Постанова № 37044821, 04.02.2014, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2014 р. Справа№ 5011-8/16126-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сухового В.Г.

суддів: Агрикової О.В.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Петренку В.А.,

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку ,,Укргазбанк"

на рішення господарського суду м. Києва від 04.12.2013р.

у справі № 5011-8/16126-2012 (суддя Літвінова М.Є.)

за позовом Публічного акціонерного товариства ,,Сувенір"

до 1.) Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Борком"

2.) Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Іскра - Трейд"

3.) Публічного акціонерного товариства акціонерного банку ,,Укргазбанк"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О.

про визнання недійсним договору іпотеки

за заявою: Публічного акціонерного товариства ,,Сувенір"

про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду м. Києва від 21.03.2013р. у справі № 5011-8/16126-2012

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду м. Києва від 21.03.2013р. у справі №5011-8/16126-2012 в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства ,,Сувенір" до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Борком", Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Іскра - Трейд", Публічного акціонерного товариства акціонерний Банк ,,Укргазбанк" про: 1) визнання недійсним договору іпотеки, що укладений між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком ,,УКРГАЗБАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,БОРКОМ" від 08 січня 2009 року, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О. та зареєстрований в реєстрі за номером 143; 2) визнання таким, що підлягає вилученню запис в державному реєстрі іпотек, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів приватного нотаріуса Київського міського Нотаріального округу Гончаренко Н.О. - відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2013р. дане рішення залишено без змін.

23.10.2013р. Публічне акціонерне товариство ,,Сувенір" звернулось до господарського суду міста Києва із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 21.03.2013р. у справі № 5011-8/16126-2012.

Рішенням господарського суду м. Києва від 04.12.2013р. вищевказану заяву Публічного акціонерного товариства ,,Сувенір" задоволено. Рішення господарського суду міста Києва у справі №5011-8/16126-2012 від 21.03.2013р. скасовано. Визнано недійсним договір іпотеки укладений 28.01.2009р. між Відкритим акціонерним товариством акціонерним банком ,,Укргазбанк" (код 23697280, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк ,,Укргазбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Борком" (код 31957823) посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О. та зареєстрований в реєстрі за номером 143. Знято заборону відчуження та внесено до Державного реєстру іпотек записи про припинення обтяжень на нерухоме майно, накладених записом № 8407734. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Борком" (03062, м. Київ, вул. Гончарова,16, кв.12, код 31957823) на користь Публічного акціонерного товариства ,,Сувенір" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 30, код 02970406) 357,66 грн. судового збору. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Іскра - Трейд" (01025, м. Київ, вул. Володимирська, 7, офіс 1, код 34189649) на користь Публічного акціонерного товариства ,,Сувенір" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 30, код 02970406) 357,66 грн. судового збору. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства акціонерного банку ,,Укргазбанк" (01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 39, код 23697280) на користь Публічного акціонерного товариства ,,Сувенір" (02093, м. Київ, вул. Бориспільська, 30, код 02970406) 357,66 грн. судового збору.

Мотивуючи своє рішення, суд першої інстанції послався на доведеність та обгрунтованість вимог позивача, що стало підставою для їх задоволення.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач 3 - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк ,,Укргазбанк" подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 04.12.2013р. у справі № 5011-8/16126-2012, рішення господарського суду м. Києва від 21.03.2013р. у справі № 5011-8/16126-2012 залишити без змін. В обґрунтування доводів апеляційної скарги скаржник зазначає, що він не погоджується з прийнятим рішенням, вважає його необґрунтованим, оскільки судом першої інстанції допущено порушення норм матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні суду не відповідають дійсним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.12.2013р. у справі № 5011-8/16126-2012 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк ,,Укргазбанк" прийнято до провадження та призначено розгляд скарги на 04.02.2014р.

Відзивів на апеляційну скаргу не надходило.

