Ухвала суду № 3704597, 01.04.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 01 квітня 2009р. м. Дніпропетровськ Справа № 13/478/07-АП -

23/467/07-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі : головуючий суддя Мірошниченко М.В.,

суддя: Туркіна Л.П.

суддя: Проценко О.А.

при секретарі: Красота А.О.

за участю представників сторін :

позивача: не з'явився

відповідача: Бурашнікова О.С. дов. від 20.08.2008р. № 12899/Б/10

третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_1

на постанову  господарського суду Запорізької області  

від  16.01.2008р.

у справі № 13/478/07-АП - 23/467/07-АП (категорія статобліку - 2.11.11)

за позовом ОСОБА_1

до відповідача ОСОБА_2

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -

ОСОБА_3

про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій

ВСТАНОВИЛА:

 ОСОБА_1 заявлено позов до ОСОБА_2про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000622301/0 від 19.06.2006р.

Розглянувши справу по суті, постановою господарського суду Запорізької області від 16.01.2008р. у задоволенні адміністративного позову відмовлено. Суд першої інстанції посилаючись на приписи ст. 10, 11, 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» дійшов до висновку, що оскільки платник податків не скористався своїм правом щодо недопущення податкового органу до проведення перевірки, і допустив відповідача до перевірки, тому вимога позивача про визнання нечинним рішення відповідача від 19.06.2006р. з підстав наявності факту проведення перевірки з порушенням норм податкового законодавства, є необґрунтованою і задоволенню не підлягає.

По суті спірних правовідносин, суд першої інстанції вказав на наявність факту порушення терміну поставки товару за імпортним контрактом № 172/0505519 від 19.05.05р., і на підставі ст. ст. 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» дійшов до висновку про обґрунтованість нарахування податковим органом штрафних санкцій, що є підставою для відмови в позові.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, позивачем у справі подана апеляційна скарга, в якій позивач вказав наступні обставини. Предметом імпортного контракту № 172/050519 від 19.05.05р. є придбання зернозбиральних комбайнів «Мега 360 автоконтур» з комплектуючими загальною вартістю 355262,82 євро. Перевіряючими особами не було прийнято до уваги, що предметом імпортного контракту є продаж зернозбиральних комбайнів, за які було здійснено авансовий платіж, а нарахування пені здійснено з моменту вчинення платежу і до моменту поставки пресу - підбирача прямокутного тюкового «Маркант 65», придбаного з іншиї цивільно - правових підстав, чим порушено ст. ст. 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», згідно з якими стягнення пені передбачено лише за прострочення поставки продукції (робіт, послуг), що імпортуються.

Позивач листом від 22.08.06р. повідомляв відповідача, що попередня оплата за імпортним контрактом № 172/050519 у розмірі 17763,14 євро з 12.08.06р. втратила статус авансового платежу і зарахована сторонами, як штрафна санкція за дострокове припинення договору. Контракт було припинено за угодою від 12.08.05р. Прострочення мало місце 84 календарних дні, а з 85 календарного дня авансовий платіж набув статусу штрафної санкції по договору.

Вказує, що у позивача відсутній склад правопорушення, внаслідок чого відсутні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Просить скасувати постанову суду першої інстанції від 16.01.08р. та ухвалити нове рішення про задоволення позову.

Пологівська міжрайонна державна податкова інспекція, відповідач у справі, у письмових запереченнях вказала на законність рішення суду першої інстанції. Зазначає, що законність проведення перевірки вже була досліджена при розгляді справи господарським судом Запорізької області, рішенням якого від 29.01.07р. № 3/55/07-АП у позові ОСОБА_1 було відмовлено. Факт придбання пресу «Маркант 65» саме за контрактом № 172/050510 підтверджується вантажною митною декларацією. Зарахування авансового платежу у якості штрафних санкцій за контрактом фактично не відбулось, оскільки вартість товару, отриманого за вантажною митною декларацією є меншою, ніж сума авансового внеску. Крім того, сума 1000євро була повернута позивачу контрагентом.

Просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції від 16.01.08р. залишити без змін.

Запорізька митниця, третя особа у справі, письмових заперечень на апеляційну скаргу не надала.

Представники позивача та третьої особи до суду не з'явились. Про час, дату і місце судового розгляду справи позивач та третя особа повідомлені належним чином. Від третьої особи 27.01.09р. до суду апеляційної інстанції надійшла заява про розгляд справи без участі представника Запорізької митниці. На підставі ст. 196 КАС України колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та третьої особи.

