Ухвала суду № 3704598, 01.04.2009, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2009р. м. Дніпропетровськ Справа № 13/6/07-АП

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючий суддя  Мірошниченко М.В.,

суддя   Туркіна Л.П.,

суддя Проценко О.А.

при секретарі Красота А.О.

за участю представників :

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився;

прокуратури: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу ОСОБА_1,

м. Запоріжжя

на постанову господарського суду Запорізької області від 01.11.2007р.

у справі № 13/6/07-АП (категорія статобліку - 2.11.1)

за позовом ОСОБА_3

до відповідача ОСОБА_1

за участю ОСОБА_2

про скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3заявлено позов доОСОБА_1 про скасування податкового повідомлення-рішення від 07.07.2006р. № 0000192307/0, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 51282,00 грн., у т.ч.: 34188,00 грн. за основним платежем, 17094,00 грн. зо штрафними (фінансовими) санкціями.

За наслідками розгляду справи по суті, постановою господарського суду Запорізької області від 01.11.2007р. у справі № 13/6/07-АП позов задоволений. Скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000192307/0 від 07.07.2006р.

Постанова суду першої інстанції мотивована тим, що на момент здійснення операцій купівлі-продажу товарів (у період з квітня 2005р. до червня 2005р.) ОСОБА_4 мало статус платника ПДВ та мало законні підстави для складання податкових накладних. У зв'язку з цим, відсутні підстави виключати з податкового кредиту підприємства суми ПДВ, що були сплачені у зв'язку з придбанням товару у ОСОБА_4. Судом також зазначено, що податкова перевірка позивача проводилась з порушеннями чинного законодавства України.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2подана апеляційна скарга, в якій вказані наступні обставини. В обґрунтування таких вимог відповідач посилається на те, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає зокрема, що позапланова перевірка позивача проведена з дотриманням вимог Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Позивачем в порушення п.п.7.2.1, 7.2.4 п.7.2, п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено ПДВ внаслідок включення до податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, які виписані постачальником ОСОБА_4, свідоцтво платника податків якого скасовано з моменту видачі. Отже, податкові накладні видані особою, яка не є платником ПДВ.

Просить скасувати постанову господарського суду Запорізької області від 01.11.2007р. у справі № 13/6/07-АП та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Від відповідача та прокурора письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило. Сторони законним правом на участь своїх представників в судовому засіданні не скористались. Про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Про причини неявки суду не повідомили. Колегія суддів на підставі ст. 196 КАС України вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за наявними у справі доказами, у відсутності учасників судового процесу, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Справу було призначено до апеляційного розгляду та розглянуто колегією суддів у складі: Мірошниченко М.В. (головуючий суддя), Туркіна Л.П. (суддя), Проценко О.А. (суддя).

Технічне фіксування судового процесу здійснювалось за допомогою комплексу «Камертон».

За результатами судового розгляду справи в судовому засіданні 01.04.2009р. колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду апеляційної інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги та обставини справи, перевіривши їх доказами колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги.

Як випливає з матеріалів справи, ОСОБА_2проведена виїзна позапланова перевірка ОСОБА_1 з питання правомірності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету сум податку на додану вартість при взаємовідносинах з ОСОБА_4 за період з 21.10.2004р. по 31.12.2005р. За наслідками перевірки був складений акт № 73/23-07/33242685 від 23.06.2006р.

В ході перевірки контролюючим органом було встановлено, що на порушення п.п.7.2.1, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» у перевіряємому періоді з 21.10.2004р. по 31.12.2005р. ОСОБА_1 занижено податок на додану вартість внаслідок включених до податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, які виписані постачальником ОСОБА_4, свідоцтво платника ПДВ якого скасовано з моменту видачі, на загальну суму ПДВ 34188,00 грн., а саме по періодах: квітень 2005р. - 5753,00 грн.; червень 2005р. - 28435,00 грн.

В акті перевірки зазначено про незаконність віднесення підприємством суми податкового кредиту у розмірі 34188,00 грн. у періоді з 21.10.2004р. по 31.12.2005р. по вищевказаним операціям (придбання товарів у ОСОБА_4) до складу податкового кредиту податку на додану вартість за квітень, червень 2005р., згідно первинних документів, наданих підприємством до перевірки. Це також підтверджено отриманою постановою господарського суду Запорізької області від 19.12.2005р. по справі № 23/450-АП за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_4 про визнання недійсними установчих та фінансово-господарських документів, якою вказаний позов задоволений.

На думку контролюючого органу, первинні документи на придбання ОСОБА_1 товару від ОСОБА_4, були прийняті ОСОБА_1 до виконання з порушенням ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п.2.4, п.2.16 «Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку». Первинні документи на придбання ОСОБА_1товару від ОСОБА_4, виписані ОСОБА_4 без законних підстав та не є первинними документами, внаслідок чого не можуть документально підтверджувати здійснення зазначених господарських операцій, перехід права власності на ТМЦ, та не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, на даних якого ґрунтується податкова звітність. Тобто, ОСОБА_4, не мало права на складання податкових накладних, видаткових накладних, які не відповідають вимогам Закону України «Про податок на додану вартість», та відповідно ОСОБА_1 не мало законних підстав на нарахування податкового кредиту по вищезазначеним операціям та відображення їх у податкових деклараціях з ПДВ у періоді з 21.10.2004р. по 31.12.2005р.