В судовому засіданні 04.02.2014р. представник відповідача 3 підтримала доводи апеляційної скарги, представник позивача заперечила проти доводів апеляційної скарги, представники відповідача 1, відповідача 2, третя особа в судове засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, хоча повідомлялись про час та місце розгляду скарги своєчасно та належним чином ухвалою суду від 26.12.2013р.

Заяв про відкладення розгляду справи від представників відповідача 1, відповідача 2, третьої особи не надходило, у зв'язку з цим колегія суддів, вважає за можливе здійснювати апеляційний перегляд за наявними у ній матеріалами.

Відповідно до ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно зі ст. 99 ГПК України, в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Розглянувши матеріали апеляційної скарги, дослідивши наявні у справі докази, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача 3, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Положеннями ст. 112 ГПК України встановлено, що господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами.

Підставами для перегляду судових рішень господарського суду за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 113 ГПК України судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявленими обставинами за заявою сторони, прокурора, третіх осіб, поданою протягом одного місяця з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення. При цьому заява про перегляд судового рішення господарського суду з підстави, передбаченої п.1 ч.2 ст. 112 цього Кодексу, може бути подана не пізніше трьох років з дня набрання судовим рішенням господарського cуду законної сили.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011р. ,,Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов:

по-перше, їх існування на час розгляду справи,

по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи,

по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).

При цьому необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту); не можуть вважатися такими обставинами подані учасником судового процесу листи, накладні, розрахунки, акти тощо, які за своєю правовою природою є саме новими доказами.

Обгрунтовуючи подану заяву ПАТ ,,Сувенір" посилається на ту обставину, що рішення у даній справі мотивоване тим, що оспорюваний договір іпотеки відповідає вимогам ч. 2 ст. 5 Закону України ,,Про іпотеку". Оскільки ТОВ ,,Борком" підтвердило рішенням господарського суду міста Києва від 18.09.2008р. у справі №2/363 свої майнові права на предмет іпотеки, то, відповідно, мало повний обсяг цивільної дієздатності для укладання договору іпотеки від 28.01.2009р. та передачі в іпотеку майнових прав на нежилі приміщення, що розташовані у м. Києві по вул. Бориспільськиій, 30. Однак, постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі №2/363 за позовом ТОВ ,,Борком" до ТОВ ,,Іскра -Трейд" про визнання договору купівлі - продажу дійсним скасовано зазначене рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2008р. та відмовлено у задоволенні позову.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, яким обставину, яка стала відома заявнику після винесення судового рішення у справі, а саме - скасування постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2008р. у справі №2/363 про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 08.06.2007р. між ТОВ ,,Борком" та ТОВ ,,Іскра - Трейд", у задоволенні позову відмовлено, оцінено як нововиявлену, оскільки вона існувала на час розгляду справи господарським судом, але не була відома сторонам у справі та є істотною для вирішення справи, так як спростовує висновок суду щодо наявності предмету спору.

Відповідно до ч. 7 ст. 114 Господарського процесуального кодексу України в разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за нововиявленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, 28.01.2009р. між Відкритим акціонерним товариством акціонерний банк ,,Укргазбанк" (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк ,,Укргазбанк") та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Борком" (позичальник) укладено кредитний договір № 2-V/2009 (т.1 а.с.34-41).

За умовами договору № 2-V/2009, банк відкриває позичальнику відновлювальну відкличну кредитну лінію, з загальним лімітом кредитування 5 000 000,00 грн. строком на 1 місяць, а позичальник в термін не пізніше 27.02.2009р. зобов'язаний повернути кредит в повному обсязі. За користування кредитними коштами у межах встановленого терміну кредитування процентна ставка встановлюється у розмірі 20% річних.

В забезпечення вимог по кредитному договору № 2-V/2009 сторони уклали договір іпотеки без оформлення заставної від 28 січня 2009 року ( а.с. 27-30 том 2), посвідчений Гончаренко Н.О., приватним нотаріусом Київського нотаріального округу.

