Ухвала суду № 37035, 29.06.2006, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

29.06.06 Справа № 02/21-2А

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

Головуючого судді Юрченка Я.О.

суддів Процик Т.С.

Галушко Н.А.

розглянув апеляційну скаргу Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції у Волинській області, смт.Ратне № 981/10/10-012 від 06.05.2006р.

на постанову Господарського суду Волинської області від 06.04.2006р.

у справі № 02/21-2А

за позовом Державного підприємства „Мисливське господарство „Старовижівське”, смт.Стара Вижівка

до Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції у Волинській області, смт.Ратне

про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення від 01.08.2005р. № 0002812800/0

За участю представників сторін:

від позивача: відсутній

від відповідача: відсутній

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Волинської області від 06.04.2006р. у справі № 02/21-2А задоволено позов Державного підприємства „Мисливське господарство „Старовижівське”, смт.Стара Вижівка до Ратнівської міжрайонної державної податкової інспекції у Волинській області, смт.Ратне та визнано нечинним податкове повідомлення-рішення від 01.08.2005р. № 0002812800/0 в частині нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгодженого податкового зобов”язання з податку з власників транспортних засобів в розмірі 38,08 грн. та 267,46 грн.

При прийнятті постанови місцевий господарський суд виходив з того, що у відповідача відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій в розмірі 38,08 грн. та 267,46 гри. по податковому повідомленню-рішенню від 01.08.2005р. № 0002812800/0 на підставі акту перевірки від 29.07.2005р. за період, що не перевірявся.

Скаржник, відповідач у справі, з постановою місцевого господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, просить постанову суду скасувати, у задоволенні позову відмовити, з підстав, наведених в апеляційній скарзі.

Позивач у запереченні на апеляційну скаргу проти вимог та доводів апеляційної скарги заперечив, просив постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Відповідачем в апеляційній скарзі та позивачем окремою заявою висловлені клопотання про вирішення справи за відсутності їх уповноважених представників, а тому, керуючись ст.197 КАС України, апеляційний господарський суд дійшов висновку про доцільність розгляду даної справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, доводи позивача, наведені у запереченні на апеляційну скаргу, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що постанову місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення, з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої і апеляційної інстанцій, підставою прийняття спірного податкового повідомлення-рішення став акт № 241/23-20128245 від 29.07.2005р., складений відповідачем за результатами проведення комплексної документальної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства державного підприємства «Мисливське господарство «Старовижівське»за період з 01.04.2004р. по 31.03.2005р. відповідно до затвердженого плану перевірки, до пункту 2.10 якого включено питання правильності нарахування податку з власників транспортних засобів і своєчасність його перерахування до бюджету.

В акті перевірки № 241/23-20128245 від 29.07.2005р. (розділ 2.10) зазначено, що позивачем порушено пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно з яким податкові зобов'язання сплачуються до бюджету протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 даного закону. А саме, податкові зобов'язання в сумі 1529,85 грн. погашено від 30 до 90 днів від граничного терміну сплати.

Згідно з пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 вказаного Закону України за прострочення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов'язання до платника податків застосовуються штрафні санкції у відповідних розмірах, зокрема при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі десяти відсотків такої суми; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі 20 відсотків такої суми; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання - у розмірі п'ятдесяти відсотків такої суми.

Спірним податковим повідомленням-рішенням за затримку сплати позивачем узгодженого зобов'язання по податку з власників транспортних засобів в сумі 1529,85 грн. на 76 календарних днів застосовано штраф в розмірі 20%, що складає 305,97 грн.

Як вбачається з розрахунку штрафних санкцій та поясненні до нього, застосований штраф в розмірі 305,97 грн. складається із 215,75 грн. штрафних санкцій нарахованих в грудні 2002р. за несплату узгоджених сум податку по строку сплати в березні, серпні 2003р. (38,72+12,99), лютому, вересні 2004р. (19,20+19,31), штраф в розмірі 31,47 грн. - в липні 2004р., а штраф в розмірі 85,90 грн. включає нараховані штрафні санкції у наступні періоди: в квітні 2003р. - 9,72 грн., липні 2003р. - 12 грн., листопаді 2003р. - 16,36 грн., липні 2004р. - 9,71 грн., жовтні 2004р. - 19,36 грн. та січні 2005р. - 18,75 грн.

Спір між сторонами виник з приводу застосування відповідачем до позивача податковим повідомлення-рішення від 01.08.2005р. № 0002812800/0 штрафних санкцій за несвоєчасну сплату 1529,85 грн. узгодженого податкового зобов”язання з податку з власників транспортних засобів в частині штрафів в сумі 305,54 грн., з яких 38,08 грн. нараховано по строках сплати за квітень, липень, листопад 2003р. (9,72+12,00+16,08) та 267,46 грн. –по строках сплати за грудень 2002р., березень, серпень 2003р. (215,75+38,72+12,99), тобто застосованих по строках сплати зобов”язання за період до 01.01.2004р.

Матеріалами справи підтверджується, що перевірка позивача, по матеріалах якої прийнято спірне податкове повідомлення-рішення про застосування штрафу в розмірі 305,97 грн., проводилась за період роботи з 01.04.2004р. по 31.03.2005р. Попередня перевірка позивача проводилась за період з 01.04.2001р. по 31.03.2004р., про що складено акт № 50/23-20128245 від 24.06.2004р. В ході даної перевірки порушень по податку з власників транспортних засобів не встановлено.

Твердження скаржника про те, що питання сплати узгоджених сум податкового зобов”язання по податку з транспортних засобів при перевірці платника у 2004 році по акту від 24.06.2004р. не досліджувалось із-за його не включення до плану перевірки є необґрунтованим, оскільки, як видно з актів перевірки від 24.06.2004р. та від 29.07.2005р., питання правильності податку з транспортних засобів і своєчасність його перерахування до бюджету включено в плани перевірки від 07.06.2004р. та від 30.06.2005р.

Виходячи з зазначеного, суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про те, що у відповідача відсутні правові підстави для застосування штрафних санкцій в розмірі 38,08 грн. та 267,46 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням від 01.08.2005р. № 0002812800/0 на підставі акту перевірки від 29.07.005р. за період, що не перевірявся.

Доводами апеляційної скарги наведеного не спростовано, правомірності спірного податкового повідомлення-рішення в частині застосування штрафів в розмірі 38,08 грн. та 267,46 грн. не доведено.

З огляду на викладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстави для скасування постанови місцевого господарського суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, -

Львівський апеляційний господарський суд УХВАЛИВ:

Постанову Господарського суду Волинської області від 06.04.2006р. у справі № 02/21-2А залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.212 КАС України.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий суддя Юрченко Я.О.

Суддя Процик Т.С.

Суддя Галушко Н.А.