Ухвала суду № 37034095, 05.10.2011, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2011 р.справа № 2а-7725/09/1170

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді: Туркіної Л.П.

суддів: Проценко О.А. Мельника В.В.

при секретарі судового засідання: Алтуховій А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Приватного підприємства "Арбалет"

на постанову: Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2010р. у справі № 2а-7725/09/1170

за позовом: Приватного підприємства "Арбалет"

до: Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції

про: скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство «Арбалет» (в подальшому ПП «Арбалет») звернулося до суду з адміністративним позовом до Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції (в подальшому Олександрійська ОДПІ) про скасування податкових повідомлень-рішень №0001022310/0 від 21.09.2009 року, №0000992310/0 від 21.09.2009 року, та № 0001231710/0 від 21.09.2009 року. В ході судового розгляду справи позивач відмовився від позовних вимог в частині скасування податкового повідомлення-рішення № 0001231710/0 від 21.09.2009 року.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2010 року у задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства «Арбалет» відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано посиланнями на норми законів «Про оподаткування прибутку підприємств» та «Про податок на додану вартість», а також тим, що податкові повідомлення-рішення відповідають зазначеним нормативним актам та винесені на підставі обставин, які підтверджено під час розгляду справи.

Не погодившись з рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2010р., Приватне підприємство «Арбалет» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02 червня 2010 року в адміністративній справі № 2а-7725/09/1170. Винести нове рішення, яким задовольнити вимоги ПП «Арбалет» скасувавши:

- податкове повідомлення-рішення №0001022310/0 від 21.09.2009 року, яким визначено ПП «Арбалет» податкове зобов'язання зі сплати податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на загальну суму 158897,50 грн., в т.ч. 99675,00 грн. за основним платежем та 59222,50 грн. за штрафними санкціями;

- податкове повідомлення-рішення № 0000992310/0, яким визначено ПП «Арбалет» податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 70661,40 грн., в т.ч. 46254,00 грн. за основним платежем та 24407,40 грн. за штрафними санкціями.

Рішення суду, на думку позивача. не відповідає нормам матеріального права та винесено внаслідок неповного з'ясування обставин справи.

Позивач зазначає, що акт перевірки, у якому йдеться про виявлені відповідачем порушення, не можна вважати належним доказом у справі , оскільки він не був своєчасно наданий позивачу, зокрема на підпис та ознайомлення.

Позивач також вказує, що висновки суду стосовно того, що витрати з оплати робіт, виконаних контрагентом позивача СПД ФО ОСОБА_1, та маркетингових послуг, наданих позивачу, не відносяться до валових витрат, є такими, що не відповідають нормам ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Заперечень на апеляційну скаргу не надійшло.

Представники сторін, які були належним чином повідомлені про час і місце судового розгляду, до суду не прибули.

Дослідивши матеріали справи , апеляційну скаргу , суд дійшов висновку, що апеляційна скаргу не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено судом першої інстанції та не спростовується сторонами, у період з 17.08.2009 року по 07.09.2009 року була проведена планова виїздна перевірка ПП «Арбалет» на предмет дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 року по 30.06.2009 року, про що складено акт №299/23-10/23688074 від 10.09.2009 року. (а.с.16-96).

За результатами перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000992310/0 від 21.09.2009 року, яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 70661,40 грн., в тому числі основний платіж - 46254 грн., штрафна (фінансова) санкція - 24407,40 грн. (а.с.12), та податкове повідомлення-рішення № 0001022310/0 від 21.09.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в сумі 158897,50 грн., в тому числі основний платіж - 99674,00 грн., штрафна (фінансова) санкція - 59222,5 грн. (а.с.11).

В ході перевірки та судового розгляду встановлено, що Позивачем укладено з СПД ФО ОСОБА_1 Контракт №ДГ 00008 ТО від 27.06.08р., предметом якого є зобовязання Підрядника (СПД ФО ОСОБА_1) виконати роботи з ревізії та планового обстеження технічного стану електросистеми крану мостового, ремонту та налагодження електрообладнання та освітлювальних мереж складських приміщень ПП «Арбалет»( а.с. 103-119).

Виконання передбачених зазначеним контрактом робіт на суму 233044,0 грн. Зафіксовано в актах виконаних робіт, актах приймання виконаних підрядних робіт (типова форма №КБ-2в) (а.с.105-119).

Згідно пп.8.7.1 п.8.7. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) - платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Враховуючи, що названим контрагентом та актом здачі-прийняття робіт не визначено, які саме поліпшення основних фондів (крану мостового) здійснив виконавець, суд приходить до висновку, що податковим органом правомірно встановлено порушення Позивачем пп.8.7.1 п.8.7. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а саме завищення валових витрат задекларованих у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг) крім визначених у 04.11»в сумі 233044 грн.

При цьому суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що докази які підтверджують факт понесення позивачем витрат по оплаті контракту №ДГ 00008-ТО від 27.06.2008 року (розрахункові документи), у матеріалах справи відсутні.