Відповідно до пп. 2.1 вказаного договору, предметом іпотеки є майнові права на нежилі приміщення та нежилі будівлі загальною площею 9 517,60 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30, а також самі нежилі приміщення та нежилі будівлі, на які іпотекодавець набуде право власності після державної реєстрації.

Майнові права іпотекодавця на вказану нерухомість виникають з договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 08.06.2007р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Іскра - Трейд" та Товариством з обмеженою відповідальністю ,,Борком", та полягають в праві на отримання у власність від ТОВ ,,Іскра - Трейд" нежилих приміщень та нежилих будівель та реєстрації цього права, а саме: корпус № 2 в осях 1-5 (літ. В) загальною площею 2 294,50 кв.м; енерго - механічної дільниці, цех № 5 (літ. Д) загальною площею 2 105,60 кв.м.; склад готової продукції цех № 3 (літ. Е) загальною площею 1 426,50 кв.м.; цехів № 5,10 конструкт. (літ. З), загальною площею 807,60 кв.м.; цеху №5, гаражу (літ. Л), загальною площею 571,90 кв.м.; центрального складу (літ. С), загальною площею 276,50 кв.м.; дільниці № 10,6,7,9 (літ. Ф), загальною площею 1 636,40 кв.м.; транспортної дільниці (літ. Х), загальною площею 41,90 кв.м.; трансформаторною підстанцію (літ. П) загальною площею 51,10 кв.м.; градирня (літ. У), загальною площею 27,60 кв.м.; склад відпрацьованих масел (літ. К), загальною площею 20,50 кв.м.; компресорна (літ. М), загальною площею 57,80 кв.м.; склад металу (літ. И), загальною площею 69,00 кв.м.; прохідна (літ. О), загальною площею 27,30 кв.м.; склади РСГ (літ. Ц), загальною площею 103,40 кв.м. За згодою сторін предмет іпотеки оцінено в 17 700 000, 00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що у зв'язку із укладенням вказаного договору іпотеки до Єдиного реєстру іпотек 28.01.2009р. за №8407734 внесено відповідний запис 1: тип обтяження - іпотека, підстава обтяження: договір іпотеки, об'єкт обтяження нежиле приміщення та нежилі будівлі, загальною площею 9 517,60 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 30. Також, 05.02.2009р. до вказаного запису приватним нотаріусом Гончаренко Н.О., були внесені зміни (виправлено помилку) щодо адреси розташування предмету іпотеки, а саме, замінено на м. Київ, вул. Бориспільська, 30. (т. 1, а.с. 76-78).

Згідно ст. 1 Закону України ,,Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ст. 3 Закону).

У 2009р. ПАТ ,,Акціонерний банк ,,Укргазбанк" звернулося в господарський суд м. Києва з позовом до ТОВ ,,Борком" про стягнення 6 217 049,13 грн. заборгованості за кредитним договором № 2-V/2009 від 28.01.2009р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 07.12.2009р. у справі № 6/661 за позовом ПАТ ,,Акціонерний банк ,,Укргазбанк" до ТОВ ,,Борком" про стягнення 6 217 049, 13 грн. заборгованості за кредитним договором № 2-V/2009 від 28.01.2009р., яке набрало законної сили, позов задоволено повністю. Стягнуто з ТОВ ,,Борком" на користь ПАТ ,,Акціонерний банк ,,Укргазбанк" заборгованість по кредиту - 5 000 000 грн., заборгованість по процентам - 704 109,59 грн., заборгованість по пені за несвоєчасне повернення кредиту - 480 821,92 грн., заборгованість по пені за несвоєчасну сплату процентів - 32 117,62 грн. (т. 2, а.с. 171-176).

30.01.2010р. додатковим рішенням господарського суду м. Києва у справі № 6/661 звернуто стягнення на нежилі приміщення та нежилі будівлі загальною площею 9 517,60 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30, що є предметом іпотеки (т. 2, а.с. 177-178).

