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2012 року ПАТ «Укргазвидобування» звернулося до суду з позовом, у якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Балаклійському районі Харківської області ДПС (правонаступником якої є ДПІ у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області) від 24 травня 2012 року № 0001691501, № 0001701501, № 0001711501 та № 0001721501.

Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2013 року вказаний адміністративний позов було задоволено частково.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач та відповідач подали апеляційні скарги.

Позивач просить суд скасувати постанову суду від 08 липня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що сплатив рентні платежі в межах встановленого строку, а здійснена податковим органом зміна призначення платежу не може бути підставою для накладення штрафних (фінансових) санкцій. Також позивач вказує на те, що податковий орган має право зараховувати кошти, що надходять для сплати поточних зобов'язань, в рахунок погашення лише того податкового боргу, який виник після 01 січня 2011 року. Крім того, позивач посилається на те, що судовим рішенням податковий борг ПАТ «Укргазвидобування» було списано.

Відповідач просить суд скасувати постанову суду від 08 липня 2013 року в частині задоволення позову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовну в повному обсязі. Свої вимоги обґрунтовує тим, що правомірно змінював призначення поточних платежів позивача в рахунок погашення податкового боргу попередніх податкових періодів.

Під час судового засідання представник ДПІ у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області підтримав свою апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги позивача посилаючись на те, що постанова суду від 08 липня 2013 року в частині відмови в задоволенні позову є законною та обґрунтованою.

Представник ПАТ «Укргазвидобування» в судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу з підстав, викладених в ній, та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача посилаючись на те, що постанова суду від 08 липня 2013 року в частині задоволення позову є законною та обґрунтованою.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційних скарг та заперечення на них, колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ПАТ «Укргазвидобування» та ДПІ у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2013 року - без змін виходячи із наступного.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що ДПІ у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено камеральну перевірку несвоєчасної сплати рентної плати за газ та газовий конденсат, що видобувається в Україні, про що складено акт від 10 травня 2012 року № 258/15-016/30019775.

На підставі вказаного акту перевірки були винесені податкові-повідомлення рішення від 24 травня 2012 року:

- № 0001721501 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1148757 грн. 34 коп. за порушення строків сплати рентної плати за природний газ на 61 день;

- № 0001715501 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 9600551 грн. 79 коп. за порушення строків сплати рентної плати за природний газ на 28 днів;

- № 0001691501 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 459543 грн. 21 коп. за порушення строків сплати рентної плати за газовий конденсат на 61 день;

- № 0001701501 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 398927 грн. 30 коп. за порушення строків сплати рентної плати за газовий конденсат на 20 днів;

Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ПАТ «Укргазвидобування» звернулося до суду з позовом про їх скасування.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Укргазвидобування» суд першої інстанції виходив з того, що до 01 січня 2011 року податковий орган не був уповноважений змінювати призначення платежу, визначене платником податку у платіжному дорученні.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

У відповідності до п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях.

Формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу є грошовий платіж.

Систему, порядок і форми платежів, відповідно до п. 6 ст. 7 Закону України «Про Національний банк України» визначає Національний банк України.

У відповідності до п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 22 від 21 січня 2004 року, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з п. 3.8 зазначеної Інструкції реквізит «Призначення платежу» платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу». Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням пп. 16.5.2 п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

З огляду на те, що визначення призначення платежів є виключним правом платника, колегія суддів вважає дії ДПІ у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо зарахування коштів, перерахованих ПАТ «Укргазвидобування» на сплату поточних податкових зобов'язань по акцизному збору за бензин та акцизному збору за інші нафтопродукти, на погашення податкового боргу - протиправними.

В апеляційній скарзі відповідач як на підставу для скасування постанови суду 08 липня 2013 року посилається на пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Згідно вказаної правової норми при частковому погашенні податкового боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку. Податковий борг, що погашається частково, сплачується разом зі сплатою пені, нарахованої відповідно до такої частки, єдиним платіжним документом, в якому суми такого податкового боргу та такої пені визначаються окремо. Платіжні документи, які не містять окремо виділену суму податкового боргу та суму пені, не приймаються до виконання.

Якщо платник податків не сплачує пеню разом зі сплатою податкового боргу (його частини) або не визначає її окремо у платіжному документі (чи визначає з порушенням зазначеної пропорції), то податковий орган самостійно здійснює розподіл такої сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини), та надсилає такому платнику податків повідомлення, в якому міститься зазначена інформація.

Колегія суддів вважає, що положення пп. 16.3.3 п. 16.3 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не підлягають застосуванню до даних правовідносин та безпосередньо їх не регулюють з огляду на наступне.

В даному випадку відповідачем було здійснено розподіл коштів, спрямованих позивачем на погашення поточних податкових зобов'язань шляхом їх зарахування на погашення податкового боргу.

В той час як вищевказаними положеннями Закону податковому органу надано право самостійно здійснювати розподіл сплаченої на погашення податкового боргу суми на суму, що спрямовується на погашення такого податкового боргу (його частини), та суму, що спрямовується на погашення пені, нарахованої на суму такого погашеного податкового боргу (його частини).