Згідно п.2 ст. З Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в . Україні" від 11.05.2000р. № 1707-111 (зі змінами та доповненнями) бухгалтерський облік є обов"язковим видом обліку, який ведеться на підприємстві та на якому грунтується податковий облік.

Частинами 2, 3 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як свідчить зміст актів виконаних робіт за контрактом № ДГ 00008 - ТО від 27.06.2008 рок , дата складання в них відсутня.

За таких обставин інформацію на паперових носіях, визначену як акт здачі-прийняття робіт, не можна визнати документом первинного бухгалтерського обліку у розумінні Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 22.12.1994 року №334/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Отже висновки відповідача та суду першої інстанції щодо завищених позивачем валових витрат на суму 233044 грн. підтверджено матеріалами справи.

В судовому засіданні також встановлено, що Позивачем укладено договори про надання маркетингових послуг з ФОП ОСОБА_2 №2 від 05.01.09., з ОСОБА_3 №1 від 05.01.09., з ФОП ОСОБА_4 №3 від 05.01.09. (а.с.120-137).

Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідачемі зазначено, що в ході перевірки оборотно-сальдових відомостей по рахунку 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями»за 2-4 квартал 2007 року, 2008 рік та 1 півріччя 2009 року встановлено, що контрагенти, зазначені у актах до договорів про надання маркетингових послуг, як такі, що знайдені виконавцями, є постійними покупцями Позивача, тому потреби у їх пошуку не було. Вказані доводи позивачем не спростовано. .

За таких обставин слід погодитися з висновком суду першої інстанції, що надані позивачем докази не підтверджують зв'язок маркетингових досліджень з господарською діяльністю позивача.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо правомірності висновку податкового органу про завищення позивачем валових витрат, задекларованих у рядку 04.13 Декларацій «інші витрати, крім визначених у 04.1/4.11» в сумі 105000 грн.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000992310/0 від 21.09.2009 року, яким Позивачу визначено суму податкового зобов'язання в сумі 70661,40 грн., в тому числі основний платіж - 46254 грн., штрафна(фінансова) санкція - 24407,40 грн. (10%) є законним та скасуванню не підлягає.

Щодо нарахування відповідачем податкового зобов'язання з податку на додану вартість, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок а додану вартість» N 168/97-ВР від 03.04.97. ( в подальшому Закону N 168/97-ВР) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону N 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.2.3 п.7.2. ст.7 Закону N 168/97-ВР, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

При цьому, нормами Закону N 168/97-ВР визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону N 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Позивачем в ході перевірки ( а.с. 43) та в апеляційній скарзі не було надано пояснень щодо невключення до обєкту оподаткування комісійної винагороди, отриманої Позивачем за договором доручення на продаж товарів та послуг №5020 від 11.02.08р., укладеного з ВАТ «Лінде Газ Україна», яке виявлено податковим органом та відображено в Акті перевірки.

Крім того, Позивачем в ході перевірки ( а.с. 43-47) та під час судового розгляду не було надано документів, що підтверджують отримання та оприбуткування товарно-матеріальних цінностей від ТОВ «Альфа-Д»по договору №01/13-3 від 01.12.06. за грудень 2007 року в сумі 8 230,95 грн.

Також, податковим органом в ході перевірки встановлено завищення податкового кредиту за квітень 2008 року на суму 95968 грн., яка не підтверджена податковими накладними та отриманням товарно-матеріальних цінностей.

Позивачем під час судового розгляду не надано податкові накладні та документи, що підтверджують отримання товарно-матеріальних цінностей на зазначену суму..

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованим та доведеним матеріалами справи доводи відповідача щодо заниження Позивачем зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 99675,0 грн.

Відповідно до пп. 17.1.3 п.17.1, 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державним цільовими фондами»до позивача застосована штрафна санкція у розмірі 59222,5 грн. (а.с.224).

З огляду на викладене вище, податкові повідомлення-рішення № 0000992310/0 від 21.09.09., № 0001022310/0 від 21.09.09. є правомірними та не підлягають скасуванню.

Таким чином, посилання позивача на невірне застосування податковим органом та судом першої інстанції норм матеріального права спростовується викладеним вище.

Посилання позивача на ту обставину, що правопорушення не можна вважати доведеними, оскільки акт перевірки, та на який посилається відповідач, належним чином не був наданий на підпис та ознайомлення посадовим особам підприємства, не можуть бути підставами для скасування рішення суду першої інстанції , оскільки, як свідчать матеріали справи, під час судового розгляду вивчалась сукупність доказів, зокрема пояснення сторін та документи первинного бухгалтерського обліку ПП «Арбалет», які підтверджують факт наявності правопорушень з боку позивача.

Отже, доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, що виключає підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 205, 200, 206

Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ПП «Арбалет» залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 02.06.2010 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України

Головуючий: Л.П. Туркіна

Суддя: О.А. Проценко

Суддя: В.В. Мельник