В 2012р. Публічне акціонерне товариство ,,Сувенір" звернулось в господарський суд м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Борком", Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Іскра - Трейд", Публічного акціонерного товариства акціонерний Банк ,,Укргазбанк" про визнання недійсним іпотечного договору від 08.01.2009р. та усунення перешкод в розпорядженні нерухомим майном.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 1999р. є власником цілісного майнового комплексу, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30, що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий комплекс серії МК № 010002058 від 04.02.1999р. та свідоцтвом про право власності на майновий комплекс серії МК № 010004574 від 14.11.2001р., вказаний об'єкт нерухомості належним чином зареєстрований в КП КМБТІ, що підтверджується реєстраційним посвідченням, виданим КП КМБТІ на майновий комплекс, що зареєстровано в реєстровій книзі №4з-118 за реєстровим номером 501-з від 22.11.2001р.

Як вбачається з матеріалів справи, рішенням господарського суду м. Києва від 15.06.2007р. у справі №21/313 за позовом Акціонерного товариства відкритого типу Промислово - торговельна фірма ,,Сувенір" до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Торговий дім ,,Українські сувеніри", Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Іскра - Трейд", Київського міського бюро технічної інвентаризації права власності на об'єкти нерухомого майна про визнання недійсними договорів, повернення майна та скасування реєстраційних написів позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі - продажу від 19.08.2006р., укладений між позивачем та ТОВ ,,Торговий дім ,,Українські сувеніри"; в порядку двосторонньої реституції зобов'язано ТОВ ,,Торговий дім ,,Українські сувеніри" повернути позивачу нежилі приміщення у м. Києві по вул. Бориспільська, 30; визнано недійсним договір купівлі - продажу від 15.01.2007р., укладений між ТОВ ,,Торговий дім ,,Українські сувеніри" та ТОВ ,,Іскра - Трейд"; в порядку реституції зобов'язано ТОВ ,,Іскра - Трейд" повернути ТОВ ,,Торговий дім ,,Українські сувеніри" нежилі приміщення у м. Києві по вул. Бориспільська, 30 (т. 1, а.с. 51 - 60).

Вказане рішення залишено без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 23.10.2007р. та постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2008р. (т. 1, а.с. 61 - 67).

Рішенням господарського суду м. Києва від 18.09.2008р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Борком" до Товариства з обмеженою відповідальністю ,,Іскра - Трейд" про визнання договору купівлі - продажу від 08.06.2007р. дійсним позовні вимоги задоволено повністю. Визнано договір купівлі - продажу нежитлових приміщень, будівель від 08.06.2007р. укладений між ТОВ ,,Іскра - Трейд" та ТОВ ,,Борком" дійсним (т.1, а.с. 48 - 50).

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі №2/363 за позовом ТОВ ,,Борком" до ТОВ ,,Іскра - Трейд", третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ПАТ ,,Сувенір" про визнання договору купівлі - продажу від 08.06.2007р. дійсним, рішення господарського суду міста Києва від 18.09.2008р. скасовано, у задоволенні позову відмовлено та встановлено наступне.

08.06.2007р. між ТОВ ,,Іскра - Трейд" (продавець за договором) та ТОВ ,,Борком" (покупець за договором) укладено договір купівлі-продажу нежитлових будівель загальною площею 9 517,60 кв.м., що розташовані в м. Києві по вул. Бориспільська, 30.

Згідно п.2.1 договору продаж здійснено за 17 700 000,00 грн. з урахуванням ПДВ, яке складає 2 950 000,00 грн., які покупець отримав від продавця на момент підписання договору.

Згідно умов договору сторони домовились провести нотаріальне посвідчення договору протягом року.