Таким чином, доводи апеляційної скарги ДПІ у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 08 липня 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні іншої частини позовних вимог ПАТ «Укргазвидобування» суд першої інстанції виходив з того, що позивач сплатив рентні платежі за природний газ та газовий конденсат з порушенням встановленого строку, а тому штрафні (фінансові) санкції були застосовані правомірно.

Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як на одну з підстав для задоволення своїх вимог представник ПАТ «Укргазвидобування» послався на те, що позивач своєчасно сплачував свої зобов'язання по рентній платі за природний газ та газовий конденсат, однак податковий орган змінював призначення платежу в рахунок погашення податкового боргу минулих податкових періодів. З огляду на те, що зміна призначення платежу є дією податкового органу, позивач вважає, що порушення строку сплати поточних зобов'язань, яке відбулося внаслідок зміни призначення платежу податковим органом - не може бути підставою для нарахування штрафних (фінансових) санкцій, передбачених ст. 126 ПК України.

За змістом ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання у межах встановленого строку.

У відповідності до ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

З наведених норм права вбачається, що штрафні (фінансові) санкції не застосовуються у разі, якщо платник податків у межах встановленого строку сплачує свої податкові зобов'язання.

При цьому Податковий кодекс України встановлює певний порядок сплати податкових зобов'язань у разі існування в платника податку податкового боргу. Так, у відповідності до абз. 2 п. 87.9 ПК України спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

У разі порушення платником податків вимог абз. 2 п. 87.9 ст. 87 ПК України податковий орган зобов'язаний, згідно абз. 1 п. 87.9 ст. 87 ПК України, зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

З наведеного вбачається, що сплата позивачем поточних податкових зобов'язань у межах строків, визначних ст. 57 ПК України, однак з порушенням абз. 2 п. 87.9 ст. 87 ПК України, не може вважатися своєчасним виконанням обов'язку щодо сплати податкових зобов'язань.

Вчинення позивачем дій, що полягають у погашенні поточних податкових зобов'язань перед погашенням податкового боргу, не дають підстави вважати такі податкові зобов'язання своєчасно погашеними, адже сплачені ПАТ «Укргазвидобування» підлягають безумовному зарахування податковим органом в рахунок погашення податкового боргу попередніх податкових періодів.

Таким чином, посилання представника позивача на те, що ПАТ «Укргазвидобування» своєчасно сплачувало свої зобов'язання по рентній платі за природний газ та газовий конденсат - не знайшли свого підтвердження.

Також представник позивача посилається на те, що постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2012 року, що залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2012 року, було задоволено адміністративний позов ПАТ «Укргазвидобування» та зобов'язано ДПІ у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області списати податковий борг по збору за геологорозвідувальні роботи у сумі 6326304 грн. 80 коп., податковий борг з рентної плати за природний газ у сумі 1024544 грн. 78 коп. та з рентної плати за газовий конденсат в сумі 117624 грн. 30 коп. Представник позивача вважає, що нарахування штрафних (фінансових) санкцій, скасування яких є предметом даного спору, відбулося внаслідок бездіяльності відповідача щодо несписання податкового боргу, яка у подальшому була визнана судом неправомірною.

Разом з тим, право на списання зазначеного податкового боргу у позивача виникло лише з 04 червня 2011 року після набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо питань оподаткування природного газу та електричної енергії». Із заявою про списання податкового боргу ПАТ «Укргазвидобування» звернулося у жовтні 2011 року, рішення про відмову в задоволенні якої було прийняте в листопаді 2011 року.

Судове рішення про зобов'язання відповідача списати податковий борг за вказаною заявою набрало законної сили 13 грудня 2012 року, тобто після закінчення встановленого строку сплати податкових зобов'язань з рентної плати за природний газ та газовий конденсат за несвоєчасну сплату яких було застосовано штрафні (фінансові) санкції, зазначені в податкових повідомленнях-рішеннях від 24 травня 2012 року № 0001691501, № 0001701501, № 0001711501 та № 0001721501.

Як було вірно зазначено судом першої інстанції, належне виконання ПАТ «Укргазвидобування» своїх зобов'язань щодо своєчасної сплати рентних платежів не могло ставитися у залежність від рішення, яке буде прийняте у майбутньому. У зв'язку з цим подальше списання податкового боргу позивача не впливає на правомірність дій ДПІ у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області щодо винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, доводи апеляційної скарги позивача також не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 08 липня 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне і обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційні скарги ПАТ «Укргазвидобування» та ДПІ у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області - залишити без задоволення, а постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2013 року - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

В задоволенні апеляційних скарг Публічного акціонерного товариства «Укргазвидобування» та Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Головного управління Міндоходів у Харківській області - відмовити.

Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 08 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя А.М. Горяйнов

Судді Я.С. Мамчур

О.О. Шостак

Ухвала складена в повному обсязі 04 лютого 2014 року.

Головуючий суддя Горяйнов А.М.

Судді: Мамчур Я.С

Шостак О.О.