В акті перевірки зроблений висновок про те, що ОСОБА_1 в порушення п.п.7.2.1, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту у перевіряємому періоді з 21.10.2004р. по 31.12.2005р. віднесено суму ПДВ - 34188,00 грн., а саме по періодах: квітень 2005р. - 5753,00 грн.; червень 2005р. - 28435,00 грн. Тобто по вищевказаним операціям ОСОБА_1 у періоді з 21.10.2004р. по 31.12.2005р. завищено податковий кредит у сумі 34188,00 грн.

На підставі акта перевірки №73/23-07/33242685 від 23.06.2006р. відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000192307/0 від 07.07.2006р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 51282,00 грн., у т.ч. 34188,00 грн. основного платежу, та 17094,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Позивач вважає неправомірним донарахування підприємству податкового зобов'язання з ПДВ, посилаючись на те, що у спірних правовідносинах суми ПДВ були віднесені до складу податкового кредиту у зв'язку з придбанням товару у ОСОБА_4, підтверджені належним чином оформленими податковими накладними. Визнання в судовому порядку нечинним статуту ОСОБА_4 та запису про державну реєстрацію цього підприємства не є підставою для скасування Свідоцтва платника ПДВ з моменту його видачі. Отже, на момент здійснення операцій купівлі-продажу товарів (у період з квітня 2005р. до червня 2005р.) ОСОБА_4 мало статус платника ПДВ та законні підстави для складання податкових накладних, у зв'язку з чим відсутні підстави виключати з податкового кредиту підприємства позивача суми ПДВ, що були сплачені у зв'язку з придбанням товару у ОСОБА_4. Позивач також посилається на порушення відповідачем норм Закону України «Про державну податкову службу в Україні» під час проведення податкової перевірки. У зв'язку з цим, позивач звернувся в суд з даним позовом.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності з п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну , що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Пунктом 7.2.4 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Суми податку на додану вартість, сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням (спорудженням) основних фондів, що підлягають амортизації, включаються до складу податкового кредиту такого звітного періоду, незалежно від строків введення в експлуатацію основних фондів, а також від того, чи мав платник податку оподатковувані обороти протягом такого звітного періоду.

Пунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» закріплено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що ОСОБА_4 в періоді, в якому виявлено заниження позивачем ПДВ - з 21.10.2004р. по 31.12.2005р. - мало статус платника ПДВ, що підтверджується Свідоцтвом платника ПДВ. Таким чином, ОСОБА_4 мало право складати та видавати податкові накладні позивачу при здійсненні господарських операцій .

Зміст податкових накладних , які виписані ОСОБА_4 не суперечать вимогам п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». В ході перевірки податковим органом також не виявлено будь-яких порушень щодо змісту таких податкових накладних.

При цьому, як обґрунтовано вказано судом першої інстанції, визнання в судовому порядку нечинними статуту та запису про державну реєстрацію ОСОБА_4 не є підставою для скасування Свідоцтва платника ПДВ з моменту його видачі, згідно з «Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 01.03.2000р. № 79. Діючим законодавством України не передбачено анулювання Свідоцтва платника податку ПДВ з дати його видання.

До того ж, постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 19.06.2007р. у справі № 23/450-АП скасовано постанову господарського суду Запорізької області від 19.12.2005р. відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_2до ОСОБА_4 про визнання нечинним Статуту та запису про державну реєстрацію цього підприємства .

Таким чином, ОСОБА_4 на момент здійснення операцій купівлі-продажу в періоді з квітня 2005р. до червня 2005р. мало статус платника ПДВ, а також мало законні підстави для складання податкових накладних .

У зв'язку з цим, у висновках акта перевірки податковий орган дійшов до безпідставного висновку про завищення позивачем податкового кредиту в сумі 34188,00 грн. та заниження податку на додану вартість, у т.ч. в квітні 2005р. - 5753,00 грн., в червні 2005р. - 28435,00 грн.

Окрім того, з матеріалів справи вбачається, що позапланова виїзна перевірка позивача була проведена з порушенням ч.8 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», де зазначено, що позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду. В ході розгляду справи встановлено, що у відповідача було відсутнє рішення, яке б надавало право на проведення позапланової виїзної перевірки.

Також, згідно з п. ч.6 ст.111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться у разі виникнення потреби у перевірці відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

З матеріалів справи вбачається, що пояснення позивача на відповідний запит відповідача від 04.04.2006р. були надані своєчасно. Таким чином, у відповідача не було достатніх підстав для проведення позапланової виїзної податкової перевірки ОСОБА_1, а прийняте за наслідками такої перевірки спірне податкове повідомлення-рішення не може вважатися законним.

У відповідності зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем були доведені ті обставини, на яких ґрунтуються його позовні вимоги. В той же час, відповідачем не було доведено правомірності прийнятого спірного податкового повідомлення-рішення.

З урахування наведених обставин, місцевий господарський суд дійшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог, скасувавши податкове повідомлення-рішення ОСОБА_2від 07.07.2006р. № 0000192307/0.

Фактичні обставини справи досліджені судом першої інстанції на підставі наданих в судове засідання сторонами доказів. Порушення або неправильного застосування норм матеріального і процесуального права не вбачається, підстави для скасування або зміни постанови господарського суду Запорізької області відсутні.

Керуючись ст. ст. 195, 198 п.1, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргуОСОБА_1, м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 01.11.2007р. у справі № 13/6/07-АП залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржена протягом одного місяця до адміністративного суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено - 07.04.2009р.

Головуючий суддя М.В. Мірошниченко

  Суддя Л.П. Туркіна

Суддя О.А. Проценко