ТОВ ,,Борком" листом № 20/05-0001 від 20.05.2008р. звернувся до ТОВ ,,Іскра -Трейд" з вимогою про нотаріальне посвідчення договору купівлі - продажу та передачу майна. ТОВ ,,Іскра - Трейд" надав відповідь, що станом на сьогоднішній день вартість об'єкту нерухомості, зазначеній у договорі, більше, ніж була на момент підписання договору, а тому просить укласти договір про збільшення вартості майнового комплексу, після чого відповідач може провести нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу.

Вважаючи вимоги ТОВ ,,Іскра - Трейд" безпідставними ТОВ ,,Борком" звернувся до господарського суду м. Києва з позовом про визнання договору купівлі - продажу нежитлових приміщень від 08.06.2007р., укладений між ТОВ ,,Борком" до ТОВ ,,Іскра - Трейд" дійсним.

ПАТ ,,Сувенір" з 04 лютого 1999 року є власником цілісного майнового комплексу, який розташований за адресою м. Київ вул. Бориспільська 30, що підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий комплекс серії МК № 010002058 від 04.02.1999 року та свідоцтвом про право власності на майновий комплекс серії МК № 010004574 від 14.11.2001 року.

В 2006 році з боку невідомих осіб була спроба незаконним способом захопити майно ПАТ ,,Сувенір", яке на той час мало назву Акціонерне товариство відкритого типу Промислово - торговельна фірма ,,Сувенір" (скорочена назва - AT BT Промислово- торговельна фірма ,,Сувенір"), а також корпоративні права його акціонерів. Зокрема, було підроблено печатку AT BT Промислово - торговельна фірма ,,Сувенір", протокол загальних зборів акціонерів та призначено підставну особу Князєва A.B. головою правління товариства, а 19.08.2006 Князевим A.B. від імені AT BT Промислово - торговельна фірма ,,Сувенір" було укладено з TOB ,,Торговий дім ,,Українські сувеніри" договір купівлі - продажу нежитлових приміщень та будівель, які розташовані під № 30 по вул. Бориспільській в м. Києві.

Дарницьким РУ ГУ МВС України в 2006р. порушено кримінальну справу № 02-10242, в рамках якої накладено арешт на майновий комплекс, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30, а також було заборонено БТІ в м. Києві вчиняти будь - які дії стосовно вищевказаного майна, в тому числі перереєстровувати вищевказане майно незалежно від суб'єкта власності.

15.01.2007р. TOB ,,Торговий дім ,,Українські сувеніри" здійснило відчуження вказаних об'єктів на користь TOB ,,Іскра - Трейд", про що сторонами також було укладено відповідний договір купівлі - продажу.

В квітні 2007р. AT BT Промислово - торговельна фірма ,,Сувенір" звернулось в господарський суд м. Києва з позовом до TOB ,,Торговий дім ,,Українські сувеніри", TOB ,,Іскра - Трейд", КП ,,Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об'єкти нерухомого майна" про визнання недійсними договорів від 19.08.2006р. та 15.01.2007р., повернення майна та скасування реєстраційних написів (справа № 21/313).

В процесі розгляду вказаної справи господарським судом м. Києва винесено ухвалу по справі № 21/313 про забезпечення позову, якою було заборонено БТІ м. Києва видавати довідки, проводити реєстрацію, перереєстрацію права власності на майновий комплекс по вул. Бориспільська, 30 у м. Києві, а також накладено арешт та заборонено відчуження, передачу під заставу тощо цього майнового комплексу.

Як вже зазначалось, рішенням господарського м. Києва від 15.06.2007р. у справі № 21/313 позов AT BT Промислово - торговельна фірма ,,Сувенір" задоволено.

Вказане рішення суду виконано, нежитлові приміщення та будівлі, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30, були повернуті до законного власника.