Справу було призначено до апеляційного розгляду та розглянуто колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Проценко О.А. (суддя), Туркіна Л.П. (суддя).

Судове засідання 01.04.2009р. фіксувалось за допомогою технічного комплексу «Камертон».

За результатами розгляду справи, в судовому засіданні 01.04.09р. було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, перевіривши їх доказами колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як свідчать матеріали справи, на підставі направлення від 19.05.2006р. № 124 та відповідно до наказу від 19.05.06р. № 152 була проведена перевірка позивача, за результатами якої складено Акт від 07.06.2006р. № 106/23/32814899 «Про результати позапланової виїзної перевірки дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності згідно з вимогами Закону України № 185-94 ВР від 23.09.1994р. «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» ОСОБА_1 за контрактом № 172/050519 від 19.05.2005р.».

В Акті перевірки вказано, що на виконання умов імпортного контракту № 172/050519 від 19.05.2005р. ОСОБА_120 травня 2005 року перерахувало грошові кошти в сумі 17763,14 євро на користь КО «КЛААС КГаА мбх» Германія, для придбання машини для збирання сільськогосподарських культур, пресу для соломи або сіна (прес - підбирач прямокутний тюковий «Маркант 65»). Оплата за продукцію була перерахована платіжним дорученням від 20.05.05р. № 1 з paxунку 26009301160229 філії «Запорізьке Центральне відділення Промінвестбанку», вказаному у договорі купівлі-продажу, на рахунок ДЕ 74480400350779124700 в Commerzbank AG Bielefeld.

Машина для збирання сільськогосподарських культур, прес для соломи або сіна надійшли згідно з ВМД № 000425 від 26.01.2006р. на суму 104076,45 грн. (курс 6,20847) або 16763,62 євро. Поставка здійснювалась на умовах СІР - Запорізька область, автотранспортом .

За попередньою оплатою вищезазначеного контракту продукція за імпортною операцією надійшла не в повному обсязі, зайво   перерахована сума повернута нерезидентом 31.01.06р. у сумі 1000,00 євро.

Перевіркою встановлено порушення ст.2 Закону України 23.09.1994р. № 185-94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», згідно з яким «імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт,послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України», та пп. 3.1 п.3 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999р. № 136, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 28.05.1999р. за № 338/3631.

Згідно зі ст.4 Закону України від 23.09.1994р. № 185-94 «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» за порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 вказаного Закону передбачається стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом НБУ на день виникнення заборгованості.

При цьому був використаний наступний розрахунок пені :

1). Товар за імпортним контрактом надійшов 26.01.2006р. з порушенням термінів, встановлених чинним законодавством, (термін доставки товару 18.08.2005р.), сума заборгованості - 17763,14 євро.

Кількість днів порушення з 19.08.05р. по 26.01.06р. - 161 день. Валютний курс НБУ станом на 19.08.05р.: 1 євро - 6,167565 грн.

Пеня = 17763,14 євро х 6,167565грн. х 0,3% х 161 день = 52915,22грн.

2). Нерезидентом у зв'язку з невиконанням зобов'язань кошти повернуті з порушенням термінів, встановлених чинним законодавством 31.01.2006р., термін до поставки товару або повернення коштів 26.01.06р. сума заборгованості до поставки - 1000 євро.

Кількість днів порушення з 27.01.06р. по 31.01.06р. - 5 днів.

 Валютний курс НБУ станом на 27.01.06р.: 1 євро - 6,146860грн.

Пеня = 1000євро х 6,146860 х 0,3% х 5 днів = 92,20 грн.

Таким чином загальна сума нарахованої пені склала 53007,42грн.

19.06.2006р. відповідачем було прийняте рішення № 0000622301/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 53007,42грн.