Таким чином, на момент укладення договору купівлі - продажу від 08.06.2007р. TOB ,,Іскра - Трейд" не мало права на його укладення, оскільки існували вищезазначені арешти та заборони на його відчуження, а в подальшому договір купівлі - продажу нежитлових приміщень та будівель, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30, укладений 15.01.2007р. між TOB ,,Торговий дім ,,Українські сувеніри" (продавець) та TOB ,,Іскра - Трейд" (покупець), було визнано недійсним у судовому порядку. Оскільки TOB ,,Іскра - Трейд" не стало власником спірних об'єктів нерухомості, то право власності у встановленому законом порядку не перейшло і до TOB ,,Борком" за договором купівлі - продажу від 08.06.2007р.

Тобто ТОВ ,,Іскра - Трейд" всупереч діючим заборонам 08.06.2007р. здійснило відчуження спірного майна на користь TOB ,,Борком", про що було укладено відповідний договір. В подальшому, приховуючи факт існування рішення господарського суду міста Києва від 15.06.2007р. по справі № 21/313, TOB ,,Борком" та TOB ,,Іскра - Трейд" у судовому порядку визнали цей договір дійсним.

Частиною 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Наведений факт має преюдиційне значення та не підлягає повторному доведенню.

Таким чином, постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі №2/363 встановлено, що ПАТ ,,Сувенір" є власником цілісного майнового комплексу розташованого за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30, майнові права на які є предметом договору іпотеки від 28.01.2009р., укладеного в забезпечення кредитного договору №2-V/2009, а договір купівлі-продажу нежитлових приміщень та будівлі за вказаною адресою, укладений 15.01.2007р. між ТОВ ,,Торговий дім ,,Українські сувеніри" та ТОВ ,,Іскра - Трейд" визнано недійсним в судовому порядку, та враховуючи, що ТОВ ,,Іскра - Трейд" не стало власником спірних об'єктів нерухомості, то право власності у встановленому законом порядку не перейшло і до ТОВ ,,Борком" за договором купівлі - продажу від 08.06.2007р.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 Цивільного кодексу України, відповідно до якої:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, що передбачено ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України.

Як передбачено ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно з п. 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 11 ,,Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними", вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

З врахуванням вищенаведеного, слід дійти висновку, що при укладенні договору іпотеки від 28.01.2009р. ТОВ ,,Борком" (іпотекодавець за договором) не був власником предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України ,,Про іпотеку" (в редакції, яка діяла на момент укладання оспорюваного договору іпотеки), предметом іпотеки також може бути об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення іпотечного договору, за умови, що іпотекодавець може документально підтвердити право на набуття ним у власність відповідного нерухомого майна у майбутньому. Обтяження такого нерухомого майна іпотекою підлягає державній реєстрації у встановленому законом порядку незалежно від того, хто є власником цього майна на час укладення іпотечного договору.

Таким чином ТОВ ,,Борком" не мало необхідного обсягу дієздатності для передачі в іпотеку майнові права на нежитлові приміщення, що розташовані у м. Києві по вул. Бориспільській, 30, які виникали у іпотекодавця з договору купівлі - продажу, укладеного між ним та ТОВ ,,Іскра -Трейд" від 08.06.2007р., факт дійсності якого спростований постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі № 2/363.

Відповідно до положень ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно з ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. (ч. 1 ст. 319 ЦК України).

Приписами ч. 1 ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно з ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Виходячи з системного аналізу вказаних норм, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що майнові права на нежилі приміщення та нежилі будівлі, загальною площею 9 517,60 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30, а також самі нежилі приміщення та нежилі будівлі належали позивачу. За таких обставин, ТОВ ,,Борком" неправомірно передало в іпотеку зазначені майнові права на вказані нежилі приміщення та нежилі будівлі, тому договір іпотеки, укладений між ВАТ АБ ,,Укргазбанк" та ТОВ ,,Борком" від 08.01.2009р., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Гончаренко Н.О. та зареєстрований в реєстрі за №143 є недійсним в силу ст.ст.203, 215 Цивільного кодексу України, як такий, що укладений в порушення вимог ст. 5 Закону України ,,Про іпотеку".

Крім того, позивачем заявлено вимогу про визнання таким, що підлягає вилученню запис в державному реєстрі іпотек, а саме: запис 1 тип обтяження - іпотека, що зареєстрований 28.01.2009р. о 15:27:20 за №8407734, реєстратором: приватний нотаріус Гончаренко Н.О., підстава обтяження: договір іпотеки, 143, 28.01.2009, приватний нотаріус Гончаренко Наталя Олександрівна; об'єкт обтяження нежиле приміщення та нежилі будівлі, загальною площею 9 517,60 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Борисоглібська, 30; який було змінено 05.02.2009 року о 13:46:13 у частині адреси розташування предмету іпотеки: м. Київ, вул. Бориспільська, 30.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в цій частині, з чим погоджується колегія суддів з огляду на таке.

Положеннями ст. 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з п.5.1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2012 за № 282/20595, нотаріус, який накладав заборону, знімає заборону відчуження майна при одержанні повідомлення про припинення (розірвання, визнання недійсним) договору застави (іпотеки), за рішенням суду.

Відповідно Закону України ,,Про державну реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація припинення іпотеки, обтяження здійснюється на підставі рішень судів, що набрали законної сили.

Таким чином, вимога позивача про вилучення вказаного вище запису з державного реєстру іпотек безпосередньо пов'язана із визнанням договору іпотеки, на підставі якого було внесено цей запис, недійсним.

Оскільки договір іпотеки укладений 28.01.2009р. між ВАТ АБ ,,Укгразбанк" та ТОВ ,,Борком" є недійсним, наявні правові підстави для вилучення з державного реєстру іпотек запису про обтяження нежилих приміщень та нежилих будівель, загальною площею 9 517,60 кв.м., що розташовані за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 30.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню, про що вірно вказав суд першої інстанції.

Обгрунтовуючи доводи апеляційної скарги відповідач посилається на ту обставину, що на момент укладання договору іпотеки договір купівлі - продажу від 08.06.2007р., укладений між ТОВ ,,Борком" та ТОВ ,,Іскра - Трейд" не був визнаний недійсним, тому у суду були відсутні правові підстави для визнання договору недійсним. Зокрема, скаржник вказує, що постанова Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі №2/363 не може бути нововиявленою обставиною.

Колегія суддів вважає дані твердження безпідставними з огляду на таке.

Як зазначалось вище, постановою Пленуму Вищого господарського суду України №17 від 26.12.2011р. ,,Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами" нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.

Необхідно чітко розрізняти поняття нововиявленої обставини (як факту) і нового доказу (як підтвердження факту).

В даному випадку, скаржник помилково ототожнює факт недійсності договору купівлі - продажу 08.06.2007р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.09.2013р. у справі №2/363, якою вказаний факт було встановлено, але обставини (факт) недійсності договору існували на момент прийняття рішення від 21.03.2013р. у справі № 5011-8/16126-2012, не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, та є істотними для розгляду справи, тому є нововиявленими в розумінні ст. 112 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, як встановлено статтею 34 ГПК України. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За таких обставин доводи апеляційної скарги не є обґрунтованими з підстав наведених вище, а тому колегією суддів відхиляються. У зв'язку з цим апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що підстави для скасування рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2013р. у справі № 5011-8/16126-2012, які передбачені ст. 104 ГПК України, відсутні. Рішення суду є законним, обґрунтованим та відповідає матеріалам справи, а тому його слід залишити без змін.

Судові витрати за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 105, 112, 114 ГПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк ,,Укргазбанк" залишити без задоволення, а рішення господарського суду міста Києва від 04.12.2013р. у справі № 5011-8/16126-2012 без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.Г. Суховий

Судді О.В. Агрикова

М.Г. Чорногуз

Повний текст складено та підписано 07.02.2014р.