Колегія суддів не погоджується із доводами, викладеними в апеляційній скарзі про те, що предметом імпортного контракту є продаж зернозбиральних комбайнів, за які було здійснено авансовий платіж, а нарахування пені здійснено з моменту вчинення платежу і до моменту поставки пресу - підбирача прямокутного тюкового «Маркант 65», придбаного з інших цивільно - правових підстав , чим порушено ст. ст. 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», згідно з якими стягнення пені передбачено лише за прострочення поставки продукції (робіт, послуг), що імпортуються

Колегія суддів вважає безпідставними вказані доводи з наступних підстав. По-перше, в матеріалах справи міститься лист Запорізької митниці від 14.11.2007р. № 07-05-24-23/6607, адресований на запит господарського суду (а.с. - 76), яким митниця повідомляє суд про оформлення 26.01.2006р. ВМД № 112000003/6/000425 на товар «прес - підбирач прямо кутовий тюковий «Маркант - 65», імпортер - ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ 32814899), експортер - КЛААС КГаА мбх» Германія, згідно до Контракту 172/050519 від 19.05.05р . При цьому митний орган вказав, що будь-яких інших митних оформлень товарів підприємства ОСОБА_1 в Запорізькій митниці на протязі 2007 року не здійснювалось.

За змістом Контракту № 172/050519 від 19.05.05р. (Предмет договору) КЛААС продає, а Покупець купує сільськогосподарську техніку згідно Додатку № 1 до цього Договору. Згідно до Додатку № 1 до Контракту № 172/050619 (а.с. - 53) сільськогосподарською технікою визначено: зернозбиральний комбайн «Мега 360 автоконтур» на суму 292081,33євро у кількості 2 шт. та зернова жатка на суму 38795,64 євро.

Колегія суддів зазначає, що Вантажна Митна Декларація № 000425 (а.с.- 57) визначає, що предметом поставки за Контрактом № 172/050519 є машина для збирання сільськогосподарських культур , прес для соломи або сіна: прес - підбирач прямо кутовий тюковий «Маркант - 65».

Таким чином, прес -підбирач був придбаний саме на підставі Контракту № 172/050519 від 19.05.05р.

У відповідності до ч.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Позивач, вказавши, що прес підбирач прямокутний тюковий «Маркант - 65» був придбаний внаслідок наявності іншої цивільно-правової підстави, аніж контракт № 172/050519 від 19.05.05р., не надав до адміністративного суду будь-які докази в обґрунтування наявності такої підстави.

Також колегією суддів не приймаються доводи заявника в апеляційній скарзі щодо припинення Контракту № 172/050519 шляхом його розірвання за угодою від 12.08.05р. і втрати авансовим платежем свого правового статусу . Так, всупереч ч.4 ст 79 КАС України копія Угоди від 12.08.2005р. про розірвання договору купівлі-продажу № 172/050519 (а.с. - 21) не є засвідченою, а тому не може вважатись належним доказом у справі . Крім того, у відповідності до ч.3 ст. 214 Цивільного кодексу України відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Правочин - Договір купівлі-продажу № 172/050519 було вчинено в письмовій формі із додержанням правил викладення автентичного тексту на російській та німецькій мовах. Однак, Угода від 12.08.05р. містить викладення тексту лише на російській мові (зміст угоди на німецькій мові відсутній), внаслідок чого Угода від 12.08.05р. не може вважатись належним доказом припинення договору № 172/050519 .

Позивач в позовній заяві вказував на незаконність проведення перевірки, однак в матеріалах справи міститься копія постанови господарського суду Запорізької області від 29.01.07р. у справі № 3/55/07-АП про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, якою досліджувались факти обґрунтованості проведення перевірки відповідачем в період з 22.05.06р. по 23.05.06р. та обставини складання Акту перевірки № 106/23/32814899 від 07.06.06р. При цьому судом було зроблено висновок, що відсутність письмового запиту ОСОБА_2 до ОСОБА_1 у відповідності до вимог п.5 ч.6 ст 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» була підставою для недопущення податкового органу до проведення перевірки, однак платник податків не скористався своїм правом і допустив відповідача до проведення перевірки на підставі наказу № 152 від 19.05.06р. та направлення № 124 від 19.05.06р. та надав усі необхідні для цього документи. Також суд вказав, що вимоги Порядку № 327 (Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства») відповідачем виконані.

Ухвалою Запорізького апеляційного адміністративного суду від 18.04.07р. була залишена без задоволення апеляційна скарга ОСОБА_1, а постанова господарського суду Запорізької області від 29.01.07р. у справі № 3/55/07-АП була залишена без змін.

У відповідності до ч.1 ст. 72 КАС України вказані обставини, встановлені судовим рішенням у справі № 3/55/07-АП звільнені від доказування у справі № 13/478/07-АП - 23/467/07-АП .

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови господарського суду Запорізької області відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 16.01.2008р. у справі № 13/478/07-АП - 23/467/07-АП залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено - 07.04.2009р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

Суддя Л.П. Туркіна

Суддя О.А. Проценко